Інформатика Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів академічний рівень

 

Пояснювальна записка

 Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–12 класах старшої школи в загальноосвітніх навчальних закладах математичного, фізичного та фізико-математичного профілю природничо-математичного напряму в обсязі 1 година на тиждень у 10–11 класах та 2 години на тиждень у 12 класі. Автори програми виходили з припущення, що у 9 класі основної школи вже вивчали інформатику за програмою І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка та Ж.В. Потапової. Тому дана програма є логічним продовженням згаданої програми для 9 класу і для цілісного сприйняття закладених в ній методичних ідей та міжтематичних зв’язків має розглядатися з програмою для 9 класу разом.

 Мета і завдання навчання інформатики

Метою курсу є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.

 Завданнями курсу є:

·        формування в учнів бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті;

·        розвиток в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;

·        формування в учнів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних завдань щодо отримання, обробки, збереження, подання інформації, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства.

 Структура навчальної програми

Навчальна програма складається з:

·        пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;

·        змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;

·        додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.

 Особливості організації навчання інформатики у профільній школі

У програмі для академічного рівня профільність навчання забезпечується завдяки темам «Програмні засоби для математичних обчислень» та «Математичні основи інформатики», відсутнім у програмі рівня стандарту. Крім того, порівняно із програмою рівня стандарту, було розширено обсяги тем «Бази даних, інформаційні та експертні системи» та «Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів», тему «Основи програмування» замінено глибшою та більшою за обсягом темою «Проектування й розробка програмного забезпечення». У цій темі, зокрема, розглядаються основи об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування, розуміння яких є необхідним для будь-якого розробника сучасного програмного забезпечення. Приділення підвищеної уваги навчанню засобам і методам розробки програм в освітніх закладах фізико-математичного профілю пояснюється, по-перше, необхідністю розробки програм для опрацювання великих обсягів даних під час проведення математичних та фізичних наукових досліджень, і, по-друге, тим, що випускники цих закладів найчастіше обирають саме професію програміста.

Слід зазначити, що повною мірою специфіка вивчення інформатики в профільних навчальних закладах може бути розкрита завдяки варіативній складовій навчання шляхом викладання курсів за вибором, перелік яких наведено у Додатку 1, а також завдяки підбору навчальних завдань, що моделюють інформаційні процеси, характерні для професійної діяльності певного напряму. Вивчення тем, які розширюються курсами за вибором (див. Додаток 1), можна здійснювати за програмами цих курсів.

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

У наведеній нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учня та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів. 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики

І. Початковий

1

Учень:

·        розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі;

·        знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою

2

Учень:

·        розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них

3

Учень:

·        має фрагментарні знання незначного загального обсягу (менше половини навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок

ІІ. Середній

4

Учень:

·        має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити;

·        виконує елементарне навчальне завдання із допомогою вчителя;

·        має елементарні навички роботи на комп'ютері

5

Учень:

·        має рівень знань вищий, ніж початковий;

·        може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу;

·        має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері

6

Учень:

·        пояснює основні поняття навчального матеріалу;

·        може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу;

·        вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;

·        має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері


ІІІ. Достатній

7

Учень:

·        вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;

·        може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень;

·        вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою

8

Учень вміє:

·        аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці;

·        контролювати власну діяльність;

·        самостійно виправляти вказані вчителем помилки;

·        самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі;

·        використовувати довідкові системи програмних засобів

9

Учень:

·        вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці;

·        вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості;

·        самостійно знаходить і виправляє допущені помилки;

·        може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання;

·        використовує електронні засоби для пошуку потрібної інформації

IV. Високий

 

10

Знання, вміння і навички учня відповідають вимогам державної програми у повному обсязі.

Учень:

·        володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища;

·        вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані;

·        має сформовані навички керування інформаційними системами

11

Учень:

·        володіє узагальненими знаннями з предмета;

·        вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи;

·        вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності;

·        використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях;

·        вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою;

·        має стійкі навички керування інформаційними системами

12

Учень:

·        має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності;

·        вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач;

·        має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях

 

 Рекомендації щодо викладання курсу за програмою

Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики. Проте викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу. У цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені або зовсім пропущені. Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення інших тем курсу за програмами курсів за вибором, перелік яких наведено в Додатку 1. Використовуючи вказані програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли в 10–12 класах на інформатику виділяється більше годин, ніж передбачено типовим навчальним планом.

Автори програми віддали перевагу послідовній моделі навчання перед концентричною: вивчення більшості інформаційних технологій не поділяється на кілька етапів, а відбувається в межах одного класу. Закріплення вивченого матеріалу здійснюється завдяки змістовим зв’язкам між темами. Наприклад, знання та навички, набуті учнями під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка», застосовуються під час навчання за темою «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів».

Проте через специфіку розподілу годин на інформатику у типових навчальних планах для 12-річної школи у програму введені елементи концентричної моделі організації навчального процесу. Авторам доводилося розв’язувати протиріччя між необхідністю засвоєння учнями більшості інформаційних технологій вже у 9 або 10 класах та перенесенням основного навчального навантаження на 12 клас. Тому матеріал, що стосується систем обробки табличної інформації, був розподілений між 11 та 12 класом. Крім того, якщо врахувати згадану вище програму для 9 класу, побачимо, що між 9 та 10 класом розподіляється навчання роботі в Інтернеті та з системами обробки текстової інформації. Це пояснюється тим, що до завдань основної школи належить формування в учнів якомога ширшого базису знань і умінь, а отже, випускнику 9 класу краще володіти на початковому рівні обома названими технологіями, ніж глибоко знати одну, і бути зовсім не знайомим з іншою.

Слід зазначити, що автори не мали на меті догматизувати послідовність викладання матеріалу, усвідомлюючи, що змістові зв’язки між багатьма темами курсу є достатньо слабкими, а отже й стандартизація певного порядку їх вивчення є недоцільною. Вчитель може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки учнів і технічного оснащення школи, вибудовуючи в такий спосіб найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Зокрема, вчитель може зробити модель навчання більш концентричною, розподіляючи вивчення підтем однієї теми за різними класами. Наприклад, теми 3 або 4 можна перенести з 10 класу до 11 або 12 класу, вивільнивши в такий спосіб час для навчання основ програмування у 10 класі.

Водночас, змінюючи порядок тем курсу, вчитель має дотримуватися таких принципів:

1)           Небажано змінювати порядок викладання підтем однієї теми (хоча, як зазначалося вище, відокремлювати у часі вивчення одних підтем від інших припустимо).

2)           Неприпустимо порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Такі залежності проілюстровані на рис. 1. Стрілка, спрямована від теми А до теми В, означає, що для успішного засвоєння теми В учень має засвоїти матеріал теми А. На рис. наведено всі теми курсу інформатики, зокрема й ті, що пропонуються до вивчення за програмою для 9 класу.

 Звернімо особливу увагу на зміст розділу «Проектування і розробка програмного забезпечення». Підтема «Засоби візуальної розробки програм» передує підтемі «Основи структурного програмування», оскільки автори програми пропонують уникати використання штучних навчальних або застарілих середовищ програмування, що орієнтовані на відображення інформації у текстовому режимі. Усі програми, які розроблятимуть учні, мають відповідати принципам функціонування сучасного програмного забезпечення в середовищі операційної системи з графічним інтерфейсом. Досягти цього дозволяє використання єдиного середовища візуальної розробки програм, такого як Borland Delphi або Microsoft Visual Studio, протягом всього навчання основам програмування, що відповідає підтемам 8.1–8.3.

