ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ СВІДОМОГО ЧИТАННЯГАЛЕРЕЯ ТВОРЧИХ ПОРТРЕТІВ

Одним із найважливіших умінь сучасної людини — це вміння читати. Щоб отримати потрібний обсяг інформації з книжок, преси, Інтернету, бажано робити це швидко.

Навчити в початкових класах всіх дітей читати так,

щоб вони уміли читаючи думати і думаючи читати.

Читання учить дитину мислити, мислення стає

стимулом, що пробуджує сили розуму.

В.Сухомлинський

Дослідження вчених доводять, що читання — важливий компоненту всебічному розвитку особистості, яка формується.

У новій програмі до курсу «Літературне читання» наголошується: «Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін».

Техніка читання охоплює такі компоненти:

? спосіб читання;

? правильність;

? виразність;

? темп.

Кожний із них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і переносному значеннях, змісту речень, смислових зв'язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу».

Отже, потрібно розглянути шляхи формування навички свідомого читання. Проте спочатку слід дати відповідь на запитання: «Що таке читання?»

 

Видатний радянський психолог Д. Ельконін характеризує читання як процес відтворення звукової форми слова за її графічною моделлю. Правильне відтворення — це кінцева мета вчителя й учня на початку навчання за букварем.

 

Отже, читання вголос є своєрідним говорінням за графічною (буквеною) моделлю. Проте незважаючи на те, що говоріння і читання є формами усного мовлення, вони абсолютно різні за способом формування. Дитина вчиться говорити й орієнтуватися в мові, координуючи свої артикуляційно-вимовні дії зі слуховими образами, які вона отримує від дорослих як зразок.

До 6-річного віку дитина вчиться сприймати й розуміти мову, звернену до неї, виокремлювати важливу інформацію. Це стосується не лише побутового усного мовлення, а й писемного, якщо дітям читають

Отже, дитина розуміє мову звернену до неї.

Розуміння необхідне і важливе, але воно на початковому

етапі скоріше як засіб контролю правильності виконання

дії, аніж як основна задача: зрозумів, — отже, правильно

прочитав. Невипадково на перших сторінках букварів

намагаються давати такі слова і форми речень,

розуміння яких не потребує особливих зусиль».

Д. Ельконін

 

Д. Ельконін підкреслює, що існує принципова відмінність між говорінням слів та їх читанням. Вона полягає в тому, що змінюється характер керування роботою артикуляційно-вимовного апарату. При звичайному усному мовленні керування відбувається від думки чи від значення слова до його звукової форми.

 

Цей перехід у 6-річної дитини доведений до автоматизму, хоча його формування було довгим і важким, коли відбувався процес вивчення мов. Отже, дитина розуміє те, що вона говорить.

Під час прочитання слова процес відтворення звукової форми за буквеною моделлю стає технікою для здійснення нової дії усвідомлення промовленого, тобто дитина йде від звукової форми до значення слова та думки. Мета — не лише озвучити, а й зрозуміти.

Ось тут першокласник і вчитель часто стикаються з проблемою: дитина не розуміє те, що вона озвучила, тобто не ототожнює слово з образом предмета, за прочитаним словом не уявляється конкретне явище.

Відтак не розуміється значення слів, не встановлюються зв'язки в реченні, між простими реченнями, які входять у складне, взаємозалежність окремих речень (часова, просторова, причиново-наслідкова); не осмислюється текст загалом.

Вирішення цієї проблеми потребує від учителя та учнів систематичної роботи.

 

Класичною стала словникова робота перед ознайомленням з новим текстом. Найбільш інформативні зі смислового погляду слова та вирази перед читанням пояснюються. Слова та вирази, що вживаються в переносному значенні, тлумачаться у процесі читання (коротко: ловив ґав — був неуважним), чи після, оскільки вони найкраще сприймаються у контексті.

 

Загальновідомі прийоми тлумачення значення слів:

? демонстрація малюнка;

? демонстрація предмета або дії;

? вживання перифраз — розкриття значення слова за допомогою групи слів;

? пояснення значення з використанням тлумачного словника;

? добір синонімів;

? введення нового слова в речення;

? пояснення слова за його складовими частинами (праліс — прадавній ліс);

? слова з переносним значенням спочатку пояснюються у прямому значенні, а потім у переносному.

На жаль, у сучасній методиці існує розрив

між навчанням читання і навчанням синтаксису,

хоча встановлення синтаксичних зв'язків у реченні є

основою швидкого свідомого читання.

Д. Ельконін

 

Проте, навіть розуміючи слова, учні часто не можуть сформулювати зв’язну відповідь за запитаннями до тексту, оскільки не вміють узагальнювати та робити висновки. Окремої уваги потребує розвиток навички розуміння логічного зв'язку речень, розуміння загального змісту тексту.

Проблеми, які стояли перед учителем десятки років тому, й досі потребують розв'язання. Проте світ змінюється, з'являються нові проблеми.

Одним з вагомих надбань сучасності стала комп'ютеризація майже всіх сфер сучасного життя, проте у зв’язку з цим виникають і певні проблеми:

? батьки менше читають дітям вголос — зникає культура читання;

? дитина змалку не привчається ототожнювати слово з мисленнєвим образом предмета;

? дитину позбавляють можливості навчатися фантазувати, даючи зразки дорослого бачення;

? зникає потреба у спілкуванні: комп'ютерна гра — це мало слів і багато дії;

? зникає культура мовлення: мова героїв комп'ютерних ігор найчастіше складається з простих речень та вигуків.

