Слухова сенсорна система. Анатомічна будова слухової сенсорної системи

Тема уроку. Слухова сенсорна система. Анатомічна будова слухової сенсорної системи.

Мета уроку: дати загальне уявлення про будову слухової сенсорної СИСТЕМИ. РОЗПОВІСТИ про анатомічну будову слухового аналізатора.

Обладнання та матеріали: таблиця зі схемою будови слухового аналізатора.

Базові поняття й терміни: звуковий тиск, зовнішнє вухо, вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, барабанна перетинка, середнє вухо, молоточок, ковадло, стремінце, внутрішнє вухо, перетинчастий лабіринт, завитка, перилімфа, ендолімфа, кортіїв орган.

Концепція уроку: повторити загальну схему будови сенсорної системи й показати, як влаштована слухова сенсорна система.

Структура і зміст уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Запитання до учнів.

1)Яку інформацію ми можемо одержати за допомогою слухової сенсорної системи?

2)Що ми можемо дізнаватися про предмети і явища за допомогою звуків?

3)Чому в людей зі слабким зором загострюється слух?

4)Чому на одні звуки ми звертаємо увагу, а на інші - ні?

5)Чому і вухо, й око розташовані саме на голові? Чи могла б природа розташувати ці органи в інших місцях?

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

1.Значення слуху.

2.Будова слухової сенсорної системи.

Інформація до теми уроку

Слухова система - одна з найважливіших дистанційних сенсорних систем у людини. Акустичні (звукові) сигнали являють собою коливання повітря з різною частотою й силою. Вони збуджують слухові рецептори, розташовані в завитці внутрішнього вуха. Рецептори активують перші слухові нейрони, після чого сенсорна інформація передається в слухову область кори великого мозку через ряд послідовних відділів, яких особливо багато в слуховій системі.

Зовнішнє вухо. Зовнішній слуховий прохід проводить звукові коливання до барабанної перетинки. Барабанна перетинка, що відокремлює зовнішнє вухо від барабанної порожнини, або середнього вуха, являє собою тонку (0,1 мм) перегородку, що має форму спрямованої всередину лійки. Перетинка коливається при дії звукових коливань, що прийшли до неї через зовнішній слуховий прохід.

Середнє вухо. У заповненому повітрям середньому вухові є три кісточки: молоточок, ковадло і стремінце, що послідовно передають коливання барабанної перетинки у внутрішнє вухо. Молоточок вплетений рукояткою у барабанну перетинку, інший його бік з'єднаний із ковадлом, що передає коливання стремінцю. Завдяки особливостям геометрії слухових кісточок стремінцю передаються коливання барабанної перетинки зменшеної амплітуди, але збільшеної сили. Крім того, поверхня стремінця в 22 рази менша від барабанної перетинки, що в стільки ж разів підсилює його тиск на мембрану овального вікна. У результаті цього навіть слабкі звукові хвилі, які діють на барабанну перетинку, здатні подолати опір мембрани овального вікна переддвер'я і привести до коливань рідини в завитці. Сприятливі умови для коливань барабанної перетинки створює також слухова (євстахі-єва) труба, яка з'єднує середнє вухо з носоглоткою, що служить вирівнюванню тиску в ньому з атмосферним. У стінці, що відокремлює середнє вухо від внутрішнього, крім овального є ще кругле вікно завитки, теж закрите мембраною. Коливання рідини завитки, що виникли біля овального вікна переддвер'я і пройшли ходами завитки, досягають, не загасаючи, круглого вікна завитки. За його відсутності через нестисливість рідини коливання її були б неможливими.

За середнім вухом починається внутрішнє вухо. Воно розташоване в глибині скроневої кістки черепа. Внутрішнє вухо являє собою систему лабіринту і звивистих каналів, заповнених рідиною. У лабіринті містяться відразу два органи: орган слуху - завитка й орган рівноваги - вестибулярний апарат. Завитка - це спірально закручений канал, що має в людини два з половиною оберти. Коливання перетинки овального вікна передаються рідині, що заповнює внутрішнє вухо. І вона, у свою чергу, починає коливатися з тією ж частотою. Вібруючи, рідина подразнює слухові рецептори, розташовані в завитці. Канал завитки по всій довжині розділений навпіл перетинчастою перегородкою. Частина цієї перегородки складається з тонкої перетинки - мЕмбранц. На мембрані знаходяться сприймальні клітини - слухові рецептори. Коливання рідини, що заповнює завитку, подразнюють окремі слухові рецептори. У них виникають імпульси, що передаються слуховим нервом до головного мозку.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1)Що називають звуковим тиском?

2)У якому діапазоні наше вухо здатне сприймати звукові коли вання?

3)Чи пов'язані слухові сприйняття з мовленням?

4)Чому дитина, яка втратила слух у ранньому дитинстві, втрачає і мовну здатність?

5)Перелічіть основні частини слухового аналізатора.

6)Чому людина одержує основну інформацію саме від дистантних аналізаторів - ока і вуха? Чим контактні аналізатори гірші?

IV. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ Дати відповіді на запитання.

1)Як улаштоване зовнішнє вухо?

2)Яку роль відіграють кісточки - молоточок, ковадло і стремінце?

3)Як влаштоване внутрішнє вухо?

4)Яку роль відіграє кортіїв орган?

5)Чи може звукова сенсорна система підсилювати коливання?

6)Як іде передача звукових хвиль на слухові рецептори?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 84 підручника.

ХРОНОМЕТРАЖ УРОКУ

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності 6 хв

Вивчення нового матеріалу 29 хв

Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів 8 хв

Домашнє завдання 2 хв

Коментарі:

blog comments powered by Disqus