Віковий склад цього 10 класу як і інших класів однаковий, майже всі учні мають однаковий віковий рік народження – 1984р. За статевим складом клас складається із 11 хлопців та 10 дівчат.

Під час проходження практики, у результаті бесід, спостережень та анкетувань я не виявив, що цей клас розбитий на явно-виражені мікрогрупи. Кожен з членів класу вільно спілкуються один з одним і не надають перевагу одному чоловіку, а іншого відштовхують. Але в загалі найбільш тісно спілкуються між собою це – дівчата з дівчатами, а хлопці з хлопцями, та ті хто разом ходить на спільні гуртки тут вони спілкуються не дивлячись на стать.

Під час своїх спостережень я виявив, що таких учнів які б ставилися зневажливо до свого класу та педагогічного колективу я не виявив, тому можна сказати, що серйозних груп налаштованих проти педагогічного колективу та їх вимог немає.

Цей клас як і інші старші класи має дружні стосунки як між хлопцями так і між дівчатами. Вони завжди з розумінням ставляться до кожного, будь-то лідер, чи просто хтось звернувся за допомогою. Так наприклад коли комусь поручали зробити або підготувати щось, то в цьому приймає участь увесь клас.

Серед стосунків можна назвати різне ставлення до своїх друзів. Так між хлопцями стосунки більш впевнені, надійні, а у дівчат стосунки більш відверті але теж надійні. При розмовах з учнями цього класу дівчата більш впевнено висловлюють свої думки на відміну від хлопців. Я вважаю, що це зв’язано з різним часом у фізичному і моральному дорослішанню.

Стосунки між хлопцями та дівчатами базуються на дружби та взаємо-симпатії. Але ці почуття базуються виключно на шкільних інтересах та мають розважальний характер. Симпатію вони виражають у своїй дружбі, Антипатії в них майже не існує, адже в них майже все базується на взаємодопомозі.

Учні цього класу досить швидко знаходять між собою спільну мову, особливо це проявляється у випадках, які потребують спільних дій всього класу. Особливо швидко учні знаходять спільну мову у справах списування домашнього завдання та контрольних робіт, втечу з уроку. Але це не свідчить про антипедагогічну спрямованість, а навпаки, про дружність цього класу.

Учні цього класу дуже доброзичливо ставляться до нових людей. Так це можна побачити коли до них прийшов я. На перерві вони всім класом підійшли до мене і почали знайомитись, вони дуже гарно прийняли мене.

Рівень взаємної відповідальності групи знаходиться на низькому рівні. Вони при будь-яких невдачах намагаються знайти якусь одговірку.

Опитування в класі показало, що більшість учнів класу офіційним лідером вважають командира класу. Але в усьому іншому вибір учнів дуже різнохарактерний.

Спілкування в класі відбувається за багатьма рівнями та має різноманітний зміст. Але проведена мною анкета показала що в класі майже з усіма не важко спілкуватись. Звичайно темою спілкування є навчання, вчителі, уроки і внутрішні проблеми. Між собою учні спілкуються щіро.

Важливими фазами комунівативності в класі хотілося б звернути особливу увагу на те, що переважаючою фазою слід назвати взаємоспрямованість учнів під час спілкування в колективі, це ще раз свідчить про загальну спрямованість класу.

Описуючи стосунки між лідерами слід зауважити, що лідерства можна віднести з деякою поправкою те, що лідери, які є лідерами класу, не є лідерами мікро груп, бо в класі є офіційні та неофіційні лідери.

Стосунки між ними в мікро групах складаються на горизонтальних рівнях зв'язків між ними.

Ізольованих в класі немає.

Провідний вид діяльності учнів належить головною мірою навчання та спілкування з однолітками. Серед мотивів навчання окремо виділяємо бажання закінчити школу з гарними оцінками.

Класний керівник добре знає всіх батьків та часто спілкується з ними. В класі проводиться змагання у навчанні. Здійснюється це у веселій і ненав'язливій формі, нагородження переможців перехідним призом: кубком, який вони вигралу у якомусь спортивному змаганні.

