Тема: Форматування робочого столу.
Мета: навчальна: ознайомлення учнів з функціями та складом робочого столу, Ознайомлення з основними об’єкти робочого столу та форматуванням робочого столу; виховна: виховувати культуру праці за комп’ютером, бережливе ставлення до комп’ютерної техніки, майна школи; розвиваюча: сприяти розвитку уваги, мислення, пам’яті.
Обладнання: комп’ютер, підручник.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
1. Організаційна частина
Привітання з класом. Перевірка готовності учнів до роботи, перевірка присутності учнів.
2. Повідомлення теми: «Форматування робочого столу»
3. Вивчення нового матеріалу.
Настройка параметрів екрана
Пункт Оформлення й теми (див. комп‘ютер ) дозволяє задати візерунок або малюнок, що буде виводитися на робочому столі, колірну схему для елементів вікон, екранну заставку і технічні параметри монітора і відеоадаптера. При клацанні на одному з чотирьох пунктів буде відкрите діалогове вікно властивостей екрана на відповідній вкладці.
Зміна теми оформлення
Під темою робочого столу розуміють певний набір значків, кольорів, звуків, шрифтів та інших елементів інтерфейсу Windows, що надають робочому столу цілісний і оригінальний вигляд. Теми робочого столу дозволяють користувачеві настроїти інтерфейс Windows і в деяких випадках оптимізувати роботу всієї операційної системи. Також користувач має можливість змінювати теми всього робочого столу або видозмінювати існуючі теми шляхом поєднання декількох тем в одній. Можна використовувати класичну тему Windows, яка знайома користувачам ще з версії Windows 95.
Для настроювання теми робочого столу використовується перша вкладка властивостей екрана Теми (див. комп‘ютер).
У списку Тема користувач має можливість вибрати назву теми, І також зберегти або видалити обрану тему. Наприклад, щоб задати вигляд вікон як у Windows 98, треба вибрати пункт Класична.
Після того як тема була обрана, можна натиснути кнопку Застосувати, що розташована в нижньому правому куті вікна, і подивитися на оновлений інтерфейс системи - при цьому діалогове вікно не закриється.
Установка фонового візерунка або малюнка
Для зміни фонового візерунка чи малюнка слід розкрити вкладку Робочий стіл діалогового вікна Екран - властивості (див. комп‘ютер).
Для вибору фону можна використовувати візерунок або малюнок. Візерунок складається з маленьких графічних елементів -крапок, ромбів, квадратів, що повторюються на всьому екрані. Малюнок являє собою графічний файл, що зберігається на диску і має розширення BMP, GIF або JPEG.
У верхній частині діалогового вікна знаходиться мініатюрний зразок екрана, що дозволяє оцінити обраний візерунок або малюнок.
Для фонових малюнків допускається три варіанти розташування - по центру, замостити або розтягнути. Перший спосіб використовується переважно для великих малюнків, оскільки дозволяє розташувати малюнок у центрі; другий - для невеликих - дозволяє «розмножити» малюнок і заповнити ним весь екран. Третя можливість дозволяє збільшити малюнок до розмірів екрана. Малюнки, що знаходяться в списку у вікні настройки, записані в графічних файлах у каталозі C:\Windows. Якщо потрібно задати як фоновий малюнок файл з іншого каталогу, необхідно натиснути кнопку Огляд і відшукати потрібний каталог і файл у діалоговому вікні. При бажанні можна задати фоном свій власний малюнок. Для цього потрібно створити його за допомогою будь-якого графічного редактора, що записує файли у форматі BMP (наприклад, за допомогою стандартного редактора Paint) і занести на диск у певний каталог. Якщо файл буде записаний у каталог Windows, він відразу з'явиться серед малюнків у списку, в іншому випадку доведеться користуватися кнопкою Огляд.
Специфіка фонових малюнків полягає в тому, що вони займають пам'ять комп'ютера. Якщо як фон використовується дуже складний багатобарвний малюнок, то він може зайняти значну частину ресурсів комп'ютера та істотно сповільнити його роботу.
Значки на робочому столі можна налаштувати з використанням діалогового вікна Елементи робочого стола, яке викликається кнопкою Настройка робочого стола. Це вікно дозволяє сховати або показати стандартні значки, що вказані в групі значки робочого стола, шляхом установки або зняття прапорця, що відповідає тому чи іншому значкові.
Також у даному вікні можна налаштувати вигляд стандартних значків, для чого необхідно виділити значок і натиснути кнопку
Змінити значок. У результаті описаних вище дій буде відкрите вікно Зміна значка. Далі необхідно вибрати потрібний значок і натиснути кнопку ОК.
