1. Застосування різних засобів навчання на уроках виробничого навчання.

До засобів навчання відносять такі предмети, які використовуються в навчально-виховному процесі для передачі інформації, організації пізнавальної діяльності учнів і управління цією діяльністю на різних етапах уроку.
Засоби навчання сприяють раціональної організації самостійної роботи на уроці і в позаурочний час, активізації процесу навчання та його тісному зв'язку з життям.
Особливо велике значення вони мають при ознайомленні учнів з новою технікою, прогресивною технологією, передовими методами праці новаторів виробництва.
Незалежно від змісту предмета чи професії всі засоби навчання можна підрозділити на чотири групи:
  • друковані (підручники, довідники, навчальні плакати, картки, збірники задач і вправ, інструкції, інструкційно-технологічні карти та контролюючі програми),
  • екранні (відеозапису, кінофільми, транспаранти, діафільми),
  • звукові (аудіозаписи),
  • об'ємні (натуральні зразки, моделі, макети і муляж, що відповідають вимогам, що пред'являються до демонстраційного обладнання).
Зміст навчання розкривається через навчальний план, програму і систему засобів навчання, яка служить основою для організації та управління навчально-виховною діяльністю учнів з боку викладача (майстра).
Тому забезпечення навчальних закладів засобами навчання має важливе значення у підготовці кваліфікованих кадрів.
Під комплексним методичним забезпеченням навчально-виховного процесу розуміється розробка і створення оптимальної системи навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідної для повного і якісного вивчення предмета (професії) в рамках відведеного часу.

Багаторічні спостереження показали, що при комплексному використанні ТЗН у процесі навчальної діяльності створюються умови, за яких учні працюють з великим підйомом і інтересом, в таких умовах увагу піднімається на новий рівень.
 

2. Завдання та функції засобів навчання.


Застосування засобів навчання докорінно змінять структуру уроку, допомагає з більшою користю використовувати кожну хвилину навчального часу, максимально чітко і дохідливо викласти складний матеріал і забезпечити швидке і міцне його засвоєння, скоротити час на передачу інформації і контроль за її засвоєнням, збільшивши одночасно тривалість самостійної роботи учнів на уроці.
Засоби навчання розширюють межі досвіду і спостережень учнів, відкривають можливості для більш глибокого розуміння основних законів розвитку природи і суспільства, активізації процесу навчання та його тісному зв'язку з життям, для організації різноманітної самостійної роботи на уроці.
Вони краще доносять до учнів сутність досліджуваних явищ, допомагають виділити основні поняття і показати взаємозв'язок між ними.
Володіючи високим ступенем наочності, засоби навчання дають можливість організовувати передачу інформації на такому рівні, який був би доступний для даної категорії учнів, а постійний оперативний контроль в процесі викладу дозволяє більш об'єктивно судити про її доступності.
Таким чином, застосування засобів навчання на уроці дозволяє майстру вирішити наступні дидактичні завдання:
  • більш повно і глибоко розкрити сутність досліджуваних об'єктів, явищ і процесів,
  • найбільш повно реалізувати в процесі навчання основні принципи дидактики,
  • краще організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на всіх етапах уроку по засвоєнню знань, умінь і навичок,
  • встановити зовнішню і внутрішню зворотні зв'язки, на підставі яких можна здійснювати коригування процесу навчання.
У свій час вважалося, що застосування технічних засобів навчання може радикально змінити всю систему навчання. Однак, думка про те, що ТСО можуть замінити майстра п / о не виправдалися [17].
Як показала практика, засоби навчання є специфічними засобами педагогічної праці, які примножують можливості майстра в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці і в позаурочний час.
 

3. Характеристика засобів навчання.


