Мета уроку:
Навчальна: повторення відомостей про будову речовини, ознайомлення із процесами плавлення й кристалізації.
Розвиваюча: удосконалювання навичок самостійної дослідницької діяльності, умінь самостійно робити висновки, активізація мислення.
Виховна: розвиток пізнавального інтересу до предмета, орієнтація учнів на використання теоретичних знань у житті й практичній діяльності, виховання почуття взаєморозуміння й взаємодопомоги в процесі спільної діяльності.
Обладнання: комп'ютер, проектор, екран, картки для повторення теми «Агрегатні стани речовини», пробірки, парафін, термометри лабораторні, склянки з холодною водою, калориметри з гарячою водою, годинники.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Здрастуйте, хлопці! Сьогодні ми приступаємо до вивчення нового розділу, що називається «Зміна агрегатних станів речовини». Ми згадаємо властивості тіл, що перебувають у різних агрегатних станах і познайомимося із процесами плавлення й кристалізації. Запишіть тему уроку «Агрегатні стани речовини. Плавлення й кристалізація».
II. Повторення матеріалу.
Питання. У яких агрегатних станах може перебувати те саме речовина?
Відповідь. Те саме речовина може перебувати у твердому, рідкому й газоподібному стані.
Питання. Назвіть речовину, яку можна часто бачити в кожному із цих станів.
Відповідь. Вода. Може спостерігатися у вигляді льоду, води й водяника пари.
Питання. Чи відрізняються друг від друга молекули льоду, води й водяника пари?
Відповідь. Молекули льоду, води й водяника пари однакові.
Питання. Чому ж у цих трьох агрегатних станів різні властивості?
Відповідь. Три стани розрізняються розташуванням і характером руху молекул.
Давайте згадаємо особливості будови твердих тіл, рідин і газів.
Організація групової роботи.
Клас розбивається на три групи. Кожній групі видається набір карток двох квітів. На картках червоного кольору перераховані особливості будови трьох станів, на картках синього кольору - властивості твердих тіл, рідин і газів. Учнем кожної групи необхідно відібрати картки, що ставляться до того або іншого агрегатного стану.
III. Пояснення нового матеріалу.
У житті ми часто спостерігаємо перехід речовини з одного агрегатного стану в інше.
Питання. Які зміни агрегатних станів відбуваються в природі?
Відповідь. З поверхні океанів, морів, рік випаровується вода, при охолодженні водяної пари утворяться хмари, роса, туман, сніг, узимку ріки й озера замерзають, навесні сніг і лід тануть.
Питання. Яке практичне значення мають явища переходу речовини з одного агрегатного стану в інше?
Відповідь. У металургії плавлять метали, одержують сплави, пару, отримана при нагріванні води, використовується на електростанціях у парових турбінах, у холодильних установках використовуються зріджені гази.
Розглянемо, які можливі переходи речовини з одного стану в інше і як такі переходи називаються.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із процесами плавлення й кристалізації.
Запишемо в зошит визначення.
Перехід речовини із твердого стану в рідке називається плавленням.
Питання. Що потрібно зробити, щоб розплавити тверде тіло?
Відповідь. Його потрібно нагріти до певної температури.
Температуру, при якій речовина плавиться, називають температурою плавлення.
Записати в зошит.
Одні кристалічні тіла плавляться при низькій температурі, інші - при високій. Температури плавлення речовин зазначені в таблиці, з якої ми попрацюємо небагато пізніше.
Запишемо в зошит.
Перехід речовини з рідкого стану у тверде називають тужавінням або кристалізацією.
Питання. Що потрібно зробити для того, щоб почалася кристалізація розплавленого тіла?
Відповідь. Тіло необхідно остудити до певної температури.
Температуру, при якій речовина твердне (кристалізується), називають температурою тужавіння або кристалізації.
(Записується в зошит)
Сьогодні на уроці ми досить часто вживаємо слова «кристалізація», «кристалічна решітка».
Кристалом називають тіло певної геометричної форми, обмежене природними плоскими гранями.
До кристалів ставляться: метали, лід, нафталін, сніжинки, кам'яна сіль, алмаз, гранат, кварц, турмалін, смарагд, кальцит. Правильність зовнішньої форми кристалічних тіл обумовлене тим, що частки, з яких ці тіла складаються, розташовані відносно один одного в певному порядку, на строго певних відстанях друг від друга.
Досить великий кристал можна виростити будинку. Наприклад, кристал повареної солі або мідного купоросу.
Демонстрація вирощених кристалів.
