МЕТА ЗАНЯТТЯ:
Навчальна: Сформувати знання про інструмент для точіння, про види різців.
Виховна: виховувати культуру праці, працелюбність, бережне відношення до майна;
Розвиваюча: розвивати технічне мислення, сприяти розвитку координації рухів;
ОБЛАДНАННЯ: верстат ТВ – 4, різці.
ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ : точіння
ЛІТЕРАТУРА:
1. Муравьев Е. М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов. – Москва: Просвещение, 1987.
2. Терещук Б.М., Туташинскький В.І., Загорний В.К. Трудове навчання: підручник для 7 класу – Київ: Генеза, 2007.
3. Трудове навчання: навчальний посібник для 6 кл. серед. загальноосвіт. шк. Мадзігон. В.М., Левченко Г.Є. – К.: Освіта, 1997.
ТИП УРОКУ: комбінований. ЧАС: 90 хвилин.
ПЛАН
1. Організаційна частина.....................................................................2 хв.
2. Перевірка раніше вивченого матеріалу.........................................5 хв.
3.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності............3 хв.
4. Викладення нового матеріалу......................................................20 хв.
5. Закріплення вивченого матеріалу................................................10 хв.
6. Вступний інструктаж………………………………………………5хв.
7. Самостійна практична робота учнів…………………………….30хв.
8. Заключний інстуктаж……………………………………………10хв.
9. Завдання для виконання дома……………………………….…2 хв.
10. Прибирання робочих місць і приміщення майтерні черговими………………………………………………………….3 хв.
ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
I. Організаційна частина
Учні заходять в спецодязі у майстерню. Учитель перевіряє присутність учнів за журналом та перевіряє підготовленість учнів до заняття (наявність зошитів). Чергові назначаються за графіком.
II. Перевірка раніше вивченого матеріалу
Домашнє завдання перевіряється фронтально за допомогою контрольних питань з попередньо вивченої теми:
1. Які основні частини токарно-гвинторізного верстата? (станина, передня та задня бабки, супорт, гітара, коробка подач, клинопасова передача, фартух, коробка зміни швидкостей);
2. У чому подібність і відмінність токарно-гвинторізного верстата і токарного верстата для обробки деревини? (Подібність токарного по дереву і токарно-гвинторізного верстатів полягає в тому, що вони належать до групи технологічних машин. Це виявляється в типовості деталей і механізмів, у кінематичних схемах, умовах і правилах експлуатації, застосовуваних пристроях.
Відмінність — у їх призначенні. Токарний — для обробки деревини — зовнішніх і внутрішніх поверхонь (циліндричних, фасонних, конічних). А токарно-гвинторізний верстат виконує операції як свердлильного, так і токарного);
3. Для чого призначена коробка зміни швидкостей токарного верстата? (Для зміни частоти обертання шпинделя);
4. Для чого призначений гітарний механізм? (для передавання обертання від коробки зміни швидкостей до коробки подач).
5. Назвіть основні правила безпечної роботи на токарно-гвинторізному верстаті. (Без дозволу вчителя не вмикати верстата.
Перевірити перед включенням верстата наявності коврика чи дерев`яної підставки. На холостому ходу перевірити справність верстата. Працювати тільки у спецодязі і окулярах. Тримати правильну позу при точінні).
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності
Тема уроку (записується на дошці) Інструмент для точіння. Види різців. Вибір режимів різання.
Мета уроку: ознайомитись з основним інструментом для точіння.
Ця тема важлива в курсі трудового навчання, її засвоєння дозволить вам правильно виконувати точіння на токарно-гвинторізному верстаті. На наступних уроках трудового навчання, а також у разі самостійної роботи у подальшому вашому житті Ви ці знання будете застосовувати.
IV. Викладення нового матеріалу
Для токарної обробки застосовують різноманітні різці. Різець складається з тіла (державки) і головки (робочої частини).
За допомогою дерзкавки різець кріпиться в різцетримачі. Головка різця складається з передньої поверхні 7, по якій сходить стружка; задніх (головної 2, допоміжної 4) поверхонь; різальних кромок — головної 1 (утвореної перетином передньої і задньої головної поверхні) і допоміжної 6, утвореної перетином передньої і задньої допоміжних поверхонь. Кромка 3 утворена поверхнями 2 і 4. Вершина 5 різця — місце сполучення головної і допоміжної різальних кромок.
Щоб забезпечити нормальну різальну здатність інструмента, треба вибрати правильну геометрію різця, тобто значення кутів його головки. Головні кути різЦя показано на малюнку 34, б.
Залежно від розташування різальної кромки розрізняють праві й ліві різці За формою головки різці бувають прямі, відігнуті і з відтягнутою головкою (мал. 35, б). За призначенням (мал. 36) — прохідні прямі, прохідні упорні, підрізні, відрізні, фасонні, різьбові, розточувальні.
За конструкцією різці можуть бути суцільними (виконані з одного матеріалу) і складеними (державка виконана з конструкційної сталі, а робоча частина — з інструментальної).
Щоб якісно виконати токарну обробку, треба правильно встановити заготовку і різець. Для цього:
1. Перевіряють якість заготовки та її розміри (довжину, прямолінійність, припуск на обробку).
2. За допомогою торцевого ключа розводять кулачки само-центрівного патрона, вміщують між ними заготовку і закріплюють її поворотом ключа у трьох гніздах. При дьому кінець заготовки, що виступає із патрона, не повинен перевищувати чотирьох її діаметрів. Якщо вільний кінець заготовки довший, то під час роботи вона може зігнутись, пошкодити різець і механізм супорта.
