АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ

впровадження інформаційно-комунікаційних технологійВ умовах активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у шкільну освіту вчитель має швидко адаптуватися до сучасних умов праці та розвивати нові навички навчання І практичної роботи для ефективного використання даних технологій у власній діяльності. Застосування ІКТ в адміністративній роботі вчителя, зміст цієї роботи та її завдання розглядаються в поданій доповіді.

 

Сучасний стан справ


Масове поширення інформаційно-комуніка¬ційних технологій (ІКТ) у школі першочергово впливає на зміну ролі вчителя, оскільки змінюється зміст курсу навчальних дисциплін, з'являються нові засоби і методи навчання. Водночас використання засобів ІКТ має біполярний характер: з одного боку, потік інформації, що постійно збільшується, автоматично підвищує складність роботи вчителя, а з іншого — автоматизує його діяльність і скорочує навантаження.

Саме тенденція до автоматизації та полегшення роботи вчителя у вигляді автоматичного виконання обчислень, планування та адміністрування своєї педагогічної діяльності може позитивно відбитися на ефективності системи навчання школярів. Для розуміння змісту адміністративної роботи вчителя потрібно розкрити суть цього поняття, описати зміст цієї діяльності та її завдання. Слід зазначити, що вчитель виконує кілька функцій: він безпосередньо навчає учнів, працює (в ба¬гатьох випадках) класним керівником, а також займається профорієнтаційною роботою, що збільшує педагогічне навантаження загалом. Науковцями вивчалися різні питання, що стосувалися адміністративної діяльності вчителя, а саме: проблеми формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя (І. А. Прокопенко, 2008 [1]), діяльність класного керівника (О. Л. Кірдан, 2002 [2]; Є. М. Бачинська, 2004 [3]), особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної виховної роботи у старшій школі (Л. П. Арефьєва, 2010 [4]), а також специфіка підготовки майбутніх учителів технологій до організації позаурочної діяльності учнів (Л. О. Чистякова, 2011 [5]).
Щоб зрозуміти зміст адміністративної роботи вчителя, надамо визначення цьому поняттю. В етимологічному словнику української мови зазначено, що слова «адміністративний»,«адміністрація» походять від латинського «administratio», що означає прислужування, допомога, керування, адміністрація [б, с. 49]. Автори словника-довідника з державного управління виділяють такі основні елементи системи адміністративної діяльності: планування, організацію, управління персоналом, керівництво, координацію, звітність, укладання бюджету [7]. Доцільним є надати таке визначення адміністративній роботи вчителя, що відображатиме найсуттєвіші ознаки кожного виду цієї роботи. Тобто під адміністративною роботою вчителя розуміємо діяльність, що спрямована на розгляд і вирішення питань щодо навчально-методичного супроводу ви¬кладання предмета; налагодження комунікації з батьками та учнями; сприяє взаємодії з ко¬легами, адміністрацією закладу та органами управління освітою.

 