Конфліктів у класі майже не було тому їх причини і наслідки я неможу охарактеризувати. Як я помітив після конфлікту, через деякий короткий проміжок часу йде мирне урегулювання його.

Група тісно спілкується і іншими групами.

На період практики я провів деякі тести, які допомогли мені побачити наступне:

Який цей клас у спілкуванні, яки з них друзі та зробив соціометрію    (див. дод. А, Б, В, Д).

Додаток А Приємно з вами спілкуватись?

Якщо людина товариська, то це не значить , що з ним приємно спілкуватись.

1.     Ви більше любите слухати ніж говорити?

- Так.                              - Ні.

2.     Ви завжди можете знайти тему для розмови з незнайомим чоловіком?

- Так.                              - Ні.

3.     Ви завжди не відволікаючись слухаєте співбесідника?

- Так.                              - Ні.

4.     Любите ви давати поради?

- Так.                              - Ні.

5.     Якщо тема розмови вам не цікава, будете ви показувати це співбесіднику?

- Так.                              - Ні.

6.     Нервуєтесь коли вас не слухають?

- Так.                              - Ні.

7.     У вас є свій погляд?

- Так.                              - Ні.

8.     Якщо тема розмови не знайома будете ви далі розмовляти?

- Так.                              - Ні.

9.     Ви любите бути в центрі уваги?

- Так.                              - Ні.

10. Ви гарний оратор?

- Так.                              - Ні.

За результатами анкетування, я можу зробити такий висновок, що вони общительні, приязні у спілкуванні і завжди знаходять спільну мову

Додаток Б Варіант методики Дж. Морена Соціограма представляє наявність групи в колективі та відносини в колективі.

кружечки    - дівчата

трикутники - хлопці;

1)     Зона зірок – в яку ставлять лідерів що набрали max кількість виборів.

2)     Зона предпочитаємих.

3)     Зона пренебрегаемих.

4)     Зона ізольованих.

стрілочка одностороння    - однобічний вибір.

стрілочка двостороння    -   двосторонній вибір.

 

Прізвища учнів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

ЧаснитськийД

*

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

3

 

 

 

 

 

 

ДудкінаО.

 

*

 

1

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОвчинникК

 

1

*

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

КириченкоН.

 

 

 

*

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

МалишеваМ.

 

1

 

 

*

 

 

2

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

МорозО.

1

 

 

 

 

*

 

2

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

ГабенкоІ.

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

1

2

3

 

 

 

 

 

ДрушлякВ.

 

 

 

 

 

 

1

*

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

ЯмникТ.

 

 

1

 

 

 

2

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МорозВ.

 

 

 

1

2

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

Кузьміна.

 

1

 

 

 

 

2

 

9

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АврошкоА.

 

 

1

 

 

2

 

 

 

3

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ШеверюкК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

ХарламенкоІ.

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

3

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

СугонякоО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

МакаєвМ.

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

3

 

 

УстінченкоС.

 

1

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

ШилоО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

3

 

*

 

 

 

ТаланМ.

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

*

 

 

ГолубО.

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

*

 

СвистунІ.

1

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

*

Кільк. отрим. виборів

2

5

4

3

3

2

3

3

3

5

2

2

1

3

6

3

0

0

2

0

0

Кільк. спільних виборів

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

 

 

Після проведення цієї методики ми можемо зробити такі висновки: що в цьому класі колективу як такого ще немає, але він починає вже виформовуватися. Учні живуть за інтересами класу, кожний допомагає іншим в міру своїх знань. Але цей клас на мою думку не може бути розділений на багато мікро груп в яких діють якісь неформальні лідери.

Додаток В “Який у нас колектив?”

Дана методика виявляє ступінь задоволення своїм колективом.

1.Ступінь.”Піщана розсип.”

