Коли потрібно вести дитину до стоматолога?

На думку дитячого стоматолога, це можна зробити вже до першого дня народження - якщо раніше не було жодних проблем або природженої патології. До того ж, це повинен бути суто дружній візит. У дитини в добрій приємній атмосфері формується позитивна думка про те, що похід до стоматолога - це приємно і добре. Робота батьків з дитиною . Це перше, що безпосередньо впливає на відносини дитини зі стоматологом. Прислухайтеся до наступних рекомендацій:

 

  1. Ні в якому разі не лякайте дитину докторами. Фрази на кшталт: «Будеш погано себе вести, відведу до лікаря, він тобі укол зробить» або «Якщо будеш їсти цукерки, зуби зіпсуються, і лікар їх вирве» не додають малюкові дружелюбності.
  2. Перш ніж вести малюка в перший раз до стоматолога, готуйте його. Розповідайте, як цікаво у доктора, як йому порахують зубки, як будуть з ним грати. Потренуйтеся в ігровій формі відкривати рот і тримати його відкритим кілька хвилин. Грайте в рольові ігри, програючи сценарій приходу до стоматолога. «Лікуйте» зуби у ляльок.
  3. Перед візитом до лікаря не вимовляєте фраз: «Не бійся», «Тобі не буде боляче». Дитина чує тільки слова «біль» і «страх» і нервує ще сильніше.
  4. Якщо малюк відмовився в перший раз сісти в крісло і відкрити рот, ні в якому разі не лайте його й не соромте, а тим більше не змушуйте силою. Це може назавжди поселити в дитині страх перед стоматологією. Краще відвести дитину додому і привести в наступний раз. Він ще не готовий.
  5. До кожного походу в кабінет стоматолога готуйте маленькі подаруночки, щоб після нагородити малюка за відвагу.
  6. Якщо дитина не хоче відкривати рот і сидіти тихо не від страху, а з «шкідливості» (є такі розпещені увагою діти), то таку дитину до стоматолога повинен вести авторитетний для нього дорослий.

Особистість доктора. Важливо відповідально підібрати першого стоматолога. Це повинен бути не тільки професіонал своєї справи, а й людина, що вміє знаходити спільну мову з дітьми. У роботі з маленькими дітьми допомагає гра ( «ми зараз порахуємо зубки, помажеш зубки солодким кремом»і т.д.), зі старшими (5-6 років) – ставлення до них як до дорослого, як до особистості ( «я тобі нічого робити не буду, якщо ти не захочеш» , «як тільки тобі стане боляче, я перестану» ). Якщо лікар зможе встановити контакт з малюком, викликати в ньому довіру, тоді в майбутньому дитина не буде боятися лікувати зуби. Знайти хорошого доктора допоможуть рекомендації інших мам і відгуки на форумах.

Лікар за допомогою спеціальної щітки огляне дитину: чи є у неї зубки, як вони розвиваються , в якому стані слизова, чи немає якихось проблем, грибкової інфекції, проблем із вуздечкою язика тощо.

Коли виповниться рік, можна сміливо починати вчитися чистити зубки. Для цього дитині треба придбати маленьку м’яку щітку, і код у неї повинен бути «від нуля до двох років». Вчитися чистити зуби потрібно в ігровій форм. Наприклад, на одній щітці показувати, як потрібно чистите зубки улюбленому ведмедику, зайчику, ляльці, а другою щіткою працювати з дитиною.  Вважається, навчати дитину регулярно і поетапно, то до чотирьох років вона повністю засвоїть цю процедуру.Дуже важливо, щоб мама і тато при цьому теж чистили зуби: інакше у дитини не буде до цього мотивації.  Зуби потрібно чистити в середньому 2-2,5 хвилини. Головка зубної щітки, підібрана за віком, відповідає 2,5—3 зубам. Кожен зуб (а не тільки різці) потрібно обробити в середньому 4-5 разів. Робити це потрібно двічі на день після сніданку (а не до) і перед сном. Мало хто з батьків знають, що молочні зуби прорізуються недостатньо сформованими і тому дуже вразливими. Прорезиваясь, зуби проходять два етапи формування своєї структури: первинну мінералізацію, всередині кістки, і вторинну – після прорізування. Вторинна мінералізація закінчується протягом 1,5-2 років після прорізування. У цей час емаль бере від слини всі корисні мікроелементи і остаточно зміцнюється. У зубів, які тільки прорізалися, є вразливі місця:

– природні заглиблення на жувальній частині зуба (фісуркі);

– підстави зуба біля ясен;

– точка контакту між зубами.

Щоб зуби не постраждали, особливо вразливі місця, слід починати їх чистити вже з моменту прорізування першого зуба. Необов’язково вранці і ввечері – зуби потрібно чистити тоді, коли малюк поїв щось, що може пошкодити емаль. Спочатку досить протирати марлею, намотаною на палець, попередньо змочивши її в теплій воді. Є спеціальні щіточки, які надягають на палець. Коли дитина навчиться спльовувати, можна використовувати зубну пасту, в складі якої немає фтору. Використовувати пасту, що містить фтор, можна лише, коли малюк перестане ковтати пасту.

Для галасливих дітей, яких неможливо посадити на місце, але у яких є проблеми потрібно застосовувати загальний наркоз

Щоб зберегти молочні зуби можна поставити коронки або пломби, а також застосувати сріблення. Але якщо вже пізно проводити відновлювальні процедури потрібно на місце видалених зубів поставити протез, який мінімум двічі на рік необхідно міняти.

Видаляють тільки ті зуби, які стесані до ясен і не підлягають ніякому відновленню. Але тягнути з цим, ні в якому разі не потрібно, тому що руйнування зубів часто супроводжується запаленням на коренях. Після того як зуби будуть видалені, лікарі виготовляють спеціальну пластину яка може замінити їх.

У рік дитина одержує вже більш  різноманітну їжу, зокрема печиво. Після нього потрібно обов’язково почистити зуби або хоча б прополоскати рот Продукт лей достатньо В’язкий, він неначе пломбує дірочки між зубами створюючи умови для розвитку карієсу.

Також не потрібно давати дітям солодку воду,кислі соки ,мед,до того ж,занурювати в мед соску.

Важливо! Всі ці рекомендації підходять тим дітям, у яких стан зубів дозволяє тягнути час і чекати, поки малюк адаптується і перестане боятися. Якщо ж ситуація критична, а дитина ні в яку не бажає сидіти на місці і деякий час тримати рот відкритим, існує процедура загального наркозу. Малюкові роблять укол, він впадає в полуспящую, загальмований стан і спокійно переносить лікування зубів. Цієї процедури не варто побоюватися, попередньо у дитини візьмуть всі необхідні аналізи. Іноді тільки таким способом вдається уникнути біди.

Джерело інформації: Дитячий журнал «Розкажіть онуку» Автор невідомий ,2009р.