ІІ. УРОКИ ЧИТАННЯ. 2-й клас («Де пташки, там гинуть комашки», «Не хочу в клітці, хочу в ліс», «Милуюся красою рідної природи», «Посадити дерево — обов'язок кожного», «Доброта людину прикрашає»)

УРОКИ ЧИТАННЯ. 2-й клас ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
Урок 5. «Де пташки, там гинуть комашки»
 
Матеріал до уроку: Л. Забашата «Берізонька», Л. Костенко «Покинута шпаківня»
Мета: вчити дітей відшукувати в тексті влучні слова й вислови, які даюсь характеристику дійовим особам; розвивати навички виразного читання; поглиблювати знання дітей про природу.
Обладнання: ілюстрації дерев, птаха шпака, тлумачний словник, навчальний посібник «Від А до Я», загадки, скоромовки.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Загадка
Стрімко вибігли на гору
Ці подружки білокорі
Дощик їм полоще кіски
Звуть подружок цих.... (берізки).
(Перед дітьми малюнок із зображенням дерев.)


Учитель. Виберіть зображення берізки, користуючись описами в загадці.
- Яка вона?
- Згадайте пісні про берізку.
(Можна заспівати відомі пісні про берізку).

ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку

Повідомлення теми й мети уроку. Диференційоване завдання учням
Робота в групах
Завдання
Група 1. Самостійне читання вірша. Виберіть слова, які описують берізку.
Група 2. Опишіть берізку за малюнком.
Група 3. Опишіть берізку з уяви. Презентація виконаного завдання, спочатку учні III—II та І груп.
(Порівняння уявлення дітей про берізку та опис її автором.)

Словникова робота
Мавка
(Тлумачення лексичного значення слова «мавка» та порівняння з тлумаченням словника.)
Читання вірша Л. Забашти «Берізонька» учителем
Учитель. Чому поетеса називає деревце «дивною мавкою»?

Робота в парах
Завдання
Якою описано берізоньку: веселою, радісною чи сумною, самотньою?
(Діти радяться між собою, звертаючись до вірша, і домовляються: хто буде презентувати відповідь.)
Скажіть, із яким проханням до нас звертається поетеса?

Відповідь: «Прошу вас, із берези ви соку не точіть».

Дискусійна шкала
Так _____________ Інакше ____________ Ні

Завдання
Чи правильно роблять люди, коли збирають і заготовляють сік?
(Діти прикріплюють аркуші біля слів «так» або «ні». Потім об'єднуються в групи й разом обґрунтовують свої твердження. Визначають спікера, який презентує)
 
Наприклад
Група 1. На нашу думку, рух соку особливо помітний у берізок. Він несе по стовбуру брунькам, листочкам, сережкам необхідні для росту речовини. Тому не можна його збирати.
Група 2. На нашу думку, сік можна збирати й заготовляти, тому що він корисний і дуже смачний.
Група 3. Ми згодні з відповідями обох груп, тому що справді сік берізок дуже корисний і смачний, але з усіх підряд берізок збирати сік не можна. Для цього вирощують спеціальні берізки і суворо їх контролюють.
Учитель. Чому поетеса звертається до вас із таким проханням: «Краще прикріпити на гілках берізки шпаківню»?

Робота в парах

Завдання
З'ясуйте, яким чином описана берізка?
Учень 1. Шукає слова-порівняння.
Учень 2. Образні вислови.
(Учні по черзі відповідають відповідно до отриманого завдання.)

Хвилинка відпочинку

Гра «Повтори слово»
- Берізка яка?
(Перший учень називає одну ознаку, другий учень повторює і називає свою ознаку і т. д. Останній учень називає всі ознаки й доповнює свою.)

Визначення основної думки твору
Учитель. Чи може бути прислів'я «Добре діло роби сміло, а про погане забудь» основною думкою твору? Придумайте свої прислів'я.

Робота з віршем Л. Костенко «Перекинута шпаківня»

Передбачення за заголовком твору «Перекинута шпаківня» та малюнком до вірша

Учитель. Прочитайте заголовок, розгляньте малюнок і скажіть, про яких пташок ми будемо читати?

Словникова робота
Явір, безпорадні.
(Тлумачення лексичного значення слів дітьми (явір, безпорадні) та корекція вчителя.)

Первинне читання вірша з метою перевірки передбаченого учнями. Відтворення змісту прочитаного за запитаннями

Учитель. Яка біда трапилася зі шпаченятами?
- Чому вони були безпорадні?

