В Україні відбуваються інтеграційні процеси які визначають відповідний розвиток системи вищої освіти.
Сьогодні суспільству потрібен фахівець «нового типу» - соціально та професійно мобільний, який має глибокі знання за фахом, володіє знаннями інших галузей пізнання, здатний до технічної та соціальної творчості.
Для вищих навчальних закладів найбільш актуальними є інтерактивні комп'ютерні технології. Інтерактивні комп'ютерні технології вимагають дотримання таких вимог:
- особиста та фахова спрямованість;
- рівноправні стосунки між викладачем та студентами;
- індивідуальний підхід до навчання.
Використання комп'ютерних технологій у навчанні дозволяє залучити до навчання не лише свідомість студента, але і його почуття, вольові якості, тобто включати у процес навчання «цілісну людину», дозволяє збільшити відсоток засвоєного навчального матеріалу.
Викладачі дисциплін професійної спрямованості у своїй педагогічній діяльності широкого використовують комп'ютерні технології навчання а саме:
1. Інтерактивні комп'ютерні лекції (лекції-презентації). Інтерактивна лекція передбачає активну участь студентів.
Лекція включає:
• план навчального матеріалу;
• візуальну актуальність теми (статистичні данні по захворюваності, смертності, інвалідизації у діаграмах слайдах);
• міждисциплінарну інтеграцію (зв'язок з анатомією та фізіологією, сестринською справою, фармакологією, мікробіологією, гігієною);
• внутрішньопредметний зв'язок (з попередніми темами курсу: суб'єктивне та об'єктивне обстеження хворого, додаткові методи обстеження та інше);
• основну та додаткову літературу з теми.
До матеріалу лекції-презентації викладачі включають:
- графіки, діаграми;
- ілюстрації (фотоілюстрації) проявів хвороби;
- слайди з ілюстрацією додаткових методів обстеження: інструментальних (КТГ та інше), лабораторних ( електронна мікроскопія та інше), функціональних;
- рентгенограми, УЗ – сканограми, радіоізотопні сканограми;
- фото ендоскопії;
- малюнки до патогенезу, класифікації;
- схеми до патогенезу, діагностики, клініки, принципів лікування та профілактики;
- аудіозаписи (дихальні ширми при аускультації легень, аускультація серця);
- відеофільми (студійні, навчальні зняті студентами), фільми з мережі INTERNET.
Для того, щоб не відволікати студента від сприйняття інформації використовують роздатковий матеріал: тези лекцій, графологічні схеми, алгоритми невідкладної допомоги). Студент не відволікається на написання конспекту а залучається до процесу навчання та обміркування інформації, яка надається за допомогою вчасно поставлених питань.
Інтерактивна лекція актуальна при великому обсягу інформації, дозволяє виділити головне, повідомити нові знання.
2. Електронний практикум. Електронний практикум, що використовується на практичних заняттях в кабінетах доклінічної практики, містить наступні складові:
- план практичного заняття;
- інструкції до практичного заняття (знати, вміти, практичні навички, література, теми самостійної поза аудиторної роботи студентів);
- тести для визначення початкового рівня знань;
- ілюстрації по міждисциплінарній інтеграції з анатомії та фізіології;
- нові накази МОЗ України (протоколи лікування, класифікації, діагностичні критерії);
- ілюстрації до клінічної картини (за відсутністю хворого);
- слайди додаткових методів обстеження;
- аудіо та відео з даної теми (патогенез, методичні маніпуляції, додаткові методи обстеження);
- фотозадачі для визначення кінцевого рівня знань;
- алгоритми деяких практичних навичок.
При підготовці до практичного заняття студент використовує електронний практикум. Цей посібник сприяє кращому сприйняттю більшої кількості інформації та поглибленню знань користувача.
3. Електронний додаток до самостійної позааудиторної роботи студентів включає:
- методичну розробку, тести та задачі до теми, питання для самоконтролю;
- ілюстровані практичні навички до теми;
- електронну лекцію-презентацію до теми;
- аудіо та відео матеріали по темі.
Посібник надає необхідну стислу інформацію різними методами, що сприяє кращому засвоєнню отриманих знань та вмінь.
4. Електронний підручник має такі основні складові:
- перелік тем лекцій, практичних занять, самостійної поза аудиторної роботи студентів;
- лекції (методична розробка, тези лекцій, лекції - презентації), практичні заняття (методична розробка, тези лекції з теми, практичні навички, задачі та тести для самоконтролю, алгоритми невідкладної допомоги, відео та аудіо матеріали з теми);
- самостійна поза аудиторна робота (методична розробка, тези лекції з теми, практичні навички, задачі та тести для самоконтролю, алгоритми невідкладної допомоги, відео та аудіо матеріали з теми).
5. Програми комп'ютерного тестування.
Програми комп'ютерного тестування розроблено для першої (теоретичної) частини перевідного та державного іспитів. Тестування дає змогу провести об'єктивний контроль кінцевого рівня знань студентів з дисципліни.
6. Комп'ютерні версії збірок.
Комп'ютерні версії збірок, які підготували викладачі:
1. Збірка алгоритмів практичних навичок (з ілюстраціями).
2. Збірка фотозадач.
3. Тези лекцій.
4. Схема обстеження пацієнта (з ілюстраціями).
5. Алгоритми надання невідкладної допомоги (з ілюстраціями).
Електронні засоби підтримки широко використовуються при проведенні теоретичних (лекційних), практичних занять та самостійної роботи студентів. Інтерактивні методи навчання знайшли добру підтримку як викладачів так і студентів.
Можна зробити висновки з приводу доцільності використання електронних засобів підтримки навчального процесу при вивченні дисциплін професійної спрямованості:
- використання великої кількості джерел інформації;
- можливість надати великий об'єм інформації у стислому, структурованому виді;
- сприяє кращому та більш глибокому засвоєнню матеріалу та отриманню стійких знань, вмінь, навичок;
- сприяє розвитку навичок користування студентами електронними джерелами інформації;
- забезпечує індивідуальний підхід до навчання кожного студента;
- більша об'єктивність в оцінюванні знань, вмінь, навичок студента;
- активізує самостійну роботу студента;
- сприяє вихованню особистості фахівця.
Джерело:http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/8356/