Друковані засоби
Підручники, збірники задач і довідники за допомогою тексту і графічних зображень передають найрізноманітнішу інформацію.
При очній системі навчання підручник служить засобом для самостійної роботи учнів по засвоєнню знань, в позаурочний час або на уроці, коли майстер дає завдання вивчити не дуже складний матеріал без попереднього пояснення і т.п. особливу роль відіграють підручники на початковому етапі освоєння умінь і навичок.
Майстер може використовувати підручник у процесі викладу матеріалу, відтворюючи на екрані за допомогою епіпроектора малюнок, креслення, графік чи текст, якщо для цього немає інших засобів навчання.
Він може дати учням завдання за підручником: законспектувати який-небудь розділ, скласти план відповіді, прокоментувати зміст окремих абзаців пункту тощо.
Велике значення для отримання знань має вміння учнів працювати з довідковою літературою. Це дозволяє учням власними силами вирішувати певні технологічні завдання, які неминуче постануть перед ними на виробництві.
Навчальні плакати можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію, містити довідковий, інструкційні, інструкційно-технологічний та інший текстовий матеріал, повідомлення про недоступні для безпосереднього спостереження об'єктах і процесах. Його можна використовувати в поєднанні з іншими засобами навчання.
Плакат повинен займати в кабінеті одне з найзручніших місць і бути доступним для учнів і майстра.
Застосування плакатів у навчальному процесі дозволяє економити час на уроці, швидко подавати необхідну інформацію. За допомогою навчального плакату можна організувати самостійну роботу учнів на уроках теоретичного і виробничого навчання.
Навчальні плакати дають можливість організувати колективну роботу з групою, обговорення їх змісту усіма учнями сприяє створенню проблемної ситуації.
Інструкційна карта являє собою керівництво, за допомогою якого учні самостійно можуть вивчити пристрій і дія якого-небудь об'єкту.
Нею користуються на лабораторних роботах та уроках виробничого навчання.
У поєднанні з плакатом вона є ефективним засобом навчання при вивченні натуральних об'єктів, допомагає тісніше пов'язати абстрактні уявлення з конкретними поняттями.
Інструкційно-технологічна карта відрізняється від інструкційно тим, що служить для організації продуктивної роботи учнів в умовах майстерень або виробництва.
У процесі роботи з інструкційно і інструкційно-технологічної картами в учнів з'являється велика можливість проявити індивідуальні особливості, а в майстра - надати конкретну допомогу кожному з них.
Картки формулюють завдання (задачі), які учні повинні виконувати на підставі раніше засвоєного матеріалу. Ці завдання іноді носять і проблемний характер.
Інформація в картках передається за допомогою тексту, креслення, схеми або малюнка.
Застосування карток дозволяє майстру в процесі самостійної роботи учнів встановити зовнішню зворотний зв'язок одночасно з усією групою, вести індивідуальну роботу і здійснювати формами навчання, контролю та управління.
Картки, зміст яких розроблено в комплексі з іншими засобами навчання, можуть служити для закріплення нового матеріалу або контролю раніше вивченого.
Картки можуть застосовуватися в процесі поточного та ігрового контролю.

