ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ У КОРОЛІВСТВІ НОРВЕГІЯ(НА ПРИКЛАДІ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВА І РЕМЕСЕЛ
УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО КОЛЕДЖУ ТЕЛЕМАРК м. НОТОДДЕН)
 
Незважаючи на складні умови сучасного суспільного розвитку, в Україні набуває особливої ваги вивчення і творче впровадження найкращих зразків зарубіжного, насамперед європейського, досвіду в галузі освіти. Базуючись на цінностях вітчизняної педагогічної спадщини, значна частина якої визнана надбанням світового значення, система підготовки майбутніх учителів, і зокрема вчителів технологій, зумовлює перебудову професійної підготовки майбутніх учителів відповідно до міжнародних освітніх стандартів. В очікуванні впровадження в життя положень Реформи вищої школи України педагогічні колективи вищих навчальних закладів, де здійснюється підготовка фахівців із технологічної освіти, потребують насамперед уважного ознайомлення з досвідом визнаних на сьогоднішній день у світі найкращими освітніх систем.
 
Особливу зацікавленість викликають системи освіти найбільш успішних країн, де освіта є беззаперечним пріоритетом у розвитку суспільства, де її вплив визначає високий рівень життя громадян. З огляду на такі показники, постійно вказують на досягнення освітніх систем країн Північної Європи. Серед них особливе місце посідає Королівство Норвегія - країна, яка впродовж багатьох років є одним із лідерів в Європі за рівнем життя своїх громадян.

Вітчизняні і зарубіжні вчені в численних публікаціях як теоретичного, так і практичного характеру (Б. Вульфсон, О. Джуринський, К. Корсак, Н. Ничкало, Л. Пуховська, А. Сбруєва), визначаючи складові успіху системи вищої і освіти Норвегії, звертають увагу на практикоорієнтованість підготовки скандинавських педагогів як одну з найважливіших складових якості їх професійної освіти. Північноєвропейські вчені Й. Расмуссен, Г. Торбйорнссон, Б. Магне, Г. Стангвік, А. Аламакі, Т. Кананойя, К. Борг, Л. Ліндстрем у різний час визначали практикоорієнтований підхід фундаментом розвитку і подальшої перебудови структури і змісту освіти майбутніх учителів технологій у Норвегії.

Високий рівень досягнень системи освіти Норвегії зафіксовано в міжнародній програмі РІSА. Особливу схвальність європейської спільноти викликає збереження і розвиток самобутності й унікальності культурної спадщини норвезького суспільства, як одне з ключових завдань освіти. Ось чому підготовка вчителів-предметників у галузі мистецтва, ремесел і дизайну Королівства Норвегія (в Україні вчителів технологій) визнана справою державного значення.

Становлення сучасної моделі системи педагогічної освіти Норвегії, принципи організації підготовки педагогічних кадрів стали результатом еволюції поглядів норвезької держави і суспільства на мету, пріоритети й основні напрями в підготовці вчителів. Кожна історична епоха вносила свої корективи в процес підготовки педагогічних кадрів, що було пов'язано з процесами реформування суспільства і держави. Конкурентноздатність, яку сьогодні демонструє на ринку освітніх послуг Норвегія, багато в чому обумовлена «накопиченим потенціалом»; це закономірний результат п'ятдесятирічних внесків у розвиток системи педагогічної освіти. Саме тому підготовка норвезьких педагогів значною мірою спрямована на формування в студентів умінь у процесі навчання транслювати знання про структуру, функції і культурну спадщину соціуму. Стає зрозумілим чому збереження і розвиток самобутності та унікальності культурної спадщини норвезького суспільства - одне з ключових завдань освіти. Що стосується змісту підготовки вчителя технологій у Норвегії - то він повністю відповідає цій вимозі, надаючи для вибору студента широкий спектр дисциплін, що розкривають проблематику цього питання [3].

Модель технологічної освіти Норвегії має високу гнучкість. Модулі навчання, час проходження курсів студентами коледжів і університетів Норвегії формуються з урахуванням індивідуальних планів і запитів студентів. Це пояснюється величезною увагою і повагою норвежців до індивідуальних напрямів розвитку студентів і становлення їх особистості.

