Тема: Нерівномірний рух. Середня швидкість.
Мета: Ознайомити учнів з поняттям середньої швидкості нерівномірного руху. Порівняти особливості рівномірного й нерівномірного рухів.
Обладнання: металевий жолоб, кулька, іграшковий автомобіль, штатив.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
П л а н   у р о к у.
1.    Актуалізація опорних знань.
1.1.    Що називається рухом?
1.2.    Які є види механічного руху?
1.3.    Який механічний рух називають поступальним; обертальним?
1.4.    Що таке траєкторія; шлях?
1.5.    Що називається швидкістю?
1.6.    Назвати формули швидкості; шляху; часу рівномірного прямолінійного руху?
1.7.    В чому вимірюється шлях; час; швидкість?
1.8.    Що є графіком прямолінійного рівномірного руху?

Вивчення нового матеріалу.
Запитання до учнів: “Навести приклади рірномірного руху, який ви зусттрічали в житті.” Після відповіді учнів звертаємо увагу  на те, що прямолінійний рівномірний рух зустрічається досить рідко. Він є частинкою нерівномірного руху на малій частині траєкторії. Наприкладякщо взяти рух автомобіля на прямолінійній частині дороги то спочатку його швидкість збільшується, а  в кінці дороги зменшується.
Рух тіла зі змінною швидкістю називається нерівномірним.
Демонструємо нерівномірний рух тіла на прикладі руху кульки по похилому жолобу вгору-вниз; рух заводного іграшковогоавто мобіля. Звертаємо увагу учнів на різну швидкість руху на різних ділянках траєкторії,і що під час нерівномірного руху за однакові  проміжки часу тіло проходить різні шляхи.

Розглянемо рейс автобуса.  Нехай за перші 10 хв він проїхав 7,5 км(ділянка ОА), далі  була зупинка 5 хв (АВ), потім він за 10 хв проїхав ще 10 км (ВС), (СД) - t,хв зупинка 10 хв, вертався автобус назад протягом 15 хв (ДЕ). Потрібно звернути увагу учнів, що і на ділянках ОА, ВС, ДЕ рух теж нерівномірний. В житті нас мало цікавить швидкість руху автобуса, а більше цікавить коли він буде на нашій зупинці. Щоб це розрахувати вводять поняття середньої швидкості.
Середньою швидкістю називають фізичну величину, яка характеризуєнерівномірний рух і чисельно дорівнює відношенню шляху, пройденого тілом, до проміжку часу, за який цей шлях пройдено.
Середню швидкість розраховують за формулою:
v=s:t
s-весь шлях, який пройшло тіло (складається із шляхів на окремих ділянках)
t-весь час руху, включаючи зупинки.
Для  нашого графіка: S=SOA+SBC+SDC=7,5+10+17,5=35(км),
                                 t=tOA+tAB+tBC+tCD+tDE=10+5+10+10+15=50(хв)=3000(с).
Тому середня швидкість:  V=3500/3000=11,7(м/с)
Середня швидкість показує з якою швидкістю має рухатись рівномірно тіло, щоб за той же час пройти ту ж відстань.Середню швидкість не можна розглядати, як середнє арифметичне значень швидкостей.
    3. Закріплення. 3.1.Який рух називається нерівномірним?
3.2. Що таке середня швидкість?
3.3. Для чого вводять поняття середньї швидкості?
3.4. Як обчислюють середню швидкість?
  4. Завдання додому: §16,задача№4. 

Тема: Рівномірний рух. Швидкість, одиниці швидкості. Графік, що ілюструє рівномірний рух. Графічне зображення швидкості.
Мета : Сформувати знання про механічний рівномірний рух. Ознайомити з поняттям швидкості рівномірного руху та її структурними елементами: що вона характеризує, як вона визначається, одиниці швидкості, їх співвідношення, графічне і векторне зображення. Навчити обчислювати швидкість, перетворювати одиниці швидкості, будувати графіки швидкості, зображати швидкість напрямленим відрізком прямої.
Обладнання: візок з ниткою, вішки, годинник, спідометр, кольорові таблиці.
Демонстрації: прямолінійний рівномірний рух візка відносно вішок,  спідометр.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

                                       План уроку.
1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Вивчення нового матеріалу.

