Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття

Тема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття.

Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ століття та внеском її видатних представників у цей процес; повідомити школярів про діяльність українського дворянства щодо відновлення автономних прав України; розвивати вміння працювати з історичними документами, аналізувати їх; утверджувати активну громадянську позицію та сприяти вихованню громадянськості та патріотизму.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

* Пояснювати причини та особливості національного відродження в Наддніпрянській Україні;
* Розповісти про роль української інтелігенції у процесі національного відродження;
* Аргументувати своє ставлення до необхідності національного відродження на українських землях.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Основні поняття: національна ідея, національне відродження, самосвідомість, автономія, , етнографія.

Основні дати:

1791 – таємна місія В. Капніста до прусського короля в Берлін.

1798 – видання в Петербурзі трьох частин поеми Котляревського „Енеїда”.

Початок ХІХ ст. – написання „Історії русів”

Структура уроку

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми і мети уроку з мотиваційним аспектом.

3. Вивчення нового матеріалу:

* Національна ідея у суспільно – політичному русі України.
* Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В.Капніста і Новгород – Сіверський гурток як прояви його діяльності.
* „Історія Русів”, її значення у формуванні національної самосвідомості

4. Закріплення нових знань і вмінь учнів (під час опрацювання кожного питання).

5. Підсумок уроку.

6. Домашнє завдання.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми і мети уроку з мотиваційним аспектом.

„Найбільшою нісенітницею є та, буцім Україна була колись єдиною неподільною із погляду національних інтересів і змагань, як хотять впевнити наші псевдопатріоти, такої України ніколи не існувало і не існує. Ніколи Україна не боролася ні за який свідомий загальноукраїнський ідеал, і ніколи не існувало свідомого загальноукраїнського патріотизму...”
(Хрестоматія з історії УРСР)
„Україна стане колись новою Грецією: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля – все колись прокинеться: з тільки малих племен, якими колись були греки, повстане велика, культурна нація, і її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген, у далекий світ”.
(В.Січинський „Чужинці про Україну”)

* Про яку країну іде мова в цих висловлюваннях?

* Чи однакові точки зору авторів?

* Як ви можете оцінити ці твердження?

Авторами цих тверджень є український поет П.Грабовський (1) і німецький філософ Й.- Г. Гердер (2). Отже, існували різні точки зору щодо майбутнього українського народу.

* До складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?

* Які умови необхідні для створення власної держави?

( прагнення до незалежності, національна самосвідомість, спільна територія...)

Сьогодні на уроці, ми розглянемо, чи існували ці умови наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття? А також, проаналізувавши фактичний матеріал, дамо відповідь на запитання: „Чи розпочалося національне відродження на Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?”

3. Вивчення нового матеріалу.

Словникова робота.

Для подальшої роботи на уроці нам потрібні будуть слідуючи терміни:

Терміни для словникової роботи

Які з цих термінів ви можете пояснити? Як ви розумієте інші?

Для точного визначення поняття скористайтеся словниками.

СЛОВНИК

Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.

Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.

Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.

Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.

Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в політичному житті.

Національна ідея у суспільно – політичному русі України.

Розповідь вчителя:

У всесвітній історії ХІХ століття - це час розквіту різних прогресивних ідей. Далеко позаду залишились погляди, які пояснювали світ лише з точки зору Божої волі. Освічені європейці ствердились у можливостях людського розуму, що й породило безліч різних ідеологій, які проникали в Україну. Наприклад, ідеї Просвітництва та Французької революції.

Однією з таких ідеологій була ідея національної самосвідомості. І раніше народи усвідомлювали свої відмінності від інших народів, та соціально – економічні відмінності в середовищі одного народу вважалися більш значимими. А саме: українські, польські, російські феодали відчували, що мають більше спільного з феодалами інших країн, ніж з селянами своєї. На початку ХІХ століття починають формуватися інші погляди, нове розуміння суспільства, яке спирається на загальність мови й культури.

Україна не стала винятком.

Робота в малих групах.

1.Визначте умови, в яких розпочалося формування національної свідомості.

2. Визначте, які складові має національне відродження.

Результати роботи мають бути наступні:

Умови в яких розпочалося формування національної свідомості:

* Відсутність єдиної території;
* Тотальна русифікація українського населення;
* Зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів;
* Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії;
* Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України.

Складові національного відродження:

* Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя.
* Відродження історичного минулого
* Впровадження і захист української мови.
* Поява творів української літератури.
* Відродження національного мистецтва, традицій.

Бесіда за питаннями

- З’ясуйте причини і необхідність національного відродження України на початку ХІХ століття. Проведіть аналогію з нинішнім періодом.

Національне відродження - це перший крок до формування національної ідеї, без нього не може сформуватись національна самосвідомість, тобто усвідомлення себе не „малоросами”, не людьми другого сорту, нездатними ідентифікувати себе етнічно.

- Чи було українське суспільство підготовлене до активної боротьби за свою незалежність?

- Які прояви національного відродження могли мати місце в той час?

Розповідь вчителя.

Основною формою національного відродження стало відродження української мови. Велику роль у формуванні сучасної української мови і літератури відіграв І.Котляревський. Його поема „Енеїда”, яка побачила світ 1798 року, написана народною мовою, стала першим таким твором в українській літературі. Основи нової української літератури заклали також письменники Є.Гребінка, П.Гулак – Артемовський і Т. Шевченко.

