Мета: вчити дітей розуміти індивідуальність людини не лише як фізичної особи, а й як об'єкта соціального оточення; вказати на значення уміння слухати й спілкуватися, на збереження і зміцнення здоров'я; розвивати повагу до себе та інших людей; формувати етичні звички; виховувати любов до свого народу, рідної мови, культуру поведінки.
Обладнання: малюнки, на яких зображено спілкування з друзями, однокласниками у класі; зошит із курсу «Основи здоров'я»; малюнки із зображенням машини часу, назв зупинок; підручник.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Соціальне середовище — це суспільство, в якому живе людина. Усе своє життя людина проводить в оточенні інших людей. Від того, які відносини виникають між ними, залежить самопочуття, здоров'я кожного. Щоб людина почувалася добре серед інших людей, її соціальне середовище має бути сприйнятливим, комфортним. У державі повинні бути мир і процвітання. У колективі — доброзичливі взаємини. У сім'ї — добробут і любов.
Доброзичливість і повага до інших допомагають підтримувати гарні товариські відносини з однокласниками, рідними, уникати сварок і конфліктів. І сьогодні на уроці ми дізнаємось, коли з'явилась мова і навіщо людям взагалі потрібно було придумувати мову, правила спілкування. А допоможе нам у цьому машина часу. Вона дає можливість побудувати в далекому минулому, сьогоденні й зазирнути в майбутнє.
(На дошці — малюнок із зображенням незвичайної машини.)
Машина часу вас чекає,
До мандрівки закликає,
Ми відкриваємо світлиці,
Мови нашої таємниці.
Учитель. Ви всі — пасажири. Тож вирушаймо у подорож.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Зупинка «Минуле» Отже, щоб зрозуміти, як виникла мова, нам потрібно повернутися на кілька тисяч років назад, коли на планеті жили перші люди. Ми приземлились у далекому минулому і нам потрібно привітатися з мешканцями того часу за допомогою «мови жестів». (Діти показують, як можна вітатися.)
Читання й обговорення вірша «Невигадана історія про появу мови» Лесі Вознюк (с. 64)
- - За допомогою яких жестів спілкувались наші пращури?
- - Як показували радість? Як зустрічали чужинців?
- - Навіщо вигадали мову?
Історична довідка Було це дуже-дуже давно. У ті часи на землі не було ще жодного будинку, і люди жили у печерах. Але спочатку в печерах жили ведмеді. Багато часу чи мало минуло, але люди виселили якимось чином ведмедів із печер і поселились у них самі. Зайшли люди до своїх нових помешкань, роздивились й раптом побачили на стінах якісь таємничі позначки. Але виявилося, що нічого таємничого в них немає. Це були подряпини, які зробили ведмеді, коли точили кігті об стіну. Через ці подряпини люди дійшли цікавого висновку: значить, на рівній поверхні можна надряпати якесь зображення. З того часу й почала виникати на планеті писемність.
Письмом-малюнком не можна було розповісти про все. Труднощі виникали тоді, коли потрібно було передати на письмі дію, почуття. Зображення, наприклад, могло передавати різні значення: іти, пішов, іде тощо. Виникла потреба у звуках і буквах. Щоправда, на перших порах вони були дещо незвичайними, оскільки кожній букві відповідав певний предмет, тобто це були букви — малюнки. Наприклад, намальований лев — буква л, сокіл — с. Завдяки цьому виникає спілкування.
(Пояснення значення слова «спілкування».)
Спілкування — розмовляти, ділитися думками.
Зупинка «Сьогодення»
Читання оповідання Валентини Осеєвої «Хороше» (с. 143).
- - Чи захотів хлопчик почути свою сестричку, няню, песика?
- - Яка різниця між «слухати» і «чути»?
- - Про кого кажуть: «В одне вухо влітає, а в друге — вилітає»?
Бліц-турнір
- - Який вираз обличчя у людини, яка тебе уважно слухає?
- - Яке положення тіла?
- - Яка міміка?
- - Які жести?
- - Як можна зрозуміти, що тебе не слухають?
- - Що найважливіше у спілкуванні?
Зупинка «Оздоровлювальна»
- Я бажаю здоров'я, радості знань всім, хто ліворуч від мене (повертаються вліво, руки підняті).
- Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто праворуч від мене, (повертаються направо, руки на грудях).
- Я бажаю здоров'я, радості, знань всім тим, хто попереду від мене, (повертаються вперед руки перед собою).
- Я бажаю здоров'я, добробуту всім людям, що живуть у моєму місті, (руки підняті догори).
- Я бажаю здоров'я, щастя, злагоди всім людям України, (руки в сторони).
