Експеримент як метод наукового дослідження

Предметом особливої уваги дослідника має бути організація і проведення педагогічного експерименту, найбільш складного методу дослідження. Він повинен харак­теризуватися достатньою тривалістю, обґрунтованим вибором експериментальних і контрольних класів чи груп, пра­вильним визначенням статистичної вибірки.

Експеримент – це комплексний метод дослідження, при якому відбувається активний вплив на досліджуване явище шляхом створення спеціальних умов (введення експериментальних факторів), що відповідають меті дослідника. 

Очевидно, найбільш правильно під педагогічним експе­риментом розуміти: спеціальне внесення в педагогічний процес принципово важливих змін відповідно до завдання дослідження й гіпотези; таку організацію процесу, яка б давала можливість бачити зв'язки між досліджуваними явищами без порушень його цілісності; глибокий якісний аналіз і якомога точніше кількісне вимірювання як внесених у пе­дагогічний процес змін, так і результатів усього процесу.

В експерименті можуть використовуватися всі інші методи дослідження.

Виділяють фактори: незалежні змінні (експериментальні фактоpи) і залежні змінні.

Незалежна змінна (експеpиментальний фактоp) – це параметр, хаpактеpистика, яка вводиться і змінюється дослідником за своєю програмою відповідно до мети експерименту. Це те, чим впливаємо у експерименті.

Залежна змінна – це параметр, хаpактеpистика, яка змінюється під дією експериментального фактору. Це те, не що впливаємо у експерименті.

Експеpименти, в яких є багато незалежних змінних, називаються багатофакторними.

Основні етапи класичного експеpименту: 

І. Констатуючий. Постановка мети; визначення залежних і незалежних змінних; фоpмулювання гіпотези експеpименту; розробка методики оцінки залежної змінної; пібдір контрольних та експериментальних груп; поpівняння контpольних та експеpиментальних гpуп за рівнем прояву залежних змінних.

ІІ. Формуючий. Розробка програми формуючого впливу та її реалізація в експериментальній групі.

ІІІ. Контрольний. Поpівняння контpольних та експеpиментальних гpуп за рівнем прояву залежних змінних .

Деталізація етапів експерименту здійснюється у програмі експерименту, яка складається у вигляді таблиці.

Таблиця 1

Програма експерименту

Якщо контpольна і експеpиментальна гpупи pізняться між собою на початок експерименту, то пpоводити експеpимент не можна.

В розумінні суті й призначення педагогічного експерименту серед науковців немає єдності. Одні вважають, що він має проводитися в звичних умовах діяльності навчально-ви­ховних закладів, інші – що в експерименті має перевірятися щось нове, що не входить до природних умов навчання і виховання.

Основне призначення будь-якого експерименту в науці – підтвердження або відхилення гіпотези, покладеної в його основу. Хоча, на жаль, у дослідженнях експеримент чомусь розглядають лише як засіб підтвердження гіпотези і в ході вивчення прагнуть дибитися "підтвердженим гіпотези" за всяку ціну, навіть за рахунок нехтування фактами, які не "бажають" її підтверджувати.

Аналіз різних досліджень показує, що кращі результати дає педагогічний експеримент, що складається з таких частин:

- невеликого за обсягом і статистичною вибіркою експерименту, який служить для перевірки ідей і моделі на­вчально-виховного процесу (іноді його називають камерним);

- коректування концепції, гіпотези і моделі навчально-виховного процесу: вдосконалення дослідницької документації за рахунок вилучення з неї елементів невизначеності, неоднозначних тлумачень тощо;

- масового педагогічного експерименту.

Як правило, камерний педагогічний експеримент проводиться в кількох класах чи групах, а масовий охоплює значно більшу кількість учнів. При його проведенні важливо забезпечити рівність умов в експериментальних і контрольних класах чи групах. Більше того, при дослідженнях проблем навчання часто навмисно контрольними беруть класи чи групи з дещо вищою успішністю.

У ході експерименту важливо використовувати різні технічні засоби й приладдя для об'єктивного фіксування ходу і результатів педагогічного експерименту.

Якщо дослідник в масовому експерименті ставить за мету одержати дані за достовірністю 0,95 (95),то бажано, щоб одні й ті ж контрольні завдання виконали не менш як 384 учні (студенти, вчителі тощо). Якщо ж, наприклад, контрольна робота мас чотири варіанти, то для досягнення до­стовірності 0,95 її мають виконувати не менше 1536 учнів.

Наведені цифри характерні для педагогічного експерименту з визначення рівня засвоєння знань, сформованості умінь та навичок. Однак якщо в межах дослідження проводиться експеримент, пов'язаний з психологією засвоєння окремих понять або, наприклад, з психологією сприймання демонстраційного експерименту, то перевіркою може бути охоплено лише десятки учнів або студентів.

Серйозні претензії можна висловити щодо організації й результативності експериментів у галузі виховання. Вихов­ний процес значно складніший за навчальний, його логіка завжди більш тонка й складна для розуміння, а тому визначити конкретне завдання дослідження, якісно й кількісно охарактеризувати нові фактори, що вводяться в педагогічний процес за умови експерименту, з'ясувати зв'язки між цими факторами, різними аспектами виховання і результатами експерименту буває досить складно.