„Столярні та теслярські з'єднання і вимоги до них ”.

Тема уроку: „Столярні та теслярські з'єднання і вимоги до них ”.
Мета: навчальна: ознайомити учнів з видами столярних з’єднань їх основними характеристиками та вимогами до них, сформувати вміння обирати та виготовляти потрібний тип з’єднання для виробу, використовувати допуски і посадки при розрахунках з’єднань; 
виховна: виховувати відповідальне ставлення до роботи;
розвиваюча: розвиток просторового мислення, старанності.
Дидактичне забезпечення: плакати, малюнки.
Матеріально-технічне забезпечення: зошит, ручка, креслярські інструменти.
Об’єкт навчальної чи продуктивної праці: швабра
Тип уроку: комбінований.
План уроку

№ п/п Етапи уроку Час Методи
1 Організаційна частина 1 хв. 
2 Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів 2 хв. Фронтальне опитування.
3 Повідомлення теми, мети уроку, Мотивація навчально-трудової діяльності учнів 2 хв. Розповідь з елементами бесіди
4 Викладення нового матеріалу 9 хв. Розповідь, бесіда , ілюстрація.
5 Закріплення нового матеріалу 2 хв. Фронтальне опитування
6 Практична робота 22 хв. 
6.1 Вступний інструктаж 5 хв. Пояснення 
6.2 Самостійна практична діяльність учнів і поточний інструктаж 15хв. 
6.3 Заключний інструктаж 2 хв. 
7 Підведення підсумків уроку 4 хв. 
8 Завдання для виконання вдома 1 хв. 
9 Прибирання робочих місць 2 хв. 


Хід уроку

1. Організаційна частина.
Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи, наявність спецодягу, створення позитивної емоційної атмосфери.
2. Актуалізація знань учнів перевірка раніше вивченого матеріалу.  
1. Що таке конструювання?
2. Які етапи включає в себе конструювання?
3. З яких конструкційних елементів складаються столярні вироби?
4. Що треба робити для правильної організації робочого місця і праці?
3. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів.
Тема: „Столярні з'єднання і вимоги до них. Допуски і посадки в деревообробці”.
На цьому уроці ми з вами повинні дізнатися про види столярних з’єднань їх основні характеристики та вимоги до них; ознайомитись з принципами взаємозамінності виробів і деталей у столярному виробництві; ознайомитись з поняттями допуск и посадка.
4. Викладення нового матеріалу. 
З'ЄДНАННЯ
Основними видами з'єднання столярних елементів є шипові з'єднання, споювання і зрощування.
Шипове з'єднання складається я двох елементів: шипа і гнізда або вушка (рис. 42). Бічні грані шипа 2 називаються щічками, а торцеві зрізи 1 — торцем шипа і 3— за плечиками. Закрита чотирибічна заглибина в з'єднуваній деталі називається гніздом 4, а відкрита — вушком 5.






Шипи бувають плоскі і круглі. Круглі звичайно роблять вставними. Шип, який проходить наскрізь, називається відкритим, або наскрізним. Якщо гніздо не наскрізне, то шип називають глухим.
Кількість шипів у з'єднанні залежить від товщини спряжуваних деталей. Із збільшенням числа шипів збільшується площа склеювання і міцність з'єднання. Міцність столярних з'єднань залежить також від точності виготовлення елементів з'єднань, якості деревини і клею, а також умов склеювання.
Існує багато видів з'єднань деталей. Кожний вид вибирають для певного виробу, але часто при виготовленні виробу застосовують кілька видів з'єднань деталей між собою.
З'єднання деталей під кутом одна до другої наливають шиповою в'язкою.
З'єднання коротких заготовок у довгі називають зрощуванням.
Існує кілька способів зрощування по довжині: зрощування накладкою, в стик, врубками й шипами. Найпростіші способи зрощування накладкою, прямим і косим стиком показано на рисунку 43. Ці способи застосовуються, коли навантаження на деталі невелике.
Деталі, що несуть навантаження, зрощують за допомогою способів, показаних на рисунку 44. При зрощуванні шипами одержують ще міцніше з'єднання. На рисунку 45 показано
конструктивні форми шипових з'єднань. Такі з'єднання мають значну площу клейового шва, що забезпечує високу міцність і жорсткість деталі в зоні зрощування.
З'єднання вузьких заготовок у широкі називають споюванням.
Споюванням з'єднують дошки і бруски при виготовленні щитів і широких деталей (кришок стола, табурета, дверних фільонок). На рисунку 46 показані різні види споювання деталей.











