Нині в Україні відбувається становлення системи освіти та виховання, зорієнтованих на входження у світовий процес. Воно супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу. Відбувається зміна освітньої та виховної роботи: пропонується новий зміст та підходи, нові стосунки, новий педагогічний менталітет.
Освіту в сучасній школі зорієнтовано на озброєння школярів методами пізнання й аналізу теоретичних положень основ наук, оволодіння ними за допомогою нових способів мислення; озброєння навичками систематичної роботи з джерелами інформації. Залучення шкільної бібліотеки до виконання цих завдань посилює її освітні функції та педагогічну спрямованість.
Шкільна бібліотека-єдине доступне джерело інформації для учнів, яке забезпечує їх інформаційними ресурсами, місце соціальних комунікацій, де зустрічаються учні різного віку, вчителі.
Бібліотека загальноосвітнього навчального закладу є його обов'язковим структурним підрозділом, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Свою діяльність організовує спільно з педагогічним колективом, відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.
Навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, належне зберігання, використання і поповнення фондів бібліотеки, гарантує їх цілісність, неподільність і не відчуженість. Приміщення, обладнання, майно бібліотеки утримується навчальним закладом на безстроковому і безоплатному користуванні та оперативному управлінні.
У своїй діяльності бібліотеки керуються Законом України «Про освіту»,Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», іншими законодавствами та підзаконними нормативно-правовими актами, а також «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу», тощо.
Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу визначає статус бібліотеки, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні, обов'язки та права бібліотек і користувачів.
«Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» визначає основні завдання, зміст роботи, управління і структуру шкільної бібліотеки.
Указ Президента України від 22.03.2009 р. «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» доручає Кабінету міністрів України вжити заходів щодо створення національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу.
В Маніфесті шкільних бібліотек, який був прийнятий 66 Генеральною конференцією міжнародного професіонального суспільства в Ієрусалімі, визначено завдання шкільних бібліотек про необхідність співпраці шкільного бібліотекаря з учителями, учнями, батьками. Шкільна бібліотека підтримує та забезпечує освітні та виховні задачі.
В інструкції «Про порядок доставки комплектування» визначено порядок комплектування, обліку навчальної літератури, доставки та розповсюдження навчальної літератури. В цій Інструкції зазначено, що безпосередньо роботу з бібліотечним фондом підручників у школі веде бібліотекар. За організацію роботи щодо створення і своєчасного поповнення бібліотечного фонду шкільних підручників відповідає директор школи.
Директор школи та його заступники, педагогічний і учнівський колективи проводять систематичну роботу щодо збереження бібліотечного фонду, організують огляди-конкурси книг.
Учні 1-11 класів зобов'язані бережливо ставитися до підручників і нести за них відповідальність.
Основні завдання:
Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків навчально-виховного процесу;
Розширення бібліотечно-інформаційних послуг на основі удосконалення традиційних і засвоєння нових бібліотечних форм і методів роботи. Введення в роботу бібліотеки новітніх технологій;
Формування в учнів вмінь та навичок бібліотечного користувача;
Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадського обов'язку;
Всебічне сприяння підвищенню фахової, педагогічної майстерності вчителів, вихователів, батьків шляхом популяризації педагогічної літератури і надання інформації про неї.;
Бібліотечно-інформаційне забезпечення особистих потреб користувачів у дозвіллєвій діяльності, у профорієнтаційному визначенні;
Виховання в учнів інформаційної культури.
Відкриття бібліотеки здійснюється за наявністю відповідної матеріально-технічної, науково-методичної бази: приміщення, початкового книжкового фонду (навчального), книгосховища, абонементу, читального залу (кімнати), забезпечення необхідним бібліотечним обладнанням, бібліотечною технікою, комп'ютерами, охоронними і протипожежними засобами.
Забороняється використовувати приміщення бібліотеки для робіт не передбачених завданнями бібліотеки.
Загальне керівництво, створення необхідних умов для здійснення якісної та ефективної роботи, контроль за діяльністю бібліотеки, прийом на роботу бібліотечних працівників здійснює директор навчального закладу.
Режим роботи бібліотеки встановлюється директором навчального закладу відповідно до внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням змінності навчання. Один раз на місяць в бібліотеці встановлюється санітарний день.
