1. 1. Особливості вивчення інформатики в молодших, середніх і старших класах.
2. 2. Факультативні курси з інформатики.
3. 3. Позаурочна робота з інформатики.
4. 4. Перспективи розвитку курсу.

 

Особливості вивчення інформатики в молодших, середніх і старших класах.

Інформатика на сьогоднішній день є динамічним предметом, який враховує сучасні тенденції розвитку та удосконалення використання НІТ в навчальному процесі та припускає варіативність при складанні програм.
В молодшій школі рекомендується вивчення так званого “пропедевтичного” курсу інформатики. При вивченні пропедевтики курсу учні отримують елементи знань та вмінь роботи з комп’ютерними програмами, оволодівають навичками конструювання, керування різними об’єктами (даний вид роботи йде у ігровій формі).
Практичні вміння та навички необхідно закріплювати та поглиблювати під час роботи на уроках математики, мови, малювання, музики. Якщо немає такої можливості, вчителю слід знайомити дітей з цими програмами на уроках інформатики.
Під час проведення уроків в комп’ютерному класі, особливо в молодшій школі, слід ретельно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, проводити на уроці фізкультхвилинки. Діти у цьому віці можуть на уроці працювати з комп’ютерними програмами 10-15 хвилин.
До програмних засобів, які використовуються особливо у молодшій школі висувається ряд вимог – це висока якість та відповідність психолого-дидактичним принципам. Техніка, яка використовується для дітей (особливо монітори) теж повинна відповідати високому технічному рівню.
У шкільній практиці знайшли місце наступні програмно-методичні комплекси для дітей – “Вундеркінд”, “Малыш”, деякі програми з пакету, який був розроблений для проекту “Пілотні школи”. Ці програми розраховані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, розроблені з врахуванням психологічних особливостей дітей. Кожна дитина має перед собою конкретну мету, може працювати зі швидкістю, яка відповідає рівню його особистого розвитку. Під час роботи з програмами розвивається пам’ять дитини, його фантазія, логічне мислення тощо.
Головна мета пропедевтичного курсу – подолання психологічного бар’єру між комп’ютером та дитиною та оволодіння простішими навичками роботи з комп’ютером.
Поряд з роботою дітей з прикладними програмами шкільна практика має приклади використання інтелектуальної навчаючої системи ЛОГО для розвитку алгоритмічного мислення.

У середніх класах вивчається базовий курс. У шкільній практиці існують дві ситуації – діти вперше знайомляться з комп’ютером, або продовжують навчання. Мета базового курсу – дати необхідні знання, вміння та навички майбутньому користувачу персонального комп’ютера. Учні отримають уявлення о можливостях комп’ютера, оволодівають первинними навичками практичного використання комп’ютера для обробки текстів та графічних зображень, для зберігання та пошуку інформації, для обробки великих числових масивів інформації.
У цій період приділяється увага розвитку алгоритмічного мислення шляхом знайомства з поняттям алгоритму, вивченням його основних структур, оволодінням прийомами побудови алгоритмів.

Структура навчального курсу:
ü ü Загальні відомості про роботу з комп’ю­тером (знайомство з апаратною частиною інформаційних технологій, з роботою операційних систем та програм-оболонок).
ü ü Програмні засоби загального призначення (системи обробки графічної інформації, текстової інформації, табличні процесори, системи управління базами даних).
ü ü Основи алгоритмізації та програмування.

При тематичному плануванні вивчення базового курсу інформатики в середніх класах слід пам’ятати, що для кращого засвоєння деяких тем, у учнів немає ще достатніх знань з інших предметів (математика, фізика), тому деякі теми слід залишати для вивчення в старших класах.

