ВИХОВНИЙ ЗАХІД «ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ ПТАШЦІ ШКОДИ НЕ ЗАВДАТИ?»

ВИХОВНИЙ ЗАХІД «ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ ПТАШЦІ ШКОДИ НЕ ЗАВДАТИ?»ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
 
Мета: ознайомити учнів з правилами поведінки у природі; розвивати навички дбайливого ставлення до природи; привчати турбуватися про птахів; розвивати пам'ять, мовлення, творчість, мислення; розширювати кругозір, виховувати любов до пернатих друзів, бажання оберігати їх і допомагати.
Обладнання: виставка малюнків «Птахи у природі»; слайди «Птахи»; аудіозапис пташиного співу; костюми птахів.

Гасло:
 
Люблю я в рідному краю веселі співанки пташині...
 
Хід заходу

І. Організаційний момент

►► Читання вірша
 
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
                                 І. Франко
 
- Про яку пору року йдеться у вірші?
- Як зрозуміти рядки вірша «Повно гомону, розмови і пісень в чагарнику? »
- Хто ж це здійняв стільки галасу?
- Відгадайте загадку — і вона допоможе вам знайти відповіді на запитання.
 
Прилетіли гості,
Сіли на помості,
Без сокири,без лопати
Поробили собі хати.
Здогадались, дітлахи?
Ну, звичайно, це... (птахи).
 
ІІ. Основна частина заходу

- Сьогодні поговоримо про наших друзів — птахів. Що ж нам потрібно знати про них, аби не зашкодити крилатим?

Невід'ємною складовою кожного лісу є птахи. Вони — окраса нашого саду, полів, степів, гаїв. Своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять наше життя радісним і приємним. А чи знаєте ви птахів? Перевірмо.

Якщо ви відгадаєте загадку, то на нашому екрані з'явиться цей птах.

● Я ловлю комах, жучків,
Їм біленьких черв'ячків,
В теплий край я не літаю:
Під стріхою хату маю.
Цвірінь — сів я на хлівець,
Звати мене... (Горобець)

● Довгі ноги, довгий ніс.
Прилетів — обід приніс:
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. (Журавель)

● В мене є великий хист.
Я співаю, як артист.
Спів мій радісний усюди
Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

● Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкидає,
Та у лісі в холодку
Все кує: «Ку-ку! Ку-ку!»? (Зозуля)

● Що воно за дивна птиця?
Світла денного боїться...
Дзьоб крючком, великі очі,
Ху-ху-ху — кричить вона.
Відгадали? Ні?.. (Сова)

● Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

● Всі в блакитнім піджаку,
В рожевій сорочці.
В нас зимою по садку Гуляють, як гості. (Снігурі)

● Не людина, а живе в хатці. (Шпак)

● У болоті плаче, а з болота не йде. (Кулик)

● Хоч я не молоток —
По дереву вдаряю,
Кожнісінький куток
Обслідувать бажаю. (Дятел)
 
У ч и т е л ь. Після холодної зими настали весняні сонячні дні. Пожвавішали, ожили горобчики, затягли своє «ці-ці-фі, ці-ці-фі, ці-ці-фі» синички. Володарює весна. «Ой, весна, весна, днем красна», — говорять люди й виходять гостей стрічати.

1 – й  у ч е н ь. З теплих країв першими повертаються шпаки. Відбувається це переважно в середині лютого, а якщо весна затримується, то на початку березня.

2 – й  у ч е н ь. У березні прилітають жайворонки, дрозди, журавлі, чаплі, зяблики, малинівки, сиві дятли, вальдшнепи.

3 – й  у ч е н ь. На початку квітня повертаються білі лелеки, гуси, сови-сплюшки, чорнолобі сорокопуди.

4 – й  у ч е н ь. Місяць квітень — час прильоту зозуль, очеретянок, горихвісток, одудів, міської та сільської ластівки.

5 – й  у ч е н ь. На початку травня з'являються горлиці, мухоловки, перепілки, бджолоїдки, сиворакші.

6 – й  у ч е н ь. Останніми, в першій декаді травня, з'являються в рідному краї іволги, стрижі, берегові ластівки, змієшийки, солов'ї.

У ч и т е л ь. І ті птахи, які повернулися з далеких країв, і ті, що перебувають зиму вдома, починають лаштувати гнізда. Граки, ворони, лелеки, орли, часом ластівки ремонтують, упорядковують свої минулорічні оселі. Інші птахи щороку будують нове житло і починають цю справу з вибору ділянки для гнізда. Розмір ділянки у різних птахів різний. Усе залежить від того, скільки потрібно їжі майбутній сім'ї.