Щоденно дві години робочого дня виділяється на виконання внутрішньої бібліотечної роботи.
Бібліотека працює згідно з планом роботи, затвердженим директором навчального закладу, який є складовою частиною плану навчально-виховної роботи закладу. Річний звіт бібліотеки є складовою частиною річного звіту закладу.
При бібліотеках працює читацький актив з числа учнів, вчителів і батьків, який допомагає працівникам бібліотеки у виконанні бібліотечної роботи.
Для вирішення актуальних питань діяльності бібліотеки на правах дорадчого органу може бути створена бібліотечна рада, до складу якої входять працівники бібліотеки, представники педагогічного колективу, бібліотек регіону, громадськості, а також батьки та учні.
В шкільній бібліотеці використовуються такі звітні документи:
План роботи бібліотеки – це заздалегідь окреслена система заходів бібліотечно-бібліографічної діяльності, що передбачає порядок, послідовність, термін та відповідальних за їх виконання.
Перед складанням плану роботи на новий рік завідувач бібліотеки (бібліотекар) ознайомлюється з річним планом навчально-виховної роботи, освітнього закладу, визначає завдання та зміст роботи бібліотеки, враховує масові заходи закладу. Враховуються знаменні історичні й пам'ятні дати у житті нашої держави, професійні свята.
Розділи плану роботи бібліотеки:
формування та організація фонду бібліотеки;
обслуговування користувачів;
довідково-бібліографічне обслуговування;
інформаційне забезпечення;
проведення масових заходів:
індивідуальна робота;
реклама діяльності бібліотеки:
підвищення кваліфікації бібліотекарів.
Сумарна книга обліку підручників відображає надходження книг, вибуття списаної літератури та підсумки надходжень.
Інвентарна книга – документ, в якій фіксуються всі видання, що надходять до бібліотеки.
Щоденник роботи шкільної бібліотеки є основним документом, в якому ведеться денний облік читачів та обслуговування, масова та методична робота. Заповнюється щоденник роботи кожен день.
Традиційно шкільні бібліотеки розглядаються як навчально-допоміжні підрозділи, які забезпечують літературою та інформацією навчальний процес. Однак, зміни, які відбуваються в сучасній освіті, примушують і бібліотечних працівників подивиться на діяльність бібліотеки в навчальному закладі, побачить у ній педагогічну складову.
За визначенням, педагогічна діяльність-це практична діяльність щодо навчання (передачі знань), виховання (формування якостей й переконань) та освіти (накопичення, перетворення в органічну єдність знань, навичок, умінь та моральних якостей особистості).
В цьому плані шкільна бібліотека-особливе педагогічне середовище, де бібліотекар у своїй професійній діяльності виступає як тьютор, який формує навички й уміння самостійної самоосвітньої діяльності учнів, консультант при пошуку джерела інформації, наставник, який навчає критичному осмисленню найденої інформації, організатор індивідуальної та колективної діяльності учнів.
Таким чином, він розвиває дітей, навчає їх і виховує бібліотечними формами й методами здійснює педагогічну діяльність. Паралельно в бібліотеці відбувається постійне навчання й підвищення кваліфікації педагогів щодо питань керівництва дитячим читанням, удосконалення особистої самоосвітньої та інформаційної діяльності.
Відокремлюють три соціальні функції бібліотек –комунікативна, кумулятивна та меморіальна. Таким чином, бібліотека є культурним феноменом, виконуючим у суспільстві роль зберігання та розповсюдження, популяризації соціально-значимих культурних цінностей.
Бібліотека виконує і функцію соціальної пам'яті людства: збирати, зберігати та надавати інформацію, документи. Ознайомлення користувачів з документами, інформацією сприяє освіті, просвітительству.
Яка ж мета професіонально-педагогічної діяльності бібліотекаря?Перш за все, сприяти підготовці учнів до життя, до вміння виживати в сучасних умовах. Крім того, потрібно допомагати молодим читачам у професіональному самовизначенню, допомогти зберегти індивідуальність, стати творчою особистістю.
Бібліотекарі здійснюють керівництво пізнавально-практичною діяльністю:
впроваджують до бібліотечних заходів міжпредметні елементи та підтримувати міжпредметні зв'язки;
методично підтримують комунікативну та інтеграційну діяльність, сприяють навчальній та дозвільній практиці учнів, їх творчому розвитку.
