ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КОНСТРУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІКТ

метод конструювання як основний вид діяльності в сучасних комп'ютерних середовищахУ статті описано авторський підхід до формування навичок конструктивної діяльності учнів засобами ІКТ. Розглядається метод конструювання як основний вид діяльності в сучасних комп'ютерних середовищах. Цей підхід покладено в основу розроблених і впроваджених у навчальний процес авторських навчальних курсів.

Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, яка може брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому нині у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності учнів.


На думку відомого дидактика І. Я. Лернера, творчості можна вчити, дотримуючись трьох умов: навчання інтелектуальних операцій; навчання процедур творчої діяльності; формування ціннісного ставлення до творчості. На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу й суспільних відносин базисом технологій, що відповідають таким вимогам, є засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Конструктивна діяльність та її значення
для формування творчої особистості

У загальній структурі творчого потенціалу особистості виокремлюють такі складові:
• домінування пізнавальних інтересів;
• допитливість, потяг до створення нового;
• творча спрямованість на пошуки аналогій, комбінування, реконструювання, зміни варіантів;
• здібності до реалізації власних стратегій і тактик при вирішенні різних завдань, пошуку виходу зі складних, нестандартних, екстремальних ситуацій.
Ці якості найбільш ефективно розвиваються в ході продуктивної творчої діяльності.
Представники гуманістичної психології розглядають особистість учня як активну, творчу, вільну у виборі свого ставлення до зовнішніх обставин, здатну трансцендувати умови свого існування і навіть саму себе (А. Маслоу, С. Джурард, В. Франкль). Така теоретична модель сучасної особистості може успішно формуватися завдяки наявності в учнів конструктивних умінь [1].
Слід відзначити відсутність єдиного наукового підходу до розуміння сутності конструктивних умінь.
Автори поділяють наступні тлумачення понять: «конструктивні уміння» і «конструктивна діяльність».
Термін «конструювання» (від латинського construere) означає приведення до певного взаємоположення різних предметів, частин, елементів. Конструювання належить до продуктивних видів діяльності і має велике значення для творчого розвитку дитини.
Конструктивна діяльність - це практична діяльність, спрямована на отримання певного, наперед заданого або задуманого предмета/ об'єкта, що відповідає його функціональному призначенню.
Конструктивна діяльність потребує уявного представлення її перебігу і результатів, здійснення аналізу об'єкта конструювання, планування діяльності по виконанню побудови заданого/задуманого об'єкта та реалізацію розробленого плану.
Для здійснення конструктивної діяльності потрібна сформованість конструктивних умінь.
Традиційно в педагогіці вважають конструктивними вміння, які характеризуються свідомим виконанням учнями інтегральних дій, спрямованих на створення заданого або задуманого об'єкта мовленнєвотворчими, образотворчими і предметно-перетворювальними засобами у процесі навчально-пізнавальної діяльності.
Поняття «конструктивне мислення», «конструктивний задум» та «конструктивні дії», що трапляються в сучасній психолого-педагогічній літературі, часто розглядаються як складові компоненти конструктивних умінь.
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у шкільний навчальний процес створює нові умови для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, змінює зміст і форми навчання. Це робить актуальним дослідження змісту поняття «конструктивна діяльність у комп'ютерному середовищі» та різних аспектів формування конструктивних умінь школярів засобами ІКТ.

