ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ, ЙОГО ПРАВОВИЙ СТАТУС І ПОВНОВАЖЕННЯ

У нашій державі пост Президента був встановлений Законом від 5 липня 1991 р.
Повноваження Президента України визначені Конституцією Ук¬раїни (розділ 5: ст. 102,103,105-112), а також Законом про Президен¬та України.
Згідно ст. 102 Конституції Президент України є главою і вищим посадовцем держави. Президент як глава держави виступає від її імені
у внутрішньому житті країни і в міжнародних відносинах. Він структурно не входить ні до однієї з гілок влади, втілюючи всю державну владу в цілому.

Основні напрями діяльності Президента як глави держави:
1)    гарантування державного суверенітету, тобто неподільності, верховенства, незалежності державної влади в Україні;
2)    забезпечення територіальної цілісності України, тобто зовнішньої недоторканності державних кордонів, безумовного припинення спроб будь-яких сил усередині країни розчленувати її територію або відділити якусь її частину;
3)    забезпечення відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам, чітке і своєчасне реагування як самого Президента, так і відповідних державних органів на будь-які факти порушень конституційних розпоряджень;
4)    гарантування прав І свобод людини, забезпечення відповідності міжнародно-правовим актам і реальності наповнення як правового статусу особистості в цілому, так і окремих категорій населення країни (дітей, жінок, пенсіонерів і ін.).
Конкретні повноваження Президента України, які закріплюються в Конституції, можна розділити на декілька груп:
—    представницькі, коли Президент представляє державу в міжнародних відносинах, приймає вірчі і відзивні грамоти дипломатичних, представників інших держав і т. п.;
—    що стосуються діяльності Верховної Ради, наприклад припинення її повноважень, якщо впродовж ЗО днів чергової сесії пленарні засідання не можуть початися;
—    у сфері законодавства, наприклад призначення всеукраїнського референдуму про зміни до Конституції України, право вето з подальшим поверненням законів на повторний розгляд Верховною Радою;
—    щодо призначення і звільнення з посад членів Кабінету Міністрів і інших посадовців;
—    у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки і оборони країни, наприклад ухвалення рішення про загальну або часткову мобілізацію і введення військового положення, керівництво Радою національної безпеки і оборони і т. п.;
—    засновницькі (створення і ліквідація за поданням Прем'єр-міністра міністерств і інших центральних органів виконавчої влади);
—    у галузі правосуддя (утворення судів, помилування);
—    щодо прийняття в громадянство України і його припинення, надання притулку в Україні.
Перераховані групи повноважень нерозривно пов'язані з сутністю поста Президента як глави держави. Тому Президент не може делегувати (передавати) свої повноваження іншим особам або органам.
Президент має право видавати укази і розпорядження, які обов'язкові до виконання на всій території України. Ці акти повинні створюватися на основі Конституції і бути направленими на виконання її положень. У свою чергу укази і розпорядження Президента є правовою базою для актів органів виконавчої влади. За юридичними ознаками акти Президента можуть бути нормативними, тобто такими, в яких містяться правила поведінки загального характеру, розраховані на багатократне використовування, і індивідуальними, які стосуються конкретних відносин або осіб і мають одноразовий характер (призначення конкретної особи на посаду, нагородження і т. п.).
Акти Президента, які видаються ним в рамках повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10,14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 статті 106 Конституції стають обов'язковими до виконання лише за умови, якщо вони скріпляють підписами (контрасигнується) Прем'єр-міністра і міністра, безпосередньо відповідального за підготовку відповідного акту і його виконання.
Відносно Верховної Ради України Президент здійснює наступні дії у визначеному законом порядку:
1)    припиняє повноваження Верховної Ради, якщо в перебігу тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
2)    призначає позачергові вибори до Верховної Ради України в період шістдесяти днів з дня публікації рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради;
3)    підписує закони, прийняті Верховною Радою;
4)    має право вето відносно прийнятих Верховою Радою Українизаконів з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради;
5)    вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стані війни і ухвалює рішення про використовування Збройних Сил України у разі озброєної агресії проти України;
6)    вносить подання до Верховної Ради про призначення на посаду і припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії;
7)    вносить до Верховної Ради законопроект про зміну Конституції України.
За узгодженням з Верховною Радою Президент України призначає на посади і звільняє з посад Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
До 2005 р. Президент України за поданням Прем'єр-міністра: — призначав членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах;
