Дистанційна освіта, або Як стати розумним і жити за власним розкладом

Студента не можна навмання назвати істотою ледачою. Якщо вже бути справедливим, суть видимого неробства практично будь-якого студента полягає в небажанні організовувати себе і невмінні правильно розставляти пріоритети. Якби у добі було 48 годин, якби можна було не спати тижнями й нормально при цьому функціонувати, якби лекції скасували, а семінари б проводили на кухні за чашкою чаю в дружелюбній домашній атмосфері ... Тоді б, не лінуючись із завзяттям майже кожен студент почав би навчатися дистанційно.

Дистанційне навчання

Або те, про що ми багато чули, але мало знаємо. Отже, готуйтеся дивуватися! Середня оцінка світових освітніх систем показує, що дистанційна освіта коштує на 50% дешевше традиційних форм навчання. Аналіз діяльності центрів дистанційного навчання виявив, що витрати на підготовку фахівця за допомогою Інтернет-навчання становлять приблизно 60% витрат на підготовку фахівців денної форми навчання. Вражає? В кінці 1997 р. в 107 країнах світу діяло близько 1000 навчальних закладів, які мають дистанційну форму навчання. Кількість тих, хто здобув вищу освіту, використовуючи таку форму навчання, в 1997 р. становило близько 50 млн чоловік, у 2006 р. - вже 96, 5 млн, а за прогнозами фахівців в 2023 р. кількість таких щасливчиків досягне 120 млн осіб.

Для кого призначена дистанційна освіта

Для тих хто, хоче, але не може, може, але не все, і бажає ще більше. Інакше кажучи, для:

- талановитих індивідів, що прагнуть придбати додаткові знання або одержати другу освіту, але не мають при цьому - особливого бажання протирати штани за партами ВНЗ;

- осіб, які бажають здобути освіту в зарубіжних освітніх установах (теоретично Ви можете вчитися навіть в Оксфорді, сидячи за комп'ютером з чашкою кави);

- осіб різного віку, які проживають у віддалених і малоосвоєних регіонах України (крім, звичайно, тих, хто комп'ютера в очі не бачив);

- осіб, які бажають виконати спеціальні освітні програми, що складаються з курсів, що надаються різними навчальними закладами;

- фахівців, що вже мають освіту і бажають одержати плюс до всього друге, третє і т.д. з метою підвищення по службі;

- безробітних і біженців, зареєстрованих у муніципальних центрах зайнятості (як другий шанс і надія на можливість знайти своє місце в житті).

Кому не підходить дистанційна форма навчання?

По-перше, страшенним ледарям та іншим неблагонадійним особам. По-друге, особам, які не мають можливості оплатити відповідну послугу (вартість дистанційного навчання у ВНЗ звичайно не перевищує 50-60% повної вартості навчання на стаціонарі). По-третє, бажаючим отримати професії лікаря, лаборанта, медсестри, мікробіолога, фізика-ядерника, перукаря та інші. Мова йде про професії, навчання яким припускає проведення лабораторних занять та отримання практичних навичок, що за допомогою Інтернету поки, на жаль, неможливо.

Думка фахівців

Деякі експерти, трохи скептично ставиться до широкого поширення дистанційної освіти. Вони вважають, що брак прямого спілкування, роль учителя зведена до нуля. Інша справа - додаткове навчання. Скажімо, економістові з базовою освітою легко дистанційно вивчити основи аудиту або страхової справи. За словами західних фахівців, давно і добре знайомих з Інтернет-освітою, головні позитивні моменти дистанційної освіти полягають в тому, що студент приступає до процесу навчання за власною ініціативою, тобто свідомо, проходить навчання у відповідності зі своїм особистим планом розвитку й одержує в результаті диплом, що дозволяє йому влаштуватися на пристойну роботу. Свідомість і практичність - непогане поєднання.

Дистанційна освіта в Україні

У 1996 р. Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем (МННЦ) провів аналіз ситуації в Україні, який показав, що потенційні користувачі Інтернету у своїй більшості:

- мали справу лише з електронною поштою, причому були недостатньо знайомі з усіма її можливостями;

- мали досить обмежений досвід використання Інтернету;

- не володіли знаннями англійської мови і не мали коштів для оплати аналогічних дистанційних курсів, що надаються іноземними установами.

Зараз ситуація значно змінилася, і отримати дистанційну освіту стало простіше й дешевше. Комп'ютер - вже не предмет розкоші, а інструмент, необхідність в якому все більше відчувають громадяни України. Подібну послугу надають практично всі державні і недержавні ВНЗ країни. Для того щоб стати студентом дистанційної форми навчання, досить зайти на сайт ВНЗ, заповнити анкети, оплатити навчання й визначитися з розкладом. Дистанційна освіта - просто мрія для тих, хто не бажає жити за чужими розкладами і принципами.

За матеріалами статті Ірини Жигалюк

"Дистанционное образование, или Как стать умным, живя по собственному расписанию"

сайту www.careerguide.com.ua

Останні статті

Нові виховні заходи