Підкреслимо, що автори прагнули дотримуватися об’єктно-орієнтованої парадигми програмування, згідно з якою прототипом програми є не алгоритм, а об’єктне середовище, кероване подіями. Цей підхід визначив послідовність подання матеріалу в підтемі 8.1: лише після понять програми, об’єкту та події вводиться поняття алгоритму, як основи програмної логіки, що є однією зі складових програмного забезпечення.

Зміст підтем 8.3 і 8.4 може дещо варіюватися залежно від базової мови програмування. Так, якщо в мові програмування для організації структур даних використовується концепція вказівника, відповідний матеріал має бути доданий до підтеми 8.3. Якщо в об’єктно-орієнтованій мові програмування широко застосовуються засоби інкапсуляції даних і поведінки, або конструктори та деструктори об’єктів, відповідний матеріал має бути доданий до підтеми 8.4.

Програмою передбачено виконання 42 практичних робіт. Зміст майже всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість має не перевищувати 25 хвилин (згідно з санітарними нормами щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії). Проте окремі практичні роботи, наприклад «Розробка об’єктно-орієнтованої програми» або «Розробка колективного проекту на основі кількох інформаційних технологій», за вказаний час виконати неможливо і тому їх слід поділяти на частини, що виконуються на різних уроках.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Вивчення більшості тем курсу має завершуватися тематичним оцінюванням. Проте, в тому випадку, коли вивчення окремих тем заплановано протягом 2–4 навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за кількома темами водночас. Зокрема доцільно поєднати оцінювання з тем 4 і 5, 9 і 10. З іншого боку, під час вивчення найбільшої за обсягом навчального матеріалу теми, «Проектування і розробка програмного забезпечення», тематичне оцінювання варто проводити за підтемами. Форму проведення тематичних оцінювань учитель обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено нижче). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці.

Бажаною умовою є наявність у школі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 256 Кбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину тем «Електронна пошта», «Інтерактивне спілкування», «Навчання в Інтернеті», «Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету).

Орієнтовний перелік програмного забезпечення,  необхідного для успішного навчання за програмою курсу:

Тип програмного забезпечення

Приклад програми

Операційна система з графічним інтерфейсом

Windows, Linux

Програма для роботи з електронною поштою

Outlook Express, The Bat

Веб-браузер

Internet Explorer, Opera

Текстовий процесор

MS Word

Векторний графічний редактор (можливо, вбудований у середовище офісної програми)

MS Word, MS PowerPoint,

CorelDraw

Растровий графічний редактор

Paint, Photoshop

Табличний процесор

MS Excel

Середовище візуального програмування

Visual Studio,

Borland Delphi

Середовище візуального проектування об’єктно-орієнтованих програм

Poseidon, Visual UML

Програма для обміну миттєвими повідомленнями

ICQ, Windows Messenger, Skype

Електронні посібники та мультимедійні курси з профільного предмету

ППЗ з реєстру МОН України

Електронні словники та програми перекладачі

Lingvo, Prompt, Плай, Рута

Програма для запису інформації на оптичні носії

Nero

Архіватор

WinRar, WinZip

Антивірусна програма

Kaspersky, Symantec

Засіб для розробки комп’ютерних презентацій

MS PowerPoint

Засіб для обробки аудіо- та відеоданих і розробки мультимедійних презентацій

MS Producer,
Movie Maker

Система керування базами даних

MS Access

Графічний редактор веб-сайтів

MS Front Page,

Macromedia Dreamweaver

Математичний процесор

MathCad,

Mathematica,

Gran, DG

Клавіатурний тренажер

Stamina, Aspekt

Засіб для створення комп’ютерних публікацій

MS Publisher

 

Якщо у переліку вказано кілька програм певного типу, то це означає, що можна використовувати будь-яку з них, на вибір учителя. 

Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми

№  розділу

Розділ навчальної програми

Години

10 клас (32 години + 3 години резервного часу)

1

Комп’ютерні презентації

5

2

Текстовий процесор

8

3

Системи обробки табличної інформації

11

3.1

Електронні таблиці. Табличний процесор

5

3.2

Аналіз даних у середовищі табличного процесора

6

4

Служби Інтернету

6

4.1

Електронна пошта

3

4.2

Інтерактивне спілкування

3

5

Інформаційні технології у навчанні

2

5.1

Навчання в Інтернеті

1

5.2

Програмні засоби навчання іноземних мов

1

11 клас (32 години + 3 години резервного часу)

6

Програмні засоби для математичних обчислень

5

7

Математичні основи інформатики

6

8

Проектування й розробка програмного забезпечення

21

8.1

Середовище програмування. Засоби візуальної розробки програм

9

8.2

Основи структурного програмування

12

12 клас (65 годин + 5 годин резервного часу)

8

Проектування й розробка програмного забезпечення

25

8.3

Алгоритми й структури даних

17

8.4

Основи об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування

8

9

Обробка мультимедійних даних

4

10

Створення комп’ютерних публікацій

3

11

Бази даних

12

12

Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів

11

12.1

Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів

4

12.2

Основи веб-дизайну

7

13

Основи інформаційної безпеки

4

14

Інформаційні технології у проектній діяльності

6

14.1

Інтегроване використання засобів обробки документів

2

14.2

Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту з використанням кількох інформаційних технологій

4

         

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВИМОГИ ЩОДО НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

10 клас  (32 години + 3 години резервного навчального часу; 1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

1. Комп’ютерні презентації (5 год.)

 

Поняття презентації та комп’ютерної презентації, їх призначення. Поняття про слайдові та потокові презентації. Огляд програмних і технічних засобів, призначених для створення і демонстрації презентацій.

Створення презентації за допомогою майстра автовмісту та шаблонів оформлення, створення пустої презентації, а також однієї презентації на базі іншої. Відкриття презентації та збереження її в різних форматах.

Створення текстових написів і вставлення графічних зображень на слайдах презентації.

Принципи стильового оформлення презентацій. Основні принципи дизайну слайдів.

Додавання анімаційних ефектів до об’єктів слайда. Рух об’єктів за заданими траєкторіями. Анімаційні ефекти зміни слайдів.

Використання гіперпосилань та кнопок дій.

Перегляд презентації у різних програмних середовищах. Керування показом презентації, настроювання його часових параметрів.

 

         Практична робота № 1. Розробка слайдової презентації.

 

         Практична робота № 2. Анімація в слайдових презентаціях.

Учень

пояснює:

·        поняття та призначення комп’ютерних презентацій;

·        правила вибору стильового оформлення слайдів презентації;

·        принципи дизайну слайдів презентації;

порівнює:

·        властивості слайдових та потокових презентацій;

описує:

·        призначення й можливості технічних засобів, призначених для показу презентацій(проекторів, інтерактивних дошок);

·        призначення й можливості програмних засобів, призначених для створення презентацій;

·        спосіб застосування ефектів анімації до процесу змінення слайдів та об’єктів на слайдах;

·        способи показу презентацій у різних програмних середовищах;

вміє:

·        створювати презентацію за допомогою майстра, з шаблону, на базі іншої презентації та з пустих слайдів;

·        розробляти структуру презентації;

·        добирати стильове оформлення презентації та дизайн слайдів;

·        додавати до слайдів текст і зображення та настроювати їх параметри;

·        додавати до об’єктів на слайдах анімаційні ефекти, керувати рухом об’єктів на слайдах;

·        настроювати анімаційні ефекти змінення слайдів;

·        додавати до презентації гіперпосилання та кнопки дій й використовувати їх для керування показом презентації;

·        настроювати часові параметри показу презентації;

·        зберігати презентацію в різних форматах і відтворювати її як у середовищі програми розробки презентацій, так і за допомогою інших засобів.

