Тема. Незнайомі знайомці. Значення грибів у природі та житті людини.
Мета. Закріпити знання про значення грибів у природі та житті людини, показати учням несподівані факти про значення грибів. Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда); наочні (демонстрація зображень); інтерактивний метод “Займи позицію”. Обладнання: зображення грибів (чага, боровик, веселка звичайна, гнойовик чорнильний, мухомор червоний, пеніцил, печериця звичайна, порхавка гігантська, житні ріжки, “чайний гриб”, дріжджі), фішки, виготовлені учнями до уроку.
Тип уроку, розширення і поглиблення знань.
Форма проведення: урок-несподіванка.

Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Пояснення. На початку уроку учням повідомляється, шо сьогодні ми закінчуємо вивчати тему “Гриби” і тому розглядаються лише цікаві та корисні факти про життя цих організмів. Урок буде побудований у такій формі: кожен учень отримує фішку, з одного боку вона зафарбована у червоний колір, з іншого — у зелений. Кожен, хто буде виступати з цікавою інформацією, виходить до дошки і записує назву гриба. Учні уважно читають і кілька секунд думають. Після цього піднімають фішку і показують її зеленим боком, якщо вважають, що цей гриб корисним для людини, червоним — шкідливим і не піднімають фішку, якщо вважають, що гриб практичного значення для людини не має. Обирається лічильна комісія з двох учнів, які рахують результати і записують їх на дошці. Далі учні заслуховують інформацію, кілька секунд обмірковують її і знову піднімають фішки. Результати знову записуються на дошці. В кінці уроку аналізуються результати і досліджується, скільки учнів змінили свою позицію. (Методичний прийом “Займи позицію “).

3. Виступи учнів з повідомленнями та інформація учителя.
1. Березовий гриб, чага. Цей багаторічний паразитичний гриб ви могли неодноразово спостерігати на стовбурах беріз, вільхи, горобини, в’яза або клена.
Настій із цього гриба призначають людям, хворим на рак, при гастритах, виразковій хворобі, променевій лейкопенії та для запобігання розвитку променевої лейкопенії при променевій терапії. Чага містить речовини, які діють на організм людини, підвищуючи його захисні сили, регулюють діяльність серцево-судинної, нервової, дихальної систем.

2. Білий гриб, боровик. З плодового тіла білого гриба виділено речовини, які мають тонізуючі й протипухлинні властивості. В народній медицині екстрактом із плодових тіл боровика змащують обморожені частини тіла для прискорювання їхнього загоювання. Корисно вживати білі гриби для регуляції діяльності серцево-судинної системи, підвищення життєздатності організму.

3. Веселка звичайна. Плодове тіло цього гриба у молодому віці округле. їх смажать у жирі й вживають у їжу. За смаком вони нагадують рибу. У вітчизняній народній медицині настоянку зі свіжих чи висушених плодових тіл веселки використовують при болях у шлунку, подагрі, захворюваннях нирок, для промивання ран, які довго не гояться. Коли молоде плодове тіло росте і розвивається, з нього піднімається вгору порожниста ніжка. На верхівці ніжки міститься ребриста наперсткоподібна шапинка, вкрита зеленуватим, з запахом гнилого м’яса, слизом, що містить спори. Запах сильно приваблює мух, які сідають на шапинку гриба і цим самим сприяють його розповсюдженню.

4. Гнойовик чорнильний. Плодові тіла цього гриба можна готувати і вживати у їжу. Вони мають приємний запах і смак. Але слід пам’ятати, що вживання цього гриба з алкоголем протипоказане. Річ у тім, що плодові тіла містять хімічну речовину — коприн, який зупиняє в організмі людини розкладання алкоголю на стадії речовини, яка називається ацетальдегід. Ацетальдегід спричиняє отруєння організму, яке проявляється в сильній нудоті, проносі, серцебитті, сильному почервонінні шкіри. Тому його застосовують у медицині як засіб, що спричиняє відразу до горілки. Через декілька годин хворий одужує, але при повторному вживанні горілки (навіть наступного дня) настає рецидив отруєння з такими самими симптомами.

5. Мухомор червоний. Смертельно отруйний гриб. Відваром з нього з додаванням цукру отруюють мух. У народній медицині настоянку гриба на горілці використовують для розтирання при ревматизмі. В гомеопатії з мухомора червоного виготовляють препарат “Агарікус мускаріус”, який застосовують при спазмах судин, епілепсії, порушенні діяльності спинного мозку. Гриб дуже отруйний! Тому, працюючи з ним, слід бути дуже обережним і підсолоджений для мух відвар ставити у місцях, недоступних для дітей.

6. Пеніцил. Спричиняє пліснявіння харчових продуктів, кормів для худоби. Пліснява має жовто-зелений колір. З пеніцилу отримують антибіотик пеніцилін.

7. Печериця звичайна. Плодове тіло гриба містить антибіотик кампестрин, який згубно діє на золотистий стафілокок, тифозну і паратифозну паличку. Через вміст антибіотику гриб має дезінфікуючі властивості. Кампестрин не токсичний і виявляє помітний терапев­тичний ефект при лікуванні тифозних хворих.

8. Порхавка гігантська. Плодові тіла порхавки містять антибіотик кальвацин, який має протипухлинні властивості. В народній медицині порхавку гігантську використовують як кровоспинний і дезінфікуючий засіб.

9. Ріжки, житні ріжки. Паразитичний гриб, уражає понад 170 видів дикорослих і культурних злаків. Спора гриба заражає зернівку і з неї утворюється так званий склероцій гриба. Збирають ріжки вручну під час жнив. Склероції містять дуже отруйні алкалоїди, які викликають галюцинації, сильний біль у шлунку, судоми і смерть людини. У медицині препарати із ріжків застосовують в акушерсько-гінекологічній практиці для зупинки кровотечі у жінок після пологів.

10. “Чайний гриб”. Напевно, багато хто з вас тримав чи тримає цього гриба вдома. Його заливають слабким розчином солодкого чаю і через кілька (7-8, або менше) днів, залежно від розмірів гриба і кількості рідини, отримують приємний газований кисло-солодкий напій, який добре втамовує спрагу, поліпшує обмін речовин і зміцнює захисні сили організму. Чайний гриб є симбіотичним організмом, поєднанням дріжджів та оцтовокислих бактерій. Настій гриба знижує артеріальний тиск і рівень холестерину в крові, регулює діяльність травного каналу, має антибіотичні, протизапальні та знеболювальні властивості. Настоєм гриба добре полоскати горло при ангіні та застудних захворюваннях.

11. Дріжджі - одноклітинні нерухомі організми овальної або витягнутої форми, завбільшки 8-10 мкм. Поширені на рослинах (на субстратах, багатих глюкозою, у нектарі квітів, на поверхні солодких плодів), у ґрунті. Багато видів (але не всі) здатні до спиртового бродіння (пивні, винні дріжджі). Деякі види використовуються для виготовлення молочних продуктів (кефір, кумис та ін.)

4. Узагальнення і систематизація вивченого.
А) Аналіз результатів, записаних лічильною комісією на дошці. Б) Виконання завдань практикуму.
Опираючись на матеріал підручника, довідкової енциклопедичної літератури для школяра, заповніть таблицю.
Значення грибів у природі та житті людини
Значення
Прояв цього значення
У колообігу речовин
У процесах Ґрунтоутворення
У впливі на організми:
- рослин;
- тварин;
- людини
У народному господарстві: _
- у харчовій промисловості;
- у сільському господарстві
У медицині

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.