Огляд стану справ у зарубіжних країнах


Щодо ефективного використання ІКТ в адміністративній роботі вчителя доцільним буде ознайомитися з досвідом європейських країн. Розглянемо детальніше завдання, які виконує європейський учитель у рамках своєї адміністративної діяльності. Деталізований та ґрунтовний перелік таких справ можна переглянути в мережі Інтернет на сайті об'єднання професіоналів у галузі освіти Великої Британії (АТl) [8]. Цей перелік складається з 21 завдання (administrative tasks), що дає підстави виділити такі адміністративні функції вчителя:
• підготовка планів уроків і робочих планів;
• письмові звіти та індивідуальні плани на¬вчання;
• збір та аналіз інформації про досягнення учнів;
• облік, аналіз відвідуваності та дисципліни учнів;
• безпосередня робота з усіма учасниками освітнього процесу: учнями, батьками, колегами, керівними органами.
Окремою проблемою є спілкування вчителя з батьками своїх учнів, зокрема й з використанням засобів телекомунікації (наприклад, електронної пошти), що дає змогу педагогам оперативно інформувати батьків про поточний стан процесу навчання і виховання кожного школяра (причому інформувати у вигляді індивідуального діалогу). Сучасні засоби ІКТ дають змогу проводити віртуальні збори з батьками, використовуючи з цією метою групові розсилки і телеконференції. За допомогою таких технологій проводять масові заходи, інформують батьків без проведення очних зборів та здійснення батьками візитів до школи.
Наявність у мережі Інтернет діючого власного сайту школи надає батькам можливість:
• оперативно отримувати інформацію про життя школи, події класу, паралелі;
• ознайомитися з розкладом занять;
• дізнатися про навчальні й позашкільні заходи у школі;
• прочитати про методи збереження здоров'я дітей, про правила поведінки дитини в сім'ї, у суспільстві, про корисні поради щодо навчання і виховання школярів.
Зазвичай на таких сайтах реалізована система розподілу прав і повноважень для різних груп користувачів (кожен учасник освітнього процесу має власний пароль для входу на такий сайт).
Використовуючи сучасні засоби зв'язку, наприклад, мобільні телефони та кишенькові комп'ютери, оснащені доступом до всесвітньої комп'ютерної мережі, навчальні заклади оперативно інформують батьків про хід і результати навчання кожного школяра (мобільна пошта, SMS-повідомлення).
У дослідженнях Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії (DfES - Department for Education and Skills) [9] доводиться важливість знань, вмінь і навичок роботи з ІКТ учителів для здійснення їхньої адміністративної діяльності.
Також метою цього дослідження було встановлення головних чинників, що визначають робоче навантаження вчителів і директорів (на прикладі Англії (Уельса). У дослідженні взяли участь 100 шкіл Великобританії в період із березня по грудень 2001 р. Результати досліджень було подано у звіті «Аналіз робочого навантаження вчителів: заключна доповідь» [9], було продемонстровано, що застосування ІКТ дає змогу заощадити вчителю від 3.25 до 4,55 годин свого робочого часу на тиждень, виявлено, що забезпечення доступу вчителя до сучасних засобів дає змогу заощадити час на виконання ним адміністративних задач.
Отримані результати дослідження підтверджують вищенаведене припущення щодо зменшення навантаження на вчителя при застосуванні ІКТ, але при обов'язковому дотриманні таких умов (підтверджено дослідженням DfES [10] у 2002 р):
• чітке планування і забезпечення ресурсами ІКТ на шкільному рівні;
• встановлено якісне програмне забезпечення;
• є зручний доступ до веб-ресурсів із матеріа¬лами для викладання;
• забезпечується постійна технічна підтримка.
До висновку щодо позитивного впливу на зменшення витрат робочого часу вчителя через використання ІКТ дійшли дослідники Національної агенції освітніх досліджень Великобританії(DfES) К. Грін (К. Green), Б. Лі (В. Lee), Е. Спрінгелл (E. Springall) та Р. Бемроуз (R. Bemrose). Вони також зазначають про необхідність забезпечення (необмеженого у часі) доступу до обладнання, програмного забезпечення та шкільних мереж для всіх (без винятку) учителів школи, а також надання вчителям індивідуальних технічних засобів (наприклад, нетбуків, ноутбуків тощо) [11].
Також було проведено дослідження Дж. Ірвінгом (J. Irving) [12], що стосувалося використання ІКТ у реалізації персоналом школи для виконання ними своїх адміністративних функцій. Результати дослідження показали безпосередню залежність ефективності комунікації, взаємодії між освітніми установами та органами управління освітою як від умінь і навичок учителів застосовувати ІКТ, так і від якості технічного і програмного забезпечення.
Результати дослідження К. Грін (К. Green), Б. Лі (В. Lee), Е. Спрінгелл (E. Springall) та Р. Бемроуз (R. Bemrose) [21] та Дж. Майо (J. Маyo) [11] щодо підвищення ефективності навчання, а також матеріали звітів експертів агенції БЕКТА В. Сомекх (В. Somekh), Д. Маверз (D. Маvers), К. Левін (С. Lewin) з використання ІКТ у налагодженні зв'язків між школою та батьками (А report to the DfES) [13] свідчать про переваги застосування ІКТ для вирішення адміністративних завдань, а саме:
• підвищення ефективності роботи всієї школи;
• кращий зв'язок між учасниками освітнього процесу;
• оперативна звітність;
• зменшення паперової роботи (копіювання);
• покращення взаємозв'язку між сім'єю і школою;
• якість і точність записів.
Ці переваги змінюються залежно від категорії учасників освітнього процесу (учні, батьки, вчителі). Зокрема, дослідження Дж. Ірвінга (J. Irving) [12] та Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії за період 2001 - 2002 рр. [14; 15] показали такі переваги застосування ІКТ для вчителів:
• забезпечення спільної роботи над матеріалами всіх учасників навчально-виховного процесу;
• спрощення процедур самоконтролю, експертизи та консультаційної роботи вчителів;
• зменшення кількості повторних дій при підготовці планів уроків, листів та звітності;
• забезпечення дистанційного спілкування з усіма учасниками освітнього процесу;
• надання учням необхідної інформації через електронні мережі.
Важливість використання ІКТ в адміністративній діяльності вчителів при роботі з батьками підтверджується у доповіді експертів (Stanislav Ranguelov (koordynacja) Аnnа Ноrvath, Simon Dalferth, Sogol Noorani) Європейської комісії «Основні дані про освіту та інновації з використанням ІКТ у школах Європи в 2011 р.» (Кluczowe dane o ksztalceniui innowacjach z zastosowaniem technologii informacyjnokomunikacyjnych w szkolachw Europie) [16. 90]. Тут наведено дані, що в таких країнах, як Естонія, Іспанія (середня освіта), Франція (середня освіта), Латвія, Литва. Словаччина, Фінляндія, Великобританія (Англія) і Туреччина, - відомості про учнівські досягнення, відвідуваність та дисциплінарні повідомлення передаються (при збереженні абсолютної конфіденційності) винятково за допомогою засобів ІКТ (наприклад, через такі сервіси: електронні регістри, шкільні звіти, он-лайн або електронні щоденники тощо). Це вимагає від учителів необхідних вмінь, практичних навичок застосування ІКТ. Це підтверджується результатами досліджень у Великобританії агенцією БЕКТА (Весtа, 2009 р ) [17]. які показали, що 65 % опитаних батьків вважають, що ведення звітності в режимі он-лайн значно підвищує їхню безпосередню участь в освіті своїх дітей.
Загальнонаціональний проект «Моя школа» (Scuolamio) [27], запланований Міністерством освіти, університетів та досліджень Італії (Міnistero dell'lstrusione, dell'Universta e della Ricerca) як віртуальний офіс для зв'язку школи із сім'єю, допомагає спростити адміністративні процедури і забезпечує активну участь сім'ї у житті школи та в освіті своїх дітей (наприклад, у системі можна домовитися про зустріч із учителем, надрукувати потрібні довідку, звіт тощо).

