Аналіз підручників та посібників з курсу інформатики

Першим шкільним підручником з курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» був підручник, написаний колективом авторів під керівництвом і за редакцією А.П. Єршова і В.М. Монахова, який і сьогодні використовується вчителями інформатики в навчальному процесі.

За концепцією його авторів інформатика — це наука, що вивчає методи накопичення, опрацювання і передавання інформації за допомогою ЕОМ. Метою навчання є формування алгоритмічної культури і комп'ютерної грамотності учнів. Під алгоритмічною культурою мається на увазі культура мислення, що виражається в умінні створювати, розуміти і виконувати алгоритми.

Алгоритмічна культура, як певна властивість мислення, є частиною комп'ютерної грамотності. Алгоритмічне мислення формується ще до освоєння комп'ютера під час вивчення математики. Одним із компонентів системи формування алгоритмічної культури є вивчення навчальної алгоритмічної мови (НАМ).

Підручник складається з двох частин.

У ньому не обговорюється поняття інформації. При введенні поняття алгоритму розглядається поняття виконавця, але далі це поняття явно не розвивається. Як перші приклади задач на алгоритмізацію взяті передусім задачі з математики. Графічні схеми алгоритмів вперше використовуються як спосіб пояснення складених вказівок, а не розробки і опису алгоритмів. Традиційне уявлення про величину пов'язане з кількістю, числом. Для опису процесу виконання числових алгоритмів без ЕОМ запропоновані таблиці виконання алгоритмів.

Робота з графічною інформацією винесена в кінець першої частини підручника.

Спочатку розглядаються алгоритми без величин для введення простих і складених вказівок. Із базових структур алгоритмів вводяться вказівка розгалуження і повторення. Потім розглядається поняття «величини», вводиться вказівка про надання значення та вивчаються алгоритми для роботи з величинами.

Детально представлений розділ «Побудова алгоритмів для розв'язування задач з курсів фізики і математики». Цікава і багата зв'язками задача про нагрівання пластини. Тут бачимо, як інформатика спрощує математичний апарат, необхідний для чисельного розв'язування задач, і робить доступними для школяра задачі, що розглядалися до цього навіть не в усіх вищих навчальних закладах освіти.

Друга частина підручника є розвитком і доповненням першої. Детально викладена тема «Будова ЕОМ», розглядається 16-розрядний мікропроцесор та система його операцій.

Інформація про мову Бейсік мінімальна, але розглянута частина мови, «паралельна» НАМ; широко використовується прийом аналогії вказівок з НАМ.

Програмне забезпечення ЕОМ викладено описово, з урахуванням відсутності на той час в школах обчислювальної техніки.

Підручник містить задачі після кожного параграфа та наприкінці другої частини — 40 задач, частина з яких може використовуватися при підготовці учнів до олімпіад.

Значну роль у створенні методики навчання інформатики відіграла книжка для вчителя. Крім поурочних методичних вказівок, в ній розкриті цілі авторів, їх погляд на основні питання навчання інформатики. Це допомогло вчителям зорієнтуватися при доборі і вивченні матеріалу як у машинному, так і в безмашинному варіантах.

Важливим педагогічним прийомом був запропонований А.П. Єршовим прийом циклічності вивчення матеріалу, який можна розуміти як реалізацію загального дидактичного принципу послідовності навчання при наявності сильних внутрішніх предметних зв'язків, характерних для інформатики.

Група дослідників (А.Г. Кушніренко, М.В. Лебедсв) продовжила лінію у навчанні інформатики, яка була намічена А.П. Єршовим. Ними було створено підручник для навчання учнів середньої ланки (5-6 класи).

Автори розглядають інформатику як таку саму фундаментальну шкільну дисципліну, як математика чи фізика, і тому курс, на їхню думку, не повинен зводитися до підготовки користувачів навіть за умов повного оснащення шкіл обчислювальною технікою.

Автори вважають, що в школі повинна вивчатися одна мова — алгоритмічна, для неї використовується спеціально розроблене середовище — Е-практикум. Його пропонували розширити з часом і розглядати як повноцінну систему програмування.

Вже більше уваги приділяється поняттям інформації та інформаційних процесів, але поза увагою залишаються властивості інформації.

Розглядається виконання алгоритмів без величин, щоб відійти від математики; вводяться виконавці Робот. Кресляр зі своєю системою команд.