          Бажаючи описати стан фізичних тіл довкола нас, ми часто  називаємо одні з них рухомими, інші - нерухомими. Дерева в садку, різні будівлі, мости ми вважаємо, не вагаючись, нерухомими, а літаки в небі, автотранспорт, що їде по дорозі, падаючі краплі дощу - рухомими.
           Що дає підставу поділяти тіла на нерухомі і рухомі? Чим рухомі тіла відрізняються від нерухомих?
           Коли ми говоримо про автомобіль, який рухається, то маємо на увазі,
що в певний момент часу він був поруч з нами, а в інші моменти відстань між нами і автомобілем змінювалась, хоч ми і залишались на тому самому місці. Нерухомі ж тіла протягом всього спостереження не змінюють свого положення відносно спостерігача.
            Проведемо дослід. Розмістимо на столі вішки на деякій відстані одна від одної вздовж прямої лінії. Поставимо біля першої візок з ниткою і почнемо його тягти. Візок буде змінювати своє положення відносно вішок. Отже, зміна положення тіла в просторі називається механічним рухом.
             Механічний рух є відносним. Одне і те саме тіло може бути нерухомим відносно одного тіла і рухомим відносно іншого. Наприклад, автобус буде рухомим відносно дерева, що росте на узбіччі дороги і нерухомим відносно пасажира, який їде в його салоні. Отже, для механічного руху можна сформулювати точніше означення: це зміна положення тіла відносно інших тіл. Такі тіла називають тілами відліку.
              Механічний рух відбувається не лише в просторі,але і в часі. Тому, описуючи рух, треба знати час, протягом якого він відбувався. така залежність руху і часу відображає закон єдності руху і часу: рух і час нероздільні. Час, як і будь-яку іншу фізичну величину, можна виміряти за допомогою годинника. В системі СІ  час вимірюють у секундах.
             Тіло, рухаючись, з часом переходить з однієї точки простору в іншу, описуючи певну траєкторію (лінію, вздовж якої воно рухається). Так от, довжина цієї траєкторії і буде визначати відстань, яку пройшло тіло за певний проміжок часу. Це теж фізична величина, яку називають шляхом. Вона характеризується лише числовим значенням і не має напряму. В системі  СІ шлях вимірюється в метрах.
              Коли тіло рухається, то за певний час воно проходить деякий шлях. Для різних тіл, що рухаються, цей шлях може бути різним. Наприклад, пішохід за годину пройде лише 5 км, а автомобіль за той самий час проїде 60 км. Порівнявши рух пішохода і автомобіля, можна сказати, що другий рухається швидше.
              Для порівняння руху різних тіл у фізиці використовують таку характеристику руху як швидкість. Швидкість - це фізична величина, яка характеризує механічний рух і чисельно дорівнює відношенню шляху, який проходить тіло, до часу, протягом якого цей шлях пройдено.
               Пішохід у наведеному вище прикладі за 1 год проходить 5 км, отже його швидкість 5 км за год, відповідно швидкість автомобіля 60 км/год.
               Для обчислення швидкості механічного руху треба пройдений шлях поділити на час, за який цей шлях пройдено.
               Позначимо v - швидкість, s - шлях, t - час, тоді отримаємо формулу для швидкості :
                                    v = s / t     (1)
               Основною одиницею швидкості в СІ  є  1 метр за секунду ( 1 м/с ). Використовують також кратні і дольні до основних одиниць СІ  :
  1) для шляху - км, дм, см, мм і т.д. ;
  2) для часу - рік, доба, год, хв і т.д. ;
  3) для швидкості - км/год, км/с, см/хв, км/хв  і  т.д.
Приклад. З якою швидкістю рухався велосипедист, якщо за 15 хв він подолав шлях 2700 метрів ?
        Дано:
 t = 15 хв = 900 с    |                  Розв язування :
 s = 2700  м             |                       
_________________|         v = s / t ;    v = 2700 м / 900 с = 3 м/с
                               |          
           v -  ?     

