Микола Олександрович Корф

Роль ідей видатного українського педагога у становленні національної початкової освіти

Сьогодні вітчизняна початкова школа проходить етап кардинального реформування, активно рухаючись до європейських та світових стандартів.

Проте далеко не всім відомо, що багато сучасних  ідей сягають своїм корінням у минулим української освіти. Пропонуємо ознайомитись з основоположними принципами народної початкової школи відомого педагога і громадського діяча Миколи Олександровича Корфа.

Микола Олександрович Корф — видатний педагог-методист, ревнитель народної освіти, І організатор земських шкіл у Запорізькій області (за часів Російської імперії — повіт Катеринославської губернії), відомий громадський  діяч XIX ст., автор численних підручників та посібників Його діяльність з розвитку української національної школи високо цінували К. Ушинський, М. Пирогов. А. Чехов та інші.

Свій патріотичний обов'язок Микола Корф убачав у поширенні знань серед народу. Тому присвятив себе створенню нового типу сільської школи. Довгий нас вона залишалася взірцем для інших земських шкіл Російської імперії.

Розглянемо особливості школи, створено? видатним педагогом мислителем .

У створеній М Корфом школі було запроваджено трирічний курс навчання Уроки тривали з жовтня до травня. їх вів один учитель одночасно з Трьома класами (що є прототипом сучасної малокомплектної школи) за сталим розкладом. Відмітки про успіхи учнів та перебіг навчального процесу педагог вносив у класний журнал структуру якого розробив М Корф.

Курс початкової школи передбачав вивчення таких дисциплін: читання, письма, арифметики (вивчала чотири арифметичні дії), " ознайомлення з навколишнім світом, природою,сетом тварин, участь у польових роботах тощо)та І Закону Божого.

Покладаючи в основу всебічного розвитку особистості дитини гуманний підхід, М. Корф окреслив завдань народної освіти загалом і народного вчителя в трикласній елементарній зокрема — надання різнобічної початкової освіти, що уможливить подальше навчання, розширить тісні межі професійно? спеціалізації.

Завдяки ентузіазму Миколи Корфа. залученню ним до освітньої справи батани  меценатів-опікунів — міщан, меценатів , курців, промисловиків, місцевих селян —у 1872р в повіті налічувалося 100 сільських шкіл.

З ініціативи М.Корфа Олександрівська повітова училищна рада, Бердянське, Маріупольське та Мелітопольське земства, починаючи з 1869 року, щорічно друкували звіти про стан народної освіти у своїх повітах. Ці звіти, у яких детально висвітлювались питання організації та фінансування земських шкіл, програми проведення екзаменів та методичної підготовки вчителів та чимало інших матеріалів, ретельно і з цікавістю вивчав К.Ушинський. В одному з листів до М.Корфа він писав: “Я везу з собою як Ваші звіти, так і кілька інших, щоб на дозвіллі подумати про них як слід .”

На пріоритетний напрямок освітньої діяльності Бердянського земства неодноразово вказував М.Корф як організатор народної школи та як земський гласний Олександрівського повіту. Так, у журналі «Вісник Європи» за 1881 р. він писав: «У Бердянському повіті, що був майже пустелею вісімдесят років тому, земський кошторис у поточному році доходить до майже неймовірної суми – 237274 крб., з яких 151858 витрачаються на необов’язкові для земства освітянські витрати, що значно перевищує весь кошторис обов’язкових і необов’язкових витрат Олександрівського земства, яке існує за умов, нормальних для більшості наших повітів». При показаному вище бюджеті Бердянське земство витрачає щорічно на освіту населення 73868 крб., з яких 55228 (74,8%) крб. тільки на народні школи одного повіту, то навряд чи знайдеться ще інший подібний повіт у Росії.

Потужною об’єднуючою енергією земської освіти, зокрема і педагогічної системи земських шкіл, була християнська релігія. Православ’я було невід’ємною частиною життя майже 87% селян регіону. У цьому криється одна з причин того, що земські діячі, вчителі, розглядаючи православну культуру як Богом дану українцеві, росіянину, болгарину, грекові, наповнили її змістом і педагогічну систему земської школи. Насамперед ідеться про конструктивні пропозиції М.Корфа щодо наповнення релігійним змістом навчально-виховного процесу земської школи. Так, виступаючи на вчительському з’їзді 10 червня 1883 р. у м. Бердянську, М.Корф звернув увагу присутніх на виховний потенціал предмета « Закон Божий », нагадавши присутнім слова К.Ушинського про необхідність розуміння дітьми премудрості Божих законів. На думку М.Корфа, це допоможе вирішити головне завдання морального виховання –  « побороти зло в людині і спрямувати її на добро» Тобто на цьому шляху, вважав педагог, православний учитель не може покладатися лише на власні сили, треба просити допомоги в Бога, якому відомо призначення кожної людини на Землі. І, як свідчать протоколи згаданого вчительського з’їзду, педагогами було висловлено серйозні та аргументовані судження щодо ефективних прийомів та методів викладання предметів релігійного циклу – Закону Божого й церковнослов’янської мови та морально-релігійного виховання учнів.

Головним засобом розумового розвитку учнів у земських школах були підручники М. Корфа. У них подавалися наукові відомості, які мали практичне значення для майбутнього життя й діяльності учнів, сприяли розширенню їх світогляду, розвиткові логічного мислення. У книзі «Наш друг» разом з оповіданнями та байками подавалося багато «ділових статей» побутового характеру й технічного змісту (виготовлення одягу, посуду, сільськогосподарського інвентаря тощо). Такий матеріал, вміло застосований учителем, викликав в учнів активне мислення, збуджував до пошуку істини, схиляв до критики, тим більш, що педагоги розробили для цього спеціальні технології та засоби .

Джерело: Дитячий журнал «Розкажи онуку».