Комп’ютер відлучає дитину від книжок, замінюючи зосереджену роботу думки читача сурогатом бездумної зацікавленості гравця. Цей процес не зупинити. Ми спостерігаємо, як комп'ютер сміливо входить у шкільні класи.

 

За результатами Всеукраїнських Інтернет-зборів батьків першокласників, 67% респондентів висловили думку, що комп'ютер потрібний дитині для навчання. Зокрема, наводяться аргументи, що інформаційну культуру та основи комп’ютерної грамотності потрібно закладати в початковій школі, щоб комп'ютер став для дитини у майбутньому помічником у здобутті нових знань, а не лише засобом гри та розваг. Учитися з використанням комп'ютера та мультимедійної дошки набагато цікавіше, адже дитина зосереджена довгий час, охоче виконує завдання, а навчальний процес багатий і різноманітний.

Отже, вчителеві лишається навчитися використовувати комп'ютер для залучення дитини до прочитання книжок.

 

Уміння працювати з книжкою

Більшість дітей у дошкільному віці не встигають навчитися працювати з книжками. Для цього можна використати мультимедійні засоби з перших уроків навчання грамоти. Для цього пропоную сканувати сторінки букваря і демонструвати їх на екрані.

Велика картинка відразу привертає увагу першокласника. Дитина стає зосередженою, адже розуміє, про який малюнок говорить учитель, знає, де цей малюнок знайти в букварі. Учень починає свідомо працювати на уроці.

Учитель. Діти, подивіться на екран. Яка пташка зображена на малюнку? Покажіть її у своєму букварі.

Навіть, якщо дитина не зрозуміла завдання, бо не вміє чути і розуміти відразу почуте (таке буває досить часто), то демонстрування приверне її увагу, залучить до загальної роботи).

26.10.2014-1-5

Подивіться на звукову модель на екрані. Покажіть її у себе в підручнику. Скільки слів має речення? Порахуймо разом.

Таке поєднання екрана і підручника допомагає на перших етапах, додаючи елемент цікавості, залучити до роботи увесь клас, зробити роботу динамічною й ефективною.

 

Робота над усвідомленням звукової оболонки слова

? Слова, яких не існує

Серед слів, які подаються на екрані, обов’язково має бути слово, якого не існує, для того, щоб дитина привчалася чути те, що вона прочитала, а не те, що вона домислила.

Із запропонованих слів дібрати слово, яке підходить до поданого малюнка. Під час читання розбирається лексичне значення кожного слова.

26.10.2014-1-6

? Добір малюнка до запропонованого слова

26.10.2014-1-7

Такі форми роботи допомагають поєднати графічну модель слова, звукову оболонку та образ (зображення) предмета.

? Пошук незнайомого слова в таблиці

26.10.2014-1-8

? Словозміна (за Ельконіним). Змінюється тільки один голосний — змінюється лексичне значення слова.

26.10.2014-1-9

? Словникова робота. Етапи роботи над словом, (Діти коментують виконання роботи, вчитель за допомогою комп'ютера демонструє хід виконання роботи.)

- Позначення голосних у слові;

- позначення складів;

- читання слова; визначення наголошеного голосного звука;

- дитина читає незнайоме слово, вчиться чути сама себе і розуміти те, що вона озвучила (не можна, щоб слово вперше було прочитане вчителем);

- пояснення значення слова (розглядання ілюстрації).

(Спочатку слово пояснюють учні, а потім вчитель дає зразок тлумачення слова.)

26.10.2014-1-10

Перевіряльна робота на визначення розуміння значення слів. Для запобігання озвучування слів по пам'яті до таблички слід добирати слова, які мають однаковий початок. Щоб знайти потрібне слово, дитина змушена перечитувати все слово.

26.10.2014-1-11

Учитель читає тлумачення слова, а діти знаходять це слово в таблиці.

Наприклад: перше слово — рослина з одним стовбуром (у рядку напроти слово «дерево» дитина ставить цифру 1); друге слово — як по-іншому сказати «недорого»? (В рядку напроти слова «дешево» дитина ставить цифру 2).

 

Отже, як бачимо, діапазон використання комп'ютера в навчальному процесі значний. Адже ІКТ — потужний засіб для підвищення ефективності навчання, що розширює можливості подання навчальної інформації. Застосування кольорів, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки моделює різні ситуації та середовища. Комп’ютер посилює мотивацію до навчання.

За допомогою комп'ютера дитину можна залучити до читання книжок, до вивчення рідного слова. Комп’ютер допомагає дитині зрозуміти прочитане слово, це своєрідний місточок між звуковою оболонкою слова та його образом.

 

Використані джерела

1. Єресько О. В. Узагальнені результати проведення Всеукраїнських Інтернет-зборів батьків першокласників // Початкова школа. — 2011. — № 3.

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1—4 класи. — К.: Освіта, 2012.

3. Сухомлинський В. О. Сто порад вчителеві [Електронний ресурс], — Режим доступу: http://www/.studmed.ru/view/suhomlinskiy-v-sto-porad-vchitelyu_19d3ссdес903.html

4. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://lib.znatе.ru/docs/indeх-251100.html?pagе=41

 

Тетяна ФЕДОСЮК,
учитель початкових класів
Білоцерківської ЗОШ І—III ст. № 18, Київська обл.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 1 (721), січень 2014