Екранні засоби
Екранні засоби повинні бути взаємопов'язані з іншими засобами навчання, що застосовуються при вивченні даного питання програми. Матеріал, не пов'язаний безпосередньо з програмою чи темою, якщо він не має спеціального призначення, у зміст екранних засобів включати не слід.
Діапозитиви можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію. Автоматичні діапроектори дозволяють зробити це швидко, замінюючи один кадр іншим, повертаючись до раніше переглянутого і т.д. Значні розміри зображення на екрані дають можливість детально розглянути кожен елемент.
Діапозитиви можна використовувати на всіх етапах уроку, визначаючи оптимальний для даної групи учнів темп подачі інформації та її послідовність.
Діапозитиви застосовуються для створення на уроці проблемної ситуації, керівництва самостійною роботою, повторення матеріалу тощо. Вони добре поєднуються з іншими засобами навчання, особливо з записом на магнітній стрічці.
Впливаю на учнів емоційно, діапозитиви відіграють велику роль у виховній роботі, допомагають розширити кругозір учнів.
Діафільми, як і діапозитиви використовують як джерело інформації. Зоровий ряд діафільму повинен доповнювати підручник, дублюючи малюнок, поміщений в нього, лише в тих випадках, коли зображення необхідно розкрити в декількох кадрах, акцентуючи увагу на окремих деталях.
Діафільм - найбільш зручний засіб передачі інформації теоретичного характеру.
Цілісність, логічна обґрунтованість міститься в діафільму інформації роблять їх вельми серйозним засобом управління пізнавальною діяльністю учнів.
Учні під час перегляду можуть робити записи в зошиті, викреслювати прості схеми або графіки. Майстру легше організувати фронтальне обговорення побаченого.
Транспаранти - це засіб навчання, призначене для проекції на екран за допомогою графопроектора візуальної інформації у вигляді малюнка, креслення, схеми, графіка чи тексту, виконаних друкарським способом або фломастерами на одному або декількох аркушах прозорої плівки розміром 250 на 250 мм.
У транспаранті повинен міститися такий матеріал, який не можна передати іншими засобами навчання, наприклад, за допомогою діапозитива або діафільму. Тип транспаранта визначається в залежності від змісту навчального матеріалу.
Навчальні кінофільми характеризуються перш за все тим, що передана ними інформація динамічна, об'єкти, явища і процеси показуються в русі, розвитку.
При цьому динаміка об'єктів і подій на екрані істотно впливає на розкриття і засвоєння досліджуваних процесів або явищ, допомагає зробити вміст більш наочними, впорядковуючи факти і виділяючи головні аспекти.
Учні розглядають об'єкт у різних ракурсах і планах, порівнюючи побачене і встановлюючи взаємозв'язок окремих елементів із загальною структурою предмета вивчення.
У практиці навчання часто зустрічаються ситуації, коли майстер не може розповісти, пояснити те, що можна показати. Навчальний кінофільм дозволяє глибше виявити сутність процесів, що відбуваються і встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними.
Розглядаючи предмет в цілому, можна одночасно простежити за зміною тих його елементів, які цікавлять нас зараз, звернути увагу на саме головне і суттєве.
Кіно може показувати не тільки зовнішні ознаки об'єкта, ні і його внутрішню структуру, проникати в глибину процесів, що відбуваються.
Велика інформаційна ємність кінофільму дозволяє скоротити час на виклад навчального матеріалу і збільшити тривалість роботи з його засвоєнню.
Кінофільми рекомендується просвіщати чітко визначеною темою, що вимагає для демонстрації не більше 10 хв. В окремих випадках можна створювати кінофільми з цілісним побудовою і часом демонстрації до ЗО хв. (Узагальнюючого, історичного, суспільно-політичного, художнього змісту тощо).
Відеозаписи знаходять все велике застосування в практиці профтехосвіти. Сама по собі відеозапис може зафіксувати лише зовнішню сторону об'єктів і процесів за заздалегідь розробленим сценарієм. Це дає значний педагогічний ефект, коли треба проаналізувати дію учнів або ознайомити їх з новим виробничим обладнанням. Крім того, за допомогою відеомагнітофона можна зафіксувати на плівку послідовність операцій з приведення в дію устаткування і роботи на ньому.
Відеозаписами з викладом теоретичного матеріалу та іншою інформацією, корисно скористатися в позаурочний час, якщо учні недостатньо добре зрозуміли матеріал на уроці або пропустили заняття.
За допомогою відеомагнітофона на плівку рекомендується записувати технологічні або трудові процеси, окремі фрагменти телепередач і кінофільмів.

Звукові засоби
Змістом звукових засобів навчання є навчальна інформація, яка може бути передана за допомогою слова, музики або інших звукових сигналів.
Навчальні радіопередачі, грам - і магнітні записи мають максимальними дидактичними можливостями при передачі з предметів гуманітарного циклу.
Обсяг радіопередачі і звукозапису, призначених для уроку, залежить від характеру матеріалу, форми його подачі і навчальних цілей. Тривалість більшості з них не повинна бути більше 20 хвилин навчального часу.