Конструктивна діяльність
у комп'ютерному середовищі

Більшість сучасних комп'ютерних середовищ (КС) є об'єктно зорієнтованими: усі дані подаються у вигляді об'єктів, кожен об'єкт має властивості, до об'єктів застосовується чітко визначений набір операцій. До цього класу належить текстові та графічні редактори (растрові й векторні), мультимедійні системи, середовища програмування тощо.
Діяльність у такому середовищі (по своїй суті) є конструктивною. Про це свідчать назви тем. що пропонуються для вивчення школярам і студентам у рамках предмета «Інформатика»:
• конструювання в графічному редакторі;
• конструювання в текстовому редакторі з використанням автофігур;
• комп'ютерний дизайн;
• конструювання презентацій;
• web- конструювання;
• HTML - конструювання;
• java Script - конструювання;
• візуальне конструювання програм тощо.
Отже, опанування ІКТ і використання їх можливостей у навчальному процесі потребує навичок конструктивної діяльності.
Результатом конструктивної діяльності в сучасному комп'ютерному середовищі є інформаційний об'єкт, тип якого визначається призначенням КС - графічний, текстовий, аудіо, відео тощо. Створений в КС інформаційний об'єкт може бути поданий як електронний продукт на носіях інформації.
Будемо розуміти конструювання в комп'ютерному середовищі як створення нового інформаційного об'єкта з даного набору базових інформаційних об'єктів.
До базових інформаційних об'єктів може бути застосований набір операцій, що визначається можливостями комп'ютерного середовища: виокремлення, переміщення, копіювання, вставляння, вилучення, трансформація тощо.
Набір базових інформаційних об'єктів може містити:
• стандартний набір об'єктів КС;
• інформаційні об'єкти, створені в даному КС;
• інформаційні об'єкти, імпортовані з інших КС.
Набір базових інформаційних об'єктів може поповнюватись і вчителем, і учнем. Конструювати можна як об'єкти, так і процеси.
Конструювання інформаційного об'єкта в комп'ютерному середовищі здійснюється за такими основними етапами:
• аналіз заданого/задуманого інформаційного об'єкта, визначення його типу та потрібних для конструювання базових інформаційних об'єктів;
• вибір комп'ютерного середовища для конструювання, якщо таке не вказане в умові завдання;
• підготовка робочого поля для конструювання: визначення ділянки розташування об'єкта, що створюється;
• визначення наявності базових інформаційних об'єктів і ділянки їх розташування: окремо стандартних об'єктів КС, об'єктів, створених у даному КС, і тих, що будуть імпортовані з інших КС; у разі відсутності - створити потрібні базові об'єкти власноруч;
• визначення послідовності операцій для створення заданого/задуманого інформаційного об'єкта (розробка алгоритму);
• створення (конструювання) заданого або задуманого інформаційного об'єкта шляхом копіювання/вставляння та розміщення базових інформаційних об'єктів на робочому полі (реалізація алгоритму);
• аналіз побудованого інформаційного об'єкта, збереження результату;
• аналіз розробленого алгоритму, внесення змін і доповнень (оптимізація).
У процесі конструювання в комп'ютерному середовищі обов'язковим є дотримання таких правил:
• правило першого об'єкта - потрібно визначити перший базовий об'єкт, від якого буде здійснюватися подальша побудова зображення;
• правило виокремленого об'єкта - спочатку треба виокремити об'єкт, а потім застосовувати до нього операції;
• правило незмінності базових об'єктів - базові інформаційні об'єкти можна тільки копіювати; в області свого розташування вони залишаються без змін.

Формування навичок конструктивної діяльності
в середовищі графічного редактора

Авторами здійснюється дослідження можливості використання ІКТ для розвитку творчих здібностей учнів різних вікових категорій шляхом залучення дітей до конструктивної діяльності у графічних комп'ютерних середовищах.
Ми вважаємо, що конструктивна діяльність у комп'ютерному середовищі забезпечує змістовну основу для розвитку пізнавальних інтересів і творчої активності дітей, а також є засобом для здійснення міжпредметної інтеграції й формування на цій основі наукового світогляду учнів.
Графічний редактор є найбільш природним щодо сприйняття учнями середовищем конструювання, особливо на початковому етапі формування навичок конструктивної діяльності в КС.
Результатами досліджень стали авторська програма курсу «Основи інформатики та обчис¬лювальної техніки» для 5-7-х класів середньої загальноосвітньої школи [2], система завдань із графічного конструювання для підтримки репродуктивної та продуктивної навчальної діяльності учнів [3].
До системи завдань із графічного конструювання входять:
• завдання на конструювання графічних моделей предметів навколишнього світу із заданих наборів базових графічних об'єктів (пазли, силуети тощо);
• задачі з різних навчальних предметів (колажі, орнаменти, математичні задачі про паркети, задачі із «сірниками», геометричні задачі на побудову багатокутників за даними властивостями тощо;
• творчі завдання і тематичні творчі проекти (створення зображення за власним задумом у заданому конструкторі (конструктор - це заданий набір базових графічних об'єктів), доповнення бібліотеки конструктора новими елементами за власним задумом, створення тематичного конструктора за власним задумом).
Завдання з графічного конструювання розроблено відповідно до основних типів конструктивної діяльності: конструювання за зразком; конструювання за даними умовами; конструювання за задумом. Кожний із типів конструювання розвиває у дитини специфічні здібності.
Конструювання за зразком (рис. 1, 2, 3).