Не дуже рідко зустрічаються на нашому шляху піщані розсипи. Подивися – скільки піщинок зібрано до купи, і в те й же час кожна з них сома по собі. Подув вітерець – віднесе частку піску, який лежить з краю далі, поки хто набудь не збере його до купи. Буває так і в людських групах, спеціально організованих або виникаючих по волі якихось факторів. Можливо всі разом, а в той  же час кожен сам по собі. Нема “зачеплення” між людьми. В одному випадку вони не прагнуть піти один одному на зустріч, а в іншому – не бажають знаходити спільних інтересів, мови. Не мають тієї спільної основи, авторитетного центру, навколо якого находиться об’єднання за чимось спільним. А поки піщана розсип не приносить ніякого горя, радості.

2.Ступінь.”Мяка глина.”

Відомо, що м’яка глина – матеріал, який досить легко піддається зовнішнім діям і з нього можна ліпити різні вироби. В долонях вмілого майстра (авторитетний чоловік, лідер) цей матеріал перетворюється в гарний глек, в прекрасний виріб. Але якщо не прикласти зусилля, то він може залишитись простим куском глини.

На цьому щаблі більш видні зусилля по сполученню до колективу, хоча це можуть бути тільки перші кроки.

Не все  буде гарно, нема опиту, з’єднуючим елементом буде формальна дисципліна та допомога дорослих. Відносини взагалі добрі , хоча не скаже, що діти бувають уважні один до одного, готові прийти один до одного на допомогу. Тут існують замкнуті групировки , які мало взаємодіють між собою. Справжнього організатора поки ще не має, або він ще не може себе проявити, йому важко так як його мало хто підтримує.

3.Ступінь.”Тліючий маяк.”

У бушую чому морі тліючий маяк і початковому та опитному мореплаву приносить впевненість що напрям вибраний вірно. Треба бути дуже уважним і не загубити світові сплески. Зауважте маяк не горить постійним світлом, а періодично викидує промені світла, якби говорячи: “Я тут, я готовий прийти на допомогу”.

Формуючись в класі колектив теж подає кожному сигнали “так тримати” і кожному приходить на допомогу. В такій групі перше бажання трудитися. Але бажання – це ще не все. Дружба, взаємодопомога має постійно палати, а не окремих, нехай навіть частих спалахів. В той же час у групі вже є на кого можна опертися. Авторитети – актив. Можна звернути увагу і на те, що група виділяється серед інших груп своєю ”несхожістю”, індивідуальністю.

Але зустрічаються і інші труднощі часто закінчують діяльність групи. Недостатньо проявляється ініціатива, рідко вносять гарні теми по покращенню справ. Видимим проявленням – сплеск, і то не в усіх.

4.Ступінь.”Алі паруси.”

Алий парус – символ дружньої вірності, долгу, непосидючості. Тут  живуть і діють по принципу “один за всіх і всі за одного.” Дружня участь і взаємодопомога у ділах кожного. Командою цього парусника – організатори, авторитетні люди. До них йдуть за порадою, допомогою. У більшості членів екіпажу виникає гордість за колектив. Її члени приходять на допомогу коли їх просять.

Хоча група і разом, але не завжди готова йти наперекір штормам, не завжди є мужність признати помилки одразу, але все положення може бути виправлено.

5.Ступінь.”Палаючий факел.”

Палаючий факел – це живе полум’я, горючим матеріалом якого є тісна дружба, єдина воля, взаємодопомога, ділове співробітництво, відповідальність і за себе і за кожного окремо. Тут яскраво проявляються усі якості колективу, котрі характерні і для “Алого паруса”. Але не тільки ці. Справжнім колективом можна назвати лише ту групу, яка не замкнена у вузьких кордонах нехай навіть дружнього колективу. Справжній колектив – той, де люди самі бачать коли, кому вони потрібні. Де не залишаються в стороні коли іншим групам погано, та яка веде за собою, освітлюючи полум’ям свого серця дорогу іншим.

Діти оцінили свій колектив так:

1.Ступінь – 0 учнів;

2.Ступінь – 0 учня;

3.Ступінь – 3 учняя;

4.Ступінь – 13 учнів;

5.Ступінь – 3 учня;

Цей клас знаходиться по відповідям на 4-ій та 5-ій ступенях розвитку колективу. У декількох учнів дещо завищені та занищені оцінки що до розвитку свого класу.

