Педагогіка - наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості.

Назва її походить від грецьких слів "paidos" - дитина і "ago" - веду, тобто "дітоводіння". У Давній Греції так називали рабів, які супроводжували дітей рабовласників до школи, пізніше - вільнонайманих людей, котрі займалися наставництвом, вихованням та навчанням дітей. Називали ще їх педономами, дидаскалами, майстрами.
До XVII ст. педагогіка розвивалась у лоні філософії, що була тоді майже всеохоплюючою системою наукових знань. Але розвиток матеріального виробництва і духовної культури, зростання у зв'язку з цим ролі освіти і школи, розширення та ускладнення навчально-виховної діяльності й збагачення відповідного фахового досвіду зумовили виокремлення педагогіки в самостійну науку.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і роз­витку особистості.

Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємо­зв'язках з іншими науками.

Предмет педагогіки — особлива сфера суспільної діяльності з ви­ховання людини, складовими частинами якої є освіта і навчання.

Педагогіка досліджує виховання як свідомий і плано­мірний процес підготовки людини до життя і праці, роз­криває його сутність, закономірності, тенденції та перс­пективи, вивчає принципи і правила, які регулюють ви­ховну діяльність.

Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Во­на аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати педагогічний процес, про­гнозувати результати виховання і здійснювати його від­повідно до потреб суспільства.

Педагогічна наука виникла і розвивалась як теорія ви­ховання підростаючих поколінь. Зумовлено це тим, що людина, її духовні та фізичні якості формуються в дитин­стві, підлітковому віці та юності. Саме у ці періоди життя розвиток особистості відбувається найбільш інтенсивно, формуються найголовніші її риси та особливості — розу­мові та фізичні сили, основи світогляду, переконань, мо­ральних почуттів, риси характеру, спрямованість потреб, інтересів, уподобань тощо. Тому істотні прогалини і недо­ліки у вихованні, допущені в ранньому віці, ліквідувати пізніше надзвичайно важко, а іноді й неможливо.

Педагогіка вивчає процеси виховання, освіти і навчан­ня лише у властивих їй межах, розглядає у цих проце­сах тільки педагогічний аспект. Вона досліджує те, на яких загальнопедагогічних засадах, завдяки яким засо­бам виховної роботи потрібно будувати виховний про­цес, освіту і навчання людей різних вікових груп в освіт­ніх закладах, в усіх типах установ, організацій і трудо­вих колективів.

Основні педагогічні категорії

Педагогіка має свій понятійний апарат — систему пе­дагогічних понять, які виражають наукові узагальнен­ня. Ці поняття називають категоріями педагогіки.

Кате­горії — найзагальніші поняття, що відображають основ­ні, найістотніші сторони, властивості та зв'язки явищ об'єктивного світу.

Найважливіші педагогічні категорії — виховання, освіта і навчання.

Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що нале­жать до предмета педагогічної науки. Правильне їх ро­зуміння потрібне передусім для пізнання педагогічних закономірностей.

Виховання — соціальне явище, властиве тільки лю­дям, є однією зі сфер суспільно-необхідної діяльності.

Виховання — цілеспрямований та організований процес форму­вання особистості.

Основне його призначення полягає у забезпеченні жит­тєвої наступності поколінь, що не можливе без засвоєння і розвитку новими поколіннями суспільно-трудового до­свіду.

Виховання (в широкому педагогічному розумінні) — формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яке базується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.

Ви­ховання (у вузькому педагогічному значенні) — цілеспря­мована виховна діяльність педагога для досягнення кон­кретної мети в колективі учнів. Виховання (в гранично вузькому значенні) — спеціально організований процес, що передбачає формування певних якостей особистості, процес управління її розвитком, який відбувається через взаємодію вихователя і виховуваного.

Одним з елементів виховання є освіта.

Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формуван­ня на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загаль­ноосвітніх і професійних знань.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички.

Навчання не є механічною передачею знань учителем учням. Це — їх спільна праця, в якій викладання й учіння перебувають у єдності й взаємодії. Провідна роль у цьому процесі належить учителю, який викладає учням навчальний матеріал, спонукає їх до учіння, спрямовує та організовує їх пізнавальну діяльність, навчає засобам і прийомам засвоєння знань, умінь і навичок, перевіряє, контролює та оцінює їх працю. Учні засвоюють (сприйма­ють, осмислюють, запам'ятовують) знання, перетворюють узагальнений наукою досвід людства на особисте надбан­ня, набувають навичок та умінь оперування знаннями, використання їх для вирішення навчальних завдань і прак­тичної діяльності.