Поняття виконавця є більш фундаментальним, ніж поняття «інформація» та «алгоритм», і не зводиться до дидактичного засобу. Воно має прямі аналогії у модульному й об'єктно-орієнтованому програмуванні.

Для підручника характерна відсутність означень і велика кількість нетривіальних, некомп'ютерних, цікавих для дітей прикладів.

У НАМ однією з перших вказівок розглядається вказівка звернення до допоміжного алгоритму. Вводяться деякі зміни-поліпшення до НАМ.

Спрощена тема «Будова ЕОМ». Для пояснення змісту машинних операцій широко використовується НАМ. Замість регістрів розглядається більш проста робота з оперативною пам’яттю.

З'явилися службові слова дано і треба аналогічно до запису умови задачі в фізиці. Пояснюючи вчителеві, яку задачу насправді розв'язує учень, і примушуючи учня чітко описати постановку задачі для вчителя і для себе, автори підводять до понять «передумова» і «постумова» та до доказового програмування.

З'явився символьний тип даних. Це крок у бік Паскаля. Введений цикл пц N разів — найпростіша вказівка циклу.

Вказівка утв не лише допомагає знаходити помилки, а й пояснює вчителеві, що вважає істиною учень у даному місці алгоритму, полегшуючи і контроль, і допомогу.

Конструкція виконати — крок до модульного програмування. Вона дозволяє описувати і створювати виконавців засобами самої НАМ.

Поява вказівок введення/виведення підкреслила, що виконавцем тепер може бути не лише людина, а й комп'ютер. Змінилася і термінологія: НАМ разом з виконавцями почала розумітися як система програмування і називатися «Кумир».

Підручник «Інформатика» авторів А.Ф. Верланя, Н.В. Апатової (1999 р.) — перший підручник українських авторів, рекомендований Міністерством освіти і науки України. Складається з «Вступу» та двох частин: «Персональний комп'ютер» та «Основи алгоритмізації і програмування». Автори описують поняття інформатики як науки, розглядають реальний світ, який складається з об'єктів та явищ, та описують на прикладах поняття різних об'єктів, кожний з яких має властивості, що можуть бути різноманітними не лише за своєю назвою, а й за своїм значенням, і такі значення можуть бути як якісними, так і кількісними. Крім того, для додаткової характеристики об'єкта використовуються його атрибути. Вказується на зв’язок реального світу, інформації і даних. Обґрунтовується необхідність використання комп'ютера під час вирішення сучасних завдань опрацювання інформації. Але основному поняттю курсу — інформації та інформаційним процесам — приділяється недостатньо уваги.

Традиційно ознайомлення учнів з інформатикою починається в підручнику з ознайомлення з комп'ютером, його функціональною схемою та призначенням основних пристроїв. Потім вводиться поняття файла та вивчаються принципи розміщення інформації на диску. Описується призначення та склад операційної системи MS-DOS, пояснюється призначення кожного окремого її модуля, описуються правила створення та основні операції з файлами в цій операційній системі та правила використання операційної оболонки Norton Commander.

Наводяться правила роботи з операційною системою Windows, графічним редактором Painter і текстовим редактором WordPad, наводяться кілька елементарних команд архіватора PKZIP іPKUNZIP, пояснюється поняття комп'ютерного віруса та правила антивірусного захисту.

Бази даних розглядаються детальніше з позицій класифікації видів зв'язків між даними, які визначають структуру бази даних, але в загальному вигляді відбувається ознайомлення з реляційною базою даних, пояснюється поняття запиту до фактографічних та документальних БД.

Основи роботи з електронними таблицями розглядаються на основі табличного процесора MS Excel, потім на прикладі СУБД MS Access вивчається структура таблиці, типи даних, основні елементи БД, ключове поле та принципи формування запитів у такій БД.

Досить детально розглядаються інтелектуальні комп'ютерні системи. Пояснюються будова та принципи роботи комп'ютерних мереж, основні послуги глобальної мережі Інтернет.