2. Текстовий процесор (8 год.)

 

Поняття про шаблон документа; створення документа за допомогою майстра.

Створення нумерованих і маркованих списків. Вставлення зображень у текстовий документ і настроювання їхніх властивостей. Таблиці в текстових документах.

Використання стилів, поняття про схему документа Перегляд документа в різних режимах. Правила стильового оформлення документів різних типів.

Настроювання параметрів сторінок. Створення колонтитулів.

Робота з редактором формул.

Друк документа.

Настроювання середовища користувача текстового процесора. Створення в автоматичному режимі макросів та їх використання.

 

Практична робота № 3. Робота з таблицями і зображеннями у текстових документах.

 

Практична робота № 4. Використання стилів і шаблонів документів.

 

Практична робота № 5. Робота з редактором формул.

Учень:

пояснює:

·        правила стильового оформлення документів різних типів;

·        поняття шаблону документа;

використовує:

·        різні режими перегляду документа;

·        майстер створення документів;

·        стилі символів та абзаців для форматування тексту й визначення схеми документа;

·        шаблони документів;

·        макроси для автоматизації повторюваних дій;

·        інструменти для креслення й настроювання властивостей таблиць у текстовому документі;

·        схему документа для перегляду його змісту та навігації ним;

·        редактор формул;

вміє:

·        створювати нумеровані й марковані списки;

·        імпортувати зображення в текстовий документ;

·        записувати макроси в автоматичному режимі, призначати їм кнопки та клавіші;

·        настроювати середовище користувача текстового процесора;

·        створювати в текстовому документі таблиці довільного рівня складності;

·        вставляти в документ зображення та настроювати їхні властивості;

·        настроювати параметри сторінок та створювати колонтитули;

·        роздруковувати документ на принтері.

 

3. Системи обробки табличної інформації (11 год.)

3.1. Електронні таблиці. Табличний процесор (5 год.)

 

Запуск табличного процесора, відкриття й збереження документа. Огляд інтерфейсу табличного процесора. Поняття про книги, аркуші, рядки, стовпці, клітинки. Навігація аркушем і книгою; виділення елементів книги й аркушу. Введення даних до клітинок і редагування їх вмісту.

Копіювання, переміщення й видалення даних. Автозаповнення.

Форматування даних, клітинок і діапазонів клітинок.

Використання найпростіших формул. Абсолютні, відносні та мішані посилання на клітинки і діапазони клітинок. Посилання на клітинки інших аркушів та інших книг. Копіювання формул та модифікація посилань під час копіювання.

Створення простих діаграм.

 

Практична робота № 6. Введення даних і форматування таблиць у середовищі табличного процесора.

     

Практична робота № 7. Використання формул в електронних таблицях.

Учень:

описує:

·        поняття електронної книги, аркушу, рядка, стовпця, клітинки, діапазону клітинок;

·        способи навігації аркушем і книгою;

·        формати даних: числовий, грошовий, текстовий, формат дати;

·        способи введення даних різних форматів та керування форматом клітинок;

·        види помилок під час уведення даних і формул та способи їх усунення;

·        призначення основних панелей інструментів табличного процесора та кнопок на них;

називає:

·        сполучення клавіш для переміщення на початок та в кінець аркушу, рядка, стовпця;

пояснює:

·        правила запису абсолютних, відносних та мішаних посилань на клітинки та діапазони клітинок;

·        правила запису формул і використання адрес клітинок і діапазонів у формулах;

·        правила перетворення абсолютних, відносних та мішаних посилань під час копіювання формул;

використовує:

·        автозаповнення клітинок для прискорення введення даних;

·        майстер діаграм;

вміє:

·        переміщуватись аркушем і книгою;

·        вводити дані і формули у клітинки та редагувати їх вміст;

·        виділяти діапазони клітинок із заданою адресою;

·        форматувати дані, клітинки та діапазони клітинок;

·        копіювати, переміщувати й видаляти вміст клітинок і діапазонів клітинок;

·        записувати абсолютні, відносні та змішані посилання на клітинки і діапазони клітинок.

3.2. Аналіз даних у середовищі табличного процесора (6 год.)

 

Сортування й фільтрація даних у таблицях.

Призначення й використання основних математичних, статистичних, логічних, текстових і фінансових функцій табличного процесора.

Використання розширених фільтрів.

Проміжні підсумки та зведені таблиці.

Автоматизоване вибирання даних із таблиць.

Умовне форматування даних.

Графічний аналіз рядів даних. Різновиди діаграм, їх створення та настроювання.

 

 

         Практична робота № 8. Аналіз даних за допомогою функцій табличного процесора.

 

         Практична робота № 9. Фільтрація даних й обчислення підсумкових характеристик.

 

Учень

описує:

·        мету та способи фільтрації даних у таблицях;

·        критерії визначення типу діаграми, яка оптимально відображатиме один або кілька рядів даних;

·        призначення зведених таблиць і засобів знаходження проміжних підсумків, а також відмінність між ними;

·        послідовність дій для автоматизованої вибірки значень з одного стовпця таблиці за значеннями іншого стовпця;

·        призначення і методику умовного форматування даних;

класифікує:

·        функції табличного процесора;

наводить приклади:

·        математичних, статистичних, логічних, текстових і фінансових функцій табличного процесора;

вміє:

·        знаходити в таблиці дані, що відповідають довільним критеріям, побудованим за допомогою логічних функцій «І» та «АБО»;

·        сортувати дані в таблицях за значеннями одного чи кількох полів;

·        визначати підсумкові характеристики для табличних даних;

·        виконувати умовне форматування даних;

·        визначати тип діаграми, що найкраще відображатиме один чи кілька рядів даних;

·        змінювати тип діаграми;

·        задавати діапазон вхідних даних для діаграми й діапазон даних для кожного ряду;

·        настроювати параметри відображення діаграми, області даних та рядів даних;

·        застосовувати основні математичні, статистичні, логічні, текстові й фінансові функції для аналізу й обробки даних;

використовує:

·        розширені фільтри для вибору даних з таблиць за складними критеріями;

·        засіб для знаходження підсумкових величин для груп рядків таблиці;

·        зведені таблиці для комплексного аналізу табличних даних.

4. Служби Інтернету (7 год.)

4.1. Електронна пошта (4 год.)

 

Принципи функціонування електронної пошти. Огляд програм для роботи з електронною поштою.

Робота з електронною поштою через веб-інтерфейс: реєстрація поштової скриньки, надсилання, отримання й перенаправлення повідомлень, навігація папками, видалення повідомлень, вкладання файлів.

Робота з поштовим клієнтом: керування обліковими записами, надсилання, отримання й перенаправлення повідомлень, використання шаблонів повідомлень, розміщення повідомлень у папках, видалення повідомлень. Перегляд атрибутів повідомлень, вкладання файлів, використання адресної книги, списків розсилки, довідкової системи. Створення власних шаблонів листів.

Етикет електронного листування.

 

Практична робота № 10. Електронне листування через веб-інтерфейс.

 

Практична робота № 11.Електронне листування за допомогою поштового клієнта.

