Класифікація наукНаука - це сфера людської діяльності, головною функцією якої є виявлення, вивчення і теоретична систематизація об'єктивних законів про дійсність з метою їх практичного використання. Наука є однією з історично сформованих форм суспільної людської діяльності.
Знання про світ умовно поділяються на три взаємопов'язані галузі: наука про природу, наука про суспільство і наука про мислення.


З методологічної точки зору, в основу класифікації сучасної науки покладені взаємозв'язки між трьома головними розділами наукового знання: природознавством, суспільними (соціальними) науками і філософією.
Крім головних розділів, виділяються такі, що знаходяться на стику головних, але не входять ні в один з них. Такими розділами є технічні науки, що знаходяться на стику між природними і соціальними науками; математика - між природознавством (фізикою) і філософією (логікою).
Класифікація наук має велике наукове значення. Спираючись на предметні та методичні зв'язки наукових дисциплін і їхніх груп, вона сприяє рухові науки (або галузі техніки) з рівня емпіричного накопичення знань на рівень теоретичного синтезу, системного підходу до наукових проблем.
За своєю спрямованістю і безпосереднім відношенням до практики, науки поділяються на фундаментальні і прикладні.
Завданням фундаментальних наук у галузі природознавства є пізнання основних законів, що керують поведінкою і взаємодією базисних структур природи. Сфера проведення фундаментальних досліджень охоплює багато галузей наук. До них відносяться: фізико-технічні і математичні науки (математика, ядерна фізика, фізика твердого тіла, фізика плазми, фізика низьких температур, акустика, механіка рідин, газів і твердого тіла, кібернетика й ін.); хімія і біологія (каталіз, хімія високих енергій і хімія твердого тіла, органічна хімія, генетика, селекція, фізіологія людини і тварин тощо); науки про землю (геологія, геофізика, фізика атмосфери, води і суші тощо).
Фундаментальні дослідження поділяються на вільні ("чисті") і цілеспрямовані.
Перший вид досліджень має індивідуальний характер і очолюється ученим. Характерною рисою цих досліджень є те, що вони не ставлять заздалегідь цілей, але спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишнього світу.
Цілеспрямовані дослідження пов'язані з об'єктом дослідження і здійснюються для розширення знань про глибинні процеси і явища, що відбуваються у природі безвідносно до можливих галузей їхнього застосування.
Вільні і цілеспрямовані фундаментальні дослідження можуть бути пошуковими.
Фундаментальні науки вирізняються невизначеністю кінцевого результату. Дослідник увесь час перебуває на шляху до невідомого, вибір метолів фундаментального дослідження визначається найчастіше інтуїцією, досвідом і внутрішньою логікою розвитку науки.
Фундаментальні науки постійно відкриті для нових ідей і підходів, у них закладена здатність переглянути звичні уявлення про навколишній світ і, якщо треба, відмовитися від них.
Мета прикладних наук полягає у застосуванні результатів фундаментальних наук до вирішення пізнавальних і соціально-практичних проблем.
У прикладних науках може домінувати як теоретична, так і практична проблематика. Наприклад, на основі електродинаміки і квантової механіки розвиваються фізика металів, фізика низьких температур, фізика тугоплавких матеріалів тощо. Усі названі науки можна віднести до теоретичної прикладної фізики. Подальше їх застосування на практиці породжує різноманітні практичні прикладні науки, такі як: металознавство, технологія отримання тугоплавких матеріалів методами порошкової металургії тощо.
На стику прикладних наук і виробництва розвивається особлива галузь досліджень - розробка, що впроваджує результати практичних прикладних наук у форму конкретних технологічних процесів, конструкцій, промислових матеріалів і виробів.
Як правило, фундаментальні науки у своєму розвитку випереджають прикладні, створюючи для них теоретичне підґрунтя. Наприклад, авіація своїм бурхливим розвитком зобов'язана фундаментальним дослідженням у галузі аеро- і гідродинаміки. Дослідження фізичних властивостей високотемпературної плазми в сильному магнітному полі є науковим фундаментом вирішення найважливішої енергетичної проблеми сьогодення і майбутнього - термоядерного синтезу і його реалізації в науково-технічних розробках.
Технічні науки є прикладними. Прикладною є також будівельна наука, яки у своєму розвитку безупинно збагачується досягненнями фундаментальних наук - фізики, хімії, математики, механіки.
Класифікація науки є не самоціллю, вона, крім наукового, має також практичне значення. Вона є теоретичною основою для багатьох видів практичної діяльності суспільства: організації та структури наукових установ І їхніх взаємовідносин; планування науково-дослідних робіт у їх взаємозв'язку, особливо тих, що мають комплексний характер; зв'язку теоретичних досліджень з практичними завданнями народного господарства тощо. Важливіше значення має класифікація наук для бібліотечної справи і бібліотечної класифікації.

Лівінський О.М., Курок О.І., Гридякін В.О., Зінченко В.П.
Методологія і методи наукових досліджень
Навчальний посібник