Особливу актуальність технологічній освіті Норвегії надає оволодіння майбутнім учителем механізмами самореалізації, саморегуляції, виживання в суспільстві, яке швидко змінюється. Велика частина семінарських занять у педагогічних коледжах і університетах Норвегії спрямована на формування в студентів навичок самостійного пошуку нової інформації в процесі виконання групових та індивідуальних проектів, участі в рольових і ділових іграх тощо. Принцип активності студента в освітньому процесі прямо пов'язаний із принципом включення його у фахову діяльність, тому що ключ до розвитку творчої особистості лежить саме в організації різних видів діяльності, що сприяють саморозвитку для тих, хто навчається. Різноманітні форми і види діяльності (проектна робота, рольові ігри, «мозковий штурм» тощо), які систематично використовуються викладачами університетів і університетських коледжів у процесі підготовки майбутніх учителів технологій, допомагають кожному студенту усвідомлювати свою значимість, розкривати свій внутрішній потенціал [5]. При цьому слід зазначити, що в самому загальному вигляді система вищої освіти Королівства Норвегії поділяється на:

? Університети, які фокусують свою діяльність на теоретичних дисциплінах (мистецтва, гуманітарних, природничих наук). Підготовка бакалавра (3 роки), магістра (5 років) і доктора філософії (8 років). Університети також впроваджують ряд нових напрямів професійної підготовки студентів із спеціальностей, які мають мало спільного з профільними для більшості Університетів.

? Університетські коледжі, які надають широкий спектр освітніх послуг із підготовки спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, серед яких є такі, що надають можливість студенту оволодіти професією вчителя. Визначальним у процесі підготовки майбутніх учителів технологій у Норвегії є діяльнісний підхід, який поглиблює практичну підготовку для тих, хто самостійно готує себе до різнобічної педагогічної діяльності, забезпечуючи трансформацію теоретичних знань у практичні знання, вміння і навички зі спеціальності [6].

Порівнюючи три Скандинавські країни, X. Скойє відзначає, що вони прийшли до розвиненої мережі вищої освіти різними шляхами: Данія - шляхом розширення існуючих інституціональних структур: Швеція - шляхом децентралізації більшої частини базової університетської освіти: Норвегія - за рахунок створення нової системи регіональних коледжів [7]. У Норвегії диплом про вищу освіту одержують як після закінчення коледжу, так і після закінчення університету. Різниця в тому, що коледж - це спеціалізований, професійний вищий навчальний заклад, а університет у Норвегії завжди вважався і вважається науково-дослідним центром.

Для прикладу розглянемо підготовку майбутніх учителів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр на факультеті Мистецтва і ремесел Університетського коледжу Телемарк м. Нотодден (Теlеmаrk Univеrsіtу Соllegе (ТUС)) Королівства Норвегія. Освітня діяльність коледжу ґрунтується на національній навчальній програмі для 3-річного курсу за спеціальністю «Учитель. Освіта в галузі мистецтва і ремесел» загальнонаціонального навчального плану, прийнятого Міністерством освіти, науки і церкви 3 квітня 2003 р. Навчальний план Університетського коледжу Телемарк є обов'язковим документом для викладачів і студентів, а також основою для розробки й удосконалення власної ефективної предметної навчальної програми вчителя. Студенти, які успішно завершили цю програму підготовки навчання, будуть кваліфіковані як вчителі в галузі мистецтва, ремесел і дизайну в початкових і середніх школах, народних школах та інших навчальних закладах, вони також будуть мати право працювати на посадах, пов'язаних з освітньою сферою та в мистецьких і культурно-освітніх закладах. Серед основних документів для вступу до вищого навчального закладу в Королівстві Норвегія необхідно подати атестат про закінчення загальноосвітньої школи та довідку з правоохоронних органів. У процесі відбору студентів на навчання діє конкурс атестатів абітурієнтів. Після зарахування на навчання та ознайомлення першокурсника з навчальним планом обраної спеціальності, він приймає індивідуальну програму. Слід зазначити, що така програма підготовки вчителів технологій у навчальному закладі визнана дієвим інструментом для формування в студентів як професійної гордості, так і почуття приналежності до національної культури. Зміст цієї програми насамперед буде спрямований на розвиток особистості студента як майбутнього педагога-професіонала, вчителя мистецтва, ремесел та дизайну та майстра з різноманітних і художніх технік і матеріалів. При цьому підготовка студентів у галузі наукових досліджень вважається необхідною зимовою, щоб стати фаховим учителем. Творчість у всіх її проявах визначена як найважливіша складова навчальної програми підготовки майбутнього вчителя технологій у Норвегії [8].