 

Учень

описує:

·        принципи функціонування послуги електронної пошти;

·        послідовність дій під час листування за допомогою поштового клієнта та веб-інтерфейсу;

·        елементи адреси електронної пошти;

називає:

·        поштові протоколи;

наводить приклади:

·        адрес електронної пошти;

формулює:

·        правила етикету електронної переписки;

вміє:

·        запускати поштовий клієнт та завершувати роботу з ним;

·        настроювати параметри середовища поштового клієнта;

·        використовувати довідкову систему поштового клієнта;

·        створювати та видаляти обліковий запис електронної пошти в поштовому клієнті;

·        реєструвати поштову скриньку на сервері електронної пошти через веб-інтерфейс;

·        змінювати та поновлювати пароль поштової скриньки, якщо його забуто;

·        керувати електронними повідомленнями: складати, надсилати, отримувати, видаляти й роздруковувати повідомлення, вказувати тему повідомлення, перевіряти його правопис, надсилати повідомлення з зазначенням терміновості, відповідати на повідомлення й перенаправляти їх;

·        керувати вмістом папок поштової скриньки: переміщуватися папками, переміщувати повідомлення з однієї папки до іншої, відновлювати видалені повідомлення, очищувати поштову скриньку;

·        копіювати й переміщувати текст як в межах повідомлення, так і з повідомлення до зовнішнього джерела і навпаки;

·        вкладати файли у повідомлення, видаляти вкладені файли, а також зберігати файли з отриманих повідомлень на комп’ютері;

·        створювати, редагувати й видаляти записи в адресній книзі;

·        оновлювати адресну книгу після отримання повідомлення;

·        створювати й використовувати списки розсилки.

4.2. Інтерактивне спілкування (3 год.)

Поняття миттєвого повідомлення. Обмін миттєвими повідомленнями: принципи функціонування служби, огляд популярних програм.

Реєстрація в службі обміну миттєвими повідомленнями. Створення й ведення списку контактів, надсилання текстових, графічних та відеоповідомлень.

Поняття форуму. Реєстрація на форумі та участь в обговореннях.

Спілкування в чатах. Етикет інтерактивного спілкування.

 

Практична робота №  12. Обмін миттєвими повідомленнями.

 

Практична робота №  13. Спілкування на форумах та в чатах.

Учень

пояснює:

·          поняття миттєвого повідомлення;

·          принцип функціонування служби обміну миттєвими повідомленнями;

·          правила етикету інтерактивного спілкування;

·          принцип функціонування форуму;

наводить приклади:

·        програм обміну миттєвими повідомленнями;

·        інтерактивних чатів;

·        тематичних інтернет-форумів;

вміє:

·          реєструватися у службі обміну миттєвими повідомленнями;

·          завантажувати та встановлювати програму обміну миттєвими повідомленнями;

·          отримувати ідентифікаційний номер у програмі обміну миттєвими повідомленнями;

·          настроювати параметри облікового запису в програмі обміну миттєвими повідомленнями;

·          запускати на виконання та завершувати роботу з програмою обміну миттєвими повідомленнями;

·          знаходити співрозмовників і запрошувати їх до мережі обміну миттєвими повідомленнями;

·          керувати списком контактів;

·          надсилати й отримувати повідомлення;

·          надсилати й отримувати файли в програмі обміну миттєвими повідомленнями;

·          використовувати панель додаткових можливостей програми обміну миттєвими повідомленнями;

·          реєструватися й спілкуватися в чаті;

·          реєструватися в інтернет-форумі;

·          брати участь в обговореннях на інтернет-формуах.

5. Інформаційні технології у навчанні
(2 год.)

5.1. Навчання в Інтернеті (1 год.)

Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів. Веб-енциклопедії. Інтерактивне дистанційне навчання.

 

Учень

описує:

·    технологію перекладу текстів за допомогою електронних словників і програм-перекладачів;

наводить приклади:

·    веб-ресурсів для дистанційного навчання;

·    веб-енциклопедій.

вміє:

·    використовувати веб-енциклопедії для здобуття необхідної навчальної інформації;

·    перекладати тексти з іноземної мови за допомогою електронних словників і програм-перекладачів;

·    використовувати інформацію з форумів перекладачів для поліпшення якості перекладу термінів і текстів;

·    навчатися іноземної мови за допомогою інтерактивних або мультимедійних курсів.

 

5.2. Програмні засоби навчання іноземних мов (1 год.)

Електронні словники й програми-перекладачі. Форуми перекладачів. Інтерактивні та мультимедійні курси іноземних мов.

 


11 клас  (32 години + 3 години резервного навчального часу; 1 година на тиждень)

6. Програмні засоби для математичних обчислень (5 год.)

Класифікація, призначення і можливості програмних засобів для наукових обчислень. Огляд середовища математичного процесора.

Обчислення значень арифметичних виразів у середовищі математичного процесора. Обчислення зі змінними. Розв’язування рівнянь та систем рівнянь. Побудова графіків функцій однієї змінної. Розв’язування задач на пошук екстремумів.

 

 

Практична робота № 14.

Розв’язування математичних задач у середовищі математичного процесора.

Учень

описує:

·        призначення і можливості програмних засобів для наукових обчислень;

·        послідовність дій для обчислення значень арифметичних виразів, розв’язування рівнянь з однією змінною, систем рівнянь з двома змінними, побудови графіків функції однієї змінної та розв’язування задач на пошук екстремумів у середовищі математичного процесора;

вміє:

·        здійснювати в середовищі математичного процесора арифметичні обчислення з використанням вбудованих функцій;

·        обчислювати значення виразів із змінними;

·        будувати в середовищі математичного процесора графіки функцій однієї змінної;

·        розв’язувати в середовищі математичного процесора рівняння з однією змінною та системи рівнянь з двома змінними;

·        знаходити засобами математичного процесора екстремуми функцій однієї змінної.

7. Математичні основи інформатики (6 год.)

Поняття системи числення, позиційні та непозиційні системи числення. Арифметичні дії в позиційних системах числення. Правила переведення цілих чисел з десяткової системи числення в двійкову та навпаки. Запис чисел з фіксованою та рухомою комою.

Основні поняття математичної логіки: логічні константи, логічні змінні, логічні вирази. Логічні операції: кон’юнкція, диз’юнкція, заперечення. Логічні формули, таблиці істинності.

 

Практична робота № 15. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.

 

Практична робота №  16. Обчислення значень логічних виразів.

Учень

пояснює:

·        поняття системи числення;

·        відмінність між позиційними та непозиційними системами числення;

·        відмінність між записом чисел у формі з фіксованою та рухомою комою;

·        поняття логічної константи, логічної змінної та логічного виразу;

описує:

·        особливості запису чисел у різних системах числення;

·        послідовність дій під час переведення чисел з десяткової системи числення в двійкову та навпаки;

·        правила виконання арифметичних дій у позиційних системах числення;

·        таблиці істинності логічних операцій кон’юнкції, диз’юнкції, заперечення;

називає:

·        способи подання чисел у пам’яті комп’ютера;

наводить приклади:

·        непозиційної та позиційних систем числення;

вміє:

·        переводити цілі числа з десяткової системи числення у двійкову та навпаки;

·        подавати у формі з фіксованою комою число, записане у формі з рухомою комою, та навпаки.

·        обчислювати значення нескладних логічних виразів.

8. Проектування й розробка програмного забезпечення (46 год.)

8.1. Засоби візуальної розробки програм (9 год.)

 

Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Способи зберігання даних. Поняття об’єкта у програмуванні. Властивості об’єкта: ідентичність, стан, поведінка. Атрибути і методи об’єкта. Поняття події та обробника події.