 Відповідь:  велосипедист рухався із швидкістю 3 м/с.            

           Для вимірювання швидкості механічного руху використовують прилад, який називається спідометром. За його шкалою можна визначити швидкість руху в будь-який момент часу.
           Швидкість механічного руху є відносною величиною. Її значення залежить від вибору тіла, бо важливо знати і те, в якому напрямі рухається тіло. Тому на малюнках і схемах швидкість зображають стрілками, які показують напрям руху тіла. Довжина стрілки в певному масштабі показує числове значення швидкості.
           Часто у фізиці доводиться розв’язувати  задачу на визначення пройденого тілом шляху, коли відомі час та швидкість його руху. З формули (1):                          
                                          s = v * t
            Отже, шлях, пройдений тілом, пропорційний до часу. Така залежність на графіку зображається прямою лінією. На мал.1 показано залежність шляху
s,м   від часу під час рівномірного руху велосипедиста по прямій рівній дорозі. З графіка можна дізнатись, що через кожну секунду, шлях, пройдений велосипедистом, збільшився на 3 м, тобто швидкість його руху:
                                                                  v =  S/t = 3/1  ( м/с ) = 3 м/с.
            Отже, швидкість такого руху з часом не змінюється. Такий рух називається рівномірним. Під час рівномірного руху тіло за будь-які однакові проміжки часу проходить однакові відрізки шляху.

Завдання додому:  § 10-15, стор.47,впр.1,2. 

Тема: Поступальний і обертальний рух. Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях. Одниці шляху.
Мета: Сформувати поняття поступального руху тіла, матеріальної     точки, траєкторії, шляху. Поглибити знання учнів про механічний     рух, підкреслити, що рух тіла - це обов’язкова зміна його положення     в просторі.
Обладнання: кругле тіло з отвором, металева вісь з пристроєм для обертання.
Хід уроку
    І. Організаційний момент
    ІІ. Перевірка знань
1.    Що таке механічний рух?
2.    Для чого обирають тіло відліку?
3.    Наведіть приклади відносності механічного руху?
4.    Чому не можна описати рух без часу?
5.    Які природні явища використовують для вимірювання часу?
6.    Назвіть природні і штучні годинники
Які є одиниці часу, і яка з них є основною?
    ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.    Поняття фізичного тіла.
    Усі тіла, що нас оточують - фізичні тіла. Вони складаються з     речовини, мають об’єм і форму, рухаються або нерухомі.
2. Дослід з круглим тілом.
    Проведемо пряму лінію на круглому тілі, прикріпимо до нього     нитку, і приведемо тіло в рух тягнути за нитку. Лінія на тілі постійно     зберігатиме свій напрям.
3. Поступальний рух.
    Рух фізичного тіла, прия кому будь-яка лінія, нанесена на тіло, залишається паралельною своєму попередньому положенню, називається поступальним.
4. Приклади поступального руху.
    Автомобіль на горизонтальній дорозі, вантаж, який підіймається     підйомним краном.
5. Дослід з обертанням круглого тіла на металевій осі.
6. Обертальний рух.
    Якщо кожна точка тіла рухається по дузі, то це обертальний рух.
7. Матеріальна точка.
    Якщо розмірами і формою фізичного тіла нехтують, то його називають матеріальною точкою.
8. Траєкторія.
    Лінія, яку описує тіло під час механічного руху, називається     траєкторією.
9. Приклади видимих траєкторій.
    Рух літака у високих шарах атмосфери. Слід, що залишає лижник на     снігу. Фотографії руху мікрочастинок в дослідницькій камері.
10. Прямолінійний рух і його приклади.
    Якщо траєкторією руху є пряма лінія, то такий рух називають     прямолінійним. Рух будь-якого тіла випущеного з рук.
11. Криволінійний рух і його приклади.
    Якщо траєкторією руху є крива лінія, то такий рух називається     криволінійним. М’яч кинутий під кутом до горизонту.
12. Поняття відносності траєкторії.
    Траєкторія відносна, її вигляд залежить від вибору тіла відліку.     Приклад траєкторії руху точки колеса відносно велосипедиста і     спостерігача, який знаходиться на узбіччі дороги.
13. Поняття шляху.
     Під час руху з часом тіло переходить з однієї точки простору в     іншу. Довжина траєкторії збільшується. Довжину відрізка     траєкторії, описаного тілом за певний проміжок часу, називають     шляхом.
    S - позначення шляху.
14. Прилади для вимірювання шляху.
    Лінійки, рулетки, мірні стрічки, лічильники на транспортних     засобах.
15. Одиниці вимірювання шляху.
    1 м - основна одиниця шляху
                    1 км=1000 м
                    1 дм=0,1 м
                    1 см=0,01 м
                    1мм=0,001 м