Гнізда птахи будують на землі (дрімлюга, глухар, соловейко, шеврик), у купах хмизу, на пеньках, у кущах, у кронах дерев мостять гнізда славки, дрозди, малинівки, шишкарі. У дуплах дерев селяться дятли, синиці, повзики, сови.

Чи прислухалися ви коли-небудь, як навесні співають птахи? І не лише уславлені співаки — солов'ї, дрозди, малинівки, синьошийки, зяблики, а й безголосі птахи: натхненно клацає дзьобиком лелека, барабанить по сухій гілляці дятел, піднімається й падає, розправивши крила, бекас. І тоді лунає над лісовим болотом його «бе- е-е...» Послухаймо в записі весняний спів пташок.

Весняна пісня птахів — це сигнал про те, що територія зайнята, що на ній мостять гніздо. Той, хто спізнився з вибором оселища,— повинен шукати вільного місця.

Найголосніше птахи співають рано-вранці та ввечері. Але з'являються пташенята — і їм стає не до співу.

Крім пісень, у птахів є ще й звуки, якими вони сигналізують про певну подію: знахідку корму, появу хижака тощо. На відміну від пісень, ці звуки переважно короткі, почути їх можна цілорічно.

7 – й  у ч е н ь
 
Соловейко навесні, навесні
Сипле співи голосні, голосні.
Соловейку, щебечи, щебечи.
Мене співам научи, научи.
Заспіваєм ми удвох, ми удвох,
Починаєм: — Тіу-тьох! Тіу-тьох!
                                        Грицько Бойко, «Соловейко»
 
У ч и т е л ь. А чи знаєте ви, діти, що сезоном тиші називають період з кінця квітня до початку липня, коли дикі тварини виводять потомство — пташенят, звіренят, плазунят... Але називають не тому, що тоді тиша стоїть у лісі, в полі, в долині ріки. А тому, що тиші в цей період слід дотримувати: якнайменше тварин турбувати, не заважати їм піклуватися про свою малечу.

Присутність людей у місцях, де живуть дикі тварини, створює так званий «фактор турбування», який викликає у тварин стан постійної тривоги, порушує добовий ритм їх життєдіяльності.

8 – й  у ч е н ь. Птахи, якщо їх наполохати, змушені злітати з гнізда.

9 – й  у ч е н ь. Сіра ворона не відлітає далеко від пташенят. Вона повертається до гнізда, як тільки від нього відійдуть.

10 – й  у ч е н ь. А коли потурбувати кілька разів сіру гуску — вона залишає гніздо назавжди.

11 – й  у ч е н ь. Годинами не повертаються до гнізда зігнані з нього журавлі, глухарі, качки.

12 – й  у ч е н ь. Яєчка за цей час можуть охолонути — із них не вилупляться пташенята.

У ч и т е л ь. Аж ось пташенята вивелися. Батьки повинні безперервно їх годувати (кожні 15—17 хв. світлого періоду доби), захищати від негоди, зігрівати. Зрозуміло, що може трапитися, якщо їм заважати. Пташенята, яких мати водить виводком (глухар, тетерев, куріпка) за сигналом тривоги розбігаються і ховаються, але частина відбігає задалеко, не чує потім материного голосу, гине від холоду, стає здобиччю хижаків.

Пам'ятайте!

Навіть проста допитливість, особливо властива дітям, може призвести до трагічних наслідків. Здається, що там особливого: розсунув гілки чи траву, помилувався голубенькими яєчками чи жовторотими пташенятами, та й пішов собі далі. Однак гніздо вже розмасковане, шлях до нього відкритий і вороні, і куниці, й тхору, і будь-якому іншому лісовому розбишаці.

Дорослих птахів не можна турбувати, коли вони линяють. У лебедів, гусей, качок, журавлів водночас випадають всі пера крил, птахи втрачають здатність літати (лебідь — на півтора місяця), переховується в найглухіших місцях.

На узліссях, на лісових галявинах часто можна бачити пташенят, які ще не вміють літати. Людям здається, що малюки випали з гнізда і можуть загинути. Пташенят ловлять, несуть додому... Цього робити не слід. Пташенята непосидючі, вони не випали, а залишили гніздо. Батьки чують їх писк і носять їм їжу доти, доки ті не зможуть жити самостійно.

1 – й  у ч е н ь
 
Ніколи не завдамо шкоди
Ми пташці у нашім краю.
Хай лине в гаї і на води,
Співає для нас у маю.
 
2 – й  у ч е н ь
 
Зустрінуться в рідному краї
З ключем журавлиним вгорі
Синичок і щигликів зграї,
І повзики, і снігурі.
 
3 – й  у ч е н ь
 
У кору застукає дятел
Сигналом робочого дня,
І знову почне працювати
Корисне, мале пташеня.
 