Поряд з цим, діалогове вікно Елементи робочого столу містить дуже корисний сервіс - Очистити робочий стіл. Під час роботи користувач для зручності поміщає на робочий стіл різні ярлики, що дозволяють швидко запускати програми або відкривати документи. Згодом робочий стіл заповнюється і на ньому (з'являються непотрібні, старі ярлики, що заважають роботі користувача і, витрачаючи ресурси системи, сповільнюють роботу комп'ютера. Для видалення таких ярликів у системі Windows використовується спеціальний майстер, якого можна викликати, натиснувши на кнопку Очистити робочий стіл (див. комп‘ютер). Даний майстер виводить список усіх ярликів, що розташовані на робочому столі, а також дату останнього використання. Користувач може помітити непотрібні ярлики і видалити їх з робочого столу.
Після закінчення установки фону і настроювання робочого столу можна натиснути кнопку ОК І завершити настройку або ввести зміни в силу за допомогою кнопки Застосувати, а потім продовжити настроювання на інших вкладках.
Вибір екранної заставки
Екранна заставка являє собою будь-який візерунок, що рухається і відображається на екрані після того, як Windows «виявляє», що користувач не торкався клавіатури або не було руху миші протягом певного проміжку часу. Екранну заставку також часто називають «хранителем екрана» від її англійської назви «screen saver».
Вибір і установка параметрів екранної заставки виконується на закладці Заставка (див. комп‘ютер).
Тип заставки необхідно вибрати зі списку Заставка, а час (у хвилинах), через який заставка буде включатися, встановлюється в полі Інтервал.
У верхній частині вікна розташовується копія екрана, де відображається зразок заставки. Можна переглянути її й у повноекранному вигляді - для цього служить кнопка Перегляд.
Кожна заставка має ряд можливостей для настроювання. Для цього призначена кнопка Параметри. Після її натискання відкривається вікно настройки. Перелік параметрів та їхня кількість повністю залежать від типу заставки. Наприклад, вікно для настройки заставки «Трубопровід», що показане на комп‘ютері, містить чотири параметри. Незважаючи на те, що різні заставки мають різні параметри настроювання, усі вони можуть бути захищені паролем. Це робиться для того, щоб випадковий відвідувач не зміг скористатися комп'ютером власника, коли на екрані виведена заставка.
Якщо захист паролем не встановлений, для зняття заставки достатньо натиснути будь-яку кнопку миші чи клавішу, або просто пересунути мишу. Якщо ж пароль заданий, то перед зняттям заставки на екрані з'явиться вікно, що вимагає введення пароля. Для його установки необхідно встановити прапорець Захист паролем.
На вкладці Заставка у вікні установки властивостей екрана є також можливість настроювання енергозберігаючих функцій монітора за допомогою кнопки Живлення (щоб екран переходив в «сплячий» режим через вказану кількість хвилин).
Настройка колірних схем
У Windows використовуються колірні схеми, які визначають зображення кожного елемента на екрані. Таким чином, можна задати колір заголовків вікон, фону, панелей, рамок і т.ін. від дуже яскравих до м'яких і приглушених тонів, від світлих, пастельних до темних і холодних.
Задаючи оформлення, можна скористатися однією із заздалегідь розроблених колірних схем або сформувати свою власну. Для цього використовується вкладка Оформлення діалогового вікна властивостей екрана (див. комп‘ютер).
На даній вкладці знаходяться три списки, за допомогою яких можна легко налаштувати три параметри, що можуть кардинально змінити інтерфейс операційної системи.
У списку Вікна і кнопки знаходяться всього два елементи: Стиль Windows і Класичний стиль. Таким чином, цей список служить для переключення між вказаними вище стилями.
Примітка. Вибір класичного стилю дозволяє значно збільшити швидкодію системи, оскільки виключаються майже всі візуальні ефекти.
У списку Колірна схема можна вибрати потрібну колірну схему з числа наявних. При цьому у верхній частині екрана відображається зразок, що ілюструє, як буде виглядати екран при обраній колірній схемі.
Найчастіше використовується колірна схема Стандартна (блакитна). У ній робочий стіл має фоновий малюнок «Безмятежность», активне вікно - синій рядок заголовка, неактивні вікна-бузкові рядки заголовків і т.ін.
Якщо користувача не влаштовує жоден із запропонованих стандартних варіантів колірного рішення, можна створити свій власний варіант або змінити один із пропонованих варіантів на свій смак. Для цього треба натиснути кнопку Додатково, у результаті чого з'явиться діалогове вікно оформлення колірної схеми (див. комп‘ютер). Потім треба по черзі вибирати, прокручуючи список Елемент, ті елементи екрана, для яких потрібно змінити кольори та інші атрибути. Наприклад, для робочого столу можна задати тільки колір, а для рядка меню - колір і ширину самого рядка, розмір і накреслення шрифту для написів, а також колір написів.