 

С21

 

С22

 

С23

 

С24

 

С25

 

С26

 

Сутністю цього типу конструювання є відтворення в середовищі графічного редактора запропонованого як зразок предмета/об'єкта.
Розрізняємо такі рівні складності конструювання за зразком:
1) найпростіший - створення зразка на очах у дітей. Це дає змогу дітям спостерігати особливості й послідовність процесу. деталі об'єкта, що конструюється. дії того, хто конструює тощо;
2) використання розділеного на елементи зразка - виправдане лише на початку оволодіння конструктивною діяльністю, коли дитина набуває перших навичок обстеження предмета, який потрібно буде сконструювати, уміння виокремлювати його основні частини;
3) конструювання за готовим зразком - більш складне завдання, оскільки дитині треба виділити окремі деталі предмета, який необхідно сконструювати, за результатами його обстеження. Основне при обстеженні зразка - проаналізувати основні його частини та їх взаємне розташування.
Конструювання за заданими умовами (рис. 4, 5). Його особливість полягає у необхідності побудувати графічний об'єкт на основі сформульованих учителем умов. Для цього необхідно бачити залежність конструкції об'єкта від його призначення, уміння враховувати і виконувати певні умови.
Конструювання за заданими умовами становить основу творчого конструювання.
Конструювання за задумом (рис. 6-17). Найчастіше вимагає створення графічних об'єктів, які дитина могла б практично використовувати. Така настанова підвищує інтерес дітей до процесу конструювання.
Типи конструювання чергуються залежно від завдання. Поступово графічне конструювання стає складною і різноманітною діяльністю.
Учні вже можуть самостійно придумувати й конструювати оригінальні графічні об'єкти та отримують результати, які є новими в їхньому суб'єктивному досвіді, а іноді й об'єктивно новими.
З позицій теорії розвивального навчання найбільш важливою тут є можливість використання конструювання в середовищі графічного редактора як засобу розвитку операційних структур мислення, пов'язаних із творчою продуктивністю.
Досвід упровадження авторських програм і методик у навчальний процес середньої загальноосвітньої школи І-III ступенів № 132 міста Києва свідчить про те, що розроблена авторами система завдань із графічного конструювання є ефективним засобом розвитку продуктивного мислення, сприяє підвищенню мотивації навчання, формуванню стійкого інтересу до пошукової дослідницької діяльності та спрямована на формування загальної інформаційної культури учнів.
Відзначимо, що формування навичок конструктивної діяльності в комп'ютерному середовищі - це багатоаспектна педагогічна проблема, зумовлена зміною освітніх пріоритетів, ідеєю глобалізму і спрямованістю сучасної педагогічної науки на особистісний розвиток учнів, на підготовку особистості до самореалізації й саморозвитку в умовах інформаційного суспільства.

Використані джерела

1. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. - Житомир: Рута, 2006. - 320 с.
2. Гриценко В. І, Литвиненко Н. І., 3аріцька С. І. Програма курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» для 5-7 класів середньої загальноосвітньої школи // Шкільний світ: Інформатика. - 2009. - № 45-46 (525-526). - С. 3-17.
3. Литвиненко Н. І., Заріцька С. І. Конструювання як метод створення зображень. Завдання з графічного конструювання в MS Paint для учнів 5-7 класів // Шкільний світ: Інформатика. - 2013. - № 2 (650), - С.3-17.

ІНФОРМАТИКА
Всеукраїнська газета для учителів інформатики
Світлана ЗАРІЦЬКА, Наталія ЛИТВИНЕНКО, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, м. Київ


Останні статті

Нові виховні заходи