Тема: «У світі кислот»

Мета: Удосконалювати знання про склад та класифікацію кислот, назви їх солей. Сприяти розвитку вміння учнів поводитись з хімічними реактивами та посудом.  Сприяти вихованню вміння використовувати свої знання в життєвих ситуаціях, охайності в роботі

Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, штатив з пробірками, хлоридна кислота, натрій гідроксид, індикаторний папір, фенолфталеїн, метилоранж, картки з формулами кислот,  яблуко, лимон, йогурт, силікатний клей, борна кислота, крейда.

Тип уроку:  урок-мандрівка 

Хід уроку.

1.     Організаційний етап

2.     Актуалізація опорних  знань.

Вступне слово вчителя: Сьогодні ми вирушаємо в мандрівку, щоб більше дізнатися про кислоти - незвичайні неорганічні сполуки. Девізом нашої мандрівки будуть слова Гете: «Просто знати - ще не все, знання треба вміти використовувати»(слайд). Ви повинні будете показати, як вмієте використовувати свої знання в різних ситуаціях. Отже, перше питання:

-  Що таке кислоти?

- Скільки атомів Гідрогену може бути в кислотах?

- Як характеризується кислота за кількістю атомів Гідрогену? Наведіть приклади.

- Яку ще класифікацію кислот ви знаєте? Наведіть приклади.

- Чим може бути замінений Гідроген? Які сполуки при цьому утворюються?

- Дайте визначення солей.

Отже, вирушаймо в путь наш шлях сьогодні досить складний і довгий, тому подивимось спочатку на карту.

Маршрут мандрівки (слайд).

1. Станція інформаційна.

2. Станція експериментальна.

3. Станція історична.

4. Станція практична.

5. Станція дегустаційна.

І. Станція інформаційна (від неї ми вирушаємо в мандрівку).

1.  Робота за картками (усно ланцюжком): один учень називає кислоту, яку показує вчитель, другий - назву її солі, третій характеристику кислоти (вміст Оксигену та основність).

2. Який агрегатний стан більшості кислот? (більшість - рідини).

Учитель: Існують кислоти і тверді, і ті, які одразу розкладаються з утворенням газу.

Вирушаємо на другу станцію.

ІІ. Станція експериментальна.

Демонстрація агрегатного стану та властивостей кислот:

-         борної кислоти - біла кристалічна речовина;

-         сульфатної кислоти - прозора рідина, масляниста на вигляд;

-         карбонатної кислоти - у вигляді водного розчину ( газована мінеральна вода).

-         до силікатного клею долити розчин хлоридної кислоти, утвориться білий драглистий осад силікатної кислоти.

-         до крейди долити розчин хлоридної кислоти, спостерігається виділення вуглекислого газу. Це щойно утворена карбонатна кислота руйнується на воду і газ.

Записи в зошиті: більшість кислот рідкі (хлоридна, сульфатна, нітратна тощо); тверді кислоти - борна, ортофосфатна, силікатна; кислоти нестійкі, що руйнуються на воду і газ - сульфітна, карбонатна.

Учитель: - Як відрізнити кислоти від інших речовин? (індикаторами).

-         Які ви знаєте індикатори? (фенолфталеїн, метилоранж, універсальний лакмусовий папір).

Демонстрація індикаторів (слайд - заповнення таблиці):

-         В три пробірки налити розчини лугу, кислоти та води, в кожну занурити індикаторний папір. Записати спостереження в таблицю.

-         В ці ж пробірки крапнути по краплі фенолфталеїну. Записати спостереження в таблицю.

-         В такі ж пробірки крапнути метилового оранжевого. Записати спостереження в таблицю.

Учитель: Ви тепер можете визначити кислоти за допомогою індикаторів. А чи задумалися ви, чому вони називаються кислотами? Що дізнатися про це, ми вирушаємо на наступну станцію.

ІІІ. Станція історична.

- 1772 році Д.Прістлі проводив досліди з повареною сіллю і помітив, що при дії на сіль сульфатної кислоти виділяється газ. При пропусканні цього газу через воду, вчений отримав розчин, який назвав «мурієва кислота» («мурія» - солона вода, розсіл).

- 1776 році М.В.Ломоносов довів, що цим газом був хлороводень HCl і його розчин у воді стали називать хлоридною або соляною кислотою.

- В 1778 році А.Лавуазьє сказав, що кислоти - це речовини, що можуть містити Оксиген.

- В 1814 році Г.Деві висказав думку, що атом Гідрогену - необхідна активна часточка кислот, але він може заміщуватись на метал при  утворенні солей (Інформацію та фотографії вчених показано на слайдах)

А тепер використаємо свої знання на станції практичній.

ІV. Станція практична (завдання показано на слайдах і виконується учнями на дошці):

1.     Випишіть і розподіліть речовини за класами неорганічних сполук: FeSO4, CuO, HPO3, NaOH, Ca(OH)2, HF, NaCl, Na2CO3, Al(OH)3, WO3, HClO4, NH3.

2.     Знайдіть «зайву» речовину в кожному ряду. Чому ви так думаєте?

     а) HCl, HNO3, HPO3;        б) H2SiO3, HJ, NaOH

                       в) HBr, H2SO4, HNO2;  

     3. Написать кислоти, що відповідають оксидам:

N2O3 ---             ;  FeO ---               ;  SO3 ---              ; CO2 ---            ;

Учитель: ви гарно попрацювали, тепер ми можемо вирушати на останню - «найсмачнішу» стадію - дегустаційну.

V. Станція дегустаційна.

«Смачні» кислоти - кислуваті на смак, інколи солодкі (слайд)

Оцтова - СН3СООН

Молочна - СН3-СН(ОН)-СООН

Яблучна - НООС-СН(ОН)-СН2-СООН

Винна (виноградна) - НООС-СН(ОН)- СН(ОН)-СООН

Лимонна - НООС-СН(ОН)-С(ОН)=СН(ОН)-СООН

Щавлева - НООС-СООН

- Що спільного у формулах цих кислот?

- Де ви зустрічалися з цими кислотами?

Пригадайте смак деяких з них. Вручаються призи найактивнішим учням: яблуко, лимон, йогурт, щавель, вітамін С (аскорбінка).

Підведення підсумків уроку.

Отже, ви всі сьогодні добре попрацювали. Ми з вами пригадали важливі речі. Для чого нам потрібні всі ці відомості?

Домашнє завдання.