Список Розмір шрифту (див. комп‘ютер) дозволяє задати розмір шрифту для доступної колірної схеми, тобто обраний розмір шрифту буде використовуватися для відображення заголовків вікон і різних написів на діалогових вікнах. Всього існує три типи розмірів шрифту: Звичайний, Великий шрифт і Величезний шрифт.
Як звичайно, після внесення всіх змін, щоб нові параметри на¬брали сили, потрібно натиснути кнопку ОК або кнопку Застосу¬вати в нижній частині вікна властивостей екрана.
Зміна відеопараметрів екрана
На вкладці Параметри вікна властивостей екрана встановлюються параметри відеосистеми (див. комп‘ютер).
Колірна палітра вибирається зі списку Якість кольоропередачі й дозволяє задати якість відображення графіки на екрані. Кількість кольорів у палітрі залежить від типу встановленого відеоадаптера та обсягу відеопам'яті. Для звичайних офісних додатків цілком достатньо 16-розрядної палітри (High Color), але більшість графічних додатків, ігор, програм мультимедіа використовують 24- та 32-розрядну палітру (True Color).
Якість колірної палітри тісно пов'язана з розрізняльною здатністю монітора. На вкладці Параметри вона визначається розміром робочого столу. У рамці Роздільна здатність екрана пропонується декілька варіантів (залежно від встановленої в комп'ютер відео-карти), серед яких можна відзначити основні: 640x480, 800x600, 1024x768, 1280x1024.
Сучасні монітори можуть підтримувати дуже високу розрізняльну здатність: до 1280x1024 крапок і більше. Однак при таких високих значеннях витрачається великий обсяг відеопам'яті, вна¬слідок чого її може не вистачити для установки якісної колірної палітри. Тобто для розрізняльної здатності 1280x1024 єдиним прийнятним варіантом палітри цілком може виявитися 16-розрядна, і, навпаки, для палітри True Color здатність буде обмежуватися 800x600 або навіть 640x480. При невеликій відеопам'яті (менше 16 Мб) звичайно доводиться йти на компромісний варіант і задавати не дуже високу розрізняльну здатність і відповідну колірну палітру. Слід також мати на увазі, що розрізняльна здатність 1024x768 і вище погано підходить для 14-дюймових моніторів, тому що зображення на них стає дуже дрібним. Вказане значення звичайно встановлюють тільки для 15- і 17-дюймових моніторів.
Натиснувши кнопку Додатково на вкладці Параметри, можна відкрити вікно, зображене. У написах, які при роботі в Windows виводяться на екрані, можна використовувати шрифт різного розміру. У списку Масштаб існує три варіанти вибору: Звичайний розмір (100% стандарту Windows), Великий розмір (125% стандарту Windows) і Особливі параметри. При виборі останнього масштабний коефіцієнт можна задати довільним і підібрати його за зразком тексту у вікні. Кнопка Додатково також служить для установки типу відеоадаптера і монітора та визначення їхніх властивостей.
Установивши всі параметри екрана, потрібно натиснути кнопку ОК або Застосувати. Після цього, якщо можливо, Windows засто¬сує зроблені зміни без перезавантаження комп'ютера. Якщо ж перезавантаження комп'ютера буде необхідним, то на екрані з'явиться вікно, зображене на комп‘ютері.
Таке вікно з'являється не тільки при настроюванні екрана, але і при будь-яких серйозних змінах у системі, наприклад при установці драйверів устаткування, зміні конфігурації І т.п.
Як видно з умісту вікна, параметри, що були настроєні, можна закріпити негайно і перезавантажити комп'ютер відразу. Якщо ж натиснута кнопка Ні, то перезавантаження буде відкладене, а з ним - і відкладено вступ у силу виконаного настроювання.
4. Закріплення нового матеріалу.
Виконується на комп’ютері за вказівкою вчителя.
5. Підведення підсумків уроку.
6. Домашнє завдання.
Опрацювати конспект, підручник Гаєвський О. Ю. „Інформатика 7-11 класи”: §31, с.169, §32, с.173 – 178, §33, с.180 – 183.
7. Закінчення уроку.
Підведення підсумків уроку, аналіз позитивних і негативних моментів у роботі учнів, пояснення шляхів усунення недоліків. Повідомлення оцінок за урок, їх аргументація. Приведення в порядок робочих місць.
Форматування робочого столу.
- Батьківська категорія: План-конспекти уроків
- Категорія: Уроки з Інформатики