Друга частина підручника присвячена основам алгоритмізації і програмування. Традиційно пояснюється поняття алгоритму та його властивостей, схеми його подання. Базові структури алгоритмів відсутні. Далі у підручнику подається також опис мови програмування Паскаль: алфавіт, деякі типи даних, основні операції, деякі функції, оператор присвоювання значення. Інформація неповна, скорочена, але її достатньо для написання елементарних програм цією мовою програмування. Наводиться структура опису програми мовою Паскаль, принципи роботи в системі програмування Turbo Pascal, основні оператори мови та приклади розв'язування стандартного набору завдань: обчислення кореня квадратного з даного числа, значень тригонометричних функцій, уточнення кореня рівняння методом ділення відрізка навпіл, обчислення суми елементів масиву, впорядкування масиву за зростанням, пошук елемента в масиві, обчислення суми елементів головної діагоналі квадратної таблиці, визначення найбільших елементів кожного рядка таблиці, сум елементів стовпчиків таблиці, перестановка рядків таблиці, рекурсивні алгоритми: обчислення факторіалу, обчислення степеня, чисел Фібоначчі, задача про ханойські вежі, графічні побудови, опрацювання записів, робота з файлами.

На жаль, не всі пункти чинної програми вивчення інформатики відображені в підручнику Відсутня інформація про запуск програм на виконання, формати графічних файлів, збереження та виклик графічних і текстових файлів, опис прикладних програм навчального призначення тощо. Як учителю так і учням для виконання програми з курсу інформатики необхідно звертатися і до іншої літератури.

У підручнику недостатня кількість прикладів, мало малюнків, ілюстрацій і завдань для самостійного виконання, а також бракує лабораторних і практичних робіт.

Підручник «Інформатика, 10-11» авторів I.T. Зарецької, Б.Г. Колодяжного, А.М. Гуржія, О.Ю. Соколова (2001 р.) рекомендується учням старших класів заіальноосвітшх шкіл, ліцеїв, гімназій, розрахований на підготовку кваліфікованих користувачів, які знають будову комп'ютера і основні принципи його роботи Підручник виданий російською та українською мовами.

Курс логічно поділяється на такі розділи 1) Інформація і комп'ютер 2) Апаратна частина IBM-PC-сумісного комп'ютера   3) Програмне забезпечення ІВМ-РС-сумісного комп'ютера 4) Операційна система MS-DOS 5) Операційна система Windows 95 6) Internet 7) Робота з електронною таблицею Excel 8) Вступ до бази даних 9) Етапи розв'язування задач за допомогою комп'ютера 10) Вступ до алгоритмізації 11) Початки програмування

Посібник містить достатню кількість копій екранних сторінок

Стиль написання підручника цілком адекватний матеріалу, що подається. Автори прагнуть зробити його універсальним з одного боку, описати призначення клавішів і найпростіших операцій, а з іншого, детально розглянути питання, які найчастіше вивчаються в сучасному вузівському курсі. Посібник містить багато додаткової позапрограмної інформації будова оперативної пам'яті комп'ютера, детальне пояснення роботи центрального процесора, механізм конвейєризації, функції й алгоритм роботи співпроцесора, взаємодія комп'ютера з периферійними пристроями, поняття паралельного і послідовного портів, механізм переривань та їх опрацювання, детальний опис будови вінчестера тощо. Багато часу відводиться на вивчення фізичних основ комп'ютера.

Основне поняття — поняття інформації — розглянуто недостатньо. Відсутня інформація про повідомлення, співвідношення повідомлення й інформації, можливості взаємоперетворення інформації і шуму, властивості інформації та основні інформаційні процеси.

Автори надають багато уваги системам числення, переведенню чисел з однієї системи в іншу, правилам виконання арифметичних дій у двійковій системі числення

У посібнику спочатку описуються без наведення конкретних прикладів загальні уявлення про всі види прикладного програмною забезпечення, програми спеціального призначення. Посібник за стилем нагадує довідник, оскільки носить дедуктивний характер, приклади використовуються для ілюстрації викладеного. Серед традиційних пунктів наявні і такі: «Що таке комп'ютерні ігри і засоби мультимедіа», «Що таке навчаючі програми» та ін.

У підручнику після кожного параграфа міститься завдання та вправи для самостійного виконання.

Основний методичний прийом авторів — намагання зробити посібник, з одного боку, для всіх: і для користувачів, і для початківців, і для системних аналітиків, і для юних програмістів; а з іншого боку, — для будь-якої техніки.

Підручник містить матеріал про глобальну мережу Інтернет, описані можливості використання її основних послуг. Разом з тим залишилися поза увагою авторів найважливіші відомості про те, як шукати потрібну інформацію в Інтернеті та як ознайомитися з результатами пошуку, а також щодо захисту інформації, особливо в комп'ютерних мережах.

