Розгадати кросворд

Кросворд (перехрестя слів) – це задача-головоломка, розв’язок якої полягає у заповненні рядів клітинок, що перехрещуються (по вертикалі та горизонталі), словами за заданими значеннями. Спочатку пропонується відгадати значення слів у горизонтальних рядах, а потім у вертикальних. Є різні варіації кросвордів, зокрема, квадрворд – має горизонтальну та вертикальну осі симетрії.

Учитель може поставити завдання розв’язати квадрворд з метою визначення базового поняття, наприклад «візерунок».

  • 1. Корінь слова, що означає найпростіший орнамент композиції петриківського розпису (біг від. сл. «бігунець»).
  • 2. «Вільна людина», захисник українських кордонів (козак).
  • 3. Вертикальна частина петлі під час в’язання спицями (передня).
  • 4.Узагальнена назва переліку необхідного для рукоділля (матеріали).
  • 5. Корисне значення предметів декоративно-ужиткового мистецтва історично визначалось… (побутом).
  • 6.Спеціальна тканина для вишивання, що має полотняне переплетення (канва).
  • 7. Ряд стібків у вишиванні (шов).

Існують також чайнворди та кросчайнворди. Чайнворд (ланцюг із слів) – гра-задача, що складається із ланцюжка слів, у якому остання літера попереднього слова є першою для наступного. Кросчайнворд поєднує елементи чайнворда та кросворда. Слова кросчайнворда поєднуються в ланцюжок, який, петляючи, утворює перехрестя, що нагадують кросворд.

Розгадати кросворд за допомогою гри «доміно»

Учасники гри отримують картки, розділені на дві половинки шляхом поєднання різних кольорів. На одній половинці написані питання, які кожен з учнів почергово буде задавати іншим учасникам гри, а інший колір цієї картки вказує, на питання з картки якого кольору він сам буде надавати відповідь. Для підказки скільки літер у слові клітинки кросворда, в які вписуються літери слова-відповіді, можна зафарбовувати в колір карточки, де записані питання.

Розгадати кросворд, відгадавши загадки

Під час складання зазначених кросвордів доцільно підбирати питання, спрямовані на актуалізаціє опорних знань до теми уроку.Наприклад:

  • Усіх обшиваю, сама одягу не маю (голка).
  • Вухо має, а не чує, без очей і без ніг, а ходить і за собою водить (голка).
  • Кінь сталевий, а хвіст з льону (голка).
  • Одна подружка, пролізла іншій в ушко (нитка).
  • Гладить все, чого торкається, а торкнеш – кусається (праска).
  • Круглий як м’яч, хвіст має, а за нього не підіймеш (клубок).

Розгадати кросворд за допомогою гри «Хто швидше»

Клас ділиться на групи. Учні кожної групи намагаються якнайшвидше розв’язати кросворд і повідомити ключове слово. Ключове слово відображає зміст нової теми, а запитання кросворда, спрямовані на актуалізацію опорних знань.

Розгадати ребус

  Учитель пропонує учням розгадати ребус. Слово (слова), яке зашифроване в ньому, може бути продовженням речення, написаного на дошці, може бути темою уроку чи об’єктом праці і т. д. Наприклад,

10.09.2014-1-2

Написати диктанти

Термінологічний диктант – учитель зачитує визначення, учні записують у зошит терміни. Наприклад:

  • тимчасове з’єднання двох деталей шляхом накладання однієї на другу це – наметування;
  • постійне з’єднання нитками деталей, приблизно однакових за розміром це – зшивання і т. д.

Графічний диктант – учитель зачитує речення з певним твердженням, якщо учень згоден з ним, то ставить знак «+», якщо не згоден, то знак «-». Наприклад: до синтетичних тканин належить кримплен; до натуральних тканин належить лавсан – - , до штучних тканин належить штапель – + . і т. д.

