Деталювання за складальними кресленнями.

Тема: Деталювання за складальними кресленнями.

Мета: 1)ознайомлення учнів з деталюванням за складальними кресленнями, розглянути читання складальних креслень, специфікації;
2) виховувати працелюбність, культуру праці, бережливе ставлення до інструменту .
3)розвивати пам’ять, увагу, окомір.
Методичне забезпечення: схеми, плакати з прикладами пристроїв автоматичного контролю, підручник  А.Д. Ботвинников «Черчение». 

Тип заняття: комбінований урок.

Хід уроку:
1.Організаційна частина.
Привітання з класом. Перевірка присутніх та їх готовність до уроку. Створення робочої атмосфери, перевірка робочих місць. Зосередження учнів на роботі яку плануємо провести.
2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.
Тема: Деталювання за складальними кресленнями. (записується на дошці).
Мета: ознайомлення з деталюванням за складальними кресленнями, розглянути читання складальних креслень, специфікації;
     3.Перевірка раніше вивченого матеріалу (робота на картках):
1)    Які креслення називаються складальними?
2)    Які правила розміщення виглядів на складальних кресленнях?
3)    Чи застосовують розрізи і перерізи при виконанні складальних креслень?
4)    Де на кресленнях показують назви деталей, з яких складається виріб?
5)    Чи треба на складальних кресленнях показати всі розміри деталей, які має виріб?
4.Викладення нового матеріалу (пояснення, бесіда, наочність).
Діти, як ви гадаєте, за чим виготовляють вироби, які складаються з кількох деталей? Правильно, їх виготовляють за кресленнями. Щоб скласти виріб за складальним кресленням, треба спочатку виготовити деталі. А для цього треба забезпечити виробництво кресленнями деталей.
Складання креслень деталей за складальними кресленнями виробів, що складаються з кількох деталей, називають деталюванням.
А зараз давайте розглянемо суть процесу деталювання видно з рис. 279 і 280 ( робота з підручником). Упор, складальне креслення і наочне зображення якого наведено на рис. 279, уявно розчленовано на окремі деталі (рис. 280, а). На рис. 280, б наведено креслення деталей. Як правило, в них містяться різні вказівки, в тому числі у вигляді умовних позначень, пов'язані з технологією виготовлення деталей. Тут ці позначення не наведено.
Щоб полегшити роботу з деталювання, треба дотримуватись певних правил. Рекомендується такий порядок деталювання:
1. Прочитати складальне креслення в послідовності, на¬веденій у § 34, звернувши особливу увагу на форму деталей, їх призначення і взаємодію.
2. Уявно розчленувати виріб на окремі деталі, з яких він складається.
3. Виділити стандартизовані деталі, на які, як ви знаєте, креслення не складають.
4. Визначити кількість зображень, потрібних при креслен¬ні кожної деталі. Не можна при цьому копіювати кількість виглядів, показаних на кресленні, що підлягає деталюванню.
Кількість зображень має бути мінімальною, але достатньою для визначення форми і розмірів деталі. Гвинт, наприклад, на рис. 266 подано у двох виглядах. Проте на кресленні цієї деталі досить одного вигляду. І, навпаки, стояк (поз. 1 на рис. 266) показано в двох виглядах і в перерізі, хоч на кресленні цієї деталі має бути не менш як п'ять зображень.
5.    Показати спряжувані поверхні деталей, тобто поверхні, які взаємодіють з поверхнями інших деталей. До таких належать, наприклад, поверхні штифта й отвір, у який він входить; поверхні шпонки й паза, у який її закладають.
Для спряжуваних поверхонь треба погоджувати розміри. Що це означає на вашу думку? Це означає, що однаковими за величиною мають бути, напри¬клад, діаметр верхнього заглиблення в деталі 2 і зовнішній діаметр деталі 3 в дверній ручці на рис. 278.
Спряжувані поверхні деталі треба обробляти з підвище¬ною точністю.
Як ви гадаєте, як краще починати виконання креслення? Починати виконання креслення краще з деталей простої форми. Уявне видалення цих деталей полегшує визначення форми складніших.
При деталюванні, особливо при нанесенні розмірів, треба користуватися довідниками. Нарешті, довідником можна скористатися, коли щось забулося або трапилося вперше. Наприклад, у специфікації складального креслення є позначення «Шплінт 1,5X15 ГОСТ 397—79». Ви не знаєте, яку форму має деталь і що означають цифри в цьому записі. З довідника дізнаємося, що деталь має форму, подану на рис. 281. По¬значення треба розуміти так: шплінт для отвору діаметром d=l,5 mm, довжина шплінта 15 мм.
 
З цього прикладу видно, як важливо навчитися працювати з довідниками, що містять виписки із стандартів. Використан¬ня довідників при читанні й складанні креслень, у тому чис¬лі й під час контрольних робіт, розвантажує пам'ять, дає змогу дістати більше нових відомостей, прискорює виконання робіт.
Виконуючи деталювання, треба кожну деталь креслити на окремому аркуші, формат якого залежить від вибраного масштабу. У правому нижньому куті розміщують основний напис, де зазначають назву деталі, масштаб зображення та ін. Більшість цих даних беруть із специфікації складального креслення. Всім зрозуміло?
А тепер давайте розглянемо приклад деталювання на рис. 282. Що, на вашу думку зображено на цьому малюнку? На ньому наведено наочне зображення кривошипа. На рис. 283 по¬дано його креслення. Криво¬шип передає рух від шатуна до вала, перетворюючи посту¬пальний рух поршня в обер¬тальний рух вала (див. схему на рис. 284). Кривошип являє собою ексцентрично розміще¬ний палець (поз. 2), з'єднаний за допомогою плеча (поз. 1) з валом (поз. 3), якому надає обертального руху. З паль¬цем кривошипа шарнірно з'єднується шатун, що йде від поршня. Прочитавши креслення(рис. 283), установлюємо за специфікацією, що на ньому зображено кривошип.
 
Рис. 283. Складальне креслення кривошипа.

5. Закріплення одержаних знань (узагальнення, фронтальне опитування):
1.    Що називається деталюванням?
2.    Для чого виконують деталювання?
3.    У чому полягає процес деталювання?
4.    Назвіть етапи деталювання.
5.    Що означає «погодити розміри»

6.Практична робота.
На практичній роботі необхідно буде виконати креслення деталей 1, 2, 3 (рис. 278).
7.Підведення підсумків.
    На сьогоднішньому уроці ми ознайомились з інструкціями щодо експлуатації побутових автоматичних пристроїв.
На основі аналізу роботи учнів вчитель виставляє і оголошує оцінки, відмічає кращих, їх успішність і наполегливість.
8. Домашнє завдання.
Домашнім завданням буде повторити самостійно сьогоднішню тему, А.Д. Ботвинников стр. 186- 195.


© Українська педагогіка