Практичний курс інформатики авторів В.Д. Руденко, О.М. Макарчука, М.О. Патланжоглу (2001 р.) рекомендований як навчально-методичний посібник для вчителів та учнів старших класів та має шість розділів. У першому розділі викладені загальні питання функціонування персонального комп'ютера, будова і структура його програмного забезпечення. Другий розділ присвячено операційним системам та їх оболонкам. Тут розглянуті загальні відомості про операційні системи, конкретні команди операційних систем MS-DOS, Windows 95, оболонки Norton Commander,Windows 3.1. Коротко описані сервісні прикладні програми. Наприкінці розділу подано шість практичних робіт, які рекомендуються для обов'язкового виконання.

У розділах 3-5 розглядаються відповідно такі системи: текстові редактори, електронні таблиці і системи управління базами даних. Структура цих розділів однотипна. Спочатку викладаються елементи теорії відповідної системи, а потім одна з систем, яка працює під управлінням MS-DOS, і далі — одна з систем для Windows 95. Закінчуються ці розділи переліком практичних робіт.

У розділі 6 коротко описано основи комп'ютерної графіки і графічний редактор Paint для Windows.

Посібник має низку принципових відмінностей порівняно з іншими книжками зі шкільної інформатики. Основні з них такі:

    близько 60 % обсягу книжки займають комп'ютерні технології на основі ОС Windows 95 і близько 40 % — комп'ютерні технологічна основі MS-DOS;

    найповніше подані системні питання, їх виклад достатній для роботи на високому рівні користувача;

    значно розширений і за обсягом, і за змістом розділ, присвячений технічному і програмному забезпеченню персональних комп'ютерів:

    усі розділи викладені незалежно один від одного і тому послідовність їх читання визначає сам читач;

• кожний розділ закінчується практичними роботами, обов'язковими для виконання учнями

У навчальному посібнику Я.М. Глинського «Інформатика, 8-11» (2000 р ), який складається з двох частин «Програмування мовою Паскаль» і «Інформаційні технології», теоретичні викладки супроводжуються достатньою кількістю контрольних запитань, чотирирівневими вправами і задачами, детально описаними практичними роботами, зразками комплексних практичних робіт, тематичних контрольних робіт з урахуванням 12-бальноі системи оцінювання, темами для рефератів.

Схема вивчення базового курсу інформатики за даним посібником має бути такою спочатку учні вивчають комп'ютер як «чорний ящик» і набувають елементарних навичок роботи з операційною системою чи її оболонкою (створення/вилучення папок і текстових файлів, запуск про грам на виконання тощо.) Далі вивчають розділ «Алгоритмізація і програмування», де після огляду побутових алгоритмів опановують мову Паскаль. У посібнику мова програмування подається як засіб для розв'язування типових задач, після чого демонструється, як використати здобуті знання для розв'язування задач у середовищі візуальною програмування Delphi

Друга частина посібника «Інформаційні технології» орієнтована на 102 навчальні години та містить такі теми «Інформація і комп'ютер», «Операційні системи» (з опорою на MS DOS і Windows9x, але згадуються також Unix та Linux), «Редактори» (музичний та графічний редактори згадуються, а текстовий детально вивчається на прикладі програми MS Word), «Електронні таблиці», які вивчаються на прикладі MS Excel або Super Calc, «Бази даних» вивчаються на прикладі MS Access і dBase-системи, «Електронні телекомунікації», де є інформація про мережі, сервіси Інтернет і створення веб-сторінок мовою HTML, «Мультимедіа», де пояснено, як виготовити мультимедійний альбом випускників школи із записуванням звукових інтерв'ю однокласників і вчителів та відеофільм новорічного чи випускного балу, «Використання та перспективи комп'ютерів»

Практичну значущість для вчителя можуть мати тексти і завдання практичних робіт що складаються з конкретної системи вправ, спрямованої на закріплення теоретичних знань та формування практичних умінь учнів з курсу інформатики

Експериментальний підручник «Інформатика, 7» (2000 р ), рекомендований Міністерством освіти і науки України, (автори М.І. Жалдак, Н.В. Морзе) є першою спробою створити підручник для учнів 12-річноі школи, який, на думку авторів, відкриває систему навчання інформатики в загальноосвітній школі з 7-го до 12-го років навчання.