Вибірковий диктант – учитель зачитує назви величин, інструментів, матеріалів, трудових дій, тощо, а учні обирають із переліку і записують тільки ті, які потрібні для певної технологічної операції, організації робочого місця і т. д. Наприклад, вчитель читає назви мірок, учні мають записати, користуючись умовними позначеннями, ті, які необхідні для побудови креслення прямої спідниці: довжина виробу (Дв), довжина плеча; півобхват стегон (Сст), півобхват грудей; півобхват талії (Ст,) і т. д.

Розподільчий диктант – у хаотичному порядку учитель зачитує певні поняття. Учням необхідно вибрати, розподілити і записати їх певним чином. Наприклад, розподілити і записати у два стовпчика текстильні матеріали рослинного і тваринного походження: . бавовна, вовна, льон, конопля, джут, шовк, кенаф, азбест.

Гра «Складанка»

Учні отримують картки з питаннями, відповіді на які знаходять склавши елементи пазлів, на яких знаходяться літери на інші знаки-символи. Форма – групова, тому можна передбачити різнорівневі завдання для кожної групи. Початковий рівень складності : скласти пазл, елементи якого містять підказку, наприклад, складаються за формою вирізів. Середній рівень: скласти пазл без підказки. Вищий рівень: скласти пазл та знайдену відповідь доповнити власними прикладами.

Гра «Бліц-турнір»

Клас ділиться на декілька команд. Учням різних команд пропонується по черзі відповісти на питання, які потребують однозначної відповіді, або доповнити речення. Перемагає та команда, яка отримає найбільшу кількість балів. Наприклад:

  • Пряжа, змотана у формі кулі – це (клубок).
  • Нитка з рівномірно розташованих і скручених волокон це – (пряжа). Короткі гачки бувають п’яти номерів від 2-го до 6-го (так).
  • Петлю, яка залишається на гачку після пров’язування будь-якого елемента та є основою для в’язання кожного наступного елемента називають (ведучою).
  • Найменшу частину візерунка в’язаного полотна, яка повторюється називають (рапортом).
  • До натуральних волокон мінерального походження відносять (азбест).
  • Тонка довга шерсть тварин, що використовується у текстильній промисловості як сировина для виготовлення тканин це – (вовна).
  • Тонкі довгі нитки тваринного походження, що утворюються з виділення залоз гусені шовкопрядів у процесі звивання коконів це – (шовк).
  • «silk, seide, soie» це – позначення у світовій практиці … (натурального шовку).
  • «wool, woll, laine, vune» це – позначення у світовій практиці … (вовни).

Гра «Конверт знань»

Клас ділиться на групи. Учитель готує для кожної групи конверти з наборами слів. Необхідно якомога швидше скласти із слів речення. Це може бути на етапі актуалізації опорних знань певне визначення, на етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності прислів’я і т. д. Наприклад:

  • Бджола мала, а й та працює.
  • Без сокири не тесляр – без голки не кравець.
  • Діло майстра величає.
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • Людина красна не словами, а ділами.
  • Під лежачий камінь вода не біжить.
  • Праця людину кормить
  • Роботящі руки гори вернуть.

Гра «Блеф-клуб»

Учитель готує питання, які потребують відповіді тільки «так» або «ні». Наприклад: Гачок для в’язання складається із голівки з борідкою, стержня і ручки Діаметр пряжі повинен бути в 1,5-2 рази більшим за діаметр голівки гачка для в’язання Філейне в'язання – це «сіткова» система в'язання Акрил пряжа рослинного походження І т. д.

Гра «Найрозумніший»

Учням пропонується відкривати комірки із цифрами від 1 до 15. Під кожною цифрою знаходиться запитання, на яке необхідно дати відповідь.

Гра «Мікрофон»

Учням пропонується відповідати на питання по черзі, не перебиваючи один одного, говорити тільки в уявний мікрофон, формулювати коротку, чітку відповідь, відповіді інших не коментувати.