Поняття алгоритму, властивості алгоритмів. Поняття мови програмування, програмного коду, середовища розробки програм, компілятора. Етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера.

Принципи роботи у середовищі візуальної розробки програм. Програмний проект і файли, що входять до його складу. Відкриття програмного проекту, його компіляція, збереження, виконання.

Поняття форми, елемента керування. Редагування коду обробників подій, пов’язаних з елементами керування. Властивості форм та елементів керування. Створення найпростішого програмного проекту.

Поняття оператора. Різновиди операторів. Оператори введення й виведення даних. Структура й складові елементи програм, записаних певною мовою програмування.

Конструювання форм. Настроювання властивостей форм та елементів керування. Використання вікон повідомлень.

Використання налагоджувача програм. Різновиди помилок, методи їх пошуку та виправлення. Коментарі у програмному коді.

Поняття змінної. Оголошення змінної. Типи даних. Оператор присвоювання.

Поняття операції та виразу. Основні правила побудови, обчислення та використання виразів. Присвоювання значень виразів змінним. Пріоритет операцій. Арифметичні операції. Відтворення на формах зображень.

 

         Практична робота № 17. Створення, компіляція й виконання найпростішого програмного проекту.

 

         Практична робота № 18. Розміщення на формі елементів керування та настроювання їх властивостей.

 

  Практична робота № 19. Введення й виведення даних, робота зі змінними.

 

Практична робота № 20. Налагодження програм.

 

Учень

пояснює:

·        поняття програми;

·        поняття даних, способи зберігання даних та їх роль у програмах;

·        поняття програмної логіки та інтерфейсу;

·        поняття форми й елементу керування;

·        поняття об’єкта, властивостей і методів об’єкта;

·        поняття події й обробника події;

·        поняття програмного проекту;

·        призначення основних файлів, з яких складається проект;

·        поняття змінної, імені та значення змінної;

·        поняття константи;

·        поняття типу даних;

описує:

·        властивості об’єктів;

·        властивості алгоритмів;

·        призначення середовища програмування;

·        етапи розв’язування задач на комп’ютері;

·        інтерфейс візуального середовища програмування;

·        послідовність дій зі створення, збереження, компіляції та виконання програмного проекту;

·        послідовність дій для редагування коду обробника події;

·        призначення таких елементів керування як напис, текстове поле, поле зі списком, кнопка;

·        призначення вікон повідомлень та спосіб їх відображення;

·        синтаксис оголошення змінної;

·        синтаксис і зміст оператора присвоювання;

·        відповідність між типами даних й елементами керування;

·          поняття синтаксичної та семантичної помилки;

·          методику виявлення та виправлення помилок;

·        спосіб перегляду значень змінних під час виконання програми;

наводить приклади:

·        мов програмування;

·        середовищ розробки програм;

·        елементів керування;

·        властивостей форм та елементів керування;

·        подій, заданих стандартно для таких елементів керування, як кнопка, текстове поле, поле зі списком;

·        типів даних;

·        мов програмування;

·        числових констант;

розрізнює:

·        коментарі та код у тексті програми;

·        код програми, записаний певною мовою програмування, та код відкомпільованої програми;

вміє:

·        відкривати середовище розробки програм;

·        створювати новий проект, відкривати, зберігати й закривати проект;

·        компілювати й виконувати програму;

·        настроювати параметри проекту та інтерфейсу середовища розробки програм;

·        відкривати й закривати вікна й панелі інструментів, що є у середовищі розробки програм;

·        настроювати властивості форми;

·        додавати до форми елементи керування та змінювати значення їх властивостей;

·        відкривати вікно обробника події, пов’язаної з елементом керування;

·        редагувати код обробника події за вказаним учителем зразком;

·        змінювати заголовок форми та підписи елементів керування, задавати їх колір і розміри, положення на екрані та на формі;

·        створювати код для виведення текстових повідомлень у вікнах повідомлень;

·          оголошувати змінні;

·          надавати змінним значення властивостей елементів керування, інших змінних та констант;

·          надавати властивостям елементів керування значення змінних, інших властивостей та констант;

·          здійснювати обмін значеннями між двома змінними;

·          розробляти на базі форм програми, в яких дані вводяться і виводяться за допомогою елементів керування;

·          використовувати вікно введення для надання змінним значень;

·          відображувати на формі зображення, що зберігаються у файлах;

·        виконувати програму у покроковому режимі;

·        локалізувати помилки, знайдені компілятором;

·        встановлювати точки переривання й виконувати програму до цих точок;

·        видаляти точки переривання;

·    переглядати значення змінних під час виконання програми та надавати їм нові значення у вікні налагоджувача.

8.2. Основи структурного програмування (12 год.)

 

Форми опису алгоритмів. Складання й запис алгоритмів. Базові алгоритмічні структури.

Запис логічних виразів мовою програмування. Алгоритмічна конструкція розгалуження. Оператори одно- дво- та поліальтернативного розгалуження. Вкладені оператори розгалуження. Прапорці та групи перемикачів. Реалізація розгалужень за допомогою прапорців та груп перемикачів.

Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: визначені та невизначені цикли, цикли з післяумовою та з передумовою.

Оператори циклів. Обчислення сум, добутків, середніх значень наборів чисел. Розв’язування задач, що потребують обчислень за ітеративними формулами. Розв’язування задач, що потребують комбінування циклічних операторів з операторами розгалуження.

Поняття підпрограми. Оголошення підпрограми, її тіло та оператор її виклику. Створення і виклик підпрограм. Підпрограми з аргументами. Поняття локальної та глобальної змінної. Поняття процедури і функції. Створення й використання власних функцій. Стандартні процедури й функції.

 

 

 

Практична робота № 21. Складання програм з розгалуженнями.

 

Практична робота № 22. Програмування циклічних обчислень.

 

Практична робота № 23. Створення і використання підпрограм користувача та вбудованих процедур і функцій.

 

 

 

Учень

пояснює:

·    форми опису алгоритмів;

·    способи використання базових алгоритмічних структур;

·    відмінність між процедурами та функціями;

·    поняття підпрограми;

·    поняття аргументів підпрограми;

·    поняття процедури та функції;

·    поняття локальної та глобальної змінної;

описує:

·    синтаксис та семантику операцій порівняння;

·    семантику алгоритмічних структур одно- та двоальтернативного розгалужень;

·    семантику поліальтернативного розгалуження;

·    семантику вкладених розгалужень;

·    синтаксис та семантику операторів розгалуження;

·    призначення таких елементів керування як прапорець та група перемикачів;

·    семантику алгоритмічної структури повторення;

·    синтаксис та семантику операторів циклів з лічильником, з передумовою та післяумовою;

·    правила вибору оператору циклу, що є найкращим для розв’язування певної обчислювальної задачі;

·    синтаксис виклику підпрограми й передавання аргументів за значенням;

·    синтаксис оголошення процедур та функцій;

вміє:

·    складати та записувати мовою програмування алгоритми, в яких використовуються структури розгалуження та повторення, зокрема вкладені розгалуження та розгалуження всередині конструкцій повторення;

·    записувати мовою програмування складені логічні вирази;

·    розв’язувати задачі, що передбачають вибір варіанта обчислень залежно від істинності складеної умови;

·    аналізувати дані, введені користувачем, за допомогою операторів розгалуження;

·    використовувати в програмах оператори циклу з лічильником, передумовою та післяумовою;

·    розв’язувати задачі на обчислення сум, добутків, середніх значень для наборів чисел, які вводить користувач;

·    розв’язувати задачі на обчислення кількості елементів із заданою властивістю та виконання над ними різноманітних операцій для наборів однотипних даних, які вводить користувач;

·    розв’язувати задачі, що потребують обчислень за ітеративними формулами;

·    записувати ітеративні формули, виходячи з умови обчислювальної задачі, сформульованої словесно;

·    створювати власні процедури та функції;

·    викликати процедури та функції у програмі;

·    передавати до процедур та функцій параметри за значенням;

·    використовувати виклики процедур та функцій у виразах, зокрема в операторах присвоювання;

·    застосовувати кілька стандартних функцій для перетворення типів, генерування випадкових чисел;

·    застосовувати процедури під час створення програм, у яких багаторазово виконується однотипний код.

