У 2013-2014 навчальному році навчання учнів класу здійснюється за новою програмою [4, 29-38], що ґрунтується на Державному стандарті початкової освіти, яким задекларовано засади компетентнісного підходу до формування змісту й організації навчального процесу. Однією з основних цілей курсу української мови як важливого складника загального змісту початкової освіти програмою визначено формування комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, пізнання, вирішення життєво важливих завдань.
Запровадження компетентнісного підходу вимагає від учителя формування і структурування змісту навчального матеріалу з огляду на бажаний кінцевий результат (набуття бажаних компетентностей - предметних чи ключових). Важливим стає не наявність у школяра внутрішньої організації знань, особистих якостей та здібностей, а передусім здатність застосовувати компетентності, набуті в процесі навчальної діяльності, у житті, інакше кажучи, основна засада компетентнісно спрямованої освіти полягає в реалізації принципу "навчатись діючи".
Тому для досягнення гармонійного розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письмо), вироблення в учнів комунікативних умінь на кожному уроці вкрай необхідно працювати над словом і словосполученням, точністю й доречністю вживання образних висловів, умінням свідомо підходити До правильного оформлення власної думки, розвивати в учнів інтерес і увагу до слова під час оволодіння граматичним матеріалом, навчити учнів змістовно, правильно, стилістично точно, інтонаційно виразно висловлювати думки й почуття.
Епітет, який у мовленні дітей цієї вікової групи виражається прикметником, — найдоступніший з образних засобів мови для учнів початкових класів. Щоб діти впевнилися у багатих виражальних можливостях мови, формувати образне мовлення доцільно саме у процесі вивчення прикметника, який має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник дітей, надавати висловлюванню точності, образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовлення молодших школярів нерідко є бідним і безбарвним саме через обмежене вживання прикметників, невміння використовувати їх багатозначність і синоніміку.
За новою програмою з української мови для 2 класу тему "Прикметник" віднесено до розділу "Слово" і передбачено набуття учнями уявлення про прикметник як слово — назву ознаки, формування вміння правильно ставити граматичні питання, на які відповідає прикметник, змінювання прикметників за числами у сполученні з іменником; спостереження за вживанням прикметників у текстах; використання прикметників в усному і писемному мовленні.
Описуючи предмети, молодші школярі повинні вміти визначити його ознаки щодо розміру, кольору, форми, запаху, смаку, матеріалу тощо та порівняти з іншими предметами. Зазначена робота допомагає розвивати у школярів спостережливість, увагу до навколишнього середовища, уміння логічно мислити, правильно користуватися словом, але передусім вона можлива за наявності у словниковому запасі учнів достатньої кількості прикметників, що належать до різних семантичних груп.
Необхідно зауважити, що наявна в активному словнику другокласників кількість прикметників достатня для спілкування учня з навколишнім світом, але не повною мірою задовольняє потреби у побудові чітких висловлювань, зокрема текстів-описів, які застосовуються не тільки на уроках мови і літературного читання, а також природознавства, трудового навчання, математики, образотворчого мистецтва, логіки.
Робота над формуванням поняття "прикметник", розпочата ще в період навчання грамоти, у 2 класі розпочинається вивченням т е м "Поняття про слова, які називають ознаки предметів (прикметники); Зв'язок прикметників з іменниками. Зміна прикметників разом з іменниками за зразком один — багато" [3]. Вводиться термін і дається визначення прикметника. Протягом уроку в учнів формуються вміння знаходити та виокремлювати прикметники з речень і текстів, ставити до них питання. Вони вчаться називати ознаки предметів за кольором, смаком, розміром, матеріалом, з якого виготовлені, тощо; змінювати прикметники разом з іменниками за зразком "один — багато" (без уживання термінів "однина — множина"). Учитель дає можливість дітям звикнути до поняття "прикметник", постійно вживаючи вирази "назва ознаки", "ознаки, прикмети предмета" або розгорнуте визначення "слова — назви ознак предметів". Фактично "граючись" із поняттям "прикметник" і зазначеними вище виразами, діти поступово і надійно засвоюють сам термін, оскільки він їм уже і знайомий, і зрозумілий.
Пропедевтична робота щодо засвоєння учнями прикметника розпочинається через створення мовленнєвих ситуацій, які й спонукають учнів до спроб оперування словами — ознаками предметів.
Мовленнєва ситуація. Учитель використовує гру "Овочевий калейдоскоп" [7]:
На городі виріс дужий,
круглий, жовтий і байдужий
до червоних помідорів,
до капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?...(Г а р б у з).
Довгий, зелений,
добрий і солоний,
добрий і сирий.
Хто він такий? (О г і р о к).
Я жовтенька, я маленька,
мов медочок солоденька.
На баштані достигаю,
тепле сонечко вітаю. (Д и н я).
Некрасива, шишкувата,
як прийде на стіл вона,
скажуть весело хлоп'ята;
- Ну й розсипчаста, смачна! (К а р т о п л я).