Гра «Знайди пару»

Кожній команді пропонують два конверти: у одному поняття, умовні позначення тощо, а в іншому визначення необхідно «знайти пару». Наприклад, у одному конверті – умовні позначення мірок: Ст;, Сст, а в іншому правила вимірювання: вимірюють горизонтально по найбільш випуклих точках сідниць ззаду та з урахуванням виступу живота спереду;вимірюють горизонтально по найвужчому місцю тулуба.

Гра « Знайди помилки»

Учням пропонується знайти помилку у тексті, доцільно підбирати тексти, що визначають структуру чи правила певного технологічного процесу. Наприклад:

Ознаки, за якими можна визначити лицьовий та виворітний боки тканини:

  • у тканинах із друкованим малюнком на лицьовому боці фарби яскравіші, а контури зображення чіткіші;
  • у однотонних тканинах лицьовий бік більш ворсистий, а виворітний – більш гладенький;
  • у тканинах із гладкою поверхнею (атлас, сатин) лицьовий бік блискучий, а виворітний – матовий;
  • кількість вузликів, петельок, кінців обірваних ниток на лицьовому боці менша, ніж з вивороту;
  • у ворсових тканинах на виворітному боці ворс більш довгий, ніж на лицьовому.

Гра «Третій зайвий»

Серед записаних на картках чи на дошці слів вилучити одне зайве. Наприклад:

  • флізелін, бавовна, синтепон;
  • приметати, пришити, підшити;
  • овна, шовк, льон.

Гра «Слідчий»

За описом визначити поняття. Наприклад, визначити за описом елемент в’язання гачком: гачок вводять у третю петлю ланцюжка, накидають на нього робочу нитку і протягують крізь петлю ланцюжка. Знову роблять накид і протягують його крізь обидві петлі (стовпчик).

Гра «Хрестики-нулики»

По вертикалі, діагоналі чи горизонталі, викреслити по три слова, які пов`язані між собою за змістом:

неткані матеріали

гладь

стібок

качалочки

фліс

синтепон

пишний стовпчик

схрещений стовпчик з накидом

лусочка

 

Гра «Конструктор»

Учні отримують конверт із різними деталями виробу. Треба розробити конструкцію виробу, гармонійно поєднуючи оздоблюючі елементи тощо. Виріб повинен бути естетичним. зручним, практичним у користування.

Гра «Світлофор»

Учні отримують карточки трьох кольорів (зеленого, жовтого, червоного), які почергово піднімають, відповідаючи на питання. Учитель добирає питання, відповіді на які можливі у трьох варіантах: так (зелений колір), ні (червоний колір), можливо, але є й інші варіанти відповіді (жовтий колір). Наприклад: Шви, які вишивають за точним розрахунком ниток на тканині, називаються лічильними (зелені картки). Техніка виконання шва «косий хрестик» відноситься до прозорих технік вишивання (червоні картки). Ажурні візерунки мережок виконують нитками в тон тканини (жовті картки).

Метод «Незакінчене речення»

Учитель зачитує текст, який паралельно демонструється на слайді, а учні мають його продовжити. Наприклад:

  • -  Найпоширеніший шов у сучасних українських вишивках. Складається з двох косих стібків, які перехрещуються по діагоналі. Цей шов називається… ( «косий хрестик» ).
  • -  Зробивши на тканині перший стібок, голку виводять у середину стібка з лівої сторони. Вишивають переважно стебла рослин. Цей шов називається… ( «стебловий»).
  • -  Символ української вишивки, який означає крапельки крові та невмирущість роду. Саме через це весільні рушники, дівочі та навіть парубочі сорочки тяжіли гронами… (калини).
  • -  Радість і красу створення сім’ї, обов’язок ростити і плекати дерево роду на українській вишивці символізував… (виноград).
  • -  Ця квітка несе у собі незнищенну пам'ять народу, який вірив, що поле після битви вкривалося цими квітками. Тому , дівчата в сім’ях яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали на сорочках узори з квітками… (маку).