 

12 клас  (64 години + 6 годин резервного навчального часу; 2 години на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

 

8.3. Алгоритми й структури даних
(17 год.)

 

Поняття про часову та ємнісну складність алгоритмів і її оцінювання.

Рекурсивні процедури й функції.

Поняття масиву. Оголошення одновимірного масиву. Індексація елементів. Уведення даних у масив та відображення його вмісту. Використання багаторядкових текстових полів для введення даних у масив та їх відображення. Пошук даних у масиві. Обчислення підсумкових показників для числового масиву. Обчислення підсумкових характеристик для елементів, що задовольняють певним властивостям. Вибирання елементів з масиву за певним критерієм. Рядки. Операції над рядками й рядкові вирази. Процедури та функції обробки рядків.

Вкладені цикли й алгоритми обробки одновимірних масивів, що вимагають їх використання. Сортування одновимірного масиву. Алгоритми пошуку у впорядкованих масивах та їх злиття.

Двовимірні масиви. Введення двовимірних масивів за допомогою багаторядкових текстових полів. Доступ до елементів, обхід двовимірних масивів, операції над рядками і стовпцями.

Поняття структури як типу даних. Доступ до компонентів структур та операції над ними. Масиви структур.

Робота з файлами. Фізичний і логічний файли. Оголошення файлових змінних. Відкриття та закриття файлів. Зчитування і запис текстових і типізованих файлів.

Спискові структури даних. Поняття однозв’язного й двозв’язного списку, стеку й черги. Пошук у списку, додавання й видалення елементів.

 

Практична робота № 24. Обробка рядків.

 

Практична робота № 25. Обробка одновимірних масивів.

 

Практична робота № 26.

Створення й програмування рекурсивних алгоритмів.

 

Практична робота № 27. Обробка двовимірних масивів.

 

Практична робота № 28. Робота з текстовими файлами.

 

Практична робота № 29. Створення і використання лінійних списків.

Учень

дає визначення:

·    часової та ємнісної складності алгоритмів;

·    однозв’язного та двозв’язного лінійних списків, стеку й черги;

описує:

·    поняття рекурсивної підпрограми;

·    принцип рекурсивного занурення й повернення;

·    синтаксис оголошення одновимірного масиву;

·    поняття індексу й синтаксис звернення до елемента масиву;

·    алгоритми введення/виведення значень елементів масиву;

·    алгоритм пошуку даних у масиві шляхом послідовного перебору;

·    алгоритми обчислення підсумкових показників для масиву та для тих його елементів, що задовольняють певним властивостям;

·    поняття структурованого типу даних, принцип доступу до елементів структур;

·    поняття логічного та фізичного файлу, файлової змінної;

вміє:

·    оцінювати часову та ємнісну складність лінійних, розгалужених та деяких циклічних алгоритмів;

·    створювати та використовувати рекурсивні процедури та функції для розв’язування задач, в умовах яких визначені певні рекурентні залежності;

·     оголошувати у програмах одновимірні масиви;

·     зчитувати та задавати значення елементів масивів;

·     програмувати введення даних у масиви шляхом обробки рядка, зчитаного з текстового поля, та за допомогою циклічного введення даних через вікно введення;

·     реалізовувати мовою програмування алгоритм пошуку даних у масиві, обчислення підсумкових показників для масиву та для тих його елементів, що задовольняють певним властивостям;

·    складати програму сортування одновимірного масиву;

·    оголошувати змінні рядкового типу, вводити й виводити текстові рядки;

·    здійснювати пошук, видалення та вставлення підрядків у рядок із застосуванням і без застосування бібліотечних функцій;

·    вводити й виводити дані двовимірних масивів;

·    створювати програми, що обробляють дані, збережені у вигляді двовимірних таблиць;

·    оголошувати структурний тип даних;

·    здійснювати доступ до елементів структур;

·    створювати однозв’язний і двозв’язний лінійний списки, стек та чергу, а також програмувати основні операції над ними;

·    використовувати спискові структури даних для програмування операцій додавання та видалення у послідовностях й множинах однотипних даних;

·    оголошувати змінні файлових типів;

·    відкривати й закривати потоки для запису й читання інформації з файлів;

·    зберігати у файлах інформацію та зчитувати її.

 

8.4. Основи об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування (8 год.)

 

Поняття класу як об’єктного типу даних. Поняття про мову UML. Позначення класів у мові UML. Відношення між класами: асоціація, агрегація, успадкування та їх графічні позначення. Виділення класів, їх атрибутів, методів та відношень між класами.

Оголошення класів та створення об’єктів у мові програмування. Використання успадкування. Доступ до атрибутів та методів об’єктів. Поняття про заміщення методів та поліморфізм. Розробка лінійних програм з використанням об’єктів та успадкування.

 

Практична робота № 30. Розробка об’єктно-орієнтованої програми.

Учень

пояснює:

·        поняття класу;

·        поняття асоціації між класами;

·        поняття агрегації об’єктів одного класу в об’єкти іншого;

·        принцип виділення класів, їх атрибутів, методів та відношень між класами;

·        поняття поліморфізму;

описує:

·        спосіб позначення класів, їх атрибутів та методів у мові UML;

·        спосіб позначення відношень асоціації, агрегації та успадкування між класами в мові UML;

називає:

·        різновиди відношень між класами;

вміє:

·        виділяти в предметній області класи, їхні властивості та методи;

·        виявляти відношення асоціації, агрегації та успадкування між класами;

·        оголошувати класи засобами мови програмування;

·        створювати у програмах об’єкти, зокрема об’єкти, що є нащадками інших об’єктів;

·        використовувати у виразах властивості об’єктів;

·        викликати методи об’єктів, зокрема методи об’єктів-предків із застосуванням принципу поліморфізму;

·        створювати найпростіші об’єктно-орієнтовані програми.

 

9. Обробка мультимедійних даних
(4 год.)

 

Поняття про мультимедійні дані. Формати аудіо- та відеофайлів. Мультимедійні програвачі. Засоби перетворення аудіо- та відеоформатів. Додавання відеокліпів, звукових ефектів та мовного супроводу до слайдової презентації.

Програмне забезпечення для обробки мультимедійних даних. Захоплення аудіо та відео, створення кліпів.

Настроювання часових параметрів аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та настроювання переходів між його фрагментами.

 

Практична робота № 31. Створення відеокліпу.

Учень

пояснює:

·        поняття мультимедійних даних;

·        принципи настроювання у часі відеокліпів;

порівнює:

·        формати аудіо- та відео файлів;

·        режими відображення відеоряду;

наводить приклади:

·        джерел мультимедійної інформації;

·        засобів перетворення аудіо- та відеоформатів;

вміє:

·        розробляти план відеокліпу;

·        створювати у середовищі розробки відеокліпів проекти за допомогою майстру та пусті проекти;

·        імпортувати у відеокліп аудіо- та відеоінформацію з зовнішніх джерел;

·        синхронізувати відеоряд з аудіорядом;

·        настроювати часові параметри аудіо- та відеоряду;

·        додавати до відеокліпу відеоефекти та настроювати переходи між його фрагментами.

