Хронологічно першою системою виробничого навчан­ня   була предметна система, яка   відповідає  періодові низького рівня розвитку техніки. Предметна система ви­робничого навчання виникла в умовах ремісничого ви­робництва, коли навчання проводилось у формі індиві­дуального учнівства. В основу навчання була покладена ідея послідовного формування умінь і навичок виготов­лення окремих деталей певного завершеного виробу.

Уч­ні набувають умінь і навичок одночасно з кількох опе­рацій, які входять до змісту конкретної професії. Склад­ність   виробів поступово зростає.  Дана система впроваджувалася і для трудового навчання. Її автором є швецький діяч ручної справи Отто Саломон. Навчання базувалось на основі виготовлення школярами предметів за їх моделями. Моделі мали відповідати певним вимогам, виходячи з яких і створювались колекції даних моделей.

За даними Саломона, при виконанні колекції із 100 моделей учень знайомився з 88 прийомами обробки деревини. Уся серія включає 774 вправи, тобто кожний прийом в середньому повторюється 9 разів. Причому нові прийоми вводяться поступово, за рахунок того, що складність моделей поступово зростає. Так, в одній із колекцій першою йде указка — для її виготовлення необхідно оволодіти прийомами різання вздовж шару деревини і різання впоперек. Для виготовлення наступної моделі (указка конічної форми) додається прийом різання навскіс шару деревини. Третя модель (зубець для грабель) передбачає крім попередніх операцій вміння виготовляти фаску.

Знайшла своє застосування й датська система, автором якої є Аксель Міккельсен. Відмінність датської системи від шведської полягає у тому, що в датській ручній праці вирішальне значення мають вправи (прийоми): на моделях намагаються знайти найкращі умови для оволодіння певним прийомом, а якщо такі умови не створюються при виготовленні моделі вдаються до чистих вправ.

Прийом — це центр, колекція моделей є приблизним набором предметів, що можуть бути застосовані для оволодіння потрібними прийомами.

За даною системою робота учнів може включати три етапи: чисті вправи, попереднє застосування вправ, остаточне застосування вправ.

Основний   недолік впровадження цієї системи полягає у такій послідовності засвоєння операцій, за якої ігнорувались раціональні ви­моги до наступності, систематичності. Формування ви­робничих операцій, перехід від однієї операції до наступ­ної визначались не поступовим ускладненням змісту ви­робничого навчання, а особливостями технологічного процесу виготовлення даного виробу. За таких обставин досить рідко виникала можливість побудувати навчання за принципом поступового переходу від простого до складного, в напрямі удосконалення майстерності. На­вчальна мета практично повністю підпорядкована ви­робничій меті.

Позитивні риси предметної системи полягають в то­му, що відкрились можливості раннього включення уч­нів у продуктивну працю. Крім того, учні наочно бачили конкретні результати своєї праці, що сприяло виникнен­ню пізнавального інтересу до оволодіння конкретною професією.