    ІV. Закріплення матеріалу.
1.    Яку траєкторію під час руху по прямолінійній дорозі описує центр колеса автомобіля?
2.    Які частини велосипеда під час його руху описують прямолінійні, а які - криволінійні траєкторії відносно дороги?
    V. Завдання додому.
    § 12-13. задача №97 (збірник В.І. Лукашика).

Тема уроку: Механічний рух і спокій. Тіло відліку. Відносність механічного руху і спокою. Нерозривність руху і часу. Одиниці часу.
Мета уроку: Сформувати знання про механічний рух, тіло відліку, відносність руху. Розкрити залежність руху від часу, з’ясувати, що вони нероздільні. Ознайомити з приладами для вимірювання часу і його одиницями.
Обладнання: Демонстрування:
                    1. відносності механічного руху,
                    2. приладів для вимірювання часу (пісковий годинник, метроном, механічні і електронні годинники).
    Тип уроку: Вивчення нового навчального матеріалу.

Тема:Пояснення різних станів речовини на основі атомно-молекулярного вчення. Зміна фізичних властивостей при зміні температури. Залежність взаємодії молекул твердих тіл від температкри.

Мета : Підсумувати знання учнів про характерні властивості твердих тіл , рідин газів. Показати відмінність в їх молекулярній будові. Виявити залежність фізичних властивостей і взаємодії між молекулами відтемператури.

Обладнання : прилад для демонстрування моделів броунівського руху , проекційний апарат , таблиці з схемами молекулярної будови твердих , рідких і газоподібних тіл.

Тема: Рух і взаємодія атомів і молекул. Особливості руху частинок речовини залежно від агрегатного стану. Кристалічні та аморфні тіла.
Мета уроку : Переконати учнів в існуванні взаємодії між молекулами ; з'ясувати характерні особливості внутрішньої будови речовини в твердому , рідкому й газоподібному станах. Дати поняття про аморфні тіла.
Обладнання :  свинцеві циліндри , набір витків , штатив , замазка або пластилін , малюнки та моделі кристалів , вода , різні скляні посудини , дві футбольні камери , скляна трубка , терези , розчин соляної кислоти , мармур , апарат Кіппа.

                                         План уроку
І. Повторення матеріалу.
   Опитування за питаннями :
   1) Які явища підтверджують хаотичний рух молекул ?
   2) Поясніть з погляду фізики технологію соління огірків ?
   3) Наведіть приклад дифузії в побуті , поясніть їх ?
   4) Від чого залежить швидкість дифузії ?
   5) Яка залежність між температурою тіла й швидкістю руху його молекул ?
   6) Характерні властивості речовини , що перебуває в
       а) рідкому стані
       б) газоподібному стані
       в) твердому стані

ІІ. Вивчення нового матеріалу.
     Демонстрація : 1) Злипання  свинцевих  циліндриків.  2)  З'єднання   двох    кусків
                                пластиліну.  3) Кольорова епіпроекція кристалів  різних речовин ,
                                демонстрування  їх  моделей. 4) Демонстрування того , як рідина
                                зберігає     свій     об'єм    і    змінює  форму.   5) Демонстрування 
                                властивостей газу займати весь поданий йому об'єм.