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
росте в городі на кущі. (П о м і д о р).
Соковите, червоненьке,
круглобоке, солоденьке. (Я б л у к о).
Запах, колір — все відмінне,
посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
скривить так, що й не впізнати. (Л и м о н).
На городі молода
пишні коси розпліта,
у зеленії хустинки
золоті хова зернинки. (К у к у р у д з а).
Маленька, червоненька,
із хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
і до столу подають. (Р е д и с к а).
Помаранчевий, кругленький,
солоденький і смачненький.
Не тутешній він, а гість.
З Африки привіз привіт. (А п е л ь с и н).
Учитель викликає двох учнів і зав'язує їм очі. Потім дає одному учневі в руки помідор, іншому — яблуко (приблизно однакового розміру та форми) і пропонує дітям описати отримані предмети, використовуючи якомога більше ознак для характеристики, відгадати, Які овочі вони тримають, спробувати на смак, описати свої почуття, не називаючи сам предмет.
Томат (я к и й?) — кругленький, гладенький, запашний, ніжний, приємний, трішки кислуватий присмак; яблуко (я к е?) — округле, гладеньке, запашне, соковите, приємний, дещо кислуватий присмак.
Чи можете ви назвати всі ознаки предметів? Чому? (Не бачимо їх).
Учитель знімає з очей пов'язки, а діти характеризують предмети ще й за кольором.
Як бачимо, різні предмети ми можемо описати схожими, інколи однаковими словами... Спробуймо дібрати слова-ознаки, які допоможуть нам розрізнити ці два предмети - ... (я к и й?) червоний, (я к е?) жовте (ознаки відрізняються за кольором)...
- Отже, для чого нам потрібні слова червоний, жовте? (Щоб назвати колір).
Ця робота продовжується за текстом вправи з підручника № 318, під час виконання якої учням пропонується назвати предмети, зображені на малюнку, та їх ознаки за кольором.
Новий підручник з української мови для 2 класу (авт. Вашуленко М.С., Дубовик С.Г.) конкретизує навчальну програму й орієнтує учнів щодо методики роботи з прикметниками: широкий спектр завдань спрямовано на покрашення усвідомлення учнями виражальних можливостей прикметників у мовленні. Головним методом на уроці є спостереження мовних явищ і бесіда, у проведенні якої слід спиратися на мовний досвід учнів, постійно і поступово його збагачуючи. Учням початкових класів важко сприйняти навчальний матеріал, просто викладений учителем на уроці у формі розповіді, тому необхідно спрямовувати бесіду, роз'яснювати наведене в підручнику, за необхідності, доповнювати новими завданнями, додатковими вправами.
Матеріалом підручника передбачено поглиблену роботу щодо визначення учнями й інших можливих ознак предмета (наприклад, завдання вправи № 319, у якій потрібно з'ясувати, з чого виготовлено предмети, використовуючи слова для довідки та вправи №321, для виконання якої учням потрібно охарактеризувати предмети за смаком).
Пропонуємо додаткові вправи на закріплення вивченого про ознаки прикметника.
Вправа 1. Прочитайте запитання. Згадайте і дайте відповіді.
Яка на смак груша?Який за кольором буряк?
Який за формою кавун ?Яка на дотик гілочка ялини?
Запишіть прикметники з іменниками, поставте до них питання.
Вправа 2. На дошці запис.
Вовк сірий. Лис рудий. Зебра смугаста.
Запишіть слова за моделями: Я к и й? Х т о? Я к а? Х т о?.
- Назвіть прикметники. На які питання вони відповідають? Що означають? З якими словами зв'язані прикметники?
Вправа 3. Учитель пропонує дітям прослухати загадку:
- Вона червона?
- Ні, чорна.
- Чому ж вона біла?
- Тому, що зелена. (С м о р о д и н а).
Які слова-ознаки використано для опису смородини? Як ви вважаєте, чому? Чи може бути смородина червоного кольору? Як ще її називають? Якого кольору бувають порічки? Коли смородина буває білою? У якому розумінні вжито слово зелена?
На дошці запис.
(Щ о?) Порічки (я к і?) білі, червоні.
(Щ о?) Смородина (я к а?) чорна.
На які питання вони відповідають? Що означають? З якими словами пов'язані слова—назви ознак?
Вправа 4.
Зимою — біле, весною — чорне,
влітку — зелене, восени — стрижене.
(П о л е).
- Які слова допомогли вам зрозуміти, що в загадці йшлося про поле? Якими словами - ознаками предмета ще можна охарактеризувати поле? Ділимо клас на 2 групи. Та з них, яка назве більше прикметників для характеристики поля або ниви, здобуває перемогу.
Поле — пшеничне, горохове, волошкове, квітуче, неосяжне, безмежне, золоте, жовте, гречане (показати малюнок ниви, зображення голландських квітучих полів тощо).