Метод «Прес»

Учням пропонується знайти шляхи розв’язку проблемного завдання.

Відповіді учнів повинні мати чітку структуру, яка відображає власну позицію учня, уміння її обґрунтовувати, пов’язувати теорію з практикою шляхом наведення прикладів та робити висновки. Структуру відповіді учитель заздалегідь доводить до відома учням:

  • я вважаю, що...
  • тому що...
  • наприклад, …
  • таким чином…

Метод «Велике коло»

Вчитель пропонує учням визначити шляхи розв’язання проблемного завдання. Учні сидять у колі і по черзі за бажанням висловлюють свої думки з приводу цього завдання. Обговорення триває до тих пір, поки є бажаючі висловитись.

Метод «Подорож»

Учням пропонується здійснити подорож у минуле, чи у казкову країну і т. д. Під час подорожі учні зупиняються на зупинках, де можуть зустрічатися з жителями різних міст, фантастичними героями впродовж чого відгадувати загадки, виконувати вправи тощо.

Наприклад, «Подорож по Україні-Вишиванці»: передбачити зупинки у відповідності до історико-етнографічного зонування України (Полісся, Карпати, Поділля, Слобожанщина, Середня Наддніпрянщина, Південь). Під час подорожі учні мають виконати такі завдання:

  • Визначити основні історико-етнографічні регіони України.
  • Дослідити особливості вишивки відвідуваних регіонів.
  • Зібрати зразки місцевих орнаментів і узорів.
  • На основі зібраних матеріалів розробити власні варіанти оздоблення виробів українською вишивкою.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель використовує метод у спрощеному варіанті, коли доцільне колективне обговорення та пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учнів.

Теми для обговорення можуть бути різні, важливо, щоб чітко були визначенні вимоги до розв’язання поставленого завдання, наприклад, якщо проблема добору змісту сюжетної аплікації для дитячої сукні, то доцільно вказати вік дитини, колір сукні і т. д. Учитель – активний учасник обговорення: подає власні ідеї, розвиває ідеї учнів тощо.

Етапи «мозкового штурму»:

  • Постановка проблемного завдання.
  • Запис на дошці запропонованих учнями ідей щодо розв'язання порушеної проблеми.
  • Підсумок: аналіз (на основі групування схожих ідей), відбір найбільш доцільних шляхів розв’язання проблеми.

Правила «мозкового штурму»:

  • вислови учнів повинні бути чіткими і стислими;
  • не допускаються скептичні зауваження і критика попередніх виступів;
  • учні мають право виступати багато разів, але не підряд.