-створював, реорганізував і ліквідував міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах засобів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Згідно нового Закону «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004р. Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій у вносить у Верховну Раду кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра, а за власною ініціативою - кандидатури на посади Міністра оборони та Міністра закордонних справ (всі інші члени кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра). Президент також отримав право розпуску Верховної Ради України, якщо у встановлені законом терміни в ній не змогла оформитися коаліція конституційної більшості. Президент України має право скасовувати акти Кабінету Міні¬стрів України і акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Конституція України встановлює недоторканність Президента, якою він користується під час виконання повноважень. її слід розглядати як особливу гарантію, направлену на створення безперешкодних умов здійснення повноважень глави держави. У Конституції не розкривається зміст недоторканності Президента, яка вимагає свого тлумачення в новій редакції Закону «Про Президента України». У той же час ч. 1 статті 111 Конституції встановлює відповідальність Президента за здійснення державної зради або іншого злочину.
Честь і гідність Президента України як глави держави підлягають особливому захисту, а винні в посяганні на них притягуються до відповідальності.
Особа, яке займає пост Президента, зберігає це звання довічно, за умови, що вона не була зміщена з нього у порядку імпічменту.
Окрім цього, звання Президента України охороняється законом. Це означає, що самовільне безпідставне привласнення або використовування його тягне за собою юридичну відповідальність.
Припинення повноважень Президента передбачене статтями 108-112 Конституцій.
Повноваження глави української держави припиняються в наступних випадках.
1.    Відставка (ст. 109) тобто заява Президента про складання пов-новажень глави держави. Причини, які вважаються поважними для проголошення відставки, Конституцією не називаються. Для вступу її в дію Президент повинен на засіданні Верховної Ради особисто проголосити заяву про неї. Проголошення заяви про відставку від імені Президента іншими особами не допускається, а у разі здійснення - не має ніякої юридичної сили.
2.    Неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я (ст. 110) Для встановлення юридичної значущості цієї підстави необхідно виконати певні процедури. По-перше, необхідний медичний висновок, в якому б наголошувалося, що за станом здоров'я Президент не може виконувати покладені на нього повноваження глави держави. З таким висновком Верховна Рада звертається до Верховного Суду України, який перевіряє законність складання медичного висновку і після цього звертається до Верховної Ради з поданням про встановлення фактичної неможливості виконання Президентом своїх повноважень. Це подання розглядається на засіданні Верховної Ради, на якому і ухвалюється рішення по суті. При цьому рішення про неможливість виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я набуває чинності лише за умови, що за нього проголосувала більшість конституційного складу Верховної Ради, тобто не менше 226 народних депутатів.
3.    Конституція не уточнює, яка саме медична установа готує відповідний висновок, і яку кількість депутатів, і в якому порядку повинні подавати до Верховного Суду обіг щодо стану здоров'я Президента. Тому ці питання вимагають врегулювання в спеціальному законі.
4.    Усунення з поста у порядку імпічменту (ст. 111)тобто на підставі сформульованого в ухваленому за спеціальною процедурою рішенні Верховної Ради України про звинувачення Президента в здійсненні ним державної зради або іншого злочину.
5.    Процедура імпічменту починається у разі, коли відповідне звинувачення Президента підтримується не менше ніж 226 народними депутатами (конституційною більшістю). Після цього Верховною Радою України створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до якої входять депутати, а також обов'язково - спеціальний прокурор і спеціальні слідчі як професійні фахівці Результати роботи такої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, в ході якого за наявності підстав може бути ухвалено рішення про звинувачення Президента України. Таке рішення вступає вдію, якщо воно прийняте не менше ніж двома третинами конституційного складу Верховної Ради (не менше ніж 300 народних депутатів).
6.    Після ухвалення такого рішення справа передається до Конституційного Суду України, який розглядає його з погляду дотримання передбаченої Конституцією процедури розслідування і розгляду на попередніх етапах. У разі позитивного рішення Конституційного Суду справа передається Верховному Суду України, а він дає висновок про те, що дії, в яких звинувачується Президент, мають ознаки державної зради або іншого злочину. Лише після цього Верховна Рада отримує право ухвалити рішення про усунення Президента з його поста. Таке рішення входить в силу, якщо за нього проголосувало не менше трьох чвертей конституційного складу Верховної Ради (338 народних депутатів).
7.    Смерті особи, що займала пост Президента.
У випадках дострокового припинення повноважень Президента України на вказаних підставах на період до виборів і вступу на пост нового Президента виконання президентських обов'язків покладаєть¬ся на Прем'єр-міністра України. Але в цей період Прем'єр-міністр не може здійснювати деякі повноваження, які є прерогативою Президента, обраного за передбаченою Конституцією процедурою. Такі пов¬новаження перераховані в статті 112 Конституції і включають, наприклад, призначення референдуму, припинення повноважень Верховної Ради, відміну актів Кабінету Міністрів України і актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим і т. і.

Коментарі:

blog comments powered by Disqus

Новини освіти в Україні