Підвищенню ефективності навчання інформатики сприяє диференціація й індивідуалізація навчання.

Індивідуалізація навчання передбачає і його диференціацію, яку потрібно розуміти як всебічну доступність і результативність навчання для всіх учнів і для кожного з них окремо.

Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різносторонні інтереси учнів до інформатики як до науки, що розвивається дуже швидкими темпами, а з іншою — різноманітні потреби суспільства. Диференціація виконує дві функції служить розкриттю індивідуальності учнів, зміцненню і подальшому розвитку суспільства.

Інформатика відноситься до одного із тих предметів у яких диференціація навчання реалізується найбільш природним чином. Цьому сприяє сам характер інформатики як науки і сукупності інформаційних технологій.

Розглянемо два основних види диференціації навчання інформатики

Перший вид диференціації виражається в тому, що, навчаючись в одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначальним при цьому є рівень обов'язкової підготовки. Його досягнення свідчить про виконання учнем мінімальних вимог до засвоєння змісту. На його основі формуються більш високі рівні оволодіння матеріалом. Останнім часом цей вид диференціації почали називати рівневою диференціацією

Другий вид диференціації — це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами, які відрізняються глибиною вивчення матеріалу, обсягом відомостей та ін. Цей вид диференціації іноді називають профільною диференціацією. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення інформатики

Організація рівневої диференціації базується на використанні різних методів, форм і засобів навчання щодо учнів одною класу.

На уроках інформатики можна використовувати індивідуальну і групову диференційовані форми навчальної діяльності. Індивідуальна робота школярів на уроках інформатики може організовуватися на всіх етапах навчання, починаючи з етапу пояснення і закінчуючи етапами систематизації, узагальнення і контролю знань. Групову форму організації навчального процесу також доцільно використовувати на різних етапах уроку, зокрема на етапах повторення і узагальнення знань з кількох тем курсу, а також на етапі контролю та оцінювання знань. При цьому робота в групах може певним чином перебудовуватися і видозмінюватися залежно від класу і дидактичних завдань. Розрізняють такі види групової діяльності

  • •    кооперативна — різні групи виконують окремі частини спільного завдання,
  • •    індивідуалізована — кожний учень виконує ту частину завдання, до якої має найбільшу схильність,
  • •    диференційована — склад групи визначається близькими пізнавальними можливостями учнів.

Під час організації індивідуальною підходу до навчання вчителем враховуються такі особливості учнів

  • •    рівень засвоєння необхідних знань і вмінь,
  • •    здібності й інтерес до вивчення інформатики,
  • •    когнітивний стиль навчання.

Для визначення цих особливостей школярів на уроках інформатики може використовуватися відповідне програмне забезпечення, тестові завдання, анкетування.

Діяльність вчителя при організації індивідуальної і групової диференційованих форм роботи полягає у

1) розподілі учнів на групи (за рівнем знань, інтересами, здібностями),

2) розробці або доборі завдань і програмного забезпечення відповідно до виявлених рівнів знань, інтересів, здібностей учнів,

3) оцінюванні діяльності учнів.

Відповідно до виявлених  здібностей чи інтересів учнів щодо вивчення інформатики клас можна умовно поділити на групи перша — учні з низьким темпом засвоєння матеріалу, друга — учні з середнім темпом засвоєння матеріалу, третя — учні з високим темпом засвоєння матеріалу

Цілі диференційованого навчання в таких групах можна сформулювати так, як показано у таблиці 3.6:

Таблиця 3.6

Учні з низьким темпом засвоєння матеріалу (перша група)

Учні з середнім темпом засвоєння матеріалу (друга група)

Учні з високим темпом засвоєння матеріалу (третя група)

Сформувати інтерес до предмета шляхом викорис тання посильних задач, на вчальних програмних засо бів, що дозволяє учневі працювати відповідно до його індивідуальних здіб ностей

Розвивати стійкий інтерес до предмета

Розвивати стійкий інтерес до предмета та творчі здіб ності учнів

Ліквідувати прогалини в знаннях і вміннях

Закріпити і повторити існу ючі знання і способи дій, актуалізувати існуючі знан ня для успішного вивчення нового матеріалу

Сформувати нові способи дій, уміння розв'язувати за дачі підвищеної складності, нестандартні задачі

Сформувати вміння здій снювати самостійну діяль ність за зразком

Сформувати вміння само стійно працювати над за дачею або з навчальним програмним забезпеченням

Розвинути вміння самостій но працювати над розв'язу ванням задач, алгоритмами або з навчальним програм ним забезпеченням

 

Добір завдань для групового й індивідуального виконання вчитель повинен здійснювати з урахуванням:

  • •    обов'язкових результатів навчання;
  • •    міжпредметних зв'язків;
  • •    практичної спрямованості навчання.