Вправляння у виразному читанні
Учитель. Прочитайте мовчки другу строфу.
- Які речення за метою висловлювання є в ній?
- Яке речення потрібно читати з питальною інтонацією?
- Яке речення читатимете з окличною інтонацією?

Робота з навчальним посібником «Від А до Я про природу» Т. І. Мантула

IV. Рефлексія
Робота в парах
Учитель. Поясніть вислови: перекинув денцем догори, вітер чорногривий, зарадити біді.
Учні презентують свої відповіді, інші доповнюють своїми словами, виправляють.

Визначення основної думки вірша
Учитель. Яке прислів'я може бути головною думкою вірша?
1. Не той молодець, хто починає, а той, хто кінчає.
2. Тепер так, а після як?
3. Кінець діло хвалить.
4. Не роби так, щоб не було абияк.
 
V. Підсумок уроку
Учитель. Чи схожі твори, які ми читали, за змістом?
 
14.11.2014-1-4
- Яку користь приносять птахи деревам?
Порівняння прислів'їв, якими висловлена основна думка творів.

Взаємооцінні судження учнів

Емоційна оцінка уроку вчителем
 
Домашнє завдання
1. Виразне читання віршів учнями своїм батькам «Перекинута шпаківня» Л. Костенко, «Берізонька» Л. Забашти.
2. Згадайте, які ще вірші Л. Костенко ви читали?
3. Попросіть батьків і братиків повісити на вулиці шпаківні.
 
Урок 6. «Не хочу в клітці, хочу в ліс»
 
Матеріал до уроку: І. Сенченко «Жаль, та недуже».
Мета: закріплювати вміння читати в особах; вчити учнів за опорними словами складати план і за планом розповідати; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: ілюстрація синички, тлумачний словник, загадки.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Загадка про синичку
Цікава пташка у нас проживає.
Животик жовтенький ця пташка має,
За море і теплі краї не літає,
А з нами зимує, для нас співає. (Синичка.)
Учитель. Які слова допомогли вам дізнатися про те, що це синичка? Чи бачили ви синичку?

Робота в групах
Група 1. Опишіть синичку з уяви.
Група 2. Опишіть синичку за ілюстраціями.
Презентація виконаного завдання.

ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку

Повідомлення теми й мети уроку.

Передбачення за ілюстрацією до тексту І. Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»

Учитель. Діти, подивіться уважно на ілюстрацію до тексту і спробуйте передбачити, про що йдеться в цьому тексті.

Словникова робота

Робота в парах
Паморозь, заморозок, намисто, оздоблює, мжичка, мжичить, брязкотельцями.
(Тлумачення лексичного значення слів із використанням «Тлумачного словника школяра».)

Підготовка до читання тексту учнями
Читання слів типу: блискіток, намистинками, брязкотельцями, черепочками і т. д.

Читання учнями тексту для перевірки їх передбачення

Читання тексту дітьми з метою підготовки відповідей на запитання
- Як піклувався Юрчик про синичку?
- Про що запитував хлопчик синичку?
- Чи залишилася синичка в клітці?
- Куди полетіла синичка?

Вибіркове читання
- Знайдіть і прочитайте слова, які описують прибрану Юрчиком клітку.
- Прочитайте, як поводилася синичка в такій клітці.
- Знайдіть і прочитайте слова, які переконують вас, що Юрчик дуже піклувався про синичку.
- Прочитайте опис осіннього саду.
- Які слова можуть бути народним прислів'ям?

Дискусія «Я так думаю»
Запитання
- Чи розумів хлопчик пташине бажання? Учні на планшетах пишуть слова: «так», «ні», «я не знаю».

Робота в групах
Об'єднані три групи обговорюють своє питання, обмінюються думками. Спікер презентує відповідь групи.
Міркування дітей узагальнює вчитель.
 
Підготовка до читання оповідання в особах та обговорення інтонування слів дійових осіб твору

Читання відповідної частини твору

Робота в парах
Складання діалогу «Розмова синички з Юрчиком».
- З якою інтонацією потрібно читати слова Юрчика, а з якою — синички?

Мовчазне читання тексту учнями
- Знайдіть опорні слова, які допоможуть нам скласти план до тексту.

Складання плану оповідання за опорними словами

Складання усної розповіді за складеним планом

ІІІ. Рефлексія
Учитель. Прочитайте ще раз виділені слова: «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться». Це народне прислів'я.
- Поясніть значення цього прислів'я.
- Чи може бути це прислів'я головною думкою тексту?
- Доберіть ще прислів'я
(І золота клітка для пташки неволя).