- Я бажаю здоров'я, щастя й миру всім людям планети Земля, (рухи руками перед собою, ніби перехрещуючи їх).
Бесіда про етичні відносини з людьми
Учитель. Із самого малечку кожен повинен засвоїти норми моралі, правила поведінки, за якими треба жити у людському суспільстві. Це необхідно для того, щоб жити з усіма в мирі й злагоді, щоб не гризло сумління, не мучила совість. Кожна людина повинна прагнути стати чесною і порядною. Але щоб вирости такою, треба боротися з лінощами, недбалістю, брехливістю, відкинути заздрість і багато негативного, що раптом з'являється у характері.
Завжди з усіма треба бути чесним і ввічливим. Адже образливе слово, як гострий меч, глибоко ранить. Тому завжди думайте, що і як казати, щоб не образити людину. «Шабля ранить голову, а слово — душу», — ось як говорить народ. Друзі, будьте мудрими і розумними, чесними і порядними, тоді будете мати радість і щастя. Бо доброму скрізь добре, а щастя без розуму — дірява торбина.
Вірш «Невихований ведмідь» Ігоря Січовика (с. 66)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Зупинка «Програмувальна»
Робота у групах. (Кожна група отримує завдання.)
Група 1. Які чарівні слова ви знаєте?
Група 2. Коли потрібно вживати ввічливі слова?
Група 3. Поясніть, що означають прислів'я:
- ? Як ти до людей, так і люди до тебе.
- ? Щире вітання дорожче за частування.
- ? Від теплого слова і лід розтає.
Група 4. Поясніть, що означають прислів'я:
- Слово - не горобець, випустиш — не впіймаєш.
- Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.
- Добре тому жити — хто не вміє говорити.
- Красне слово — золотий ключ.
Зупинка «Практична»
Складання пам'ятки, як правильно висловити прохання:
- приязно подивись на співрозмовника;
- чемно привітайтесь;
- поясніть, що ви хочете;
- ввічливо попросіть допомоги;
- якщо вам допомогли, щиро подякуйте;
- якщо відмовили, перепросіть («Вибачте, що потурбував»);
- ставтеся одне до одного і до всіх людей з повагою;
- поважайте себе, адже ви — людина;
- дотримуйтесь правил гарного тону при спілкуванні;
- дивіться людині в очі, коли вітаєтесь і розмовляєте з нею;
- говоріть чітко і спокійно, стежте за силою звуку, ніколи не підвищуйте голос, не кричіть — це негарно;
- вживайте «чарівні слова» у мові, у звертанні до дорослих людей та однолітків;
- до дорослих звертайся на ви;
- ніколи не вживайте у своїй мові нецензурних, брутальних слів, адже це не прикрашає людину, а навпаки, принижує її, збіднює її мову та інтелект;
- ніколи не перебивайте розмову людей, а дочекайтесь, коли розмову завершать;
- коли розмовляють дорослі, не слід втручатися у їхню розмову і щось додавати своє, заперечувати чи стверджувати, коли тебе не питають;
- говорити треба завжди правду, адже брехня не робить вам честі, і вона завжди вилізе на поверхню. Недаремно народна мудрість каже: «Шила в мішку не сховаєш»;
- найбільша сила — це розум. Тому треба послуговуватися цим правилом у житті.
Хвилина ерудита
Учитель. Прочитайте прислів’я. Як його розшифруєте?
Г.в.р.т... н.д.м.т. — ц.т.с.м., щ. стр.л.т... н. вц.л.т.!
(Говорити і не думати — це те саме, що стріляти і не вцілити!)
Конкурс «Кращий артист»
Сценка 1. Вибрати одного Ведмедем, а іншого — Пасічником. Розіграти, як Ведмідь просить у Пасічника скуштувати меду. Потім обмінятися ролями і ще раз зіграти сценку;
Сценка 2. Сестричка просить меншу сестричку або братика випити гіркі ліки.
Сценка 3. Лікар стоматолог просить маленьку дитину показати зубки.
Робота в зошиті
Зупинка «Майбутнє»
Учитель. Внутрішній світ дитини, її емоції, зацікавленість відображаються в її очах, рисах обличчя, а також у поведінці й культурі спілкування. Багатому внутрішньому світу дитини відповідає й висока культура поведінки та спілкування. Ні відмінне навчання, ні багатства родини, ні пережита неприємність, ні поганий стан здоров’я не дають права дітям і дорослим бути нечемними з оточенням.
V. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Рюкзак»
Кожен учень на аркуші паперу записує відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, що ви набули на уроці, ви візьмете із собою для використання у житті і на інших уроках?». Аркуші з відповідями після оголошення у класі складаються до рюкзака.