Оригінал, переклад і переписів

Оригінал, переклад і переписів

Мета:

  • поглибити учнівські знання про оригінал і переклад, ознайомити з різновидами перекладу, зі специфікою художнього перекладу;
  • формувати теоретичну літературознавчу базу школярів, розвивати наукове бачення;
  • сприяти вихованню гармонійної особистості.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово вчителя.

У ранньому дитинстві ми вперше ознайомлюємося з книжкою. Перші казки, вірші, оповідання... Книжка з’явилася тому, що люди завжди прагнули зберегти і передати для нащадків свою мудрість, знання, красу художнього слова.

Сьогодні важко уявити наше життя без книжок. Вони допомагають нам здобувати освіту, дізнаватися більше про навколишній світ, життя

інших людей. Друковане слово нерідко стає порадником у різних життєвих ситуаціях.

Книжки - це справжня скарбничка мудрості.  Недаремно здавна люди збирали книжки, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, і що міститься у книжках.

Народна мудрість каже, що книжка вчить, як на світі жить. І це справді так. Вона розкриває нам цікавий світ, дає змогу мандрувати різними  країнами та століттями і розуміти сьогодення.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

  • Що ви знаєте про книжки?
  • Які є різновиди книжок?
  • Чи любите ви читати?
  • Хто ваші улюблені письменники?
  • Назвіть ваші улюблені твори.

Розвиток усного мовлення.

Прочитайте вислови про книжки, оберіть один

або кілька з них і складіть невеличку промову (5-7 речень) про те, як відгукнулися ці вислови у вашому серці.

  • Книжки - міст у світ. (Прислів'я),
  • У книжці шукай не літери, а думки.(Прислів'я).
  • Людина з хорошою книжкою в руках ніколи не є самотньою. (Ф. Петрарка).
  • Люди перестають мислити, коли вони перестають читати. (Д. Дідро).
  • Книжки подібні до річок, що тамують спрагу цілого світу. Це джерела мудрості. (Нестор - літописець).

Вікторина «Упізнай героя за цитатою»

(назвати героя, твір та автора).

  1. «Так би зачах і загинув назавжди рід смертних людей, якби не став їм на захист і допомогу найблагородніший серед безсмертних...» (Прометей. «Міф про Прометея»).
  2. «І треба ж, трапилось такеє зло,

     Що поблизу тих місць голодний ... бродив.» (Вовк. І. А. Крилов. «Вовк і Ягня»).

  1. «У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд, жвавий і серйозний водночас, привертав до себе увагу.» (Дік Сенд. Ж. Верн. «П’ятнадцятирічний капітан»).
  2. «Ліва нога була в нього відтята по саме стегно; під лівою пахвою він тримав милицю і орудував нею на диво спритно, підстрибуючи за кожним кроком, як птах. Був він дуже високий і міцний, з широким, наче окіст, обличчям, пласким і блідим, але розумним і усміхненим.» (Джон Сільвер. Р. Л. Стівенсон. «Острів скарбів»).
  3. «Душевний холод заморозив із середини старечі риси його обличчя, загострив гачкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, змусив посиніти губи й почервоніти очі, зробив крижаним його скрипливий голос.» (Ебенезер Скрудж. Ч. Діккенс. «Різдвяна пісня в прозі»).
  4. «Парубки гуртом проголосили, що кращої дівки й не було ніколи, і не буде ніколи на селі. ... знала й чула все, що про неї мовилося, і вередлива була, як кожна красуня.» (Оксана. і М. В. Гоголь. «Ніч перед Різкам»).
  5. «...щойно пообідав на вокзалі, і його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем.» (Товстий. А. П. Чехов. «Товстий і тонкий»).
  6. «З палуби вони зауважили на березі  якусь дивну істоту. Вона повзла до води. Годі було визначити що то за звір, отож як справжні природники вони сіли у вельбот і попливли до берега роздивитися зблизька. То була й справді жива істота, в якій  важко було впізнати людину.» (Головний герой  оповідання Дж. Лондона «Жага до життя»).
  7. «То був високий на зріст, кремезний, міцної  будови чоловік, з лискучою чорною шкірою і обличчям суто африканського типу, поважним та розумним на вигляд, а до того ж завжди добрим і приязним.» (Том. Г. Бічєр - Стоу. «Хатина дядька Тома»).
  8. «Хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав на свої червоні, у саднах, руки, позираючи то на брудну, з грубої мішковини, одежу сусідів, то на довгий ряд чоловіків та жінок попереду.» (Том. Р. Д. Бредбері. «Усмішка»).
  9. «...справді був як королевич із казки. Чуб у нього полискував, мов золото, сині очі аж світилися, біті зуби блищали, а ноги були рівні й стрункі.» (Юнатан. А. Ліндгрен. «Брати Лев'яче серце»).
  10. «Перед нею тепер стояв хлопчик, якому можна було дати років сім. У нього була гладенька, ніжна дитяча шкіра здорового, смаглявого кольору, рожеві щоки, блакитні очі, білі зуби й біляві кучері. Він був голенький.» (Конрад. К. Нестлінгер. « Конрад, або Дитина з бляшанки»),