    Після опитування учнів : закріплення таких опорних знань як :
- молекули рухаються з найрізноманітнішою швидкістю , а поведені числові дані характеризують швидкість більшості молекул ;
- з підвищенням температури тіла відповідно зростає швидкість молекул ; і т. д.
Після цього поставимо запитання :
- чому тверді тіла і рідини не розпадаються на окремі молекули , хоч між молекулами є проміжки і вони безперервно рухаються ?
- чому потрібно докласти значних зусиль, щоб розтягнути або розірвати тверде тіло?
    Для відповіді на ці запитання , ставимо досліди з  свинцевими циліндриками , пластиліном. Робимо висновок , що між молекулами існують сили притягання і відштовхування  , сила притягання діє на дуже малих відстанях і вже на відстані 0,000001 см. сильно послаблюється.
    Демонстрування кристалів і їх моделей дає підставу зробити висновок - молекули у твердих тілах розміщені у певному порядку на однаковій відстані один від одної. Рух кожної молекули нагадує коливання маятника. Молекули твердого тіла не перемішуються між собою. Проте існують тверді тіла , які зберігають просторовий порядок  розміщення частинок лише для найблищих сусідів - їх називають амфорними (віск , скло , смола).
    Демонстрування того , як рідини змінюють форму  але зберігають об'єм , підштовхує до висновку , що притягання між молекулами рідини значно менше , між молекулами твердих тіл. Молекули рідини легко переслідуються одна відносно одної , в їх розміщенні немає того певного порядку , який характерний для твердих тіл , але молекули щільно прилягають одна до одної.
    Демонстрації з газами підкреслюють , що поширення газу на весь поданий об'єм зумовлюється слабким притяганням між молекулами газом і активним їх рухом .
    Слід нагадати , що одна й та сама речовина може перебувати в усіх трьох  станах , на прикладі води із зміною температури  лід  перетворюється у воду , вода у пару.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу за питаннями :

      1) Чому   під   час   паяння  розплавлений припій  ,  яким спаюють метали , міцно
       з'єднується з ними , а твердий - ні ?
      2) Чи змінюються    молекули   в   результаті переходу речовини з одного стану в
       інший ?
      3) Чи може тверде тіло , не перетворюючись у рідину , перетворитись у пару ?
      4) Чому   у   районах   близьких   до   північного   чи   південного   полюсів     для
       вимірювання    температури   повітря     в   зимку    не   користуються   
       ртутними   термометрами?