При доборі завдань для індивідуальної самостійної роботи потрібно враховувати такі рівні засвоєння знань учнями: репродуктивний, реконструктивний, варіативний, пошуковий, творчий.

У таблиці 3.7 подано види диференційованих завдань, які можуть використовуватися вчителем при груповій та індивідуальній формах роботи з учнями.

Таблиця 3.7

№ з/п

Рівні засвоєння знань учнями

Індивідуальна форма роботи

Групова форма роботи

1.

Репродуктивний

Задачі з різними умовами, ті, що допускають однакові, з точ ки зору інформатики, розв'язки

Задачі з різними умовами, ті, що допускають однакові, з точ ки зору інформатики, розв'язки

2.

Реконструктивний

Різнорівнева сукупність завдань до задачі, що розв'язується

Взаємодоповнюючі задачі з різними умовами

3.

Варіативний

Рівневі взаємопов'язані задачі

Рівневі взаємодоповнюючі за вдання

4.

Пошуковий

Індивідуальна самостійна ро бота

 

5.

Творчий

Задачі, що допускають кілька способів розв'язування

 

 

Диференційовані форми навчальної діяльності можуть бути організовані на будь-якому етапі навчання інформатики. У таблиці 3.8 наведено види диференційованих завдань для кожного етапу навчання.

Таблиця 3.8

Етапи навчання

Індивідуальна форма роботи

Групова форма роботи

Вивчення нового матеріалу

Види 1, 5

 

Закріплення і формування знань, умінь, навичок(ЗУН)

Види 2, 3, 5

 

Систематизація і узагальнення ЗУН

Види 3, 4, 5

Види 2, 3

Перевірка і оцінювання знань і умінь

Види 1, 5

Види 1, 2, 3

Домашня робота з теми

Види 1, 2, 4, 5

 

 

Групові форми роботи доцільно використовувати на етапах повторення, узагальнення і контролю знань, закріплення умінь з будь-якої теми, розділу. Так, після вивчення тем «Розгалуження», «Повторення», «Графічні оператори», «Підпрограми» учням може бути запропоноване таке підсумкове завдання:

Скласти програму «малювання» вулиці з об'єктів будинок, дерево, кущ, огорожа.

Під час виконання такого завдання може бути використана як диференційована, так і індивідуалізована групова діяльність учнів. За бажанням учнів формуються групи, що складаються з 4—5 чоловік. У разі індивідуалізованої групової діяльності учні можуть розподілити між собою обов'язки таким чином слабші учні виконують посильні  для них завдання, наприклад, складають програми малювання нескладних предметів — будинку, огорожі, сильніші учні складають програми зображення дерева, куща і основну програму. Потім усі разом з'єднують частини програми в одну і звітують перед учителем.   

  На виконання завдання відводиться від 3 до 4 навчальних годин. Алгоритм учні можуть скласти вдома Оскільки завдання є підсумковим, то вчитель може надати учням лише таку допомогу

  • o        рекомендації щодо використання навчальної літератури,
  • o        поради щодо об'єднання частин програми в одну.  

До оцінювання роботи групи вчитель може також підійти диференційовано. Так, якщо у програмі передбачається, що зображення предметів з'являються один раз і в одному й тому самому місці екрана, то  група «на середньому рівні» справиться із запропонованим завданням. Якщо ж предмети можна зображати кілька разів, при цьому користувач сам вирішує, зображення якою предмета, в якому місці екрана і скільки разів він хоче отримати, то група на достатньому рівні виконала запропоновані завдання. Якщо ж до зазначеного раніше в програмі пропонується користувачеві ще й меню послуг щодо розміщення предметів, які зображаються, надасться можливість вибирати фон зображення (день/ніч) і при цьому програма була складена вчасно то і руна нависокому рівні справилася із запропонованим завданням.