- актуалізувати знання про гідротехнічні спорудження, гідродинамічні аварії і їхні наслідки;
- проконтролювати знання учнів по темі: «Радіоактивність. Правила поведінки й дії населення при радіоактивних аваріях і радіоактивному зараженні місцевості»;
- ознайомити з поняттями гідродинамічно небезпечний об'єкт, зона затоплення;
- познайомити з основними гідротехнічними спорудженнями і їхнім призначенням;
- сформувати загальне поняття про причини гідродинамічних аварій і можливих наслідків;
- розвивати пізнавальний інтерес, пам'ять, мислення, уява, уміння працювати з тестами, книгою, слухати, виділяти головне, приводити свої приклади;
- виховувати відповідальність, працьовитість, екологічну грамотність.
Тип уроку: комбінований.
Форми й методи уроку: фронтальне опитування, тест, евристична бесіда, пояснювально-ілюстративний.
Обладнання: Підручник, робочі зошити, друковані зошити, дошка, тестові завдання, презентація, плакати по темі уроку
План уроку.
1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Досліджувані питання.
- Гідротехнічні спорудження.
- Гідродинамічно небезпечний об'єкт.
- Гідродинамічна аварія.
- Зона катастрофічного затоплення.
- Вражаючі фактори.
- Наслідку аварій.
4. Закріплення нового матеріалу.
5. Підведення підсумків уроку.
6. Повідомлення домашнього завдання.
Хід уроку:
1. Організаційний момент.
Націлити учнів на урок.
2 Вивчення нового матеріалу.
Ми живемо в країні з найбагатшими запасами водних ресурсів. Країна ніколи не випробовувала дефіциту води. Наші предки вгамовували спрагу із джерел і колодязів, і дуже тремтливо до них ставилися. Численні ріки й озера були джерелами видобутку риби, були сполучними водними шляхами, по яких ішли каравани з товарами в заморські країни. Уже в ХII столітті, щоб минути підступні пороги на ріках будувалися канали. Це перші інженерні спорудження на воді (не вважаючи мостів).
Чи можуть представляти яку-небудь небезпеку дані об'єкти? Відповідь на це питання ми одержимо сьогодні при вивченні нової теми: «Гідродинамічні аварії й гідротехнічні спорудження».
Що ж таке гідротехнічного спорудження й для чого вони призначені? Визначення на
Гідротехнічні спорудження – це інженерні або природні спорудження
для використання водних ресурсів або й для боротьби з
руйнівною дією води.
Гідротехнічні спорудження створюються з метою:
? використання кінетичної енергії води (ГЕС);
? меліорації;
? захисту прибережних територій від повеней (дамби);
? для водопостачання міст і зрошення полів;
? регулювання рівня води під час паводків;
? забезпечення діяльності морських і річкових портів (канали, шлюзи).
По призначенню гідротехнічні спорудження підрозділяються на:
? водопідбірні спорудження (греблі, загати, дамби);
? водопроводжаючі спорудження (канали, трубопроводи, тунелі);
? водозабірні спорудження призначені для забору води із джерела живлення (ріки, озера) з метою використання її для потреб гидроэнергетики, водопостачання або зрошення полів.
? водозбрасуючі спорудження призначені для скидання зайвої (паводкової) води з водоймищ, а також для пропуску води в нижній б'єф будинку гідроелектростанцій (ГЕС); Б'єф - це частина водойми: верхній б'єф розташований за течією вище греблі (шлюзу); нижній б'єф - нижче водонапірного спорудження.
? спеціальні спорудження призначені для підйому або опускання судів з одного рівня води на іншій (шлюзи, судоподъемники й ін.).
Всі ці об'єкти, безумовно необхідні в сучасних умовах для розвитку народного господарства, але вони потенційно небезпечні для людини й навколишнього середовища.
Гідродинамічно небезпечні об'єкт) – спорудження або природні утворення, що створюють різницю рівнів води до (верхній б'єф) і після нього (нижній б'єф), аварії на які можуть привести до катастрофічних наслідків
Хлопці, ми з вами підійшли до дуже важливому й хвилюючому всіх питанню. Що ж таке гідродинамічна аварія? Що навчаються відповідають за аналогією визначення аварій
Гідродинамічна аварія – це надзвичайна ситуація, пов'язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічного спорудження або його частини й некерованим переміщенням більших мас води, що несуть руйнування й затоплення великих територій
Причини гідродинамічних аварій:
? природні явища або стихійні лиха (землетрусу, обвали, зсуви, зруйновані греблі паводковими водами, розмив ґрунтів, урагани й т.п.);
? техногенні фактори (руйнування конструкцій спорудження, помилки в проектуванні й експлуатації, зношування й старіння встаткування, порушення режиму водозбору й ін.);
? ЧС воєнного часу: сучасні засоби поразки (ССП) і терористичні акти.
Основним наслідком гідродинамічної аварії є утворення зони катастрофічного затоплення місцевості.
Зона катастрофічного затоплення – це частина зони затоплення в межах якої поширюється хвиля прориву, що викликає масові втрати людей, затоплення значної кількості населених пунктів, втрати с/г тварин, посівних площ, руйнування будинків і споруджень.
У зоні катастрофічного затоплення можуть виявитися небезпечні виробничі об'єкти. Значні ділянки місцевості через 15-20 мін звичайно виявляються затопленими шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого території можуть перебувати під водою, коливається від декількох годин до декількох доби.
Вражаючі фактори ГДА:
? хвиля прориву утвориться в нижньому б'єфі в результаті прориву греблі й стрімкого падіння величезних мас води, що змітають усе на своєму шляху. Швидкість хвилі прориву 3 - 25 км/год (у горах до 100 км/ч); висота хвилі - 2 - 12 м.
? загроза життю й здоров'ю людей: утоплення, переохолодження в холодній воді, нервово-психічна перенапруга.
Наслідку аварій на ГОО
? довгострокове руйнування ГТС, що тягне дефіцит електроенергії й спад виробництва;
? поразка людей, загибель тварин, руйнування будинків і споруджень, доріг, мостів, ліній електропередач хвилею прориву;
? руйнування системи водопостачання, каналізації, у результаті чого виникає небезпека виникнення інфекційних захворювань;
? затоплення більших територій, населених пунктів, змив родючого шару ґрунту;
? наноси, псування матеріальних цінностей водою, забруднення навколишнього середовища.
2. Підведення підсумків уроку.
Узагальнити теоретичні відомості, отримані на уроці.
3. Повідомлення домашнього завдання.