IV. Завдання додому:  
 Параграф 8 запитання 1- 4 на сторінці 28.

Тема уроку. Безладний рух атомів і молекул. Дифузія. Залежність швидкості дифузії від температури. Зв’язок швидкості руху частинок речовини з температурою.
Мета уроку: продовжувати формувати в учнів наукові знання про застосування основних положень молекулярно-кінетичної теорії для пояснення явища дифузії, залежності швидкості дифузії від температури тіла.
Обладнання: склянки з гарячою та холодною водою, марганцівка,
                        флакон одеколону, діафільм “Броунівський рух”.
План уроку:
 1.Повторення раніше вивченого матеріалу:
1) будова речовини. Поняття про атоми і молекули;
2)стани речовини(твердий, рідкий, газоподібний) та
їх взаємне перетворення;
3)приклади переходу речовини з одного стану в інший.
4)розміри атомів і молекул. Чому всі тіла ми бачимо суцільними?
5)чи подільний атом? Назвати частинки з  яких складається атом.
 2. Вивчення нового матеріалу:
1)поняття про атомно-молекулярне вчення про будову речовини;
2)рух атомів і молекул. Картина руху частинок
                                (фрагменти діафільму ”Броунівський рух”).
                               Експеримент: налити на поверхню стола одеколону.
Що почують учні через деякий час? Як пояснити це явище?
Після висновку зробленого учнями, що молекули рухаються, проводимо наступний дослід:                               
Склянка з гарячою водою і склянка з холодною водою.
Вкидаємо мідний купорос і спостерігаємо.
3) Поняття про дифузію. Залежність швидкості дифузії від температури.
Дане питання пояснюємо учням на основі досліду. В пробірку
з чорнилом обережно доливаємо води. (Заготовляємо дослід
заздалегідь). Тоді матимемо на уроці в першій посудині чітку
межу між чорнилом і водою, а в другій посудині вона буде
розмитою, тобто чорнило пошириться по воді.
На основі цього даємо поняття дифузії, розповідаємо, що явище
дифузії характерне не тільки для рідин, але й газів і твердих тіл.
Наводимо приклади з підручника.
Щоб довести залежність швидкості дифузії від температури ставимо ряд запитань, на які відповідають учні, наприклад:
  1) де швидше розчиниться цукор в гарячій чи холодній воді?
  2) В якому розсолі швидше засоляться огірки: в гарячому чи холодному?
  3) що таке “гаряче”, а що таке “холодне”?
На основі цих прикладів учні приходять до висновку, що явище
дифузії проходить швидше там, де температура вища.
Оскільки явище дифузії пов’язане з рухом молекул, то швидкість
руху молекул і температура тіла взаємопов’язані. Чим вища температура тіла, тим більша швидкість руху його молекул, і навпаки.
Якщо швидкість руху молекул в одного тіла більша, ніж в іншого, то
і температура його вища.
4)Використання явища дифузії.
На явищі дифузії грунтується багато виробничих процесів, зокрема
зварювання металів, цементація сталі, покриття поверхні виробів
алюмінієм, нікелем, хромом, тощо.
5)Демонстрація фрагментів діафільму “Броунівський рух”.
III. Закріплення вивченого матеріалу.
  1)Тепла вода складається з таких самих молекул, що і холодна. Яка між ними відмінність?
  2)Від чого залежить швидкість дифузії?
  3)Яка залежність між температурою тіла і швидкістю руху його молекул?
  4)Поясніть з погляду фізики технологію соління огірків та інших продуктів.
  5)Розглянути задачі №56, №58, №60, №66.
Чому небажано, щоб волога тканина, пофарбована в темний колір, тривалий час дотикалася до білої тканини?
      Домашнє завдання: параграф7. №59, №63.
          Завдання №4(1).