Короткий термінологічний словник

  • Абстрактнааплікація – це аплікація, яку утворюють геометричні фігури, замкнуті контури різної конфігурації.
  • Базисна сітка – це система взаємно перпендикулярних ліній, що визначає розміри майбутніх деталей крою.
  • Викрійка (лекало) – це креслення основи швейного виробу, виконане в натуральну величину на папері і вирізане по контурних лініях.
  • Вишивка – вид народного декоративно-ужиткового мистецтва, фрагментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, войлоці; виконане різними ручними або машинними швами.
  • Візерунок – малюнок, що утворюється переплетінням ліній, фігур, сполученням кольорів.
  • Вільні (декоративні) техніки (шви) вишивання – техніки вишивання, які виконують за попередньо нанесеним контуром малюнка на тканину.
  • Водонепроникність – це здатність матеріалів не пропускати воду під тиском.
  • Водопоглинання – це здатність матеріалів поглинати й утримувати воду.
  • Водостійкість – здатність матеріалів зберігати міцність при насиченні водою.
  • В'язання – це процес виготовлення виробів з безперервних ниток шляхом згинання їх у петлі й з'єднання одна з одною за допомогою інструментів ручним або машинним способом.
  • В'язання філейне – це «сіткова» система в'язання. Основою філейної в'язання є сітка, виконана з стовпчиків і повітряних петель, одночасно, шляхом заповнення окремих клітин, стовпчиками вив'язується візерунок.
  • Гачок – інструмент для в’язання, що складається із голівки з борідкою, стержня і ручки.
  • Геометричний орнамент – орнамент, який складається з поєднаних у кольорі простих геометричних елементів, які чітко чергуються.
  • Гігієнічні властивості – властивості тканин, які суттєво впливають на комфортність виготовленого з них одягу. До цих властивостей відносяться гігроскопічність, повітропроникність, паропроникність, водотривкість.
  • Декоративна аплікація – це викладання орнаментальних композицій на основному матеріалі.
  • Декоративно-ужиткове мистецтво – один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості.
  • Декоратор – художник, який спеціалізується на декоруванні різних поверхонь та предметів.
  • Допоміжні спиці – це спиці, які використовуються для утримання знятих петель під час в’язання.
  • Дуга петлі – це верхня горизонтальна частина петлі, яка лежить на спиці.
  • Ескіз – це конструкторський документ, графічне зображення предмета, виконане від руки, без застосування креслярських інструментів з приблизним дотриманням пропорцій між його частинами.
  • Ескіз візерунку – називається графічне зображення створеного чи підібраного узору для вишивання конкретного виробу.
  • Задня стінка петлі – це вертикальна частина петлі, що знаходиться за спицею.
  • Заметування – тимчасове закріплення підігнутого краю деталі або виробу.
  • Запрасовування – укладання припуску на шов на один бік і закріплення його прасуванням.
  • Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.
  • Зашивання – постійне закріплення нитками підігнутого краю деталі або виробу.
  • Зметування – тимчасове з’єднання деталей, приблизно однакових за розміром.
  • Зносостійкість – це руйнування матеріалу при одночасній дії стирання й удару.
  • Знята (витягнута) петля – це петля, знята не пров'язаною з лівої спиці на праву.
  • Золота пропорція – це такий пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до його більшої частини, як більша частина відноситься до меншої або, іншими словами, менший відрізок так відноситься до більшого, як більший до всього.
  • Зшивання – постійне з’єднання нитками деталей, приблизно однакових за розміром.
  • Інтер`єр – це внутрішній простір громадської, житлової чи промислової будівлі.
  • Клинкова спідниця – спідниця, яка складається з клинів однакової форми та розміру.
  • Клубок – це пряжа, змотана у формі кулі.
  • Колір– це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла.
  • Комплексна переробка сировини – це процес промислової переробки результатом якого є добування з вихідної сировини всіх корисних її компонентів та їх повне використання, включаючи і технологічні відходи.
  • Композиція вишивки – це творче об'єднання в єдине ціле окремих образотворчих елементів візерунку за змістом, колірною гамою, характером ліній, силуетів і форм.
  • Конічна спідниця – спідниця, яка характеризується значним розширенням по лінії низу та відсутністю виточок по лінії талії.
  • Контраст– це чітко виражені відмінності, нерівність і їх протиставлення в структурі композиції.
