Громадсько-активна школа як ефективний механізм впливу на якість освітніх послуг

Нам судилось жити за часів революцій: науко­во-технічної, інформаційної, комп'ютерної. Вони вибухають у нас самих, породжені, як це не пара­доксально, бажанням жити зручно, комфортно, ко­ристуючись здобутками цивілізації. Прийдешній час ставить нові вимоги — інформаційне суспільство не­се нові цінності й нові потреби і навіть нові ризики.

Світ наших дітей буде цілковито іншим, ніж наш. Він змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи. їхнє майбутнє залежатиме від того, на­скільки швидко вони зуміють засвоювати нові по­няття, по-новому вибирати, вчитися та пристосо­вуватись до реалій навколишнього світу, вчитись упродовж життя. В інформаційному суспільстві кожен успішний громадянин, незалежно від віку, стає учнем, готовим засвоювати нову інформа­цію та використовувати її з користю для себе.

Дивовижно, але у школі не вчать найважли­вішого в житті предмета — як творити нові ідеї, а отже, формувати власне майбутнє. А сьогоден­ня вимагає цього. Я впевнена, що кожна школа шукає своїх шляхів, варіантів створення таких шкіл, які дають своїм випускникам не тільки необхідний рівень академічної освіти, але й на­вички громадянської активності, формують осо­бистість, яка після закінчення школи не загу­биться в цьому строкатому, сповненому контр­астів, світі, а зрозуміє важливість свого буття, прагне вчитися, робити світ добрішим, сприяє утвердженню загальнолюдських моральних норм і правил. Тому епіграфом моєї статті є вислів А. Ейнштейна: «Прагни не до того, щоб досягти успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс».

Який шлях близький нам? І на моє пере­конання, це громадсько-активна школа. Життя свідчить, що будь-яку ідею, якщо вона є реаль­ною, цікавою громаді, можна реалізувати. Адже завжди є активні, небайдужі люди, які не мо­жуть перебувати осторонь громадських справ, поспішають робити добро. І школа стає не лише центром формування знань умінь, навичок, але й осередком активності громади, яка мешкає на­вколо, Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, що вона успішно робить, але розвивати громаду, залучати батьків, громадські організації, мешканців до розв'язання соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і в громаді.

Мікросередовище школи поєднане з реаль­ною дійсністю поза її межами. Практика свід­чить, що функціонування ГАШ розширює спектр освітніх, соціальних, оздоровчих послуг, надає чималої уваги розвитку молодіжного руху різного спрямування (екологічного, військово-патріотич­ного, волонтерського тощо), ефективно викори­стовує власні ресурси та залучає ресурси зовні для вирішення навчально-виховних завдань.

Гімназійне оточення має неабиякі ресурси для позаурочної та позакласної роботи.

Партнерство школи з громадою реалізують на засадах громадської довіри, діалогу, рівноправ­ності через делегування повноважень і взаємовигоди як результату структурованої співпраці Серед основних напрямів співпраці школи та громади — культурно-просвітницький, інформаційно-просвітницький, профорієнтаційний, фізкультурно-оздо­ровчий, екологічний тощо. Збільшенню ефектив­ності сприяє структурованість співпраці школи з громадою, а саме вироблення окремих стратегій.

Що конкретно може принести громадсько- активна школа?

Демократизація. Розвиток демократії, спря­мованої на формування демократичної культури як підґрунтя розвитку громадянського суспільства:

  1. Залучення принципів і процесу демократії в навчально-виховний процес.
  2. Освіта для через досвід.
  3. Розвиток активної громадської позиції.
  4. Відкритість і співпраця. Спілкування й об­мін ідеями.

Реалізація відбувається через:

а)       навчальну діяльність;

б)       виховний процес;

в)       систему управління, удосконалення системи управління, залучення до нього всіх учасни­ків навчально-виховного процесу.

Співпраця з громадськими організаціями. Вона має щедрі плоди для обох сторін, особли­во для нас:

  • додаткове фінансування від міжнародних організацій;
  • обладнання та друковану продукцію після вдалих проектів;
  • експертне оцінювання діяльності та реко­мендації для проведення змін;
  • посилення зацікавленості в місцевій освітній політиці;
  • використання ресурсів громадської організа­ції (інтернет, комп'ютерів тощо);
  • заохочення до громадської активності;
  • можливість переймати власний і світовий досвід.

Громадські організації під час роботи зі шко­лою мають нагоду:

  • скористатися інтелектуальним потенціалом освітян та їхнім професійним досвідом;
  • реалізувати завдання власної громадської організації;
  • популяризувати здобутки та напрацювання громадської організації серед загалу;
  • поширювати цінності громадянського су­спільства.

Для школярів і педагогів — це можливість мандрувати і безпосередньо пізнавати світ, а також це означає зміцнення матеріально-технічної бази.

«Школа — це маленька держава. Вона не мо­же існувати без ідеї, задуму, що захоплює дітей, учителів і батьків. Якщо така ідея зникає й не народжується нова, школа зупиняється у своє­му розвитку. В ній нудьга і немає прогресу». Ці слова належать видатному педагогу-практику, сподвижнику Василя Сухомлинського Олександ­ру Захаренку.

Джерело: журнал «Управління школою» №19-21. Автор: Т. С. Шепель, заслужений учитель України.