 

10. Створення комп’ютерних публікацій (3 год.)

 

Поняття комп’ютерної публікації. 3асоби створення публікацій.

Види публікацій та їх шаблони. Структура публікації.

Особливості роботи з графічними об’єктами під час створення комп’ютерних публікацій. Зв’язки між об’єктами публікації. Створення, збереження, відкриття та друк публікацій.

 

 

Практична робота № 32. Створення інформаційного бюлетеня і буклету.

 

Учень

пояснює:

·        поняття комп’ютерної публікації;

·        поняття шаблону публікації та її структури;

·        особливості роботи з графічними об’єктами під час створення публікацій

наводить приклади:

·        публікацій різного випу;

·        основних складових публікації;

·        програмних засобів створення комп’ютерних публікацій;

вміє:

·        створювати публікацію на основі шаблону;

·        виконувати основні операції над об’єктами в середовищі підготовки комп’ютерних публікацій;

·        створювати зв’язки між об’єктами публікації;

·        зберігати публікації на зовнішніх носіях даних;

·        роздруковувати публікації.

 

 

11. Бази даних (12 год.)

Поняття моделі даних, бази даних. Основні моделі даних. Поняття й призначення систем керування базами даних.

Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність-зв’язок». Поняття відношення, атрибута, ключа, зв’язку. Класифікація зв’язків за множинністю та повнотою. Правила побудови моделі даних предметної області.

Поняття таблиці, поля, запису. Основні етапи роботи з базами даних у середовищі системи керування базами даних. Відображення моделі «сутність-зв’язок» на базу даних. Властивості полів, типи даних. Введення даних у таблиці. Сортування, пошук і фільтрація даних.

Поняття запиту до реляційної бази даних.

Створення таблиць, форм, запитів і звітів за допомогою майстрів.

Поняття про мову запитів SQL.Запити на вибірку, додавання та видалення даних. Запити, що вибирають дані з кількох таблиць. Оператори JOIN та IN. Параметричні запити.

Обмін даними між СКБД та іншими програмами, призначеними для обробки документів. Спільне використання бази даних.

 

 

 

Практична робота № 33.

Розробка моделі «сутність-зв’язок» заданої предметної області.

 

Практична робота № 34.

Створення бази даних в середовищі СКБД, створення форм і введення даних.

 

Практична робота № 35. Створення запитів і звітів за допомогою майстра та в режимі конструктора.

 

Практична робота № 36.

Застосування мови SQL для вибірки, додавання й видалення даних.

Учень

описує:

·        поняття моделі даних;

·        поняття бази даних

·        поняття таблиці, поля, запису;

·        поняття ключа;

·        призначення форми, запиту, звіту;

·        призначення мови запитів;

·        призначення основних операторів мови SQL;

пояснює:

·        правила побудови моделі даних предметної області;

·        призначення систем керування базами даних;

·        відмінність між реляційною та іншими моделями даних.

класифікує:

·        зв’язки між таблицями за множинністю та повнотою;

·        запити, як вибіркові та призначені для додавання, видалення чи оновлення даних;

розрізняє:

·        ієрархічні, мережні, реляційні та об’єктно-орієнтовані моделі даних;

називає:

·        типи даних в середовищі СКБД;

наводить приклади:

·        реляційних СКБД;

вміє:

·        будувати модель «сутність-зв’язок» з чотирма-п’ятьма таблицями й різнотипними зв’язками між ними;

·        відображати модель «сутність-зв’язок» на базу даних;

·        створювати таблиці у середовищі СКБД;

·        створювати форми для введення даних у таблиці;

·        знаходити в базі дані за певними критеріями відбору, створюючи прості вибіркові запити в автоматизованому режимі;

·        за допомогою вибіркових SQL-запитів знаходити в базі дані за критеріями відбору, що стосуються кількох таблиць, але не вимагають порівняння множин даних;

·        додавати до бази дані та видаляти їх за допомогою SQL-запитів на додавання та видалення даних;

·        використовувати оператори JOIN та IN у вибіркових SQL-запитах;

·        створювати за таблицями та запитами звіти, використовуючи в них обчислювані поля;

·        вводити дані у таблиці, дотримуючись обмежень, що накладаються структурою бази даних;

·        застосовувати майстри для створення таблиць, форм, запитів і звітів;

·        використовувати форми для введення даних і звіти для їх відображення;

·        сортувати дані в таблицях бази за одним чи кількома полями;

·        застосовувати засоби пошуку даних;

·        фільтрувати дані в таблицях.

 

12. Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів (11 год.)

12.1. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів (4 год.)

 

Структура веб-сайтів, різновиди веб-сторінок. Реєстрація веб-сайту на сервері безкоштовного хостингу. Автоматизоване створення статичної веб-сторінки, вибір її типу й оформлення. Наповнення веб-сторінки інформацією, створення посилань, завантаження файлів на сервер.

Автоматизоване створення й адміністрування форумів та чатів.

Огляд технологій веб 2. Поняття веб-журналу й різновиди веб-журналів. Створення й оформлення веб-журналу, публікація повідомлень у веб-журналі та настроювання його параметрів. Веб-спільноти. Вікі-технології.

 

Практична робота № 37.колективного веб-журналу. Створення й ведення

Учень

пояснює:

·        відмінності між сторінками типу домашньої, веб-каталогу, форуму, чату, веб-журналу, сторінкою розділу веб-сайту тощо;

·        поняття веб-журналу;

·        призначення і принципи функціонування веб-спільнот;

описує:

·        процес реєстрації веб-сайту на сервері безкоштовного хостингу;

·        процес створення веб-журналу й публікації у веб-журналі повідомлень;

·        процес автоматизованого створення веб-форумів та чатів за допомогою відповідних безкоштовних служб;

вміє:

·        реєструвати веб-сайт на сервері безкоштовного хостинга;

·        засобами безкоштовного сервера створювати статичні веб-сторінки різних типів, добирати їх оформлення;

·        адмініструвати веб-сайт, опублікований на безкоштовному сервері;

·        засобами безкоштовного веб-сервера створювати вміст веб-сайту й оновлювати його;

·        створювати й адмініструвати електронний журнал;

·        створювати й адмініструвати форуми та чати на серверах відповідних безкоштовних служб;

використовує:

·        вікі-технології для колективного опрацювання інформації.

 

12.2. Основи веб-дизайну (7 год.)

 

Мова HTML. Структура гіпертекстового документа. Різновиди тегів. Теги для форматування тексту. Теги гіперпосилань. Створення таблиць і настроювання їх властивостей. Позиціювання елементів на веб-сторінках за допомогою таблиць. Графіка, аудіо- та відеоінформація на веб-сторінках. Веб-сторінки з фреймами.

Основні принципи ергономічного розміщення інформації на веб-сторінках. Просторовий дизайн веб-сторінок. Дизайн кольору, форми, шрифтів, текстури. Дизайн інформаційного наповнення та структури веб-сайтів.

Огляд середовища редактора сайтів. Створення сайту за допомогою майстра та в неавтоматизованому режимі: установлення параметрів сторінки, введення й форматування елементів сторінки: тексту, гіперпосилань, зображень. Графіка та мультимедійна інформація на веб-сторінках. Структурування веб-сторінок за допомогою таблиць.