Під час вступної кампанії вся інформація про вищий навчальний заклад подається на високому рівні і представлена найкращими дизайнерськими розробками студентів із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Окрім того, під час проведення всіх заходів на форумі «Відкриті двері» не припиняється дослідницька робота студентів (численні бесіди з майбутніми студентами та їх батьками, інтерв'ю для місцевих засобів інформації, анкетування з метою отримання даних для використання в науковій (студентській роботі). На факультетах у цей час проходять дні науки, мистецькі виставки робіт із декоративно-ужиткового мистецтва студентів і викладачів у галереях навчального закладу та виставкових залах різних населених пунктів області Телемарк. Так організоване перше ознайомлення майбутніх студентів із спеціальностями, за якими здійснюється підготовка у вищому навчальному закладі. Викладачі на факультеті мистецтва, ремесел і педагогічної освіти Університетського коледжу Телемарк активно заохочують своїх студентів до участі в аудиторних та позааудиторних дискусіях із теорії технологічної освіти, мистецтва і ремесел, естетики та педагогіки, які вдосконалюють їх життєву позицію щодо обраної професії творчої діяльності. Таким чином, викладач спонукає майбутніх учителів технологій у межах навчальної програми до розкриття власних здібностей і можливостей у професійній діяльності. Університетський коледж Телемарк є однією з двох установ, що пропонують зазначені навчальні програми для підготовки вчителів технологій у Королівстві Норвегія. На факультетах мистецтва, ремесел і педагогічної освіти та народної культури представлено широкий спектр напрямів із декоративно-ужиткового мистецтва, що входять до переліку спеціалізацій, які студенти можуть вибирати за власним бажанням. Серед запропонованих курсів є такі, що існують тільки в Університетському коледжі Телемарк і на одному з факультетів [1].

Протягом проходження навчальної програми передбачається, що студенти засвоюватимуть різноманітні методи і методики викладання та навчання, представлені в переліку предметів загального навчального плану. Всі зазначені в програмі предмети (табл. 1) вивчаються на рівні студентських академічних груп і належать до інтегрованих предметних циклів, а саме: професійне мистецтво і дизайн, теорія і практика технологічної освіти, практичні знання і творчі вміння зі спеціальності, основи методики. Такий підхід дозволяє студенту в процесі фахової підготовки поєднувати прикладну творчість і використання відповідних конструкційних матеріалів із теоретичними та практичними аспектами навчальної програми [8].
 

Таблиця 1

Навчальний план підготовки майбутніх учителів технологій в Університетському коледжі Телемарк, м. Нотодден

Роки

навчання

 

Цикли обов’язкових предметів

   

F3  3 курс

Мистецтво, ремесло, дизайн (40 ЕСТS) Наукова теорія (5 ЕСТS)

Бакалаврська робота (15 ЕСТS)

 

Практичне навчання

F2  2 курс

Педагогіка (15 ЕСТЗ)

Мистецтво, ремесело та дизайн, дослідження в галузі спеціалізації (37.5 ЕСТS)

Мистецтво і дизайн

(5 ЕСТS)

Практичні заняття

F1  1 курс

Педагогіка (15 ЕСТS)

Мистецтво, ремесло, дизайн (32.5 ЕСТЗ) Наукова теорія

К & D  (2-5 ЕСТS)

Мистецтво і дизайн (10 ЕСТS)

Практичні заняття

 
Навчальна програма вимагає від студента активності в самостійному пошуку й отриманні знань, у тому числі і про процеси, пов'язані з різними формами художнього виразу, нарощувати відповідні практичні вміння і навички. Загальні вимоги для роботи в навчальних майстернях університетського коледжу побудовано на обов'язковій присутності, особистій відповідальності студентів, активність яких має бути спрямована на створення професійної і творчої атмосфери в процесі практичної роботи. Програма методичної підготовки майбутніх учителів технологій організована на базі партнерської школи і таким чином дозволяє ще до педагогічної практики використовувати можливості школи, щоб отримати або вдосконалити знання і відчути шкільну атмосферу, спробувати себе в повсякденних ситуаціях життя школи, навчитися спілкуватися з окремими школярами і групами учнів [4]. Загальний навчальний план підготовки майбутніх учителів технологій Університету Телемарк складається з таких циклів обов'язкових предметів протягом першого і другого року навчання:

? Підготовчий курс 70 ЕСТS.
? Мистецтво і дизайн культури 15 ЕСТS.
? Наукові теорії 5 ЕСТS.
? Педагогіка 30 ЕСТS.
? Методика викладання технологій 10 ЕСТS.
? Практичні студії зі спеціальності 15 ЕСТS.
 
Що стосується третього року підготовки майбутніх учителів технологій, то визначальним у його навчальній програмі є спеціалізований курс, де студенти можуть вибрати предмети з розрахунку 60 ЕСТS. Під час вибору факультативного курсу студент керується обраним профілем навчання та майбутньою кваліфікацією залежно від рівня підготовки в предметній галузі. Факультет буде вирішувати, які спеціалізовані курси пропонувати з року в рік і, якщо курси переповнені, то студенти будуть відібрані для курсу з урахуванням їхніх попередніх уподобань. Спеціалізований курс протягом третього року навчання пропонує студентам можливість брати участь у незалежних дослідницьких роботах значною мірою з використанням матеріалів, методів і теоретичних підходів на основі власного професійного розвитку. Так у 2011/2012 н. р. університетський коледж пропонував такі програми спеціалізацій (60 ЕСТS):

? народне мистецтво;
? мистецтво і дизайн;
? обробка текстилю - мистецтво і дизайн;
? обробка деревини і металу - мистецтво, ремесла та дизайн;
? цифрова обробка зображень і візуальних комунікацій;
? розробка комп'ютерних зображень. Зв'язок.
 
Практичне навчання входить до складу всіх трьох років навчання, але не представлено в обсяг навчального навантаження (кредитних одиницях).

Для власного самоконтролю у формуванні професійних компетенцій майбутні вчителі технологій використовують програму самооцінювання. Загальне самостійне оцінювання студентом після першого року складається здебільшого з письмового оцінювання власного професійного і мистецького портфоліо. Що стосується самостійного оцінювання студентом після другого року навчання, то до письмового оцінювання власного професійного портфоліо додаються результати навчальної діяльності над курсовою роботою із спеціальності. Завершальне комплексне оцінювання після третього року включає всі попередні дані включно з особистими досягненнями за результатами проходження педагогічної практики і виконання творчих завдань.

Іншою важливою складовою підготовки майбутніх учителів технологій є міждисциплінарні курси. Навчальний процес із міждисциплінарного курсу, який об'єднує навчальний матеріал із декількох навчальних програм, які у свою чергу пов'язані з різними предметами, може здійснюватися на різних етапах підготовки майбутніх учителів технологій. Частина цього навчального матеріалу має статус обов'язкового для студентських груп на факультетах мистецтва і ремесел, народної культури і педагогічної освіти. Отже, навчання із дисциплін міждисциплінарного курсу пропонується проводити у формі спільних лекцій під час усіх 3 років підготовки майбутніх учителів технологій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр. Теми лекційного курсу, як зазначає навчальна програма, можуть бути такі:

? естетичне навчання;
? розуміння культури;
? міждисциплінарні аспекти;
? документація;
? навчальна робота за системою «Прочитай і зроби» (R & D).
 
Більша частина цього навчального матеріалу представляє суспільно необхідні аспекти навчальних предметів у програмі підготовки вчителів технологій. Лекційний курс відповідає загальному навчальному плану підготовки вчителів технологій із наступним удосконаленням знань і вмінь у процесі практичної підготовки. Література для цього міждисциплінарного курсу міститься в списку літературних джерел із різних навчальних дисциплін та іноді представлена в спеціальних списках до окремих курсів. Також можливі додаткові спільні заняття з тем, які особливо цікавлять студентів і мають перспективу бути включеними до курсу навчання в межах окремих дисциплін навчальної програми. Проведення міждисциплінарних курсів іноді збігається з періодом виробничої практики, але в більшості випадків відбувається під час міждисциплінарних сесій у формі «тематичних днів». За результатами проведених міждисциплінарних курсів відбувається обговорення в студентських групах на факультеті мистецтва, народної культури і педагогічної освіти з висуненням пропозицій щодо вдосконалення тематики курсів та їх організації [2].