3. Перевіряють, чи немає биття заготовки під час обертання патрона. Якщо є, то заготовку треба відцентрувати, тобто розвести кулачки патрона і, трохи повернувши заготовку, знову закріпити її в патроні. Якщо відцентрувати заготовку не вдається, її заміняють.
4. Установлюють різці в різцетримачі (мал. 37). Для цього за допомогою накидного ключа вигвинчують болти так, щоб державка різця вмістилась у різцетримачі по висоті. Вершина різальної частини різця повинна бути на рівні центра заготовки. Якщо вершина опинилась нижче від центра, то під державку підкладають пластинки різної товщини, поки вершина не стане на одному рівні з центром.
Виліт l різця з різцетримача повинен бути не більше 1,5 висоти Н, інакше він вібруватиме. Різець закріплюють у різцетримачі з лівого боку не менш як двома болтами.
Вибір режиму різання
Режим різання на будь-якому верстаті складається із швидкості різання, подачі і глибини.
Швидкістю різання v, м/с, називають швидкість переміщення різальної кромки різця щодо оброблюваної поверхні заготовки.
Подачею s, мм/об, називають шлях переміщення різця в напрямі руху подачі за один оберт оброблюваної заготовки.
Глибиною різання t, мм, називають товщину шару металу, що зрізується за один прохід різця. Вимірюють її в напрямі, перпендикулярному до оброблюваної поверхні,
Режим різання залежить від оброблюваного матеріалу і матеріалу різця, від припуску на обробку, допустимої шорсткості поверхонь деталі та від інших факторів. Тому перед початком обточування за кресленням визначають товщину шару металу, який треба зняти із заготовки за один прохід різця. Уточнюють кількість проходів різця, які треба виконати, щоб дістати потрібний діаметр. Для чорнового проходу глибину різання визначають не більше 3, для напівчистового — не більше 1, для чистового — не більше 0,5 мм. Потрібну глибину різання виставляють за допомогою лімба, закріпленого на гвинті поперечних полозків.
У токарно-гвинторізному верстаті ТВ-6 ціна однієї поділки лімба поперечної подачі 0,025 мм. Установивши заготовку в патроні, підводять вершину різця до бічної сторони заготовки й установлюють на лімбі нульову поділку. Якщо, наприклад, для певного діаметра деталі потрібна глибина різання З мм : 0,025 = 120, то, повернувши маховичок на 120 поділок, дістають поперечну подачу. При цьому товщина стружки буде 3 мм.
Якщо рукоятку з лімбом випадково повернули на більшу кількість поділок, ніж треба, то її повертають у зворотний бік майже на повний оберт, щоб не було люфту. Потім обережно підводять лімб знову до потрібної поділки.
Установивши глибину різання, вибирають подачу: для чорнових робочих ходів не більше 1,2 мм/об, а для чистових — до 0,4 мм/об. Після цього за допомогою відповідних рукояток на передній бабці установлюють задану швидкість різання (частоту обертання шпинделя).
V. Закріплення вивченого матеріалу
Закріплення нового матеріалу проводиться методом фронтального опитування. Ставляться такі питання:
1. Яку форму має різальна частина всіх інструментів? (форму клина)
2. Визначте три-чотири типи токарних різців.
3. Від чого залежить кут загострення різця? (від матеріалу, який оброблюється)
4. Як закріпити заготовку в самоцентрівному патроні і різець у різцетримачі? (за допомогою накидних ключів)
5. На скільки поділок треба повернути маховичок лімба з ціною поділки 0,025 мм, щоб діаметр заготовки після проточування зменшився на 2 мм? (80 поділок)
Тема Робота на токарно-гвинторізному верстаті.
Мета Ознайомтеся з призначенням і будовою токарних різців, оволодіти прийомами встановлення заготовки і різців. Вчитель повідомляє правила безпечної роботи при роботі на верстаті:
1. Не вмикайте верстат без дозволу вчителя.
2. Роботу на верстатах виконуйте тільки в спецодязі (манжети рукавів мають щільно облягати зап'ястки рук: не залишайте вільно звисаючих кінців одягу, волосся приберіть під берет).
3. Перевірте надійність з'єднання контура заземлення з корпусом верстата.
4. Огляньте верстат і перевірте наявність загороджувальних і захисних пристроїв, поставте в потрібне положення рукоятки керування.
5. Надійно закріпіть оброблювану заготовку і різальний інструмент.
6. Приберіть із верстата вимірювальний інструмент.
7. Виконуйте різання тільки з опущеним екраном.
8. Під час роботи не доторкайтесь до заготовки і стружки руками.
9. Не переключайте рукоятки коробки зміни швидкостей під час роботи.
10. Вимірювання робіть тільки після повної -зупинки верстата.
11. Будьте уважними, не відволікайтесь під час роботи сторонніми справами і розмовами.
Вчитель пояснює критерії оцінювання за практичну роботу та розподіляє учнів за робочими місцями, видає завдання для практичної роботи.
VII. Самостійна практична робота учнів
Учні індивідуально працюють над виконанням завдань за картками (Додаток А). Під час роботи вчитель проводить обхід робочих місць і слідкує за ходом виконання трудових дій, прийомів і правильністю виконання завдань, виконання учнями правил безпеки праці. В кінці практичної роботи вчитель проводить опитування і оцінювання за критеріями як дотримання правил безпечної роботи, так і за правильністю виконання практичної роботи.
VIII. Заключний інстуктаж
Вчитель повідомляє про досягнення мети практичної роботи, повідомляє оцінки кожному учню та мотивує їх, робить аналіз помилок та недоліків у роботі учнів.
IX. Завдання для виконання дома
Вивчити матеріал по темі в зошиті.
X. Прибирання робочих місць і приміщення майтерні черговими
Чергові прибирають інструменти, роблять прибирання майстерні.