Роль шкільної бібліотеки може бути значною в реалізації наступних функцій освіти:
формування мовленнєвої діяльності учнів (слухання, говоріння, читання, письмове мовлення);
формування громадської грамотності (сукупність здібностей, які включають грамотність мови, письма, здібність критично мислити, адекватно діяти в умовах полеміки).
Для здійснення всього переліченого потрібно з успіхом використовувати педагогічний потенціал багатого арсеналу бібліотечних форм і методів.
Методи роботи шкільної бібліотеки:
індивідуальні;
масові;
діагностичні;
інформаційні.
Індивідуальна робота шкільної бібліотеки
Одним із факторів становлення особистості є бібліотека, книга, інформація, через яку сприймається світ. Саме шкільні бібліотекарі під час бесід, а саме вони є поширеною формою індивідуальної роботи, орієнтують учня-читача у виборі необхідних матеріалів.
Наступний метод індивідуальної роботи – консультації, які знайомлять читачів із довідковим апаратом книги( передмовою, післямовою, змістом, анотацією).
Ще один метод індивідуальної роботи, якій використовують бібліотекарі – інформування.
Індивідуальне інформування полягає в постійному сповіщанню читачів про надходження новинок.Цінність інформації – в її оперативнім представленні. В ході індивідуального інформування користувач і бібліотекар працюють як партнери, узгоджуються форми надання інформації( підбор, тематичний список, бібліографічні посібники, роздруківка баз даних за темою.
В сучасних умовах однією з форм допомоги при індивідуальнім інформуванні може бути доступ до Internet.
Залишається актуальною така форма індивідуального обслуговування як індивідуально-планові читання. В сучасній практиці використовуються три види індивідуально-планового читання:
Плани читання на основі аналізу найбільш поширених інтересів і запитів користувача.
Списки літератури за якоюсь темою «Що читати далі?»
Складання читачами сумісно з бібліотекарем план подальшого читання.
Нині зростає роль діалогу як демократичного шляху в пошуках істини. У такій спосіб реалізується механізм відповідей на запитання, які хвилюють дітей. Складність індивідуальної роботи з читачами потребує серйозних знань психології особистості та прийомів роботи з читачами. Тут відкривається простір для творчих пошуків бібліотекаря, думаючого над тим як зацікавити читачів.
Масова робота шкільної бібліотеки
Масову роботу шкільної бібліотеки слід розглядати як складову системи роботи школи з формування основ бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів. Масове обслуговування поділяється на групові та фронтальні.
Для здійснення групового та фронтального обслуговування використовується сукупність форм і методів, які поділяються на:
наочні(книжкові виставки);
усні(інформування, бібліографічний огляд),
комплексні(бібліотечні вечори, літературні вітальні, літературні ігри тощо).
Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є книжкові виставки, огляди літератури, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри(конкурси, вікторини, подорожі книгами), усні журнали, літературні вечори тощо.
Діагностичні форми роботи шкільної бібліотеки
У будь якому дослідженні значна увага приділяється методиці дослідження. Основний метод – опитування читачів, як письмове(анкета), так і усне ( інтерв'ю). Існують ще декілька методів діагностичного дослідження: спостереження, аналіз документів, відвідування уроків, тестування.
Анкетування це метод збору інформації, який спирається на опитування читачів за допомогою анкет. Анкетування можна проводити з метою вивчення інтересів, виховання культури читання, з метою виявлення відношення до книги тощо.
Спостереження – метод діагностичного дослідження, який відбиває зміни вивчаємого об'єкту, його кількісно – якісних характеристик.
З метою виявлення загальної картини того, як читають наші учні, бібліотекарі району періодично проводять групові або загальні аналізи читання. Не забувають вони і про такі форми моніторингу як анкетування та інтерв'ювання. Вони дають змогу оцінити ефективність здійсненої бібліотекою навчального закладу роботи.
Інформаційне обслуговування
Головні тенденції розвитку інформаційних технологій у бібліотеках визначені як:
1.Формування парку персональних комп'ютерів.
2.Використання в бібліотечному обслуговуванні ком пакт-дисків.