- Чи можна вважати, що українська мова відіграла важливу роль у формуванні сучасної Української держави? Свою відповідь обґрунтуйте!

Мовно – культурна проблем стала однією з найважливіших у житті освіченої громадськості після ліквідації козацької автономії. Її вирішення стало справою життя багатьох інтелігентів, людей розумової праці, які здебільшого походили з незаможних верств населення: дрібно – маєткового дворянства, нижнього і середнього за посадами і статками духовенства, людей козацького і міщанського станів.

Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В.Капніста і Новгород – Сіверський гурток як прояви його діяльності.

Робота великими групами (4)

Кожна група одержує роздатковий матеріал і впродовж 5 хвилин відповідає на поставлені запитання.

Перша група.

З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії Василя Капніста.

„... до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, або Російської України, який назвав себе Капністом. Він твердить, що його послали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд, а саме князь Потьомкін, здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої Величності – в такому випадку вони зможуть скинути російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорізьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...”

Український археографічний щорічник. – Випуск 1. – т.4. –с.225

1. Про що йде мова в цьому документі?

2. Яка мета місії Василя Капніста?

3. Чи могла ця місія сприяти національному відродженню України?

Друга група.

Новгород – Сіверський патріотичний гурток – таємний гурток українських автономістів. Існував у Новгород – Сіверському намісництві в 80 – 90рр. XVIII століття. До гуртка входили А.Гудович, Г.Долинський, М.Значко – Яворський, В.Шишацький, Т.Калинський, М.Миклашевський, А.Худорба та ін. Гурток ставив своїм завданням розвиток національної культури і здобуття незалежності України. Заходами членів гуртка поширювалися патріотичні, публіцистичні твори, праці з історії та етнографії України („Записки о Малороссии” Я.Маркевича, „Історія Русів”, „Вергілієві пастухи” О.Лобисевича та ін.), створювались проекти розвитку української освіти: відкриття у Новгороді – Сіверському гімназії та університету, заснування „Академічного зібрання” – прототипу Української академії наук та відновлення українських козацьких формувань (проект В.Капніста). Робилися спроби знайти дипломатичну, а по можливості, і військову підтримку ідеї відновлення державної незалежності України.

Довідник з історії України (А-Я): Посібник для середнього загальноосвітнього навчального закладу. – с. 520.

1. Про що йде мова в цій статті?

2. Які завдання ставив перед собою гурток?

3. яке значення мала діяльність гуртка для національного відродження України?

Третя група.

З указу Катерини ІІ, виданого князю О.Вяземському під час вступу його на посаду генерал – губернатора:

„Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі конфірмованих їм привілеїв, порушити ж їх, раптом відмовившись від них. Було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитись з ними на такій же основі було б більше, ніж помилкою, можна сказати певно – безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Приступити до цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...”

Хрестоматія з історії Української РСР. – т.4. – с. 532.

1. Про що йде мова в цьому документі?

2. Яка мета цього указу?

3. Чи міг цей указ сприяти національному відродженню України?

Четверта група.

З виступу М. Чернишевського на захист української літератури.

„Коли у поляків з’явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відзиви яких – небудь французьких або німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявляти власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоруська література також не потребує нічиєї ласки. Та й, крім Шевченка, пишуть тепер українською мовою люди, які були б не останніми письменниками в літературі навіть багатшій, ніж великоруська.

А найважливішою є обставина, що сама малоруська нація пробуджується. Якщо чехи неодмінно повинні мати свою літературу (хоча чехові, мабуть, не важче навчитися читати польські книжки. Ніж малоросу великоруські), то дивно було б заперечувати справедливість такого ж прагнення у малорусів, яких удвоє більше, ніж чехів.”

Хрестоматія з історії Української РСР. – т.2. – с. 278.

1. Про що йде мова в цьому фрагменті виступу?

2. Чому, на вашу думку, М. Чернишевський виступив із такою промовою?

Після завершення виступів представників груп бесіда за питаннями:

* Які спільні моменти можна відмітити у виступах учнів?
* Чи можна визначити цей період в історії України, спираючись на вказані вище фрагменти як початок національного відродження України?
* Наскільки важливою, на вашу думку, була діяльність української інтелігенції в національному відродженні?

„Історія Русів”, її значення у формуванні національної самосвідомості.

Робота з підручником.

Прочитайте статтю „Історія Русів” і з’ясуйте головну ідею цього твору, а також дайте відповідь на запитання :” Яку роль відіграла „Історія Русів” у становленні національної самосвідомості?”

Підсумкова бесіда

Чи розпочалося національне відродження на Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?

Чи є актуальним питання пробудження національного відродження для сучасної України?

4. Підсумок уроку.

Проблеми національного відродження завжди актуальні і болючі, особливо на етапі становлення нової держави. Національне відродження - це процес пробудження, формування самосвідомості народу, що проявляється в розвитку його духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле, в захисті мови. Дослідження проблем національного відродження надзвичайно важливе для формування нового демократичного толерантного суспільства.

5.Домашнє завдання.

Скласти таблицю „Внесок української інтелігенції у збереження і розвиток української мови і культури в першій половині ХІХ століття”


Останні статті

Нові виховні заходи