IV. Підсумок уроку
Що вас найбільше здивувало в цьому оповіданні й чому?
Яке відношення має текст І. Сенченка «Жаль, та не дуже...» до розділу «Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...»?

Самооцінка уроку учнями

Емоційна оцінка учителем

Домашнє завдання
1. Підготуватися до читання тексту в особах з батьками.
2. Розкажіть батькам, що особливо вас вразило в цьому оповіданні.
3. Опишіть синичку в клітці (з ілюстраціями) і з уяви, коли вона випурхнула з клітки.
4. Підготуйте розповідь «Моя допомога птахам взимку».
 
Урок 7. «Милуюся красою рідної природи»
 
Матеріал до уроку: Г. Чубач «Я беру своє відерце», М. Стельмах«Сонце стукає в віконце».
Мета: розвивати вміння виразного читання, уяву, фантазію; продовжити роботу над вихованням у дітей бережливого ставлення до всього живого.
Обладнання: тлумачний словник, ілюстрації знарядь праці та овочів.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Повідомлення теми й мети уроку

Передбачення за заголовком та ілюстрацією до вірша Г. Чубач «Я беру своє відерце»

Учитель. Уявіть собі, що це ви взяли своє маленьке відерце. Що ви будете робити далі?
- Як ви думаєте, про що буде мова у вірші Г. Чубач?
(Учитель записує передбачення дітей.)

ІІ. Сприйняття та усвідомлення матеріалу уроку

Читання вірша вчителем із метою перевірки передбаченого дітьми
- Чим зацікавив вас цей вірш?
- Значення яких слів ви не зрозуміли?

Читання дітьми твору з метою підготовки відповідей на запитання за змістом твору
- Куди біжить мерщій дівчинка?
- Що чекає на городі?
- Кого виглядають цілу ніч овочі?
- Чому помідори червоніють?
- А що роблять зелені огірки?

Вибіркове читання
Учитель. Знайдіть слова й зачитайте:
а) як дівчинку зустрічають овочі?
б) чим віддячили рослини дівчинці?
в) як овочі виглядали раннє сонце?
- Поясніть значення вислову:
«А зелені огірки тулять листя до руки».

Робота в парах
Завдання
Учитель. Знайдіть продовження:
«Біжу мерщій по воду, бо...» (чекають на городі помідори й огірки).
«Не спали, бо...» (раннє сонце виглядали).
«Впізнають, бо...» (їх щоранку напуваю, їм я пісеньку співаю).

Словесне малювання
- Уявіть себе на місці дівчинки, яка полила овочі.
- Спробуйте передбачити, що станеться з овочами. (Діти висловлюють по черзі свої передбачення).

Висновок
Яке з прислів'їв виражає головну думку вірша?
а) що посієш, те й пожнеш;
б) праця годує, а лінь марнує;
в) бджола мала, а й та працює;
г) діло майстра величає.
Учні аналізують лексичне значення прислів'я і виражають своє міркування щодо головної думки вірша.

Робота з віршем М. Стельмаха «Сонце стукає в віконце»

Відгадування загадки про сонце
Із-за лісу, з-за пралісу золота діжа сходить.
                                                         (Сонце.)

Читання вірша учителем із метою зображення в уяві малюнка до змісту твору
- Що зацікавило вас у вірші?

Презентація
- Поясніть, як ви розумієте лексичне значення вислову: «Сонце стукає в віконце».
- Пряме чи переносне значення? Чому?

Підготовка до читання вірша дітьми
Словникова робота
(Тлумачення дітьми лексичного значення слів: кладка, граблі, утіха. Корекція учителя.)

Читання складних для вимови слів: прокидайся, лужечка, посадити, персики, здоров'ячко.
Учитель. Перечитайте мовчки вірш та підкресліть у ньому слова, читання яких викликає у вас труднощі.

Самостійне читання вірша дітьми
- Якими словами твору можна передати головну думку вірша? (Знайти й зачитати.)

Словесне малювання
- Який малюнок можна намалювати до змісту твору?

Робота над розвитком швидкого читання
а) знайти спонукальні речення;
б) з якою інтонацією потрібно читати вірш?

Вибіркове читання
а) знайдіть слова-назви знарядь праці;
б) слова — назви фруктових дерев.
 
ІІІ. Рефлексія
- Роз'єднайте слова і прочитайте прислів'я. Поясніть значення цих прислів'їв:
а) хто багато робить, той багато знає;
б) лінивому завжди ніколи.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Робота в трупах
Завдання
Група 1. Складіть міні-розповідь про себе на тему «Я беру своє відерце».
Група 2. Уявіть, що сонце постукало вам у віконце.

