Морально-етичне виховання у курсі освітньої галузі 'Суспільствознавство': теоретичні основи та Морально-етичні стандарти

Морально-етичне виховання у курсі освітньої галузі 'Суспільствознавство': теоретичні основи та Морально-етичні стандарти

Ключові слова: морально-етичне виховання, морально- етичні знання, уміння і навички, морально-етичні почуття, морально-етична свідомість, молодший шкільний вік.

Одним із стратегічних завдань сучасної освіти є фор­мування у молоді глибокої самосвідомості, творчої само- реалізації у вирішенні актуальних проблем життя.

Молодший шкільний вік досить сензитивний період для засвоєння еталонів, норм і правил моральності. На цьому етапі у дітей формується сумлінне ставлення до своїх обов'язків, працьовитість, чуйність, чесність, ввічливість у ставленні до членів родини та найближчого соціуму. Про рівень вихованості учнів можна судити, передусім, із їхньої поведінки в різних життєвих ситуа­ціях, а також міркувань про себе, друзів, однокласників, інших людей.

Сучасний зміст виховання в Україні — це науково обґрунтована система, яка формується, розвивається і характеризується відкритістю до всіх новацій у навчанні та вихованні молодого покоління, реалізується в усіх освіт­ніх парадигмах. їй притаманні риси варіативності, зроста­ючого духовного, культурного наповнення і толерантності, вона здатна забезпечити становлення громадянина- патріота України.

У молодших класах активно формується світогляд, розвивається емоційно-вольова, пізнавальна, потребова сфери школяра, діти набувають досвіду активного спілку­вання, тут закладаються основи поведінково-вчинкових моделей розв’язання різних навчальних і життєвих ситуацій.

Формування у молодших школярів позитивного ставлення до людей відповідно до загальноприйнятих у суспільстві норм і правил у сучасних умовах — важлива соціально-психологічна проблема, актуальність якої визначається як потребами суспільства, так і необхідніс­тю морально-етичного розвитку школяра.

Мета цієї статті: розкрити теоретико-мето- дичні засади здійснення морально-етичного виховання молодших школярів на основі розгляду змісту освітньої галузі "Суспільствознавство'' у початковій школі.

Згідно з концепцією національного виховання, розви­ток всебічно розвиненої особистості має відбуватися на основі загальнолюдських цінностей: добра, краси, совісті, правди, людської гідності, справедливості.

Проект закону України "Про виховання", Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні,

концепції національного і громадянського виховання, Концепція загальноосвітньої та вищої школи, освітні стандарти характеризуються культурологічним і мораль­ним спрямуванням змісту освітнього процесу. Мораль­ність змісту освіти має забезпечуватися її гуманізацією, демократизацією, визнанням педагогами необхідності заміни авторитарного стилю гуманними взаєминами.

Проблема формування у підростаючого покоління морально-етичної культури привертала увагу і розробля­лася як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. У філософсько-психологічному та соціологічному контек­сті ця проблема висвітлювалася в працях В.Андрушенка, А.Здравомислова, І.Зязюна, В.Кременя, І.Беха, Л.Божович, Л.Виготського, О.Киричука, ОЛеонтьєва, В.Мясищева, С.Рубінштейна та ін. Педагогічний аспект досліджували О.Вишневський, В.Киричок, В.Кузь, В.Сухомлинський та ін. Особливості формування морально-етичної культури у молодших школярів розглядалися у працях Ш.Амонаш- вілі, Т.Зюзіної, О.Савченко, Л.Хоружої, К.Чорної та ін.

Така увага до проблеми не випадкова. Щоб її вирішити, потрібно використовувати всі дидактико-методичні засоби і бачити потенційні можливості у розвивально- виховному сенсі всіх без винятку навчальних предметів початкової ланки освіти. Серед них — курс освітньої галузі "Суспільствознавство".

Актуальність цієї проблеми визначається, зокрема, наявністю суперечностей між організацією навчання і ви­ховання молодших школярів у процесі опанування змісту предмета "Я у світі" (освітня галузь "Суспільствознавство" за чинним державним стандартом) та існуючою системою цінностей у реальному житті, ставлення особистості до природного довкілля і соціуму; між необхідністю форму­вання у молодших школярів морально-етичної культури та недостатньою ефективністю дидактико-методичних засобів, які сприяють формуванню цієї якості завдяки курсові освітньої галузі "Суспільствознавство".

Зазначимо, що формування морально-етичної куль­тури, — це складний психолого-педагогічний процес, який відбувається шляхом здійснення морально-етич­ного виховання.

