З А Г А Л Ь Н І П Р И Н Ц И П И НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Перша допомогаПриступаючи до надання допомоги, потрібно негайно припинити дію травмуючих факторів, які викликали нещасний випадок (витягти потопаючого з води, винести із загазованого приміщення і ін.). Це повинно бути зроблено дуже обережно, щоб не завдати додаткових страждань травмованому і не посилити важкість отриманого пошкодження. Потім потрібно винести постраждалого з проїжджої частини вулиці або з тротуару в безпечне і більш спокійне місце, зручно вкласти, ослабити або розстібну комір, поясний ремінь, по можливості вкрити і викликати лікаря.


Однак, перш ніж приступити до надання допомоги, ще до приходу лікаря потрібно з'ясувати причину важкого стану постраждалого і тільки після цього зупинити кровотечу, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, накласти пов'язку і т.д. Якщо неясно, що треба зробити, то необхідно якнайшвидше доставити постраждалого в найближчий лікувальний заклад. У багатьох випадках тільки негайна госпіталізація може зберегти життя хворому чи постраждалому. Для цього потрібно використовувати будь-який транспорт, оскільки не виключається необхідність термінового хірургічного втручання.

ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ЖИТТЯ І СМЕРТІ

Одним з найважливіших етапів у комплексі заходів з надання першої допомоги до прибуття лікаря - швидке виявлення ознак життя чи смерті у людини, що потрапила в біду. Смерть не завжди наступає миттєво, навіть після дуже важких травм. Найчастіше відбувається поступове згасання життєвих функцій, що настає в певній послідовності.

Рятівник повинен знати основні ознаки наявності життя, а саме:

1. Серцебиття, яке визначають щільним прикладенням вуха або долоні до грудної клітки в її лівій половині на рів¬ні лівого соска;

2. Пульсація артерій в лівій або правій половині шиї, в області променево-зап'ястного суглоба; в середині пахової області по передньовнутрішній поверхні, це розташовується стегнова артерія;

3. Дихання, яке визначають візуально або прикладенням долонь до грудей і живота, за рухом грудної клітки або передньої черевної стінки, якщо пітніє дзеркальце або якийсь блискучий предмет, прикладені до носа і рота, якщо відмічається мінімальний рух шматочка вати, піднесеного до носа і рота;

4. Реакція зіниць на світло, вологість і блиск рогівок свідчать про наявність життя. Реакцію зіниць на світло перевіряють, затуливши очі від денного світла і різко відсмикнувши долоні від очей. При цьому можна помітити звуження зіниці, що свідчить про наявність життя. В темний час доби можна використати запалений сірник або електричний ліхтарик.
Але слід знати, що відсутність цих ознак може свідчити лише про різко загальмовані життєві процеси в організмі при так званій клінічній смерті, тому необхідно негайно приступити до надання першої допомоги і не припиняти її до появи явних ознак смерті, до яких відносяться:
- висихання і помутніння рогівки очей;
- збереження деформації зіниці при стисненні очного яблука між пальцями;
- похолодніння тіла, легко відчутне долонями, і поява синьо-фіолетових (трупних) плям на шкірі. При положенні "на спині" трупні плями виникають в області сідниць, лопаток, поясниці; при положенні "на животі" плями виникають на обличчі, шиї, грудях, передній черевній стінці;
- достовірною ознакою смерті є розвиток трупного заклякання, яке частіше за все виникає через 2-4 години після смерті.
Приступаючи до надання першої допомоги, нерідко доводиться знімати з постраждалого одяг. Для того, щоб не заподіяти сильнішого болю, рятівник повинен знати основні правила і порядок зняття одягу і взуття. Спочатку знімати їх потрібно з непошкодженої частини тіла. Так, наприклад, при пошкодженні руки або ноги починати потрібно із здорової кінцівки. Тільки після цього, обережно потягуючи за рукав або штанину і притримуючи пошкоджену кінцівку її звільняють від одягу. В тому випадку, коли важкохворий або постраждалий лежить на спині і посадити його неможливо, одяг починають знімати з верхньої половини тіла.
При сильній кровотечі, опіках одяг краще розрізати. Обгорілу і прилиплу до шкіри тканину не можна "віддирати" від шкіри - її або залишають на місці, або акуратно обрізають ножицями навколо обпеченої ділянки шкіри.

При наданні першої медичної допомоги заборонено:

- переносити постраждалого на інше місце, якщо йому не загрожує вогонь, обвал будівлі, затоплення або інші фактори;
- накладаючи пов'язку, шину завдавати без потреби сильнішого болю постраждалому і тим самим погіршувати його стан;
- вправляти у рану внутрішні органи при пораненнях грудної і особливо черевної порожнини;
- давати воду або ліки для приймання всередину непритомним;
- торкатись до рани руками або якими-небудь предметами;
- видаляти чужорідні предмети із рани черевної, грудної або черепної порожнин, їх необхідно залишити у рані, навіть якщо вони значних розмірів і можуть бути легко видалені. До прибуття лікаря їх необхідно прикрити перев'язувальним матеріалом і обережно забинтувати;
- непритомного залишати на спині, особливо при нудоті і блювоті. В залежності від стану постраждалого, його пот¬рібно повернути на бік, або у крайньому випадку повернути на бік його голову;
- знімати одяг і взуття з постраждалого у важкому стані. При необхідності, одяг можна розірвати або розрізати;
- дозволяти постраждалому дивитись на свою рану;
- погіршувати психологічний стан постраждалого своїм надто заклопотаним і стривоженим виглядом. Надавати допомогу потрібно спокійно і впевнено, заспокоюючи і підбадьорюючи постраждалого;
- витягувати постраждалого із вогню або іншого небезпечного місця, не забезпечивши власну безпеку.

В умовах надзвичайних ситуацій необхідно:

1. Оглядітися перед тим, як надавати допомогу постраждалому, щоб своєчасно помітити можливе джерело небезпеки - загрозу обвалу, пожежу, руйнування газопроводу, підйом води (при затопленні), початок руху ґрунтових мас та ін.

2. Забезпечити безпеку постраждалого і свою, обережно, уникаючи зайвих рухів, відтягнувши його в безпечне місце.

3. Оглянути постраждалого, зупинити кровотечу, встановити наявність дихання, ран, переломів, забоїв, вивихів.

4. Якщо постраждалий при свідомості, з'ясувати на що він скаржиться, де, коли і як отримав пошкодження, заспокоїти і підбадьорити його.

5. Постраждалого необхідно утримувати в теплі. Для обігрівання використову¬ють ковдри, грілки, пляшки з гарячою водою, каміння, нагріте у вогнищі.

6. Якщо у постраждалого не пошкоджені органи черевної порожнини і він не втратив свідомості, йому потрібно давати як можна більше пити, краще всього води з додаванням кухонної солі (1 чайна ложка) і питної соди (0,5 чайної ложки) на літр води. При пошкодженнях органів черевної порожнини, до губів прикладають марлеву серветку, змочену водою.

7. Після зупинки кровотечі і відновлення дихання, зробити все можливе для виклику лікаря або доставки постраждалого до найближчого лікувального закладу.

Підготовлено
відділом з питань надзвичайних ситуацій
Глухівської міської ради, Глухів, 2014


Останні статті

Нові виховні заходи