3. Використання ресурсів Internetа.
4.Формування електронних бібліотек.
Найактуальнішою проблемою розвитку сучасного інформаційного центру на базі бібліотеки є створення медіа теки або медіа центра, які надають доступ учням та учителям до різних видів інформації для їх самостійної самоосвітньої роботи.
Шляхи модернізації діяльності бібліотеки як інформаційної системи навчального закладу:
формування інформаційного ресурсу з метою гарантованого доступу до інформації як на традиційних так і на нетрадиційних носіях, як локальних так і віддалених джерел інформації;
інформаційно-бібліографічна підтримка навчальної, творчо-пізнавальної, самоосвітньої, дозвіллєвої діяльності учнів;
інформаційно-консультативний супровід професійного зростання педагогічного колективу спрямованого на підвищення ефективності навчально-виховного процесу;
інформаційна підтримка пошукової науково-дослідницької діяльності учнів, науково-педагогічних досліджень педагогів (МАН, науково-методична проблема школи, сприяння розробці акторських програм та посібників, апробація підручників);
формування навичок незалежного користувача, інформаційної компетентності особистості.
Бібліотечні інновації
Бібліотечні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різних бібліотечних проблем. Безпосереднім результатом творчого пошуку можуть бути нові бібліотечні технології, оригінальні виховні ідеї, форми й методи пропаганди літератури, нестандартні підходи в управлінні. Але цей процес має й іншій бік. Результатом інновацій як процесу творчої діяльності є й підвищення професійної майстерності бібліотекаря, рівня його культури, мислення, світогляду.
Останнім часом набули популярності інноваційні технології навчання (робота в малих групах, карусель, акваріум); технології колективно-групового навчання (мікрофон, броунівський рух, мозаїка); технології ситуативного моделювання (рольові та імітаційні ігри); технологія відпрацьовування дискусійних питань ( займи позицію, дебати, шоу) тощо.
Прагнення бібліотечних працівників оновити методику масової та індивідуальної роботи, співпадає з бажанням читачів отримувати інформацію у живій, емоційно-насиченій, незвичайній для них формі. Бібліотекарі прагнуть, щоб учень мав відомості про книгу, зацікавився нею настільки, щоб вільний час намагався присвятити читанню, міг зрозуміти книжку. Для досягнення цих цілей бібліотекар використовує методи індивідуального й масового керівництва читанням та їх форми.
Бібліотеки впроваджують окремі напрями маркетингу в своїй роботі: реклама бібліотеки, візитки, буклети, слогани, що сприяє позитивному іміджу бібліотеки, залучає до себе увагу учнів, батьків, педагогічного колективу.
Гарною рекламою діяльності бібліотеки може стати по-іншому проведена традиційна акція «Подарунок бібліотеці», під час якої читачі дарують книжки і презентують їх.
З нових форм роботи серед бібліотекарів району популярні: захист читацьких формулярів, бенефіс читача, творчі завдання, урок-діалог, урок мандрівка, урок порада, урок інтелект-шоу, літературний марафон, літературний кафетерій, дебати, аукціони, ринги тощо.
Шкільні бібліотекарі району велику увагу приділяють пошуку оптимальних цілеспрямованих новітніх технологій щодо популяризації художньої літератури. Позитивною рисою цих інновацій у роботі шкільних бібліотек є те, що вони не тільки сприяють популяризації фондів шкільної бібліотеки, задоволенню читацьких інтересів різних вікових груп школярів, але й розкривають перед ними творчі можливості та здібності бібліотекарів як фахівців із розвитку особистості.
І закінчити хочеться роздумами Олександра Івановича Герцена: «Вся жизнь человечества последовательно оседала в книге: племена, люди государства исчезали, а книга оставалась. Она росла вместе с человечеством, в нее кристаллизовались все учения, потрясающие умы, и все страсти, потрясавшие сердца; в нее записана та огромная исповедь бурной жизни человечества, та огромная аутография, которая называется Всемирной историей. Но в книге не одно прошедшее; она составляет документ, по которому мы вводимся во владение настоящего, во владение, своей суммы истин и усилий, найденных страданиями, облитых иногда кровавым потом, она – программа будущего».
Джерело:http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/administration/38253/