Тема: Столярні та теслярські з’єднання.

Мета: Навчальна: продовжити знайомити дітей з видами столярних з’єднань
-    дати поняття про клеєві з’єднання їх види, види клеїв.
Виховна: виховувати естетичний смак та культуру праці.
Розвиваюча: розвивати увагу, окомір, точність.

Об’єкт праці: ручка для кельми.

Дидактичні засоби: моделі з’єднань.

Інструменти та матеріали: верстак, креслярські інструменти.

Тип уроку: комбінований з елементами бесіди.


План уроку

1.    Організаційна частина                                3хв.
2.    Перевірка домашнього завдання                        5хв.
3.    Актуалізація знань учнів                            5хв.
4.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку.                2хв.
5.    Викладення нового матеріалу.                        20хв.
6.    Закріплення нового матеріалу.                        5хв.
7.    Практична робота.                                45хв.
8.    Підведення підсумків уроку.                          3хв.
9.    Завдання для виконання вдома.                        2хв.

1. Організаційна частина                                 3хв.
Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи, наявність спецодягу, створення позитивної емоційної атмосфери.
2. Перевірка домашнього завдання                        5хв.
1.    Для чого призначене споювання?
2.    Які види споювання ви знаєте?
3.    У чому полягає споювання в прямокутний паз і гребінь?
4.    Що таке зрощування?
5.    Які є види зрощування?
6.    Завдяки чому при зрощуванні на зубчастий шип міцність з’єднання наближається до міцності суцільної деревини?
3. Актуалізація знань учнів                                5хв.
1.    Як ви думаєте, для чого застосовують клей?
2.    З якими видами клеїв ви зустрічались у житті?
4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку                    2хв.
         Тема: (записується на дошці) Столярні та теслярські з’єднання.
         Мета: дати поняття про клеєві з’єднання їх види, види клеїв.
5. Викладення нового матеріалу                            20хв.
На минулому занятті ми розпочали знайомство із столярними та теслярськими з’єднаннями, а саме зрощуванням та споюванням. Сьогодні ми продовжимо розглядати види з’єднань і познайомимося з таким з’єднанням, як склеювання. Дізнаємося більше про клеї та їх види, а також навчимося підготовлювати матеріал для склеювання.
Склеювання – це один із найпоширеніших способів з’єднання однорідних і різнорідних матеріалів між собою. Суть склеювання полягає в тому, що клей проникає в міжклітинні і внутрішньоклітинні простори деревини, і між поверхнями, які склеюються, утворюється дуже тонка клейова плівка. Потім клей твердне з’єднуючи склеювані поверхні. Міцність клейового шва залежить від рівномірності просочування клейовим розчином склеюваних поверхонь, і також від щільності прилягання цих поверхонь. Якщо склеювані поверхні оброблені правильно й додержано режиму склеювання, міцність клейового з’єднання перевищує міцність суцільної деревини.
Тепер склеювання широко застосовують у виробництві меблів і будівництві. Склеюють не тільки деревину з деревиною, а й метали і пластмаси як між собою, так і з деревиною та матеріалами на її основі. Великого поширення набули клеєні дерев’яні конструкції, які застосовують для будівництва мостів, складів, спортивних та інших споруд.
Склеювання дає змогу збільшити вихід з деревини деталей великих розмірів, зменшити відходи і раціонально використовувати деревину зниженої якості, а також зменшити жолоблення деталі.
Для склеювання деталей застосовують клеї тваринного походження і синтетичні.
Клеї тваринного походження найбільше застосовують при склеюванні деталей із деревини. Вони поділяють на колагенові, казеїнові і альбумінові.
Колагенові клеї одержують з підшкірної тканини тварин, обрізків шкіри та хрящів, з кісток тварин, з кісток і відходів переробки риби. Колагенові клеї неводостійкі. В умовах підвищеної вологості вони поглинають багато вологи і гублять свої клейові властивості, тому їх застосовують для склеювання виробів, які експлуатуються в сухих приміщеннях. Ці клеї найчастіше випускають у вигляді плиток світло-жовтого чи світло-коричневого кольору.
Казеїнові клеї виготовляють із знежиреного сиру (казеїну). Випускають казеїновий клей у вигляді однорідного жовтувато-білого порошку, який містить казеїн (близько 70%), мідний купорос, гашене вапно, фтористий натрій і гас. Різновидністю казеїнового клею є комбінований казеїно-цементний клей, який одержують змішуванням порошку казеїну і цементу. Це підвищує водостійкість клею.