З'ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ ЦВЯХАМИ, ШУРУПАМИ, НАГЕЛЯМИ
З'єднання цвяхами. Деталі грубих столярних і столярно-будівельних виробів скріплюють цвяхами. Розрізняють цвяхи: будівельні круглі з плоскою головкою діаметром 0,8...1,6 мм, довжиною 8...50 мм; толеві круглі діаметром 2...0,3 мм, довжиною 20...40 мм; тарні діаметром 1,6...3,0 мм, довжиною 25...80 мм; шпалерні круглі діаметром 1,6...2,0 мм, довжиною 8...25 мм.
Для елементів з'єднань, які не пробивають наскрізь цвяхами, незалежно від товщини відстань між осями цвяхів повинна дорівнювати або бути більшою 15й. Відстань вздовж волокон деревини від цвяха до торця елемента встановлюють не менше 15а1.
При забиванні цвяха його утримують пальцями лівої руки біля головки. Удари по головці наносять центром бойка.
З'єднання шурупами. Шурупи застосовують для з'єднання окремих деталей, кріплення скоб'яних і фурнітурних виробів.
Довжина шурупів може бути від 6 до 120 мм, а діаметр — від 1,5 до 10 мм, причому довжина нарізаної частини становить від 0,5 до 0,6 всієї довжини шурупа. Головка шурупа має проріз для вставляння викрутки, за допомогою якої він закручується і викручується.
Шурупи надійно стягують з'єднувані деталі і міцно тримаються в деревині при умові їх закручування, а не вбивання молотком.
При вкручуванні шурупа в тверду деревину доцільно попередньо просвердлити або зробити столярним шилом (під дрібні шурупи) отвір приблизно 0,7 діаметра шурупа на глибину 1/2 або 3/4 його довжини.
Нагелі (дерев'яні цвяхи) застосовують для додаткового кріплення шипових з'єднань, які не вимагають прозорого опорядження. Нагелі виготовляють товщиною 3...12 мм.
Для кріплення деталей, виготовлених з м'якої деревини, нагелі роблять із деревини твердих порід квадратної форми. Такі нагелі сильніше розсувають волокна і міцніше стискуються ними.
Для кріплення деталей, виготовлених з твердої деревини, застосовують нагелі круглої форми з м'якої деревини.
Перед забиванням кінець нагеля загострюють і весь змащують клеєм. Забивають нагелі металевим молотком.

5. Закріплення одержаних знань.
1. У чому особливість виконання цвяхового з'єднання деталей з деревини твердих порід і модрини?
2. Чому шурупи потрібно закручувати, а не вбивати молотком? 
3. Коли застосовують нагелі?
6. Практична робота
Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо виготовляти виріб – швабру. 
Нагадую, що коли отримаєте інструмент, ви повинні правильно організувати своє робоче місце. Справа від себе ви розташовуєте той інструмент, який берете правою рукою, а в лівому куті той, який берете лівою рукою. 
6.1. Вступний інструктаж
На сьогоднішньому занятті нам потрібно з вами продовжити виготовлення швабри за ескізом та технологічною картою, яку ви розробили вдома. Для цього вам потрібні креслярські інструменти, інструменти для ручної обробки деревини. 
6.2. Поточний інструктаж
Учням роздаються заготовки для виконання практичної роботи. Цільові обходи місць, виправлення помилок.
Перший обхід:
- перевірка організації робочого місця
- санітарно-гігієнічних норм
- робоча поза 
Другий обхід:
- перевірка правильності виконання трудових прийомів.
Третій обхід:
- перевірка правильності виконання самоконтролю.
6.3. Заключний інструктаж
Критерії оцінювання виконаної роботи учня:
- охайність виробу;
- додержання розмірів; 
- правильність виконання виробу;  
7. Підведення підсумків.
На сьогоднішньому уроці ми дізнались про види столярних з’єднань їх основні характеристики та вимоги до них; ознайомились з принципами взаємозамінності виробів і деталей у столярному виробництві; продовжили роботу над виробом.
8. Домашнє завдання.
Опрацювати конспект
Опрацювати підручник §5. 
9. Прибирання робочих місць




Останні статті

Нові виховні заходи