 

Українські реалії


Український учитель для організації адміні¬стративної роботи використовує законодавчі акти та інші документи, що регулюють діяльність ЗНЗ, зокрема такі: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (http://www.mon.gov.ua//activity/education/), посадові інструкції вчителів, класних керівників (http://www.jobs.ua/ukr/job_description/rubrics-1/), Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України № 1423 від 14.12.2012). паспорти кабінетів, інструктивно-методичні листи МОН України (http://www.mon.gov.ua/often-reguested/, http://iitzo.gol.ua/dokumtnty/), кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників (http://oipopp.ed-sp.net/content/view, http://enosvita.com.ua/), програми для загальноосвітніх навчальних закладів: навчальні програми з предметів, навчальні програми для профільного навчання, програми факультативів, спецкурсів, гуртків (http://www.mon.gov.ua/ua/often-reguested/, http://osvita.ua/school/materials/).
У схемі наведено перелік документів і матеріалів для супроводу діяльності вчителя та поділені на: нормативні документи, документи з навчальної діяльності, з виховної роботи та класного керівництва, з охорони праці, матеріали з профільної та допрофільної підготовки, документи щодо організації роботи кабінету, документи щодо підвищення фахового рівня тощо.
Важливо зауважити, що для ефективного вирішення адміністративних завдань учителем потрібно мати у школі розвинуте інформаційне середовище, яке об'єднає різні інформаційні ресурси структурних підрозділів навчального закладу та забезпечить їх однакове використання.
Створення інформаційного середовища загальноосвітнього навчального закладу відповідає за успіх упровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях і дає змогу на рівні школи частково перевести адміністративну й навчально-виховну діяльність учителя на комп'ютерні програми для стандартизації всієї інформації.


Інформаційне середовище школи може мати такі складові, як: фізична, психологічна, інтелектуальна. Базою фізичної складової інформаційного середовища може бути кабінет інформатики, а також робочі місця адміністраторів, учителів. До інформаційного середовища належать: шкільний Інтернет, локальна мережа та технічні засоби мультимедіа (телевізори, проектори, відеопрогравачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу. До психологічної та інтелектуальної складової інформаційного середовища належить людський чинник. Це воля та прагнення самих учасників освітнього процесу використовувати інформаційні та ко¬мунікаційні технології в навчально-виховному процесі.

 

1


Учителі мають приймати безпосередню участь у формуванні інформаційного середовища навчального закладу, наприклад, у виконанні таких завдань, як: опис структури інформаційного середовища, усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх і зовнішніх взаємодій у ньому.
Учасниками цього процесу мають виступати разом із учителями також адміністрація, учні та батьки. Інформаційними потоками є структура навчального закладу, навчальний план, штатний розклад, тарифікація тощо.
Тобто під єдиним інформаційним середовищем навчального закладу розумітимемо систему, у якій на інформаційному рівні задіяні та зв'язані між собою всі учасники освітнього процесу:

 

АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАКЛАДУ – УЧИТЕЛІ – УЧНІ – БАТЬКИ


