В педагогічних дослідженнях найчастіше використовуються такі шкали.
1.    Рівномірна інтервальна (або кількісна) шкала. При вимірах за цією шкалою точно відомо інтервал між значеннями (це сантиметри, секунди, кількість відповідей тощо). Значення, отримані за допомогою цієї шкали мають цифрове вираження і їх можна додавати й віднімати. Наприклад, учень на контрольній роботі дав 3 правильні відповіді по темі “Нежива природа” і 5 правильних відповідей по темі “Жива природа”. Отже, всього він дав 8 правильних відповідей (3+5). За допомогою інтервальних шкал можна вимірювати зріст учнів, час виконання ними завдань, кількість правильно (або неправильно) виконаних завдань, відповідей тощо.

2.    Порядкова (або рангова) шкала. Її значення мають послідовність, елементи якої можна розставити у порядку зростання або зменшення кількості (від найменшого до найбільшого числа і навпаки). Проте особливістю цієї шкали є невизначеність інтервалів між значеннями. Типовими порядковими шкалами є шкала шкільних оцінок, шкала балів на визначення пізнавальної активності, типу добової активності людей тощо. Адже не можна говорити про кількісні відмінності шкільних оцінок чи балів. Такі значення показують якість, а не кількість явища, що вимірюється і часто бувають суб’єктивними. Тому з ними не можна виконувати арифметичні дії. Наприклад, якщо учень на уроці за письмову відповідь отримав 5 балів, а за усну – 6, то це не означає, що його оцінка за урок становить 11 балів (5+6), а лише те, що письмово він гірше виконав завдання, ніж усно.
3.    Шкала найменувань (або номінальна). Являє собою класифікацію значень за певним чинником, наприклад,: стать, національність, освіта та ін. Прикладами таких шкал є шкала національностей (значення: українець, росіянин, білорус тощо), шкала захоплень (значення: інтерес до музики, спорту, літератури, природи тощо). Значення цих шкал не можна порівнювати, додавати і віднімати. Адже жодне з наведених значень не є більшим або меншим від іншого.