IV. Фронтальний фізичний експеримент.
Зараз ми вивчимо процес плавлення й кристалізації речовини - парафіну. У ході виконання фізичного експерименту з'ясуємо, як змінюється температура парафіну при нагріванні й охолодженні.
Виконувати експеримент ви будете по описах до роботи. При виконанні лабораторної роботи будьте уважні й обережні.
Перед виконанням роботи нагадаю вам правила по техніці безпеки.
Техніка безпеки.
- 1. У калориметрах перебуває гаряча вода, будьте акуратні.
- 2. При роботі зі скляними приладами дотримуйте обережності.
- 3. Якщо випадково розбили прилад, то повідомите вчителя, не забирайте осколки самостійно.
- 4. У роботі використовується ртутний термометр. Будьте обережні при роботі c цим приладом. Пари ртуті дуже отрутні.
На столах учнів перебувають аркуші з описом роботи, по яких вони виконують експеримент.
Фронтальний фізичний експеримент: «Спостереження процесу плавлення й кристалізації парафіну»
Ціль роботи: переконатися на досвіді, що при плавленні й тужавінні температура речовини залишається постійної.
Прилади й матеріали: термометр лабораторний, пробірка з парафіном, склянка з холодною водою, калориметр, годинники.
Вказівки до роботи.
Спостереження плавлення парафіну
- 1. Занурите пробірку з парафіном у калориметр із гарячою водою.
- 2. По закінченню 15 секундних проміжків часу, записуйте показання термометра в таблицю.
- 3. Зробіть висновок про характер зміни температури від часу нагрівання речовини.
- • При нагріванні парафіну у твердому стані до температури 49?З температура __________________.
- • У процесі плавлення температура ___________________________.
- • Коли весь парафін розплавився, то температура _______________.
Спостереження кристалізації парафіну.
Вказівки до роботи
- 1. Занурите пробірку з парафіном у посудину з холодною водою.
- 2. По закінченню 15 секундних проміжків часу, записуйте показання термометра в таблицю.
- 3. Зробіть висновок про характер зміни температури від часу при охолодженні речовини.
- • При охолодженні рідкого парафіну температура _____________.
- • При кристалізації парафіну температура __________________.
- • При охолодженні твердого парафіну температура _____________.
Висновки:
- При нагріванні парафіну у твердому стані до температури 49 0С, температура збільшується.
- У процесі плавлення температура залишається постійної.
- Коли весь парафін розплавився, то при подальшому нагріванні температура збільшується.
- При охолодженні рідкого парафіну температура зменшується.
- У процесі кристалізації температура залишається постійної.
- Коли весь парафін ствердіє, при подальшому охолодженні температура зменшується.
- У процесі плавлення й кристалізації речовини його температура не змінюється.
- Температура плавлення дорівнює температурі кристалізації.
- Висновок записати в зошит.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Рішення якісних завдань
Температури плавлення деяких речовин дані в таблиці підручника на сторінці 32. Використовуючи даної таблиці, відповідайте на питання.
- 1. Чому лід не відразу починає танути, якщо його внести з морозу в натоплену кімнату? (Спочатку лід нагрівається до 00С, а потім починає танути)
- 2. Чи можна шматочок свинцю розплавити в олов'яній ложці? (Ні, тому що температура плавлення свинцю вище температури плавлення олова)
- 3. При споюванні сталевих деталей іноді користуються мідним припоєм. Чому не можна паяти мідні деталі сталевим припоєм? (Тому що температура плавлення стали вище температури плавлення міді)
- 4. Чому для виміру температури зовнішнього повітря в холодних районах застосовують термометри зі спиртом, а не із ртуттю? (Ртуть замерзає при температурі -390С, а в північних районах температура повітря може опускатися до більше низьких температур)
VI. Підведення підсумків уроку.
Отже, сьогодні на уроці ми познайомилися з вами із процесами плавлення й кристалізації. З'ясували, що необхідно для того, щоб розплавити кристалічне тіло й перетворити рідина у тверду речовину. Довідалися, як міняється температура речовини при цих процесах. Ми поговорили з вами про те, як у техніку, побуті й природі використовуються особливості розглянутих процесів.
А тепер я прошу підняти руку тих, хто не пошкодував, що прийшов сьогодні на урок фізики? Хто готовий сьогодні поділитися із друзями, рідними новими знаннями, отриманими на уроці? Хто з вас тепер частіше буде знаходити в навколишній нас дійсності фізичні явища? А хто спробує в домашніх умовах виростити кристал мідного купоросу?
VII. Домашнє завдання. §§12,13, упр.7(усно)