Зорова сенсорна система. Анатомічна будова ока.

Тема уроку. Зорова сенсорна система. Анатомічна будова ока.

Мета уроку: сформувати загальне уявлення про зорову систему. Показати її анатомічну будову.

Обладнання та матеріали: таблиця зі схемою будови людського ока.

Базові поняття й терміни: зір, очне яблуко, білкова оболонка (склера), судинна оболонка, райдужна оболонка, зіниця, кришталик, склоподібне тіло, сітківка, брови, повіки, вії, слізні залози, рогівка.

Концепція уроку: дати загальну схему будови зорового аналізатора: його сприймальну, провідникову й аналізуючу частини. Потім докладніше зупинитися на анатомічній будові ока, його оптичній системі й допоміжному апараті.

Структура і зміст уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Запропонуйте школярам відгадати які-небудь предмети із заплющеними очима. Потім обговоріть цей маленький експеримент.

Запитання до учнів.

1) Чому ви так довго визначали предмет?

2) Які органи чуттів ви при цьому використовували?

3) Чому без використання зору інформація про навколишнє середовище відразу зменшується?

4) Чому, визначаючи предмет із заплющеними очима, ви мусили взяти його в руки?

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

1. Значення зору.

2. Анатомічна будова ока.

3. Допоміжні органи ока.

4. Оптична система ока.

Інформація до теми уроку: Орган зору — око — складається з очного яблука й допоміжного апарату.

З очного яблука виходить зоровий нерв, що з'єднує його з головним мозком. Очне яблуко має форму кулі, більш опуклої спереду. Воно лежить у порожнині очної ямки й складається з внутрішнього ядра і трьох оболонок, що його оточують: зовнішньої, середньої та внутрішньої. Зовнішня оболонка називається волокнистою, або фіброзною. її задній відділ являє собою капсулу кольору вареного білка — білкову оболонку, або склеру, що захищає внутрішнє ядро ока й допомагає зберегти його форму. Передній відділ представлений більш опуклою прозорою рогівкою, через яку в око проникає світло. Середня оболонка багата на кровоносні судини й тому називається судинною. У ній виділяють три частини: передню — райдужку, середню — війчасте тіло, задню — власне судинну оболонку. Райдужка має форму плоского кільця, колір її може бути блакитним, зеленувато-сірим або коричневим залежно від кількості й характеру пігменту. Отвір у центрі райдужки — зіниця — здатна звужуватися й розширюватися. Величину зіниці регулюють спеціальні очні м'язи, розташовані в товщі райдужки, вони можуть звужувати й розширювати зіницю. Позаду від райдужки знаходиться війчасте тіло — круговий валик, внутрішній край якого має війкові відростки. У ньому закладений війчастий м'яз, скорочення якого через спеціальну зв'язку передається на кришталик, і він змінює свою кривизну. Власне судинна оболонка — велика задня частина середньої оболонки очного яблука — містить чорний пігментний шар,що поглинає світло, що поглинає світло. Внутрішня оболонка очного яблука називається сітківкою, або сітчастою оболонкою. Це світлочутлива частина ока, що покриває зсередини судинну оболонку. Вона має складну будову. У сітківці розташовані світлочутливі рецептори — палички і колбочки. Внутрішнє ядро очного яблука складають кришталик, склоподібне тіло і водяниста волога передньої та задньої камер ока.

Кришталик має форму двоопуклої лінзи, він прозорий та еластичний, розташований позаду зіниці. Кришталик заломлює світлові промені, які входять в око, і фокусує їх на сітківці. У цьому йому допомагають рогівка і внутрішньо очні рідини. За допомогою війчастого м'яза кришталик змінює свою кривизну, набуваючи форми, необхідної то для «далекого», то для «ближнього» бачення. За кришталиком розташоване склоподібне тіло — прозора желеподібна маса. Порожнина між рогівкою та радужкою складає передню камеру ока, а між радужкою і кришталиком — задню камеру. Вони заповнені прозорою рідиною — водянистою вологою — і сполучаються між собою через зіницю. Внутрішні рідини ока перебувають під тиском, який визначають як внутрішньо очний тиск. При підвищенні його можуть виникнути порушення зору. Підвищення внутрішньо очного тиску є ознакою тяжкого захворювання ока — глаукоми.

Допоміжний апарат ока складається із захисних пристосувань, слізного і рухового апарату. До захисних утворень належать брови, вії та повіки. Брови охороняють очі від поту, що стікає з чола. Вії, розташовані на вільних краях верхньої та нижньої повік, захищають очі від пилу, снігу, дощу. Основу повіки складає сполучнотканинна пластинка, що нагадує хрящ, ззовні вона покрита шкірою, а зсередини — сполучною оболонкою — кон'юнктивою. З повіки кон'юнктива переходить на передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки. При зімкнутих повіках утворюється вузький простір між кон'юнктивою повіки й кон'юнктивою очного яблука — кон'юнктивальний мішок. Слізний апарат представлений слізною залозою і сльозовивідними шляхами. Слізна залоза займає ямку у верхньому куті латеральної стінки очниці. Декілька її проток відкривається у верхнє склепіння ко-н'юнктивального мішка. Сльоза омиває очне яблуко й постійно зволожує рогівку. Руху слізної рідини у бік медіального кута ока сприяють кліпальні рухи повік. У внутрішньому куті ока

сльоза накопичується у вигляді слізного озера, на дні якого видно слізний сосочок. Звідси через слізні точки (точкові отвори на внутрішніх краях верхньої та нижньої повік) сльоза потрапляє спочатку в слізні канальці, а потім у слізний мішок. Останній переходить у носослізну протоку, якою сльоза потрапляє в порожнину носа.

Руховий апарат ока представлений шістьма м'язами. М'язи починаються від сухожильного кільця навколо зорового нерва в глибині очниці й прикріплюються до очного яблука. Виділяють чотири прямі м'язи очного яблука (верхній, нижній, латеральний і медіальний) і два косі м'язи (верхній і нижній). М'язи діють таким чином, що обидва ока рухаються спільно і спрямовані в ту саму точку. Від сухожильного кільця починається також м'яз, що піднімає верхню повіку. М'язи ока покреслені й скорочуються довільно.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) Яка система є найбільш інформативною серед усіх сенсорних систем?

2) Що ми можемо сприймати за допомогою зору?

3) Назвіть основні частини зорового аналізатора.

4) Де розташоване око?

5) Назвіть оболонки очного яблука. Які функції вони виконують?

6) Від чого залежить забарвлення ока?

7) У якій оболонці відбувається перетворення світлового подразнення на нервовий імпульс?

IV. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ

Дати відповіді на запитання.

1) Перелічіть допоміжні частини ока. Навіщо окові потрібний допоміжний апарат?

2) Чому ми часто моргаємо?

3) Чому око має кулясту форму?

4) 3 чого складається судинна оболонка?

5) Що таке водяниста волога, яку функцію вона виконує?

6) Чому око влаштоване так складно?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 81 підручника.

ХРОНОМЕТРАЖ УРОКУ

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності 5 хв

Вивчення нового матеріалу ЗО хв.

Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів 8 хв.

Домашнє завдання 2 хв.

Останні статті

Нові виховні заходи