Важливою частиною навчальної програми з підготовки майбутніх учителів технологій є педагогічна практика. Керівництво педагогічною практикою майбутніх учителів технологій із боку вищого і середнього загальноосвітнього навчальних закладів несе особливу відповідальність, насамперед, за організацію практики.

Педагогічна практика (загальна тривалість 14 тижнів) відповідно до навчального плану підготовки вчителів технологій (освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр) Університетського коледжу Телемарк починається з першого року навчання студентів (осінній семестр) і містить 1 тиждень спостереження за навчальним процесом у загальноосвітній школі (початковий рівень), далі - 1 тиждень адаптаційної практики (весняний семестр). Педагогічна практика другого року навчання майбутніх учителів технологій (осінній семестр) - 3 тижні практики (включає практичну підготовку до проведення уроків технологій). Педагогічна практика другого року навчання (весняний семестр) включає 3 тижні педагогічної практики, включаючи підготовку до проведення уроку, асистування діючому вчителю технологій, самостійну роботу на уроках технологій. План педагогічної практики майбутніх учителів технологій третього року навчання (весняний семестр) передбачає 3 тижні практики, включаючи більш самостійну фахову діяльність практикантів у загальноосвітній школі, гімназії, народних школах або в інших освітніх закладах, які відповідають умовам проведення педагогічної практики.

У ході реалізації навчальної програми більшість студентів - майбутніх учителів технологій здійснює принаймні одну поїздку за кордон (у межах північноєвропейського співробітництва в галузі освіти). Студенти отримують можливість порівнювати власний рівень підготовки зі спеціальності, випробувати себе в умовах іншого навчального закладу, зрозуміти як мистецтво і дизайн викладають у навчальних закладах за кордоном. Студенти також матимуть можливість вивчати різні предмети за вибором із навчальної програми спеціальності за кордоном. Університетський коледж Телемарк бере участь у спільних програмах країн Північної Європи Нордплюс, Нордфо і Едда, які пропонують своїм студентам можливість навчання в аналогічному навчальному закладі в Данії, Фінляндії, Фарерських островів, Ісландії, Гренландії та Швеції. Такий обмін може здійснюватись у будь-який час проходження навчальної програми, однак, рекомендовано це робити протягом другого року навчання. Також, при цьому дотримується принцип паритетності навчального навантаження, тобто студент отримуватиме еквівалентну кількість залікових кредитних одиниць. Для мобільності і поїздок студентам надаються державні гранти. Крім того, успішним студентам дозволяється практичну частину (бажано протягом третього року навчання) програми підготовки за спеціальністю проходити за кордоном [2]. Для іноземних студентів за програмою північноєвропейських обмінів Університетський коледж Телемарк пропонує додатково 50-годинний вступний курс норвезької мови.

Спільність мети освітнього співробітництва країн Північної Європи, узгодженість дій усього кола партнерів дає змогу майбутнім учителям технологій у процесі обміну не тільки вдосконалити професійні компетенції, але і набути досвіду участі в міжнародних проектах, пов'язаних із викладанням предмета технології в загальноосвітніх навчальних закладах.

Узагальнюючи сказане, можна стверджувати, що успіхи Норвегії в підготовці вчителів технологій на базі університетського коледжу пояснюється ефективністю організації системи педагогічної освіти: багаторівневістю освіти, диференціюванням навчання, створенням умов, необхідних для успішного вирішення освітніх завдань особистісного і професійного розвитку студентів, впровадженням у педагогічний процес активних методів і форм навчання, орієнтацією освітніх установ на використання позитивного світового досвіду в сфері підготовки педагогічних кадрів.
 
ЛІТЕРАТУРА
 
10.02.2015-1-1г
 
 
І. В. ЖЕРНОКЛОЕВ,
доктор педагогічних наук, професор кафедри
теорії і методики технологічної освіти, креслення
та комп'ютерної графіки Національного педагогічного
університету ім. М. П. Драгоманова
 
 
Науково-методичний журнал «Трудова підготовка
в рідній школі» № 6 (122) 2014 листопад-грудень