Сьогодні зрозуміло всім, що не тільки дер­жава робить своє замовлення щодо високоосві­ченої особистості з високим творчим розвитком і можливістю застосування сформованих прак­тичних навичок, щоб у подальшому бути висо- копрофесійною особистістю, але й громадськість має своє значуще замовлення. Якщо запитати представників батьківської громадськості, що вони хочуть отримати від навчального закла­ду в кінцевому результаті, то переважно можна почути, що це комфортні умови перебування дитини в колективі та в цілому у навчальному закладі, високий рівень знань, що дає можли­вість застосовувати їх під час вступу до вищого навчального закладу. Але, як правило, мало хто з батьків розуміє в молодших і навіть середніх класах, де, за яким напрямом дитина якнайкра­ще, найвдаліше може професійно реалізуватись.

І саме для розв'язання цієї проблеми відкрито заклади нового типу. Крок за кроком, працюючи над тим, щоб максимально задовольнити запити батьків, розкривши можливості дітей, ми дійшли висновку, що тільки в співдружності із закладами, що передують гімназії, — дитячі садочки, почат­кова школа — можна досягнути належних резуль­татів. Тому ми намагаємося супроводжувати своїх дітей, починаючи з їх перебування в дошкільних закладах та особливо в початковій школі. Одна справа починати працювати з дитиною в ранньо­му віці, інша — продовжувати розвиток дитини в потрібному напрямі, співпрацювати з учите­лями початкової ланки. Зустрічі, круглі столи, педради є системними в нашій спільній роботі: садочок – початкова школа – гімназія – батьки.

Анкетування дітей ще в період навчання в по­чатковій школі, запрошення на різні заходи до себе і до них, екскурсії до нашого закладу, відвідування мистецьких виставок, конкурсів, батьківських збо­рів у початковій школі, садочках завжди є резуль­тативним. А чого варті благодійні концерти! Дивля­чись на маленькі таланти, спостерігаючи за ними

на великій сцені, ми прогнозуємо напрями розвит­ку кожної дитини, а запрошуючи дітей та бать­ків початкової школи до себе, демонструємо їм те, що можемо запропонувати на майбутнє дітям.

Сьогодні зрозуміло, що найбільше мистецтво, якого ми можемо навчити дітей, — мистецтво жи­ти. Надати допомогу батькам віднайти шлях, яким мають іти діти до успіху, — це і є наше завдан­ня. Добре відомо, що додаткова освіта є сьогодні обличчям сучасного закладу. Саме тому під час складання навчального плану закладу ми і запро­вадили поглиблене вивчення окремих предметів із 8 класу й англійської мови з 5 класу. Запити бать­ків і дітей переважно зупиняються на англійській філології, математиці, українській філології, біології.

Не всі батьки і діти на ранньому етапі на­вчання розуміють, що в майбутньому потрібно буде їхнім дітям. Під час розподілу хтось трима­ється за класний колектив, інші розуміють, що у них ще буде багато часу попереду, щоб ви­значитись. Доводиться роз'яснювати, що 8 годин математики, які мають учні в поглиблених кла­сах, дають 160 додаткових годин на рік, а на кі­нець 11-го класу різниця становитиме 720 годин.

Тому ми абсолютно переконані, що поглиб­лене вивчення окремих предметів потрібно по­чинати якомога раніше.

Значною допомогою з виявлення та підтри­мання дітей була багаторічна робота в «Лабора­торії творчо обдарованої дитини» при РОІППО «Обмін досвідом з даного питання», коли ми мали можливість побувати в більшості навчаль­них закладів області, презентувати свої напра- цювання на семінарах, конференціях, зустрічах на всеукраїнському рівні — це чимала практична допомога. Іноді здається, що слідкуєш за усіма новинами в освіті та й досвід роботи ніби свід­чить, що все знаєш і можеш, але, зустрічаючись з іншими колективами, черпнеш чимало цікавих речей, які можна застосувати в своїй роботі, До­свід зустрічей із представниками «Відроджених гімназій України» є теж нбеабиякою допомогою під час розв'язання багатьох проблем.

Від перших днів свого існування ми зро­зуміли ще одну закономірність: без успішної співпраці з вищими навчальними закладами не обійтись. Тому неодноразово запрошували до співпраці науковців Києва, Харкова, Рівного, які надавали реальну допомогу під час вирішен­ня багатьох нагальних питань.

Розвиток професійної орієнтації через меха­нізм виявлення та підтримання здібностей дітей є найдієвішим у роботі закладу.

Іноді виникає питання: а як же рівність в освіті? Але ж рівне право на освіту не озна­чає отримання однакових знань. Право кожного на освіту є правом на отримання знань таких, яких дитина дійсно потребує.

Ми можемо поставити собі будь-яку межу в роботі з дітьми, але реалізувати її буде немож­ливо, доки вона не співвідноситиметься з потре­бами учнівської та батьківської громадськості.

Ви знаєте, що сьогодні демонстрація суспіль­ства досягла того рівня, коли кожна соціальна група може висловити своє замовлення керів­ництву навчального закладу. Тому необхідно вміти прогнозувати це замовлення. Всім відо­мо, що випускник сучасного закладу, щоб бу­ти успішним у житті, повинен вміти не тільки самостійно здобувати знання, бути компетентнісною особистістю, здатною самореалізуватись, але й застосовувати їх на практиці. Тому тільки та школа буде ефективною, яка всіє максимально враховувати запити суспільства, батьків, учнів.

З огляду на результати опитування громад­ськості міста видно, що створення індивідуаль­ної освітньої траєкторії кожного учня наразі є необхідністю.

Нам добре відомо, що потреби залежать від рівня розвитку людини, суспільства, держави. За­доволення одних потреб формує появу нових. І са­ме нам потрібно їх регулювати на кожному етапі. Держава повинна мати прибуток. Нашим прибут­ком є підвищення іміджу закладу та попит на на­ших випускників. Сьогодні ми маємо високий ступінь відповідальності перед потребами ринку , освітніх послуг. Підготувати конкурентоспромож­них випускників — наше найважливіше завдання.

Джерело: журнал «Управління школою» №19-21. Автор: О. Є. Токарчук, заступник директора з навчально-виховної роботи Сарненської гімназії Сарненської районної ради.