  • Контроль якості виробу – це перевірка відповідності розмірів, геометричної форми, інших ознак виробу тим, що передбачені графічним документом (кресленням).
  • Крейда кравецька – загострений шматочок крейди, яким виконують обкрейдовування викрійок на тканині.
  • Креслення – це документ, що містить графічне зображення виробу, виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, й відомості, необхідні для його виготовлення та контролю.
  • Кругові (відкриті) спиці – це спиці, які мають два робочих кінця, з'єднаних гнучким тросом або поліхлорвініловою трубкою, і використовуються для трубчастого (кругового) в'язання безшовних виробів або прямого в’язання великих деталей.
  • Лічильні техніки (шви) – техніки , в яких вишивання виконують за точним розрахунком ниток на тканині.
  • Метод навчання – спосіб взаємодії вчителя та учнів, у результаті якої відбувається розв’язання завдань навчального процесу.
  • Механічні властивості – це здатність тканини розтягуватися, згинатися, змінюватися під дією тертя.
  • Моделювання – це процес зміни креслення основи швейного виробу, в результаті чого утворюються нові моделі одягу.
  • Мотив – це окремий елемент, який в'яжеться, як правило, по колу і з'єднується з іншими мотивами за допомогою голки з ниткою або в процесі в'язання.
  • Моток – пряжа, намотана на певний предмет.
  • Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок з кожного предмета, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.
  • Наметування – тимчасове з’єднання двох деталей шляхом накладання однієї на другу.
  • Нашивання – постійне з’єднання нитками двох деталей шляхом накладання однієї на другу.
  • Неткані матеріали – це текстильні вироби із волокон або ниток, з'єднаних між собою без застосування методів ткацтва.
  • Нитки основи– це вертикальні нитки, які туго натягуються на ткацькому верстаті, вони є основою тканого полотна.
  • Нитки піткання – це горизонтальні нитки, які скріплюють нитки основи по горизонталі між собою.
  • Нюанс – це співвідношення близьких за властивостями композиційних ознак предмета.
  • Обметування – закріплення зрізу деталі з метою запобігання висипанню ниток.
  • Оздоблення – завершальна операція виготовлення виробу, яка має на меті надання виробу гарного зовнішнього вигляду і захист деревини від вологи, пилу тощо.
  • Орнамент (лат. Ornemantum – оздоблення) – це узор, заснований на повторюванні і чергуванні його складових елементів, призначений для прикрашання різних предметів.
  • Пасмо – частина мотка.
  • Передня стінка петлі – це вертикальна частина петлі, розташована зверху на спиці.
  • Переплетення – ткацький малюнок, що утворюється на тканині нитками основи і піткання.
  • Петельний крок – це відстань між двома сусідніми петлями на спиці.
  • Підшивання – закріплення підігнутих країв деталі ручними стібками постійного призначення.
  • Поверхнево-нашивні техніки – техніки, в яких вишивають на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи або вирізаючи ниток.
  • Поясні швейні вироби – швейні вироби, які утримуються на лінії талії чи стегон і повністю або частково покривають нижню частину тулуба і ноги.
  • Предметна аплікація – це зображення окремих предметів.
  • Прибавки на вільне облягання – це величини різниці між розмірами тіла і внутрішніми розмірами одягу, які дозволяють забезпечити вільність рухів і дихання людини.
  • Приметування – тимчасове прикріплення малої деталі до великої.
  • Припрасовування – зменшення товщини шва, згину чи краю деталі прасуванням.
  • Пришивання – постійне з’єднання нитками деталей, різних за розмірами; прикріплення фурнітури ручними стібками постійного призначення.
  • Прозорі техніки – техніки, для виконання яких частину ниток з тканини висмикують чи вирізають.
  • Пропрасовування – видалення зморшок і заломів на тканині.
  • Простий орнамент – це орнамент, який виконують нитками двох кольорів.
  • Протяжка (перемичка) – нитка, що сполучає знизу дві сусідні петлі в одному ряду.
  • Пружкова петля – це крайня петля на спиці.
  • Пружність – це властивість матеріалу деформуватися під навантаженням і набувати після зняття навантаження первинної форми і розміру.
  • Пряжа – це нитка з рівномірно розташованих і скручених волокон.
  • Пряжа меланжева – це пряжа одного мотка, що пофарбована рівномірними ділянками у три - п’ять кольорів.