Виховання, освіта і навчання — три найважливіші на­прями педагогічної діяльності, які органічно пов'язані між собою і доповнюють один одного їх взаємозв'язок — одна з основних педагогічних закономірностей.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Педагогіка має свій понятійний апарат - систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки.

Категорії - найзагальніші поняття, що відображають основні, найістотніші сторони, властивості та зв'язки явищ об'єктивного світу.

Найважливіші педагогічні категорії - виховання, освіта і навчання. Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що належать до предмета педагогічної науки. Правильне їх розуміння потрібне передусім для пізнання педагогічних закономірностей.
Виховання - соціальне явище, властиве тільки людям, є однією зі сфер суспільно-необхідної діяльності.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Соціально відповідальні батьки багато зусиль затрачають для того, щоб їхні діти виросли досконалими особистостями, максимально самореалізувалися в житті. Однак ці зусилля не завжди дають очікувані результати, що великою мірою залежить і від системи сімейних цінностей, рівня особистісної культури кожного з батьків, у тому числі педагогічної культури.

Педагогічна культура батьків — компонент загальної культури, який акумулює в собі накопичений попередніми поколіннями досвід виховання дітей у сім'ї.

Виявляється вона в розумінні та усвідомленні батьками своєї відповідальності за виховання дітей, у ставленні до них, в оцінюванні їхньої поведінки, у реальній діяльності та спілкуванні з ними, а також у здійсненні продуктивних зв'язків з іншими виховними інститутами (дошкільними закладами, школою, позашкільними закладами).

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Державно-громадське управління освітою - особливий тип управління, характерною рисою якого є постійна відповідальна участь і взаємодія в управлінні освітою суб'єктів і їх органів з одного боку, що виражають і представляють інтереси, політику, гарантії і компетенцію держави в області освіти (Міністерство освіти і науки України, управління освітою і науки обласних державних адміністрацій, відділи освіти, органи місцевого самоврядування), з іншого боку, суб'єктів і їх органів, що виражають інтереси громадянського суспільства, населення.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Провідною характеристикою особистості більшість дослідників вважають її спрямованість, хоча тлумачать її сутність по-різному. Так, для С.Л.Рубінштейна спрямованість — це „динамічна тенденція", для О.М.Леонтьєва — „системотвірний мотив", для В.М.М'ясищева — „домінуюче відношення", для Б.Г. Ананьева - „основна життєва спрямованість", для А.С.Прангішвілі — „динамічна організація сутнісних сил людини".

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Високі технології глибоко проникають у всі сфери життя і побуту. З подібним твердженням важко не погодитися, особливо якщо озирнутися навколо. Буквально на кожному кроці ми бачимо електронні пристрої і, так звані, гаджети, покликані полегшити життя і зробити його максимально комфортним. Як же відбився розвиток електроніки на процесі навчання? З великою часткою впевненості можна заявити, що сучасним студентам і учням шкіл стало набагато простіше займатися, ніж їх попередникам в чому завдяки появі різноманітних бездротових пристроїв.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Найголовніше з негативного досвіду

1. Жодна з країн не змогла завершити планів глибокої трансформації, задовольняючись лише кількісним розширенням рівнів освіти, тривалості й обсягу навчання, хто може похвалитися швидкими і вдалими змінами бодай окремих секторів своїх систем освіти.

2. Невдачі завжди призводили до підвищення жорсткості системи, посилення якості системи, посилення опору інноваціям, скептичного ставлення до проектів змін.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

Сучасна педагогічна наука зрештою вийшла на пріоритети гуманістичного особистісно орієнтованого підходу до виховання дитини, який має лягти в основу реформи освіти. Теоретичні обґрунтування відповідних положень не викликають сумнівів, а от їхня практична реалізація для багатьох є складно. З цього погляду педагогам шкільних закладів, батькам буде цікаво й корисно ознайомитися з педагогічними ідеями та практичними порадами видатного французького письменника, філософа й просвітителя ХVІІІ ст. Жана Жака Руссо.

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...

У кожного в житті настає період, коли професійні здібності і бажання зростання не відповідають можливостям на конкретному робочому місці. Кар'єрне просування, потреба в більш високій зарплаті, прагнення поміняти або розширити спеціалізацію або навіть сферу діяльності - все це призводить до того, що ми розуміємо: назріла необхідність отримати нові знання й почати вдосконалюватися. У цьому випадку хтось вирушає на курси підвищення кваліфікації, хтось шукає курси, що відповідають новій сфері діяльності, а хтось навіть вступає до ВНЗ, щоб отримати другу вищу освіту. За якими правилами обирати: курси або друга вища? Що більше відповідає нашим намірам і стане максимально ефективним для нас у майбутньому?

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Загальна педагогіка

Читати далі...