У теоретичних джерелах з педагогіки морально-етичне виховання розглядається як виховна діяльність школи та сім'ї, покликана формувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички та звички поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності [2, с. 2481. Втім, на нашу думку,в цій дефініції морально-етичного виховання відсутні найважливіші складники поняття: морально-етичні знання, що форму ються на рівні морально-етичних уявлень, поняті, ги умінь, а не тільки навички й звички чинити морально правильно до будь-кого чи будь-чого. Будь-яке вміння характеризується готовністю особистості використовуй»!' ти певний спосіб дії та відповідні знання у розв'язанні щоразу нового завдання або дещо схожого на попереднє. Тому у визначенні морально-етичного виховиння СЛІД ураховувати ці найважливіші складники, які характеризу­ють дефініцію такого поняття.

Важливою категорією, яка виступає основою у розгляді сутності морально-етичного виховання, є поняття мораль і моральність. У педагогічній літературі мораль розглядається як сукупність усвідомлених людьми прин­ципів, правил, норм поведінки. Поняття моральність найчастіше розглядають як втілення певних принципів, правил, норм у реальній поведінці людей, у стосунках між ними. У такому розумінні моральність — це вияв рівня сформованості моральної свідомості [2, с. 13)

У філософському словнику поняттю мораль, мораль­ність присвячено декілька визначень. Одне з них розгля­дає його як синонім поняття "мораль", а інше як філософ­ська наука, де мораль — об'єкт вивчення.

Найважливішим складником у реалізації морально- етичного виховання є формування й розвиток моральної свідомості особистості. У навчальному посібнику з етики термін "моральна свідомість" тлумачиться як "ідеальне відображення та впорядкування людиною власне мораль­ної реальності" [2, с. 80].

У педагогічних джерелах поняття "моральність" — охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей. Моральність треба розгля­дати у двох основних вимірах: як складову історичного духовного досвіду; як форму віддзеркалення цього досві­ду в житті конкретних людей.

Механізми регуляції моральної поведінки особи — історично вироблені норми (принципи, поняття добра), вони вже існують у колективній свідомості як ідеальні. Але ці моральні механізми зовнішнього спонукання лю­дини до моральної дії сприймаються нею не автоматично,а шляхом мотиваційно - цільового та ціннісного обґрунтування їх для самої себе.

Виходячи із загального змісту моральності, можна сказати , шо мораль — це не сукупність незмінних норм і принципів, які споконвіку відомі кожній людині або спільноті, а система, яка поповнювалася, розширювалася, змінювалася упродовж віків, збагачуючись нови­ми критеріями, змістом і смисловим значенням. А отже, не можна вважати поняття "загальнолюдська мораль" як щось однозначне, яке мас неухильно здійснюватися, оскільки її суть , і спрямованість залежать тільки від людини.

Навчання курсу "Суспільствознавство" у початковій школі формує найважливіші складники морально-етич­ною виховання, шо грунтуються на гуманістичній етиці, ставленні до дитини як суб'єкта навчання та виховання, реалізації суб'ект-суб'ектних відносин: "учень—учень", "учень—учні", "учень— учні—педагог". У школярів форму­ються морально-етичні уявлення й поняття про себе як біологічну за соціальну істоту, розвиток якої відбувається и колі сім'ї, а надалі — в дошкільному закладі та школі І ступеня. Розділи нього курсу охоплюють усі сфери жит­тя людини, де виявляється ставлення школяра до рідних, свого оточення, до світу природного довкілля, до Бать­ківщини. У кожному розділі курсу, який має інтегрований характер, за принципом концентричность, системності, природовідпонідності формується низка суспільствознав­чих понять: "людина", "людина серед людей", "людина і суспільство", "культура" та ін. У межах цих розділів і в контексті всього курсу реалізуються найважливіші складники морально-етичного виховання, молодших школярів, шо формують позитивні риси характеру дітей і засвідчують певний рівень розвитку їх соціокультурної та культурологічної компетентностей.

Л ітература

  • — Біб/к //. М Я у світі. З клас: підруч. для загатьноосвіт. навч. эакл. / Н. М. Бібік.: Вид. група "Основа", 2014. — 160с.
  • — Волченко Л. Б. Гуманность, деликатность, вежливость и этикет. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992.
  • — Етика: навч. посібник / Т. Аболіна, В. Єфименко, О. Лін- чук. — К.: Либідь,
  • — Навчальні програми для загальноосвїг. навч. закл. із нав­чанням українською мовою. 1—4 класи. — К. : Видавничий дім "Освіта", 2012. - 392 с.

Джерело: Н.М.Захарова, доцент кафедри теорії і методики початкової освіти Глухівського національного університету імені Олександра Довженка /(Сумська обл.)