4 – й  у ч е н ь
 
У саду літа синичка:
Тінь-тінь-тінь!
Мов маленька садівничка
Хазяйнує цілий день.
 
5 – й  у ч е н ь
 
В лісі сталася біда —
Гусінь листя об'їда,
І на дубі, і на клені,
І на ясені зеленім.
Солов'ї, шпаки, синиці
Вмить злетілись, як годиться,
І давай сурмить тривогу:
- Гей, пташки! На допомогу!
 
17.02.2015-1-3ц        17.02.2015-1-1ц
 
У ч и т е л ь. Отже, на планеті Земля живе дуже багато різноманітних птахів. Вони знищують шкідників і цим приносять велику користь. Так, наприклад, пара синиць за день з'їдає близько тисячі гусениць. Одна сова за літо знищує тисячу польових мишей. Один грак чи галка, під час оранки поля, за день з'їдає 400 личинок хруща. Ластівка за рік з'їдає близько двох тисяч кілограмів комах (це майже повний кузов вантажної машини).

Значна роль птахів і в розповсюджені насіння лісових кущів, трав, що мають соковиті плоди, зокрема малина, жимолость, чорниця, крушина, брусниця. Птахи переносять з місця на місце й насіння дерев. Сойка, наприклад, у великій кількості розносить жолуді, цим самим сприяє розповсюдженню дубів. Роблячи собі запаси, птах ховає їх під мох та зариває у землю. Так само сороки й ворони саджають горіхи.
 
17.02.2015-1-2ц        17.02.2015-1-41ц

►► Вікторина

1. Які птахи прилітають до нас першими? (Шпаки)
2. Скільки потрібно взяти «а», щоб отримати назву птаха? (Сорока)
3. Який птах вигодовує пташенят узимку? (Шишкар)
4. Що птахам страшніше взимку — холод чи голод? (Голод)
5. Пташенята якого птаха не знають своєї матері? (Зозулі)
6. Якого птаха називають лісовим лікарем? (Дятла)
7. Які птахи прилітають до нас з настанням зими? (Снігурі)
8. Який птах найшвидший? (Сокіл)
9. Чого слід чекати, якщо горобці купаються в пилюці? (Дощу)
10. Який птах удень спочиває, а вночі гуляє? (Сова)

17.02.2015-1-41снигц        17.02.2015-1-41зозул
 
III. Підсумок заходу

►► Круговий монолог «Пташка маленька, а користь велика»

1 – й  у ч е н ь. Ми, птахи, — невід'ємна складова природи.

2 – й  у ч е н ь. Ми прикрашаємо діброви, луки, степи, ліси, полонини.

3 – й  у ч е н ь. Ми, птахи, — окраса парків і садів.

4 – й  у ч е н ь. Без нас, птахів, не можна уявити весну.

5 – й  у ч е н ь. Червоногруді снігурі оживляють зимовий пейзаж.

1 – й  у ч е н ь. Ми, птахи, допомагаємо людям боротися за кращий урожай.

2 – й  у ч е н ь. Звеселяємо життя людей.

3 – й  у ч е н ь. Лікуємо та садимо дерева.

4 – й  у ч е н ь. Ми, птахи, — голос наших лісів, полів, гір і пустель.

5 – й  у ч е н ь. Ми — діти повітря, підкорювачі повітряного океану.

1 – й  у ч е н ь. Ми піднімаємося вище хмар, перелітаємо через пустелі й моря.

2 – й  у ч е н ь. Захищаємо ліси, поля, городи від шкідників.

3 – й  у ч е н ь. Ми, птахи, звертаємося до людей: «Оберігайте нас!»

4 – й  у ч е н ь. «Приходьте на допомогу в скрутну для нас хвилину!»

5 – й  у ч е н ь. І перш ніж що-небудь зробити зле, замахнувшись нащось, згадайте слова: «Обережно, життя!»

У ч е н ь
 
Ось наша відповідь птахам!
Ми друзі вірні й щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій,
І тих, що зимують у нас.
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Відгадай! Загадки, прислів'я, приказки та скоромовки у дитячому садку / упор. Л. В. Гураш, Г. Г. Клюева, А. М. Богуш. — К. : Радянська школа, 1981. — 141 с.
2. Дванадцять місяців. Настільна книга-календар. Для молодшого шкільного віку. — К. : Веселка, 1988. — 191 с.
3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання МОН України) / упор. А. В. Лихва. — 3-тє вид. — X. : Вид. група «Основа», 2012. — 373, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Класний керівник»).
 
 
Навчальне видання «Виховання екологічної культури
молодших школярів. Частина ІІ» / О. В. Депетист, В. В. Чала,
Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка
журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 7 (127)).

Останні статті

Нові виховні заходи