Засоби роботи в мережі Інтернет

Засоби роботи в мережі Інтернет

Цілі:

дидактична: навчити студентів працювати в глобальній комп'ютерній мережі Інтернет.

розвиваюча: Розвивати знання студентів у галузі інформаційних технологій.

виховна: Показати важливість знань і умінь у сфері інформаційних комп'ютерних технологій.

Вид занять (тип уроку): вивчення нового матеріалу.

Організаційні форми навчання: лекція.

Методи навчання: бесіда.

Засоби навчання

Вид та форми контролю знань: фронтальний опитування.

Засоби контролю

Внутріпредметние зв'язку

Міжпредметні зв'язки

Види самостійної роботи студентів

Домашнє завдання: конспект лекції вчити.
Хід заняття

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми і мети заняття.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Повторення вивченого матеріалу.

5. Підведення підсумків заняття.

6. Домашнє завдання.
Загальні відомості

Глобальна мережа Інтернет об'єднує мільйони комп'ютерів і локальних мереж, до її послуг удаються сотні мільйонів чоловік. Але мережа Інтернет - це лише засіб зв'язку комп'ютерів і локальних мереж між собою. Для збереження і передачі інформації з мережі Інтернет створені спеціальні інформаційні служби, іноді звані сервісами Інтернет. Цих служб декілька, найбільш часто використовуваними є електронна пошта, електронні бібліотеки, телеконференції. Але самою популярною службою є World Wide Web (WWW) - всесвітня павутина.

Служба WWW має свої особливості, завдяки яким вона і стала такою популярною. Вся інформація в цій службі зберігається на WWW-серверах у вигляді гіпертекстових документів, які називаються Web-странщамі. Ці документи пишуться на мові HTML (Hyper Text Markup Language) і можуть містити різноманітну інформацію: текст, малюнки, аудіо та відео, що робить цю інформацію надзвичайно привабливою для користувачів. Гіперпосилання в HTML-документах можуть вказувати як на іншу частину цього документа, так і на інший документ, розташований на будь-якому сервері мережі Інтернет. Це дозволяє легко відшукувати необхідну інформацію, переходячи за допомогою гіперпосилань від документа до документа. А взагалі-то для пошуку інформації в мережі Інтернет використовуються спеціальні пошукові сервери. Але перш ніж щось шукати, треба знати, де інформація знаходиться, тому розглянемо, хоча б конспективно, способи адресації в мережі Інтернет.
Способи адресації в мережі Інтернет

За мережі Інтернет дані між комп'ютерами передаються розбитими на невеликі порції, що називаються пакетами. Пакети складаються з власне даних і заголовка, необхідного для їх доставки на місце призначення. У заголовку зазначено адреси відправника та одержувача, порядковий номер пакету та деяка інша інформація. У мережі Інтернет використовується не просто адреса, а IP-адреса (IP розшифровується як Internet Protocol) - послідовність чотирьох чисел, від 0 до 255 кожне, розділених крапками, наприклад:

195.182.128.3. Кожен комп'ютер в мережі Інтернет обов'язково має таку адресу, причому адреси різні. Треба відзначити, що комп'ютери, до яких підключаються користувачі, часто називають хост-комп'ютерами, і вони мають один (або декілька) постійних адрес в Інтернет, а комп'ютери користувачів звичайно при кожному сеансі зв'язку отримують нові адреси, хоча можуть мати й постійні.

Для користувачів числовий IP-адреса все-таки незручний, тому була придумана доменна система позначення комп'ютерів.Комп'ютери тепер можна позначати не важкими для запам'ятовування цифрами, а словами (іменами), при цьому мережа виявилася поділеної на частини, які називаються доменами (лат. dominium - володіння). Домени даються во "володіння" різним організаціям, які відповідають за їх підтримку. Домени можуть бути вкладені одна в одну, тобто організація, що відповідає за більший домен, має право призначати більш дрібні в межах цього домену.

Подібний принцип знайшов своє відображення і в написанні адреси комп'ютера, чи URL (Universal Resource Location): він складається з декількох слів, розділених крапками, - спочатку вказується ім'я комп'ютера, потім ім'я самого дрібного домену, потім охоплює і т.д. Адреса закінчується ім'ям найбільшого домену, який називається доменом першого рівня або кореневим. У загальному випадку URL може вказувати тип і місце розташування ресурсу, наприклад об'єкту (файлу або документа, написаного на мові HTML), і має вигляд, представлений нижче:

protocol: / / host.domain/path/o6beKT,

де protocol позначає конкретний протокол передачі даних однієї зі служб Інтернет:

http, ftp, telnet і т.п. Наприклад, адреса комп'ютера, на якому розташований WWW-сервер пошукової системи Rambler, має вигляд http://www.rambler.ru, і за цією адресою в програмах перегляду завантажується стартова сторінка системи Rambler, a Web-сторінка, що описує пошуковий мову системи, має URL http://www.rambler.ru/new/help.html. У цю адресу rambler - ім'я "дрібного" домену, a ru - ім'я кореневого домену.

