Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає державний стандарт загальної середньої освіти, основопо­ложним документом якого є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів.

Він дає цілісне уяв­лення про структуру загальної середньої освіти через інваріативну і варіативну складові; окреслює освітні галузі та роз­поділ годин між ними за роками навчання; визначає гра­нично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу; встановлює кількість навчальних годин, фінансова­них з бюджету. Інваріативна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх закладів України і визначає її загаль­нодержавний компонент. Варіативну складову формує нав­чальний заклад з урахуванням інтересів, здібностей, життє­вих планів учнів, вона є суттєвим засобом забезпечення пов­ноцінного розвитку особистості кожного школяра.

На основі Базового навчального плану Міністерство ос­віти і науки України розробляє та затверджує типові нав­чальні плани для різних типів загальноосвітніх навчаль­них закладів, які трансформують зміст шкільної освіти у площину навчальних предметів і курсів. Місцеві органи управління освіти можуть доповнювати їх за рахунок го­дин варіативної частини навчальних предметів і курсами, специфічними для даного регіону.

Навчальний план — документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет.

Навчальний план має бути спрямованим на всебічний розвиток особистості учня, забезпечувати потреби суспільс­тва у вихованні підростаючого покоління, враховувати рі­вень розвитку вітчизняної і зарубіжної науки, рівень роз­витку учнів, їх навчальних можливостей, потреб та інтере­сів, здобутки національної культури, національні традиції. Як правило, він містить державний і шкільний компонен­ти змісту освіти.

Державний компонент змісту освіти. Його розробляє Міністерство освіти і науки України. Він покликаний за­безпечити соціально необхідний для коленої людини обсяг і рівень знань, умінь і навичок, охоплюючи такі предмети і курси (освітні галузі). На державний компонент припадає 80% навчального часу, з яких 35% відведено на вивчення суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін, 25 — при­родничо-математичних, 16 — оздоровчо-трудових, 5% — естетичних наук.

Шкільний компонент змісту освіти. Охоплює вибірко­во-обов'язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором і профільне навчання, факультативи. У середній загальноосвітній школі на це передбачено 71 год. на тиждень (20,1% навчального часу). Резервом часу відає шкільна рада, яка використовує його для задоволення по­треб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих знань з окремих предметів, введення нових курсів, поглиб­леного і профільного їх вивчення, занять учнів за індивіду­альними програмами. Шкільний компонент повинен вра­ховувати регіональні особливості й умови, в яких працює школа, зокрема, мову національностей у місцях їх ком­пактного проживання відповідно до Закону України «Про освіту».

Навчальний план з профільного навчання (10—12 кла­си) складається з таких частин: а) цикл профільних предметів; б) загальний цикл предметів; в) курси за вибором для всіх профілів.  Обов'язковими є предмети: українська мова, історія України, інформатика та іноземна мова.

Група профільних предметів складається з інваріативної і варіативної частин. До інваріативної частини профільних предметів належать українська мова, історія України, іноземна мова, інформатика і комп'ютерна техні­ка. Варіативну частину профільних предметів становлять ті, які винесено в назву профілю і які є його основою. Наприклад, історико-філологічний: українська мова, ук­раїнська література, історія України, всесвітня історія, зарубіжна література; історико-правознавчий: історія Ук­раїни, всесвітня історія, правознавство; фізико-математичний: фізика, алгебра, геометрія.

Решта загальноосвітніх навчальних предметів викла­даються на рівні ознайомлення та розуміння учнями в оп­тимально зінтегрованому режимі. Утворюючи загальний цикл предметів, учителі повинні підтримати загальноос­вітній і загальнокультурний рівень випускників середніх навчальних закладів.

Додатковими годинами за вибором учні можуть поси­лити вивчення профільних предметів або вивчати набли­жені до них спецкурси.

Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранич­но допустиме навчальне навантаження учнів, тобто кіль­кість навчальних годин на рік: 1—2 класи — 700; 3— 4 класи — 790; 5 клас — 860; 6—7 класи — 890; 8—9 кла­си — 950; 10—12 — 1030 годин.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закла­дах незалежно від підпорядкування, типів і форм власно­сті починається у День знань — 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчаль­ного року в загальноосвітніх навчальних закладах І ступе­ня не може бути меншою 175 робочих днів, II—III сту­пенів — 190 робочих днів без урахування часу на складан­ня іспитів, тривалість яких не повинна перевищувати трьох тижнів.

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних зак­ладах становить 35 хв. — у перших, 40 хв. — у других— четвертих, 45 хв. — у п'ятих—дванадцятих класах. Зміна тривалості уроків можлива за погодженням з відповідни­ми органами управління освітою та органами санітарно-епідеміологічної служби.

Структуру навчального року (за семестрами) й трива­лість навчального тижня встановлюють загальноосвітні навчальні заклади в межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним орга­ном управління освітою. Тривалість канікул у загальноос­вітніх навчальних закладах упродовж навчального року не може бути меншою ЗО календарних днів.

На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображено особливості організа­ції навчально-виховного процесу.