ІV. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Ви чудово знаєте твори, що вивчали | минулого навчального року. Тож і нові зустрічі не залишать вас байдужими, адже книжка -  це чарівні двері, що допомагають людині увійти в дивовижний світ художнього слова й знайти саму себе. Сьогодні ми поглибимо знання про літературні світи різних країн.

  1. V. Бесіда.
  • У чому, на вашу думку, полягає відмінність предметів «Зарубіжна література» та «Українська література»?
  • Як ми можемо зрозуміти, що написав, наприклад, Жуль Берн французькою, якщо не знаємо цієї мови?
  • Що таке оригінал?
  • Чим оригінал відрізняється від перекладу?
  • Поміркуйте, чи залишається незмінним зміст творів після перекладу.
  • Епіграфом до нашого уроку стали рядки поезії видатного українського поета і перекладача Максима Рильського «Мистецтво перекладу». Як ви розумієте ці слова?
  1. Вивчення нового матеріалу (робота з підручником, слово вчителя).

Будь-яка освічена людина прагне долучитися до культурної спадщини різних народів світу. Проте не всі володіють мовами, якими написано видатні твори світової літератури. Доступними широкому загалу ці скарби красного письменства роблять перекладачі. Та чи спадало вам колись на думку, що книжки зарубіжних авторів ви здебільшого читаєте інакше, ніж твори української літератури? Скажімо, вірші Тараса Шевченка - в оригіналі (тобто тією мовою, якою їх написав автор), а хайку Мацуо Басьо (якщо не опанували японську) - у перекладі. Література на відміну від живопису, архітектури чи музики розкривається лише через слово, і тому, коли нам бракує мовних знань, ми потребуємо допомоги перекладача.

 Теоретичний блок.

Зарубіжна література напрочуд різноманітна та багатогранна. Кожен твір несе риси своєї національної культури. Коли на уроках української літератури ми читаємо твори українських авторів, ми працюємо з оригіналом - текстом, створеним тією мовою, якою володіє і яку обрав автор.

Вивчаючи твори письменників різних країн, ми починаємо розуміти й поважати іншу культуру. Проте неможливо знати всі мови світу, тому нам на допомогу стають перекладачі - люди, які професійно володіють іноземними мовами та мають літературний хист. Багато великих українських письменників були чудовими перекладачами серед них Леся Українка, Іван Франко, Максим Рильський, Марко Вовчок. Перекладачі створюють для нас художній переклад того чи іншого оригінального твору - відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови.

Джерело – «Всесвітня література в сучасній школі»(9,2017)

Автор – Валентина Лавренюк, учитель зарубіжної літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім. М.Заліпи смт Ратне, Волинська обл.