У методі проектів можна побудувати програму розвитку діяльності закладу як серію взаємопов'язаних проектів, що витікають із тих чи інших життєво важливих завдань.
Результатом проектування буде проект, функціональна специфіка якого залежить від таких умов:
• стану соціуму;
• особливостей суб'єктів, що працюють над підготовкою проекту;
• функціональних зв'язків між елементами проекту;
• реальних результатів, можливостей його використання.
Результатом проектування буде проект, функціональна специфіка якого залежить від таких умов:
• стану соціуму;
• особливостей суб'єктів, що працюють над підготовкою проекту;
• функціональних зв'язків між елементами проекту;
• реальних результатів, можливостей його використання.
За домінуючим видом проектної діяльності
Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності, соціальної значущості, продуманості методів, експериментальної обробки результатів. Такі проекти повністю підпорядковані логіці дослідження й мають свою структуру, наближену до наукових досліджень: постановка мети, доведення актуальності, визначення предмета чи об'єкта, завдань і методів, методології дослідження, висування гіпотез, припущень щодо вирішення проблеми. Діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий.
Творчі проекти не мають конкретної структури спільної діяльності учасників, що підпорядковується кінцевому результату, прийнятій логіці групи учасників, об'єднані інтересами.
Попередньо учасники проекту домовляються про заплановані результати та форму їх представлення (колективний колаж, вечір, свято, газета, фільм).
Ігрові проекти. Учасники беруть призначені їм роли обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реальні особистості. Туї імітуються їхні соціальні й ділові стосунки, які можу 11, ускладнюватися вигаданими ситуаціями. Такі проекти їй мають чіткої структури майже до завершення роботи.
Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз узагальнення фактів. Такі проекти теж потребують добре продуманої структури, можливості корекції в ході робот Структуру такого проекту можна визначити так:
• мета проекту, його актуальність, методи отримання (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, висновки) та обробки інформації (літературні джерела, ЗМІ, бази даних, інтерв'ю, анкетування);
• результат (реферат, стаття, доповідь, відеофільм);
• презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення на конференції). Це частина дослідницьких проектів, їхній модуль.•
В процесі роботи припускається корекція структури проекту.
Практико-орієнтовані проекти - наслідок діяльності, чітко визначений від самого початку. Орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Потребує складання сценарію. З урахуванням діяльності всіх його учасників із визначенням функцій кожного. Важливу роль відіграє координаційна робота у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх втілення. Спрямовані на впровадження в практику.
За предметно-змістовою галуззю
Монопредметні проекти: їх провідна тема відповідає одному навчальному предмету; потребують чіткого формулювання цілей, завдань, а також визначення компетентностей, які мають опанувати учні. У практиці початкового навчання застосовуються рідко.
Міжпредметні проекти: зміст охоплює два-три навчальних предмети. До їх організації залучаються спеціалісти різних фахів, потребують злагодженої роботи творчих груп, чіткого визначення дослідницьких завдані, проведення проміжних звітів.
Позапредметні: інтегрують знання з різних галузей.у тому числі тих, що не входять до курсу початкової школи.
За кількістю учасників
Індивідуальні: виконуються одним учнем. Учитель допомагає скласти план, дає індивідуальні консультації Тема проекту формулюється самим учнем і залежить від його інтересів та можливостей.
Парні: до складу учасників входять два учні. Воли складають власний план дій, визначаються з формою презентації результату; добирають творчу назву свої о проекту; беруть активну участь в організації його публічного захисту.
Групові: чисельність учасників визначається на етап» планування; вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об'єднуватися за інтересами (чи особистими симпатіями). Учасники н процесі роботи обмінюються власним досвідом, радяться один з одним, вчаться знаходити спільні рішення. Педагог узгоджує діяльність груп учасників, гнучко підпорядковує її спільній темі та меті, надає індивідуальні консультації, м разі потреби - допомогу.
За тривалістю діяльності
Короткострокові: тривають від двох до шести голим (уроків). Середньої тривалості: тривають від тижня до місяця Довгострокові: тривають від одного до кількох місяців.
За характером координації
З безпосередньою координацією: мають сенс на початковій стадії ознайомлення учнів з проектною діяльністю. Учитель планує діяльність, залучаючи учнів, організовує виконання дослідження, допомагає знайти шляхи розв'язання проблеми, необхідну інформацію, вчить опрацьовувати її; стежить за терміном виконання проекту; спільно з учнями організовує презентацію результатів; бере участь в оцінюванні проектної діяльності.
З прихованою координацією: застосовуються за умови наявності в учнів досвіду проектної діяльності. Вчитель у ролі рівноправного учасника. Більшу активність проявляє на початковому етапі проектування, а далі виступає в ролі консультанта.