Нарисна геометрія навчає:
будувати креслення просторових форм з їх словесним описом;
читати креслення;
розв’язувати на кресленні задачі за визначенням взаємного положення геометричних елементів (позиційні задачі) та визначенням натуральних величин цих елементів (метричні задачі). Інженеру необхідно знати нарисну геометрію, тому що без креслення немислима виробнича діяльність людей.
За кресленнями виготовляють деталі машин, з їх допомогою контролюють правильність виготовлення деталей, вирішують питання взаємодії деталей у вузлах машин та складають вироби.
Нарисна геометрія вивчає загальні принципи побудови креслень, абстрагуючись від технології виробництва і призначення цих креслень, беручи до уваги лише геометричні властивості форми виробів.
Методи графічного зображення дають можливість розв’язувати задачі, не лише з області креслення, але й задачі хімічного аналізу, теорії механізмів і машин, номографії, графостатики та ін.
Нарисна геометрія є одним із найефективніших засобів розвитку просторової уяви та створення на її основі відповідних просторових уявлень.
Просторові уявлення (образи) відображають просторові властивості і співвідношення предметів. У кресленні і нарисній геометрії просторові уявлення поділяються на два види: образи пам’яті і образи уяви.
Просторові образи пам’яті відображають предмет приблизно в тому вигляді, яким він був поданий для сприйняття – без докорінного розумового перероблення цього матеріалу.
Просторові образи уяви на відміну від образів пам’яті є новими образами і поділяються залежно від способів їх створення на дві групи: образи відтворюючої та творчої уяви.
Образи відтворюючої уяви – це нові образи, які створюються на основі заданого матеріалу шляхом його розумового перероблення.
Образи творчої уяви є новими образами.