Мета: Дати поняття про матерію як фізичне поняття. Розвивати мислення, уяву, інтуіцію. Вчити встановлювати причинно - наслідкові звязки , розуміти світову єдність людини-як частини природи , космосу, матеріальної особи, обмеженої в певних рамках своїми можливостями у пізнанні світу.
Основні етапи уроку.
1.Фронтальне опитування
Що таке фізична величина і як її можна виміряти?
Які фізічні прилади вам відомі? Для вімірювання яких величин їх використовують?
Чи можна лінійкою виміряти масу, а терезами-довжину?
Виміряти обєм даних тіл :брусок,брелок...
2.Пояснення нового матеріалу
Бесідою показати , що цей прекрасний світ можна і цікаво
пізнавати.
Цей урок особливо важливий тим , що починає формувати в учнів картину
світу і місце людини в ньому, поняття причинно-наслідкових звязків.
Починаючи говорити про матерію, варто наголосити, що це фізичний термін, який дозволяє пояснювати певні поняття в залежності від потреб пізнання людиною того чи іншого явища .Два види матерії-речовина і поле.Учні легко розуміють , що речовину можна побачити , поле-невидиме.
Тоді можна поставити запитання: вітер- це поле чи речовина?Адже він невидимий! Разом з учнями підходимо до розуміння , що це явище, що відбувається з матеріальним повітрям, що світ цікаво пізнавати і вивчати.
Є велика різноманітність  речовин і полів.Більш знайоме для учнів поняття
речовини.Учні наводять приклади типу: цвях , молоко, дим.
А чи може одна і таж речовина перебувати в кількох станах?Чи є універсальним приклад води з її трьома станами, відомими всім з дитинства?(Нагріваючи лід, отримуєм воду,  нагріваючи воду, отримуєм пару) Чи можна це саме зробити зі всіма речовинами? Чи можна сухі дрова зробити рідиною,  а сталь-парою?...
    Після бесіди з учнями по аналогічних питаннях, робимо висновок: людина пізнає світ через порівняння від простого до складного, роблячи узагальнення.Ми всього пізнати не можемо, a ле наука дає шлях. Отже:  речовина  може перебувати в трьох агрегатних станах .Як це зробити для кожної окремої речовини - людина взнає в залежності від потреб і умов.
   Тепер варто розглянути ознаки трьох агрегатних станів речовини.
1.Як розпізнати , що речовина перебуває в твердому стані? Взяв у руки і попробував? А якщо не можна  попробувати, або це шкідливо?Чи варто все брати в руки, чи варто їх мазати ,адже в людини є розум! Отже, нехай розум зрозуміє, що:
а) тверді тіла зберігають свою форму,мають власну поверхню, що обмежує тіло,є крихкі та пластичні, пружні, непружні,мають різну твердість.(Бажано щоб учні це записали в зошитах)
Потім - коротенька бесіда про кожну з цих характеристик за нашими записами.
б) Рідини мать власну вільну поверхню, займають обєм посудини, текучі , кристалізуються або випаровуються (записуємо і обговорюємо в практичному використанні)
в) Гази заповнюють увесь простір і обєм посудини, леткі , легко міняють обєм,не утворюють вільної поверхні ,при певних температурах стають рідинами.(Обговорюємo ,де практично використовується це) 
    На закріплення матеріалу і підсумок уроку використовуються запитання підручника ,а також:
1) В якому стані речовина зберігає свій обєм?
2) В якому стані  речовина не має власної форми?
3) Якщо тіло зберігає обєм, але не має власної форми, то це...
4) Якщо тіло зберігає обєм і форму ,то це...
5) В якому стані тілу найважче надати певну форму?
6)Щоб перевести тіло з газоподібного стану в рідкий,потрібно...
7)Щоб перевести тіло з твердого стану в рідкий ,потрібно...
8)Щоб перевести тіло з рідкого стану в газоподібний, потрібно...
9)Чому на пневмоходах замість шин використовують великі камери?
10)Чи завжди поверхня рідини гортзонтальна?
11)Чому поршневі кільця виробляють із спеціального пружного металу , а прокладки- з міді чи алюмінію?
12)Який матеріал для костюма використовує зварювальник, моряк ,спортсмен?
13)Чому сльзи- рідина, а не газ, або тверде тіло?
14)Межа міцності в людського сухожилля-50-70 мПа,мязів-0,5-1 мПа, кісток-100-120 мПа.Які з цих органів можна замінити на дерево (межа
міцності 80-100мПа)при побудові біоробота? Охарактеризувати кожен варіант.
15)Які процеси відбуваються в тканинах при обмороженні, якщо температура плавлення крові_-0,57 0С?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ; § 5.                                                                                  
  Дати відповідь на запитання. 

Урок узагальнення і  систематизації знань учнів

 Методичні поради. Урок -«гонка-марафон» проводиться з використанням правил гри-подорожі. Клас ділиться на дві рівносильні групи-екіпажі: «Кінематика» та «Динаміка». Групи комплектують з учнів, які мають різні навчальні досягнення. Час перебування на зупинках — 3-4 хв. Завдання повинні бути чіткими, за кожну правильну відповідь — 1 бал.

Сторінка 7 із 7