На уроці доцільно використати іншу роботу в групах за вправою підручника № 324. Передбачено завдання на закріплення і набуття вмінь добирати прикметники до відомих дітям предметів, знаходити зв'язок іменників з прикметниками, ставити питання від іменників до прикметників. Окрім цього, передбачено коло завдань для розвитку мовлення з використанням словникового слова ґудзик: завдання З пропонує учням проаналізувати зазначені предмети, знайти зайве слово серед логічного ряду поданих, визначити, чого не вистачає, щоб пришити ґудзик, у завданні 4 пропонується записати слово, вимовити звуки, поділити слово для переносу, пояснити свої дії.
Для розвитку мовлення учнів використовуємо і роботу зі скоромовками (робота парами):
1. Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ.
2. Червона перчина борщ переперчила.
(Ігор Січовик)
- Назвіть слова — ознаки предметів, які використано у скоромовках, поставте до них питання. Яку ознаку предметів вони характеризують? Попрацюйте парами.
Гра "Який? Яка? Яке?". Учитель називає слово, яке відповідає на питання х т о? або щ о? Діти, що працюють групами, записують і добирають до нього слова — назви ознак, відповідають на питання я к и й? я к а? я к е?
Ялинка — молоденька, струнка, вічнозелена, красива, пухнаста, приваблива, казкова, загадкова, сяюча, дивовижна, новорічна.
З метою кращого усвідомлення другокласниками ролі прикметника в мовленні учитель організовує спостереження за двома реченнями чи невеликим текстом, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Учні мають дійти висновку: вживання прикметників забезпечує точність, яскравість будь-якого опису.
Можна використати для порівняння два тексти-загадки. Спочатку вивісити на плакаті (або написати на дошці) один текст, потім відкрити (вивісити) інший:
Пташка ..., в неї ... щіч- Пташка невеличка, в неї білі
ки, ... лапки, ... шапка, щічки, сірі лапки, чорна шап-
фартушок..., голосок.... ка, фартушок жовтенький,
голосок тоненький.
Тож цю пташку..., нази- Тож цю пташку невеличку
ваємо — ... (синичка). називаємо — ...(синичка).
- Прочитайте текст. Чи можна зрозуміти, про яку пташку йдеться в загадці? Прочитайте інший текст. За допомогою яких слів ми знайшли відгадку?
Що характеризують слова, пропущені в першому тексті? Як, на вашу думку, ці слова змінили загадку? Поставте до цих слів питання і скажіть, чим вони схожі? (Вони називають ознаку і відповідають на питання (я к и й?).
Продовжуємо роботу виконанням вправи № 328. Учні читають уривок з оповідання Григорія Скребицького з художнім описом дятла, знаходять опис у тексті, дають повні відповіді на деталізовані запитання, поставлені в одному із завдань (необхідно зазначити, що саме цією вправою автори підручника забезпечують поєднання результатів формування понять, починаючи з емпіричного рівня й використовуючи міжпредметні зв'язки, накопичену учнями інформацію про навколишнє тощо).
Під час вивчення т е м и "Зв'язок прикметника з іменниками. Змінювання прикметників за числами (за зразком "один — багато") закріплюються вміння визначати в тексті прикметники, утворювати словосполучення іменників із прикметниками, добирати до предмета прикметники, змінювати прикметники за числами.
Щоб учні усвідомили особливість числа прикмет¬ників, учитель може провести таку роботу: демонструється два малюнки (на одному з них зображено одну червону троянду, на другому — кілька троянд такого само кольору). Діти одержують завдання утворити за кожним із малюнків словосполучення, до складу яких входять іменник і прикметник — назва кольору. Учитель веде бесіду:
- Скільки троянд зображено на першому малюнку? (Одна). А на другому? (Кілька, багато).
- Скільки кольорів ви бачите на малюнках? (Один).
Так діти доходять висновку, що однина/множина іменників зумовлена кількістю предметів, а однина/множина прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого прикметник залежить [4].
Виконання вправи № 326 продовжує роботу над закріпленням набутих умінь змінювати прикметники за числами. Таблична форма запису слів у стовпчики "один" і "багато" із зазначенням питань сприяє кращому засвоєнню учнями понять "однини" і "множини" прикметників.
Один (який? яка? яке?) Багато (які?)
червоний олівець ... (червоні) олівці
широке поле ... (широкі) поля
висока тополя ... (високі) тополі
маленький ґудзик ... (маленькі) гудзики
Знайти прикметники, підкреслити червоним олівцем "один", синім - "багато".
Кожній квітці навесні дзвіночку лісовому,
сняться кольорові сни. Бузку —бузкові сняться сни,
Кульбабі сняться золоті, волошці — волошкові,
тюльпану — сни червоні, ромашці — білі від роси,
і дуже-дуже голубі - ... фіалці - фіалкові.
Борис Заверуха
Закінчення буде.
Тетяна ЗЕНЧЕНКО,
аспірантка Глухівського національного педагогічного
університету імені Олександра Довженка
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
науково-методичний журнал