Завдання. Складіть міні-розповідь.

Презентація відповідей

Взаємооцінювання відповідей учнів

IV. Підсумок уроку
- Чи можна сказати, що вірші М. Стельмаха «Сонце стукає в віконце» і Г. Чубач «Я беру своє відерце» мають одну й ту саму головну думку?
- До чого закликають дітей автори цих віршів?

Емоційна оцінка уроку учнями.
- Роботу яких учнів ви хотіли б відмітити? Чому?

Педагогічна оцінка уроку вчителем.

Домашнє завдання
1. Підготуватися до виразного читання віршів М. Стельмаха «Сонце стукає в віконце» та Г. Чубач «Я беру своє відерце».
2. Складіть розповідь про працю на квітнику.
3. Знайти загадки про знаряддя праці та про різні квіти.
 
Урок 8. «Посадити дерево - обов'язок кожного»
 
Матеріал до уроку: А. М'ястківський «Казка про яблуню», А. Костецький «Проста арифметика».
Мета: формувати вміння знаходити у творах опис; розвивати навички виразного, правильного, свідомого читання; формувати вміння ділити текст на логічно закінчені частини; збагачувати словниковий запас; виховувати почуття любові до природи.
Обладнання: тлумачний словник, ілюстрації дички та щепи.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Повідомлення теми й мети уроку
Читання вірша А. Костецького «Проста арифметика»
- Чи доводилося вам садити дерева?

Робота в парах
- Запишіть послідовність посадки дерев.
- Які знаряддя праці потрібні для цього?

Взаємоперевірка виконаного завдання

ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку

Читання вірша А. Костецького «Проста арифметика» учнями
- У тексті трапляються слова: додати, відняти, помножити, поділити.
- Як ви гадаєте, кого вони стосуються?

Вибіркове читання
- Знайдіть і прочитайте рядки вірша, які потрібно читати з перелічувальною інтонацією.
- Знайдіть слова, якими описано сад.
- Знайдіть рядки вірша, які стосуються малюнка (с. 107).

Робота в парах
- До слів: сад, бажання, результат доберіть назви ознак із тексту.

Визначення головної думки вірша

Робота з текстом А. М'ястківського «Казка про яблуню»

Міркування-передбачення за назвою казки

Словникова робота
(Тлумачення лексичного значення слів дітьми.
Порівняння з тлумаченням підручника.)

Комбіноване читання казки з метою перевірки передбачень дітей.
Учитель — учні.
- Що особливого ви помітили в казці?
- Як побудовано речення?

Самостійне читання тексту із зупинками

Читання учнями казки від початку до слів «не знаю»

Перша зупинка
- Про що ви дізналися з читання першої частини?
- Що вас здивувало?
- Як ви думаєте, чому всі називали деревце дичкою?
- Подумайте і скажіть, яку назву можна дати І частині?

Мовчазне читання тексту від слів: «тут при нім» до слів:«його глід» та підкреслення дійових осіб.

Друга зупинка
Робота в парах

Читання в особах II частини
- Придумати заголовок цієї частини.
- Читання «ланцюжком» тексту від слів «але йшов» до слів «у мене».

Третя зупинка
- Знайдіть і прочитайте опис дички.
- Придумайте заголовок до цієї частини.
Читання тексту від слів «І коли зжовтів» до кінця.

Четверта зупинка
- Прочитайте, з чим порівнюється цвіт яблуні.
- Що вас у цій частині найбільше вразило, здивувало, схвилювало?
- Які слова підтверджують думку, що дідусь любить природу, що в нього умілі руки?
- Придумайте заголовок до IV частини тексту.

Обговорення тексту за запитаннями
- Де росло деревце?
- З чого виросло деревце?
- З чого напився дідусь води?
- З чого видно, що в дідуся умілі руки?

Складання плану до казки (заголовки до частин)

План
1. На узліссі росло деревце.
2. Розмова із зайчатком.
3. Йшов узліссям дід.
4. Восени дідусь приніс деревце додому.
5. Дозрівали яблука.

Відтворення змісту прочитаного

Короткий переказ казки за планом

Спостереження за мовою твору
- Як ви розумієте вислови: яблуня дичка; роздивляйсь зелені сни; деревце розвеселилось; водичка прозора, наче скло; заглушить його глід.

ІІІ. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Користуючись планом, складіть міні-розповідь «Яблунька».

Презентація виконаного завдання.