Можна виділити загальні положення формування такого середовища:
 - під час формування інформаційного освітнього середовища потрібно вирішити проблему змісту освіти, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємовідношень учня, учителя та освітнього середовища;
 - інформаційне освітнє середовище містить технологічні (апаратні та програмні), інформаційні й організаційні ресурси;
 - під час створення інформаційного освітнього середовища навчального закладу зростає значимість ІКТ — компетентності педагогів і керівників, які працюють в умовах широкого застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому просторі школи.
Оскільки важливою складовою ефективного функціонування інформаційного середовища ЗНЗ є вчитель-предметник, то виникає потреба в зацікавленні та навчанні вчителів-предметників використовувати інформаційні технології у своїй роботі, а оснащення класів сучасною технікою забезпечить доступність до ресурсів усього інформаційного середовища школи.
Доступ усіх учасників освітнього процесу до інформаційного середовища закладу в будь-який час зі свого робочого місця можливий за умов наявності комп'ютера в кожному кабінеті школи. У цьому випадку накопичена інформація стає актуальною, спрощується її аналіз, у зв'язку зі своєчасним внесенням інформації до банку даних про освітній заклад полегшується ведення Статистики, процедур атестації, контролю контингенту, створюється єдиний банк кадрів і освітніх програм тощо.
Інформаційне середовище навчального закладу можна поділити на певні компоненти, які вміщують інформацію з різних напрямів педагогічної діяльності школи та об'єднані в єдину мережу (рис. і).
За функціонування різних напрямів шкіль¬ної діяльності відповідають всі учасники освітнього процесу, зокрема і вчителі, які ведуть особисте портфоліо, наповнюють ди¬дактичний портфель та створюють методичне забезпечення навчально-виховного процесу, відповідають за наповнення та відображення матеріалів із профільного навчання та виховної роботи, вносять дані до шкільних баз даних.
Кожен користувач має свій рівень доступу до інформаційного середовища навчального закладу (рис. 3):
 - інформаційне середовище інтегроване до регіональних, вітчизняних і світових ресурсів для забезпечення навчально-виховного процесу і підвищення кваліфікації вчителів школи;
 - інформаційна грамотність персоналу й учнів відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, проводяться заняття з підвищення комп'ютерної грамотності персоналу та курси для учнів;
 - інформаційні ресурси ЗНЗ різнобічні й орієнтовані на різні категорії користувачів;
 - для підтримки інформаційного середовища ЗНЗ використовуються нові інформаційні технології (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо);
 - локальна мережа та робочі станції мають сучасне програмне забезпечення.

2

 

 

3
Важливим чинником якості інформаційного забезпечення є інформаційна інфраструктура навчального закладу, яка характеризується:
наявністю і якістю каналів зовнішнього зв'язку для доступу до ресурсів і локальної мережі закладу;
якістю інформаційно-методичного наповнення Інтернет-серверів;
якістю програмних продуктів для інформатизації навчально-виховного процесу та управління;
наявністю організаційних структур забезпечення доступу до інформаційних ресурсів;
наявністю технічного забезпечення.

Недостатнє фінансування освітніх установ змушує шукати рішення, що надають можливість заощадити під час купівлі обладнання, а вже купівля ліцензійного програмного забезпечення є достатньо великою проблемою. Найбільш очевидним способом розв'язання цієї проблеми є використання безкоштовного і вільно поширюваного програмного забезпечення.
Є багато сайтів в Інтернеті, із яких можна завантажити вільне програмне забезпечення таке як «офіс» — для обробки текстів, електронних таблиць і веб-браузери, а також спеціальне програмне забезпечення, призначене для освітніх цілей. Але не можна не сказати про недоліки вільного програмного забезпечення, до яких відносяться: відсутність підтримки розробників, менша сфера функціональності, а також значно менша популярність серед користувачів і високі вимоги до рівня фахівців, які займаються впровадженням і підтримкою використання програмних засобів. Але вільне програмне забезпечення надає свободу в керуванні комп'ютерами, на відміну від пропрієтарного (власницького), дає можливість вивчати самі програми і виступає опосередкованим стимулювальним чинником до навчання. В Україні ми спостерігаємо домінування комерційних програмних засобів. Використання в освітньому процесі вільного програмного забезпечення може принести для нашої держави значну економію бюджетних коштів.
Отже, можна зазначити, що вчителі, як володіють високим рівнем компетентності у сфер ІКТ, можуть бути більш активними у реалізації професійно-пошукової та адміністративної діяльності, а рівень ІКТ-компетентності педагога має принципове значення для його професійної діяльності.

 

33

333

3333

 

ІНФОРМАТИКА
Всеукраїнська газета для учителів інформатики
Оксана КРАВЧИНА, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ

Коментарі:

blog comments powered by Disqus