Основою альбумінового клею є альбумін (протеїн) – білкова речовина, що міститься в крові тварин. Цей клей має темно-коричневий колір і неприємний запах. Застосовують його в основному при виготовленні фанери. Склеювання здійснюється в спеціальних пресах при високих температурі та тиску.
Синтетичні клеї виготовляють на основі синтетичних смол. Ці клеї швидко тужавіють, мають високу тепло-, водо-, та грибостійкість. Але вони здебільшого не досить життєздатні (2…4 год.). тому робочі розчини синтетичних клеїв виготовляють, як правило, безпосередньо перед використанням. Найбільшого застосування набули сечовинно-формальдегідні (карбомідні) і феноло-формальдегідні клеї.
Синтетичні клеї токсичні. Тому робота з ними вимагає доброї загальної і місцевої вентиляції та додержання заходів безпеки.
Клеї мають такі основні властивості:
1.    міцністю клейового шва на склеювання;
2.    в’язкість клею;
3.    грибостійкість;
4.    водостійкість;
5.    схоплюваність;
6.    життєздатність клею.
Обробка деревини перед склеюванням. Перед склеюванням заготовки повинні мати відповідні вологість, розміри і якість обробки склеюваних поверхонь. Задирки, заколки, риски, сліди від подавальних рифлених валиків, а також масляні плями погіршують якість склеювання. Обробляти склеювані поверхні доцільно перед склеюванням.
Для досягнення високої міцності клейових з’єднань потрібно, щоб склеювані поверхні щільно прилягали одна до одної, а зазор між ними був мінімальним і рівномірними по всій поверхні склеювання. Це дасть змогу мати клейовий прошарок заданої товщини по всій площі склеювання.
Більшість клеїв наносять на поверхню в рідкому вигляді. Клей треба наносити рівним шаром, він повинен добре змочувати поверхню і розтікатися по ній. Залежно від типу склеюваних матеріалів, форми клейового шва та його призначення вибирають відповідну в’язкість клею. Прилад, яким вимірюють в’язкість, називається віскозиметром.
Обладнання для склеювання. Найпростішим пристосуванням є дерев’яні та металеві струбцини різних конструкцій. При застосуванні звичайних струбцин затрачається багато часу на їх загвинчування та розгвинчування. Тому на виробництві використовують швидкодіючі струбцини, пневматичні та гідравлічні затискачі, преси різних типів.
Організація робочого місця при склеюванні. Високоякісне клейове з’єднання можна одержати тільки при правильній організації робочого місця і додержання режимів склеювання. Склеювання потрібно виконувати на верстаку або на столі з плоскою рівною кришкою.
На робочому місці треба мати:
1.    заздалегідь підготовлені до склеювання деталі;
2.    достатню кількість клейового розчину;
3.    пристрої для обтискування склеюваних одиниць та нанесення клейового розчину;
4.    необхідний різальний та контрольно-вимірювальний інструмент.
Робоче місце має бути чистим і добре освітленим, підлога біля верстака рівною і не слизькою.
На робочому місці необхідно мати обтиральні матеріали для видалення зайвого клею.
Посуд для клею повинен мати стійке дно. В приміщеннях, де здійснюється склеювання деталей і приготування клейових розчинів, крім загальної вентиляції, має діяти додаткова вентиляція. Щоб зберегти шкіру від дії шкідливих речовин, які входять до складу клеїв, перед роботою і після роботи, особливо при застосуванні синтетичних клеїв, корисно змащувати руки вазеліном з ланоліном.
6. Закріплення нового матеріалу                            5хв.
1.    Які ви запам’ятали вимоги, що ставляться до процесу склеювання?
2.    В чому полягає суть підготовки заготовок до склеювання?
3.    Хто може сказати, для чого стискують склеювані поверхні?
4.    Яких правил безпеки ви б дотримувались під час склеювання?
7. Практична робота                                    45хв.
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо виготовляти ручку для кельми. Після закінчення роботи я виставлю кожному оцінки. А оцінювати буду за такими критеріями:
1.    дотримання розмірів;
2.    точність про свердлення отвору;
3.    якість обробки;
4.    оздоблення виробу.
8. Підведення підсумків уроку                            3хв.
Аналізую об’єм роботи, виконаний на уроці кожним учнем, вказую на типові помилки, демонструю найкращі роботи.
Отже, сьогодні ми познайомилися з клейовими з’єднаннями та видами клеїв, які застосовують при виготовленні виробів. А також доробили ручку для кельми і кожен отримав відповідну оцінку.
9. Завдання для виконання вдома.                        2хв.
    Вдома ви повторите матеріал, який записали у робочих зошитах.