Користувачі вузлів (комп'ютерів мережі Інтернет), що входять до складу WWW, спілкуються між собою на основі протоколу HTTP (Hyper Text Transfer Protocol). Цей протокол задає правила спілкування між програмою перегляду Web-сторінок і WWW-сервером, які вкладаються в схему "запит - відповідь". Вказуючи доменну адресу сервера і вид протоколу (HTTP), ми тим самим даємо запит певну послугу: знайти на сервері в потрібному місці потрібний нам HTML-документ. У простому випадку програма перегляду Web-сторінок вимагає якийсь документ, і сервер його видає. Таким чином, щоб просмот-реть потрібну вам Web-сторінку, ви повинні в адресному, поле програми перегляду Web-сторінок написати необхідну адресу (наприклад, http://www.rambler.ru) і натиснути на клавіатурі клавішу .
Браузери - програми перегляду Web-сторінок
Основне завдання програми-браузера (англ. browse [brauz] - перегорнути, прогледіти, переглянути) - відкрити за вказаною адресою Web-сторінку. Але сучасні браузери мають значно ширші можливості й дозволяють працювати не тільки зі службою WWW, але і з електронною поштою, телеконференції та іншими службами Інтернет. Таких служб досить багато - це і віддалений доступ (Telnet), і передача файлів (FTP), і багато іншого.

В даний час програми-браузери випускають багато фірм. Але фірма Microsoft до кожної нової версії програми Internet Explorer (IE) практично відразу випускає локалізовану (російськомовну) версію. Крім того, на багатьох комп'ютерах встановлена операційна система Windows 98, а це означає вбудовані браузер IE 4.0 і поштову програму Outlook Express. У силу цих причин у практикумі будуть розглядатися російськомовні версії браузера Internet Explorer 4.0 поштової програми Outlook Express.
Налаштування браузера

Програма має стандартний для Windows-додатків фірми Microsoft вигляд: у верхній частині екрана розташоване Головне меню, нижче - панель інструментів, під нею - адресний рядок, нижче - інформаційне вікно браузера, під ним - інформаційна; рядок браузера, що показує стан завантаження Web-сторінки (на рис. 6.1 в ній стоїть слово Готово тобто сторінка завантажена), у правому верхньому кутку - три кнопки управління станом і розмірами вікна програми.
За допомогою цієї програми можна настроювати розміри вікна, вид панелі інструментів, тип, колір, розмір шрифтів та інші характеристики представляється в інформаційному вікні інформації. Налаштувань дуже багато, нижче розглядаються тільки деякі з них. Викликати вікно налаштувань можна за допомогою команди Вид, Властивості.
Відкриття Web-сторінок і робота з пошуковими системами

У адресне поле програми-браузера (далі - браузера) можна вводити не повна адреса комп'ютера (URL), а тільки його частину, що починається з літер www. Наприклад, можна вводити не http://www.aanet.ru, а www.aanet.ru, решта браузер допише сам. Існує два варіанти зберегти сподобався адреса:

· Виконати команду вибраних, Додати в;

· Клацнути по кнопці на панелі інструментів.

Якщо Web-сторінка довго не відкривається (більше 3 - 4 хв.), Можна перезавантажити адресу. Для цього треба клацнути по кнопці (перервати завантаження), потім - по кнопці . Іноді це призводить до прискорення завантаження сторінки.

Покажчик миші в області гіперпосилання набуває вигляду долоні з вказівним пальцем.

Відкрити документ за адресою, вказаною в гіперпосиланні, можна, натиснувши один раз ліву кнопку миші на гіперпосиланні. У результаті в поточне вікно браузера буде завантажений цей документ.

Для відкриття документа в новому вікні, не закриваючи поточне вікно, треба натиснути правою кнопкою миші (курсор миші - на гіперпосиланні) і виконати команду. Відкрити у нове вікно. Не рекомендується відкривати багато вікон (більше двох-трьох), так як це може призвести до уповільнення роботи програми.

Повернутися на попередню сторінку можна, натиснувши кнопку на панелі інструментів.

Змінити кодування символів (якщо на екрані з'явилися нечитані вираження) можна за допомогою команди Вид, Шрифти і вибравши іншу (порівняно зі встановленою) кодування. Зазвичай використовується або кодування Cyrillic KOI8-R, або Cyrillic koi-8r.
Робота браузера з Web-сторінками в режимі off-line

Якщо ви при перегляді Web-сторінок в режимі on-line відкривали за гіперпосиланнями інші Web-сторінки, то і в режимі off-line це буде виконуватися. Деякі Web-сторінки можуть не відкриватися. Це значить, що обсяг Web-сторінок зберігаються в журналі, більше, ніж розмір дискового простору, відведеного під вами, тимчасові файли Інтернету. Відкриватися будуть тільки останні сторінки, які ви переглядали і сумарний обсяг яких не перевищує розмір тимчасових файлів Інтернету.
Стандартні можливості Windows-додатків в браузері

Для збереження Web-сторінок треба виконати команду Файл, Зберегти як, потім у відповідному полі ввести ім'я файлу,, вибрати папку, в якій хочете зберегти цей файл, і тип файлу, в якому хочете зберегти інформацію, а потім клацнути по кнопці . Зберігати файл можна у двох форматах - в HTML або в текстовому. Для вибору типу файла треба натиснути на значок чорного трикутника в правій частині поля "Тип файлу" і клацнути курсором по потрібного формату.

Для збереження малюнків з Web-сторінок треба навести вказівник миші на малюнок, натиснути правою кнопкою і виконати команду Зберегти малюнок як, а далі виконати дії, аналогічні зазначеним у попередньому абзаці, тобто задати ім'я, вибрати тип файлу і вказати, в якій папці слід зберегти малюнок. Малюнки можна зберігати у двох форматах - у BMP (стандартний формат Windows для малюнків) і в JPG. Краще зберігати у форматі JPG, тому що в цьому випадку файл малюнка набагато менше за розміром, ніж файл цього ж малюнка у форматі BMP.

Коментарі:

blog comments powered by Disqus