Підручник суттєво відрізняється від інших посібників та підручників з інформатики значна кількість часу відводиться послідовному науковому, акуратному і цікавому ознайомленню учнів з поняттям інформації. Автори на прикладах розглядають співвідношення понять інформації і повідомлення, посилаючись на досвід учнів, переконливо доводять, що існує можливість взаємоперетворення інформації і шуму, розглядають можливі операції над повідомленнями. Теоретичний матеріал супроводжується достатньою кількістю прикладів, добре ілюстрований, параграфи про інформацію містять понад 30 малюнків. Всього в посібнику нараховується 120 малюнків та копій екрана, що робить можливим використовувати його, по-перше, в тих класах і школах, де доступ до сучасної комп'ютерної техніки обмежений; а, по-друге, дозволить учневі, який не має комп'ютера вдома, повторити матеріал та виконати домашнє завдання.

Після вивчення поняття інформації та інформаційних процесів учням пропонується ознайомитись з комп'ютером та його складовими, правилами безпечної роботи з комп'ютером, правилами введення інформації до запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера, призначенням клавішів на клавіатурі. Параграф «Інформаційне забезпечення комп'ютера» містить поняття файла, його адреси та імені, інформацію про типи та відповідні розширення імен файлів. Файл розглядається як об'єкт, що має свої властивості й ознаки. На прикладах пояснюється призначення значка файла, призначення папки. На прикладі операційної системи Windows, без пояснення призначення операційної системи взагалі, з'ясовуються правила початку і закінчення роботи з комп'ютером, операції з вікнами, файлами і папками, створення і збереження файлів. Учні одержують першу інформацію про комп'ютерні архіви та їх призначення. На прикладі програмного засобу Блокнот учні ознайомлюються з поняттям текстового редактора, вчаться основним командам та принципам підготовки і редагування тексту з використанням комп'ютера; потім ознайомлюються з основними операціями графічного редактора.

Новим для підручників з інформатики є поява в підручнику «Інформатика, 7» опису прикладного програмного забезпечення навчального призначення. Учням пропонується розглянути приклади розв'язування математичних задач за допомогою комп'ютера, причому тих задач, які розглядаються на уроках математики. Паралельно з опануванням програмного продукту GRAN1 для комп'ютерної підтримки навчання математики учні ознайомлюються з різними системами меню в таких програмах, навчаються вводити інформацію до програми, вибирати потрібні параметри тощо.

На конкретних прикладах учням демонструються варіанти програм для навчання іноземних мов; географічний атлас; енциклопедія Кирила та Мефодія. Учні одержують початкові відомості про комп'ютерні мережі, перші навички роботи з електронною поштою.

Автори, з одного боку, на високому науковому рівні, а з іншого, — доступно — підходять до введення означень нових понять. Так, наприклад, вводиться і означається поняття файла: «Кожний запис (голосу, тексту, графічного зображення, програми), який зберігається на носієві і за допомогою пристроїв введення та виведення може бути прочитаний чи переписаний на інший носій окремо від інших записів, називається файлом». Учителю під час пояснення цього питання залишається виділити суттєві ознаки поняття.

Для підручника характерний український колорит, звертання до поезії Т. Шевченка, В. Симоненка, до українських народних звичаїв, історичних фактів тощо. Автори використовують україномовне програмне забезпечення, що дозволило їм представити текст та ілюстрації в підручнику виключно українською мовою, що також можна віднести до його значних переваг та відмінностей від інших підручників.

Підручник розрахований на проведення уроків інформатики з розрахунку однієї навчальної години на тиждень, і містить 19 параграфів, кожний з яких закінчується запитаннями для самоконтролю.

Якщо порівнювати чинні підручники за змістом, то легко побачити, що при значних розходженнях у розумінні цілей вивчення предмета, виборі засобів, ці розходження справляють також відповідний вплив і на практичну значущість результатів навчання у повсякденній практичній діяльності учнів, зокрема і в навчально-пізнавальній. Разом з тим, у всіх на тому або іншому науковому і методичному рівні подані відомості про поняття інформації, будову комп'ютера, деякий набір І прикладного програмного забезпечення загального призначення, задачі на алгоритмізацію, моделювання та пошук інформації, елементи математичної логіки, мова програмування.

Це пояснюється тим, що незмінювана внутрішня цілісність інформатики і як навчального предмета, і як науки, і як галузі людської практики не дозволяє відхилитися від все тієї ж тріади — інформація, алгоритм, комп'ютер, і від вивчення її змісту через розвиток, осмислення цієї тріади для охоплення змісту предмета в цілому, з адаптацією до пізнавальної діяльності учня.

Можливе і одночасне використання ерудованим вчителем найсильніших сторін кількох підручників.