  • Пряжа фасонна – це пряжа, яку виробляють шляхом поєднання різнокольорових і різноякісних волокон, чи яка виготовляється за спеціальною технологією.
  • Пряма спідниця – спідниця, яка складається з переднього і заднього полотнищ з двома бічними швами і виточками по лінії талії.
  • Прямі (звичайні, закриті) спиці – це спиці, які мають один робочий кінець, кільце або кульку з іншого боку і використовуються для плоского (прямого) в'язання деталей в прямому і зворотному напрямках.
  • Рапорт – це найменша повторювана частина візерунка.
  • Ритм– це повторення елементів об'ємно-просторової й площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками.
  • Розпрасовування – розкладання припуску на шов на різні боки і закріплення його прасуванням.
  • Рослинний орнамент – орнамент, який складається з рослинних елементів – декоративно стилізованих квітів, листя, гілок, пуп’янків тощо.
  • Сантиметрова стрічка – це стрічка із гнучкого тонкого матеріалу завдовжки 150 см з поділками через кожні 0,5 см. Сантиметровою стрічкою вимірюють довжину тканини, розміри деталей чи фігури людини.
  • Симетрія – це чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин предмету відносно одного з них або їх сукупності.
  • Синтетичні волокна – це волокна хімічного походження, які виготовляють із високомолекулярних речовин (полімерів) шляхом синтезу низькомолекулярних сполук – продуктів переробки нафти, газу та кам’яного вугілля (етилену, бензолу, фенолу, пропілену, толуолу тощо).
  • Складний орнамент – це орнамент, який виконують з ниток декількох кольорів.
  • Стилізація – це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням, виявленням його умовних декоративних якостей.
  • Стиль певної епохи – це історично сформована сукупність творчих принципів, характеру і особливостей вираження, найбільш істотних ознак матеріальної і духовної культури, що створюється суспільством.
  • Стираність – це властивість матеріалу чинити опір впливу зношення через стирання.
  • Структура уроку – побудова уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв’язки між ними.
  • Схема – умовне зображення візерунка .
  • Сюжетнааплікація відображає сукупність подій, явищ, складається з декількох різних фігур.
  • Технолог - людина, яка займається розробкою, організацією того чи іншого виробничого процесу.
  • Технологічна карта – форма технологічної документації, в якій записаний весь процес обробки виробу, вказані операції та їх складові частини, матеріали, виробниче обладнання та технологічні режими, необхідні для виготовлення виробу, час, кваліфікація працівників і т. п.
  • Технологічний процес – це частина виробничого процесу, яка містить цілеспрямовані дії по зміні і (або) визначенню стану предмета праці. До предметів праці відносять заготовки та вироби.
  • Технологічні властивості тканини – це зсідальність, обсипальність ниток, розсувність ниток у швах.
  • Технологія – наука про виробництво, властивості, способи і засоби обробки різних матеріалів.
  • Тканина – це текстильний матеріал, який утворюється внаслідок переплетення туго натягнутих вертикальних ниток горизонтальними нитками за допомогою човника на ткацьких верстатах.
  • Трикотажні шви – це шви, які використовують для з'єднання деталей в’язаних виробів.
  • Урок – форма організації навчання, за якою навчальні заняття проводяться учителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.
  • Хімічна стійкість – це здатність матеріалів протистояти руйнівній дії лугів, кислот, розчинених у воді солей і газів.
  • Художнє конструювання– це метод проектування предметного середовища, що передбачає висунення нової ідеї, розробку й утілення цієї ідеї в гармонійне, виразне стилістичне оформлення предмета.
  • Шаблон – пластина (лекало, трафарет і т. п.) з вирізами, по контуру яких виготовляються креслення або вироби. Шаблоном може бути інструмент для вимірювання розмірів.
  • Шпильки – металеві стрижні з гострим кінцем з одного боку й голівкою – з другого. Їх використовують для сколювання деталей при розкроюванні, пошитті та проведенні примірки.
  • Штучні волокна – це волокна хімічного походження, які виготовляють із природних високомолекулярних речовин (полімерів).
  • Щільність в’язання по вертикалі – це кількість рядів в 1 см.
  • Щільність в'язання по горизонталі – це кількість петель в 1 см.
Ганна Ігнатенко, навчально-методичний посібник "Трудове навчання у 5-9 класах - обов'язковий блок: основи матеріалознавства, технологія виготовлення виробів. Блок 2"