Додаток Д Методика “Що важливіше?”

Соціограма представляє визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

Учень повинний вибрати 5 якостей з 35 які на їх думку найбільш важливі для їхнього спільної активності класу.

Якості особистості:

  1.  Дисциплінованість.
  2.  Ерудованість.
  3. Свідомість боргу.
  4.  Кмітливість.
  5. начитаність.
  6. Працьовитість.
  7.  Ідейна переконаність.
  8.  Уміння контролювати роботу.
  9.  Моральне виховання.
  10.  Самокритичність.
  11.  Чуйність
  12.  Суспільна активність
  13.  Уміння планувати роботу
  14. Допитливість
  15.  Уміння працювати з книгою
  16.  Цілеспрямованість
  17.  Колективізм
  18. Старанність
  19. Вимогливість до собі
  20.  Критичність
  21. Духовне багатство
  22. Уміння пояснити задачу
  23. Чесність
  24.  Ініціативність
  25. Уважність
  26. Відповідальність
  27.  Принциповість
  28. Самостійність
  29. Товариськість
  30. Розважливість
  31. Скромність
  32.  Поінформованість
  33. Справедливість
  34.  Оригінальність
  35. Впевненість у собі

 

Прізвища учнів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

ЧаснитськийД

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

ДудкінаО.

*

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОвчинникК

 

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

КириченкоН.

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

*

 

 

 

*

 

МалишеваМ.

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

 

 

 

*

 

 

МорозО.

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

*

 

 

ГабенкоІ.

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

*

 

ДрушлякВ.

*

 

 

 

 

*

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЯмникТ.

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

 

МорозВ.

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

*

 

*

Кузьміна.

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

*

 

 

*

 

*

АврошкоА.

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

*

 

 

 

 

*

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

ШеверюкК.

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХарламенкоІ.

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

*

 

 

СугонякоО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МакаєвМ.

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

УстінченкоС.

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

ШилоО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

 

 

*

 

 

*

*

 

 

 

 

 

ТаланМ.

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

*

 

 

 

 

 

*

 

 

 

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГолубО.

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

*

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СвистунІ.

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

*

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

*

 

 

Кількість виб.

5

1

0

4

2

6

2

0

4

1

3

1

2

1

1

4

10

2

0

2

2

1

6

2

2

2

0

5

8

4

2

0

6

2

4

Знайдемо коефіцієнт який характеризує ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності учнів класу:

C = (1,4n - m)/6/N, де

n – середня кількість виборів на одне з п’яти якостей особистості.

m – середня кількість виборів на одне з останніх якостей особистості.

N – кількість учнів.

C = (1,4*(10+8+6+6+5) – 18) / 6 / 19 = 0,373

С>0.5 – високий показник та показує, що клас можна рахувати колективом.

0.3<C>0.5 – клас проміжний в розвитку ціннісно-орієнтаційної єдності.

C<0.3 – недостатній рівень ціннісно-орієнтаційної єдності в розвитку класу як колективу.

Висновки і рекомендації.

Проводячи дослідження і свої спостереження в розглядуваному нами класі, я дійшов до висновків, що клас ще не досяг кінцевого етапу свого розвитку, а лише знаходиться на шляху формування груп в колектив.

На основі проведених досліджень я можу порекомендувати: змалку не показувати негативізм, позбавлятися цього явища в класі. Не карати дітей за малі провини, щоб в них не розвинулись негативні відчуття до оточуючих. Не подовати поводу для виникнення негативних почуттів. Не подавати поганих прикладів. Необхідна діяльність класного керівництва і вчителів по спрямуванню класу в потрібне русло.

Проаналізувавши проведений дослід можна зробити такий висновок, що цей клас вже став на шлях до розвитку колективу. Для цього класу ми можемо виділити такі найбільш цінні якості: дисциплінованість, працьовитість, чуйність, цілеспрямованість, колективізм, чесність.

Тому учні цього класу зв’язують успіх своєї діяльності перш за все з якимось певним, своїм стилем поведінки та діяльності, а також з позитивними відчуттями до навчання.