Старші класи. На сьогоднішній день зберігається в деяких школах ситуація, коли учні в 10-11 класах вперше вивчають предмет інформатики та обчислювальної техніки. В таких школах вивчається базовий курс відповідно міністерської програми. В інших школах йде поглиблене вивчення або курсу користувача персонального комп’ютера, або основ програмування. Різні варіанти вивчення матеріалу обумовлені профільною спеціалізацією школи або окремих класів. Для класів гуманітарного профілю застосовується курс користувача та предметне використання комп’ютерних програм. Для класів фізико-математичного напрямку – вивчення мов програмування, набування навичків побудови алгоритмів розв’язування задач та предметне використання комп’ютерних програм.
На цьому етапі відбувається формування необхідних навичків використання комп’ютера як інструментального засобу професійної діяльності, велика увага приділяється роботі з прикладними програмами, особливо програмами комп’ютерного моделювання.
Для учнів гуманітарних класів - значно зменшується обсяг теоретичних знань, вся увага приділяється використанню прикладних програм. Для бажаючих поглибити свої знання з інформатики – факультативи та кружки.

Факультативні курси з інформатики.
Характер побудови і змісту факультативних курсів може бути надто різноманітним. В теж час загальноосвітній курс повинен містити ядро:
1. Влаштування і принципи функціонування ЕОМ;
2. Алгоритми, засоби їхньої розробки і описи;
3. Знання основ однієї з мов програмування.

Таким чином рух по курсу ОІОТ на факультативах та гуртках повинен йти як по-горизонталі (включаються теми, які не ввійшли до базового курсу), так і по-вертикалі (учні поглиблюють свої знання при вивченні мов програмування).
Мета факультативів – проведення профорієнтаційної роботи, тобто більш детальніше знайомство з професіями, при роботі яких інструментально використовується комп’ютер, та поглиблення знань з даного предмету.
Робота гуртків по інформатики може йти по різним напрямкам в залежності від контингенту учнів та профільної спеціалізації школи. Можна організувати гуртки, на яких учні розв’язують олімпіадні задачі з інформатики, розроблюють проекти і реалізують їх на одній із сучасних мов програмування, а можна спланувати роботу гуртка по придбанню навичок використання сучасних інформаційних технологій для діловиробництва, вивчати основи комп’ютерного дизайну, створення web-сторінок тощо.

Позаурочна робота з інформатики має своєю метою підвищення інтересу до вивчення даного предмету, проведення профорієнтаційної роботи.
Види роботи:

  • · · екскурсії (знайомство з сучасною технікою та напрямками професійного використання НІТ);
  • · · диспути (наприклад, “Ерудит - інформатик”; “Проблема вибору. Розгалуження”);
  • · · вікторини (наприклад , “Мандрівка по гіпертексту”; “Інформація навколо нас”);
  • · · усні журнали (наприклад, “Віртуальний світ”; “Країна алгоритмів”);
  • · · інтелектуальні гри (наприклад, “Цикли у нашому житті”).

    Перспективи розвитку курсу.

    В сучасних умовах основним осередком інформатизації навчального процесу, впровадження і поширення нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів, формування основ інформаційної культури учнів, їх підготовки до життя в сучасному інформатизованому суспільстві і праці в умовах високотехнологічного інформатизованого виробництва залишається шкільний предмет "Основи інформатики та обчислювальної техніки", вивчення якого відбувається в умовах, найбільш наближених до інформатизованого навчання в порівнянні з іншими навчальними дисциплінами.
    Разом з тим, поступово шкільний предмет інформатики втрачатиме роль головного осередка підготовки користувачів сучасних інформаційних технологій. Проте теоретичні основи інформатики не втратять світоглядного, загальноосвітнього і загальнокультурного значення. Зараз елементи інформаційних технологій вивчаються у молодших класах і тому природною була б поява деякого пропедевтичного курсу інформатики вже в VІ-VІІІ класах, а окремі поняття можна розглянути і раніше, включивши їх у відповідні предмети (рідна та іноземні мови, математика, малювання, музика тощо). На більш поглибленому теоретичному рівні інформатика повинна вивчатися в ІХ-ХІ класах.