Об'ємні засоби
Цей вид засобів навчання включають в себе натуральні об'єкти: макети, моделі, муляжі, тренажери.
Натуральні об'єкти - це предмети реальної дійсності, вивчення яких передбачено навчальною програмою. До них можна віднести демонстраційне та лабораторне обладнання, технічне обладнання навчальних майстерень, робочі матеріали, зразки деталей, колекції мінералів, гербарій тощо.
Вони дозволяють ознайомити учнів із взаємодією окремих елементів, виконувати вправи по перетворенню навичок і вмінь, стежити за характером протікання виробничих процесів тощо.
Розглядаючи натуральні об'єкти, учні отримують правильне уявлення про форму, колір, величиною та інших ознаках предмета.
Натуральні об'єкти є основними засобами для формування професійних трудових умінь і навичок. Застосування їх у навчальному процесі дає можливість підготувати учнів до продуктивної роботи на виробництві.
Модель - це об'ємна засіб навчання, ізоморфно зображує основні властивості, будову, функціонування зв'язків і відносин натурального об'єкта, як правило, зміненого в масштабі та виготовленого з інших матеріалів.
По конструкції модель може бути діючою і недіючої, розбірний і нерозбірними.
Моделі найчастіше використовуються при викладі матеріалу в якості джерела інформації, для управління процесом навчання і контролю знань і значно рідше - як засіб для набуття умінь і навичок.
Застосування моделей на уроці підвищує інтерес учнів до предмету. Вони можуть розглядати модель тривалий час і спостерігати за зміною розташування частин у процесі демонстрації.
Макет від моделі відрізняється тим, що з його допомогою не можна передавати інформацію про рухомі елементи об'єкта, і його виготовлення може передувати появі самого предмета.
Макет відображає лише зовнішню сторону натуральних об'єктів, не зачіпаючи їх внутрішнього змісту.
Муляжі в інформаційному плані не відрізняються від макетів. Вони передають форму предметів, будову їх поверхні.
Макети і муляжі в навчальному процесі застосовують набагато рідше, ніж моделі, так як вони відображають незначну кількість об'єктів, що вивчаються у профтехучилищах.
Тренажери - це пристрої, що моделюють реальні умови трудової діяльності, призначені для формування професійних навичок і вмінь на основі внутрішнього зворотного зв'язку.
Застосування тренажерів у навчальному процесі різко підвищує ефективність навчання, так як дає можливість створити умови, наближені до виробничих, і підготувати учнів для роботи на промисловому обладнанні.
Робота на тренажерах тісно пов'язана з основами теоретичних знань спеціальних дисциплін і, сприяючи їх закріплення, розвиває логічне мислення і активізує сенсомоторную діяльність.
Виховне значення використання засобів навчання у навчальному процесі.
Обдумуючи організацію уроку, слід пам'ятати, що як би він не був побудований, він вплине в тій чи іншій мірі на особисті якості учня.
У учня в процесі навчання або виникає інтерес до навчання, або затверджується байдужість, він прагне до знань або розчаровується у навчанні. У всіх випадках формується наполегливість у подоланні труднощів, цілеспрямованість, сумлінність, жадоба до знань і вмінь.
Таким чином, навчання завжди активно, воно не буває нейтральним. Навчають не тільки вчитель, навчальний матеріал, але і самі засоби і способи навчання, характер і взаємовідносини його учасників, вся духовна і матеріальна обстановка.
Комплексне використання засобів екранізації та звукозаписів дозволяє викликати в учнів ілюзію присутності, відчуття реальності того, що вони бачать і чують.
Впливаючи з великою силою на уяву, ці засоби сприяють створенню в учнів яскравих образів, які допомагають їм глибше проникнути в суть розглянутих явищ і процесів, вчення робиться емоційним, розвиваються почуття, уяву, думку. Таким чином навчальний процес робиться емоційно насиченим, цікавим.
Співробітниками лабораторії навчального кіно, радіо і телебачення встановлено, що до моменту приходу вчителя до уроку психологічно підготовлена тільки половина учнів. На підготовку інших до сприйняття навчального матеріалу, вже в присутності вчителя зазвичай витрачається в середньому до 3 хвилин. Якщо ж урок починається з використання екранних засобів або звукозаписів, то час на підготовку учнів скорочується.
Через 18-20 хвилин після початку уроку, якщо не використовуються технічні засоби, частина учнів поступово відволікається і майстер змушений робити зауваження їм, відволікаючи від роботи весь клас. Якщо ж на уроці застосовуються екранні або звукові посібники, стійкість уваги зберігається впродовж всього уроку, час для учнів спливає непомітно.
Встановлено, що особливу сприятливий вплив на увагу учнів і відповідно якість засвоєння навчального матеріалу надає демонстрація коротких кінофрагментов (прослуховування коротких звукозаписів у поєднанні зі статичними кадрами з діафільмів, слайдів кодоскопа.
Досить ефективним засобом формування уваги є самостійна робота учнів із спеціально підготовленим текстом, що містить вказівки: "покажи", "обведи", "розглянь".
Праця, що виконується на рівні вищої уваги, захоплює людину своїм змістом і способом виконання, приносить насолоду своєрідністю сплетення фізичних та інтелектуальних сил. Цим пояснюється висока продуктивність і виховна сила такої праці. Все це підвищує інтерес до обраної професії.
Застосування ТЗН на уроках забезпечує внутрішню готовність учнів до сприйняття нової інформації, мобілізує їх увагу.
Свідома навчальна активність учнів на уроці є найважливішим показником доцільності процесу навчання і, отже, виховного впливу на учнів. Саме спілкування з технічними засобами навчання сприяє загальному розвитку учнів.
Оптимальна частота застосування ТЗН залежить від навчального предмета, віку, підготовленості учнів, майстерності майстра і комплексу використовуваних посібників, а також інших умов, що визначають хід навчального процесу.