14.11.2014-1-4
- Порівняйте яблуньку дичку зі щепою словами з тексту.
 
IV. Підсумок уроку
- Яка головна думка оповідання А. М'ястківського «Казка про яблуню»?
- Який висновок ви зробили для себе?
Вербальна оцінка вчителем діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання
Прочитайте казку, поділіть на частини, розкажіть батькам, що вам особливо сподобалося в казці. Взяти інтерв'ю у батьків, дідусів про те, чи доводилося їм щепити дерева і як це відбувалося?
 
Урок 9. «Доброта людину прикрашає»
 
Матеріал до уроку: В. Сухомлинський «Покинуте кошеня».
Мета: розвивати навички мовчазного читання, зв'язного мовлення; формувати вміння ділити текст на логічно закінчені частини; спонукати дітей до бережного ставлення до природи.
Обладнання: ілюстрації котиків.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Учитель. Подивіться уважно на заголовок до тексту В. Сухомлинського «Покинуте кошеня».
- Як ви розумієте слово «покинуте»?
- Уявіть, яке це може бути кошеня?
- Подумайте, може хто з Вас бачив маленьке нещасне кошеня?
- Як ви з ним учинили?

14.11.2014-1-4
Порівняти кошеня «покинуте» й домашнє.

ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку

Повідомлення теми й мети уроку

Передбачення за заголовком і опорними словами: «Покинуте кошеня»
Опорні слова: виніс, пустив, сидить, нявчить, проходять, дивляться, жаліє, йде собі, притулилося, тремтить, взяла, понесла, замуркотіло.
(Діти роблять свої передбачення, які учитель записує на дошці.)

Мовчазне читання тексту учнями «Покинуте кошеня» В. Сухомлинського з метою перевірки передбаченого

Самостійне читання.
- Що вам особливо сподобалося в тексті?

Робота в парах
Опис кошеняти до зустрічі з Наталею і після.

Презентація відповідей
Учні по черзі описують покинуте кошеня і кошеня після зустрічі з Наталею.

Дискусійна шкала
Чи правильно вчинила дівчинка з кошеням?
Так ______________________________________________________ Ні
Діти обдумують свої відповіді і приносять папірці до шкали.
Потім вони формуються у дві групи й готуються захищати свою думку.

Презентація відповідей
Наприклад
Перша група. На нашу думку, Наталя правильно вчинила, що взяла кошеня додому.
Друга група. На нашу думку, не можна нести кошеня додому одразу, бо вдома можуть бути маленькі діти, а в кошеняти може бути лишай, або в мами алергія на шерсть, тому доведеться нести кошеня назад. І воно знову може бути покинутим.
Перша група. Але ж кошеня Наталя врятувала від голодної смерті, від холоду й від собак.
Друга група. Ми думаємо, що потрібно було кошеня підгодувати, підлікувати, спитати дорослих, чи можна брати його додому тощо.
(Діти дискутують, поки не доходять спільної думки.)
Може, у когось змінилася думка щодо того, чи завжди треба брати «покинутих» тварин додому?

14.11.2014-1-6ІІІ. Рефлексія
Складання порад дітям щодо бездомних тварин
? Треба думати, перш ніж брати тварин додому.
? Якщо беремо, то треба відповідати за них.
? Ми можемо годувати кошеня і захищати від холоду та ворогів, але додому не обов'язково всіх брати.

Поділ тексту на логічно закінчені частини

Робота в парах
- Прочитайте ту частину тексту, де описується ставлення людей до кошеняти.
- Дайте назву цій частині.
- Прочитайте ту частину тексту, де описується дія Наталочки щодо кошеняти.
- Дайте заголовок цій частині.

Вибіркове читання
- З яких рядків видно, що в Наталочки добре серце?
- Які речення потрібно читати з почуттям вдячності? Які з сумом, тривогою, ніжністю?

Розвиток зв'язного мовлення
Складання усної розповіді «Мій котик» за опорними словами: хвостик, лапки, шийка, вуса, муркоче, любить гратися.

IV. Підсумок уроку
- Чого навчає нас це оповідання?
- Яке відношення має оповідання «Покинуте кошеня» В. Сухомлинського до вивченого розділу?

Домашнє завдання
1. Прочитайте оповідання батькам «Покинуте кошеня».
2. Поміркуйте, як можна продовжити це оповідання.
3. Намалюйте свого котика.
 
Ольга ГОЛЯК
вчитель початкових класів спеціалізованої
школи № 211 Оболонського району м. Києва
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 3 (723), лютий 2014