 

 

Практична робота № 38. Розробка веб-сайту засобами мови HTML.

 

 

Практична робота № 39. Розробка й публікація веб-сайту засобами редактора веб-сайтів.

 

 

Учень

пояснює:

·        призначення різних режимів перегляду веб-документа в середовищі веб-редактора;

·        принципи ергономічного розміщення інформації на веб-сторінках;

·        поняття колірної схеми веб-сторінки;

·        принципи добору шрифтів, геометричних форм і текстури на веб-сторінці;

·        призначення мови HTML;

·        поняття тегу й атрибуту тегу;

·        призначення й спосіб використання тегів мови HTML для форматування тексту, створення гіперпосилань, вставлення зображень і керування аудіо- та відеоінформацією на веб-сторінках, поділу сторінок на фрейми;

описує:

·        методику структурування інформації на веб-сторінках за допомогою таблиць;

·        формати зображень, відео- та аудіокліпів, що публікуються на веб-сторінках;

вміє:

·        форматувати за допомогою мови HTMLтекст на веб-сторінках;

·        створювати засобами мови HTML гіперпосилання, вставляти на веб-сторінки зображення, аудіо- та відеофрагменти, створювати таблиці довільної структури та сторінки з фреймами;

·        запускати на виконання веб-редактор, відкривати й зберігати проекти веб-сайтів, завершувати роботу з редактором;

·        створювати сайти у веб-редакторі за допомогою майстра;

·        застосовувати шаблони для створення сайтів й розробляти власні шаблони;

·        форматувати веб-сторінки та їхні елементи у візуальному режимі;

·        імпортувати у веб-сторінки зображення, аудіо- та відеофрагменти, настроювати параметри їхнього розташування, відображення та відтворення за допомогою веб-редактора;

·        створювати гіперпосилання на основі текстових фрагментів і зображень;

·        розробляти в середовищі веб-редактора сайти, що складаються з кількох веб-сторінок, зв’язаних посиланнями.

використовує:

·        засоби веб-редактора для створення веб-сторінок і форматування інформації на веб-сторінках.

 

13. Основи інформаційної безпеки
(4 год.)

 

Основні об’єкти та типи інформації, які необхідно захищати в комп’ютерних системах та мережах. Конфіденційність, доступність і цілісність інформації. Класифікація загроз безпеці та вразливостей інформації в комп’ютерних системах. Етичні та правові основи захисту інформації. Інтелектуальна власність, авторське право та комерційна таємниця. Стандарти інформаційної безпеки. Поняття про соціальний інжиніринг. Політика безпеки.

Загрози, що походять з Інтернету. Правила безпечної роботи в Інтернеті.

Призначення й використання брандмауера. Засоби браузера, призначені для гарантування безпеки. Захищені сайти.

Cookie-файли, спливаючі вікна та потенційні загрози, пов’язані з їх використанням.

Поняття небажаного та шпигунського програмного забезпечення й способи захисту від нього. Захист від спаму.

 

Практична робота № 40. Настроювання параметрів безпеки браузера. Настроювання та використання брандмауера.

Учень:

називає:

·        об’єкти та типи інформації, які необхідно захищати в комп’ютерних системах та мережах;

·        загрози безпеці та вразливості інформації в комп’ютерних системах;

·        загрози безпеці під час роботи в Інтернеті;

описує:

·        методи захисту інформації під час її зберігання та передавання;

·        поняття конфіденційності, доступності та цілісності інформації;

·        поняття інтелектуальної власності, авторського права та комерційної таємниці;

·        способи проникнення зловмисників до інформаційних систем;

·        різновиди інформаційних атак зловмисників;

·        призначення cookie-файлів, спливаючих вікон та потенційні загрози, пов’язані з їх використанням;

пояснює:

·        особливості стандартів інформаційної безпеки;

·        необхідність створення політики безпеки;

·        етичні та правові основи захисту інформації;

·     поняття спаму;

·     поняття небажаного та шпигунського програмного забезпечення;

·     призначення та принцип дії брандмауера на локальному комп’ютері та в локальній мережі;

·     поняття захищеного сайту;

·     методи боротьби зі спамом;

·        політику безпеки, що регламентує використання Інтернету;

наводить приклади:

·        систем, у яких необхідно захищати інформацію;

·        використання методів соціального інжинірингу;

·        загроз безпеці та вразливостей комп’ютерних систем.

використовує:

·        програмне забезпечення, призначене для блокування небажаних і шпигунських програм;

·        брандмауер, вбудований в операційну систему;

вміє:

·        настроювати брандмауер;

·        застосовувати стратегію уникнення надходження спаму та антиспамове програмне забезпечення;

·        настроювати параметри безпеки браузера; керувати зонами безпеки, завантаженням cookie-файлів, обмеженням доступу й сертифікатами.

14. Інформаційні технології у проектній діяльності (6 год.)

14.1. Інтегроване використання засобів обробки документів (2 год.)

 

Завдання з обробки даних, що розв’язуються за допомогою кількох офісних програм. Обмін даними між графічним редактором, текстовим і табличним процесором, системою керування базами даних, засобом для розробки комп’ютерних презентацій. Імпорт та експорт файлів документів. Веб-публікація документів. Автоматизоване створення листів.

 

         Практична робота № 41. Виконання завдань з обробки інформації у кількох програмних середовищах.

Учень

пояснює:

·        відмінність між вставленням об’єкта в документ, вставленням посилання на об’єкт та зв’язуванням документа і об’єкта;

наводить приклади:

·        завдань, що розв’язуються за допомогою кількох програм обробки документів;

вміє:

·        застосовувати кілька програм для розв’язання завдань з обробки інформації;

·        зберігати документи, створені в середовищі текстового і табличного процесорів, засобу створення комп’ютерних презентацій і системі керування базами даних у форматах інших програм;

·        імпортувати зображення в текстові документи, презентації та електронні таблиці;

·        експортувати таблиці бази даних у середовище табличного процесора та в текстові документи;

·        імпортувати книги електронних таблиць у бази даних;

·        здійснювати обмін фрагментами документів і цілими документами між текстовим процесором, табличним процесором та програмою створення комп’ютерних презентацій;

·        публікувати текстові документи та презентації як веб-сторінки;

·        створювати в автоматизованому режимі в середовищі текстового процесора серії листів, використовуючи електронну таблицю як джерело даних.

 

14.2. Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту з використанням кількох інформаційних технологій (4 год.)

 

Середовище для спільної роботи з документами. Керування версіями, змінами і правами доступу. Колективне виконання завдань з обробки даних, що вимагають застосування кількох інформаційних технологій.

 

 

         Практична робота № 42. Розробка колективного проекту на основі кількох інформаційних технологій.

Учень

описує:

·        стратегію організації колективної роботи над завданням з обробки інформації;

·        принципи обробки даних у середовищі для спільної роботи з документами;

·        поняття про керування версіями, змінами й правами доступу до документів, що використовуються спільно;

вміє:

·        публікувати документ у середовищі для спільної роботи з документами, змінювати такий документ і керувати правами доступу до нього;

·        працювати у колективі з 3–4 учнів над розв’язанням спільної задачі з обробки інформації;

·        використовувати комп’ютерні засоби інтерактивного спілкування й обміну даними для організації та виконання колективної роботи;

·        ефективно розподіляти ролі й керувати потоками даних під час розробки колективного проекту;

·        інтегрувати технології програмування, обробки текстових, графічних і табличних даних, створення презентацій та веб-ресурсів, роботи з глобальною та локальною мережами у процесі розв’язання одного завдання з обробки інформації.