План-конспект лекції
Тема: Архіватори. Використання ZIP, RAR архівів. Можливості файлової оболонки FAR для роботи з архівами. Створення упакованих (архівних) файлів.
Мета: ознайомитися з програмами упаковки даних і набути навичок роботи з ними.
Короткі теоретичні відомості
Один з недоліків магнітних носіїв полягає у тому, що вони не забезпечують абсолютну збереженість інформації. Ця інформація може бути зруйнована частково або повністю внаслідок фізичного псування носія, внаслідок дії зовнішніх магнітних полів, старіння магнітного покриття та ш. Бувають випадки, коли потрібна інформація знищується випадково.
Ці обставини вимагають від користувача мати на дискетах архівні копії документів. При цьому їх необхідно перевіряти та поновлювати не менше ніж один раз на півроку.
Якщо увесь обсяг інформації, яким Ви користуєтесь, уміщується на кількох дискетах, то архівні копії можна зберігати в тому самому вигляді, в якому ви з ними працюєте, тобто в початковому. Для створення копій таких документів використовують стандартні засоби операційних систем.
 
Але зберігання архівів у початковому вигляді дуже не вигідно за великих обсягів інформації. Річ у тому, що при зберіганні інформації в початковому вигляді не ефективно використовується поверхня носія. Доцільно вихідну інформацію попередньо стиснути (упакувати), а потім уже створювати її копії. Такий процес створення архівних копій називають архівацією. При архівації досягається економія дискового простору від 20 до 90 %. що дозволяє на ОДНОМУ і ТОМУ самому носії зберігати значно більший обсяг інформації.
Для архівації файлів використовують спеціальні програми, які називають архіваторами. Перші архіватори з’явилися в 1985 р. Вони можуть об’єднувати в один архівний файл цілі групи файлів, включаючи і каталоги.
Можливості сучасних архіваторів широкі і різноманітні. Але можна виділити функції, які є загальними. До них відносяться:
–    можливість додавання файлів у архів;
–    поновлення архіву, перегляд файлів у архіві;
–    захист файлів від несанкціонованого доступу;
–    вилучення файлів з архіву;
–    перевірка цілісності архіву та ін.
Архівний файл може використовуватися тільки після того, як він буде відновлений у початковому вигляді, тобто розархівований. Розархівацію виконують або ті самі архіватори, або окремі програми, які називають розархіваторами.
До числа найвідоміших та широко використовуваних архіваторів (розархіваторів) слід віднести: PKZIP.EXE. PKUNZTP.EXE, ARJ.EXE, RAR.EXE.
Докладна інформація про роботу з архіваторами (розархіваторами) є в технічній документації на них. Досить детальну довідкову інформацію про кожну програму можна отримати з екрана монітора, якщо запустити її з командного рядка DOS без зазначення параметрів.
Широке поширення отримали програми-оболонки архіваторів, які дозволяють у зручному інтерактивному режимі працювати з архівами. Приклади таких програм: RAR, WINZIP та ін. Як правило, ці програми дозволяють: переглядати вміст архівних файлів (різних типів), розархівовувати файл або групу файлів, знищити файли з архіву, виводити вміст файла на екран монітора та ін.
Програми WinRAR працюють у Windows 98. Після запуску на екрані монітора з'являється головне вікно програми, у якому можна працювати з архівами ARJ. RAR та ін. Використовуючи меню і піктограми, які дублюють с команди меню, можна не тільки розархівувати файл, але й створити нові архіви у різних форматах. На мал.1 показано вигляд вікна програми у перегляду архіву. У вікні відображена повна інформація про архіву. Вибираючи файли у списку та користуючись меню або піктограмами можна їх переглядати, сортувати, знищувати, розархівовувати та додавати інші файли в архів.

Порядок виконання роботи
1. Запустити операційну систему Windows .
2. Переглянути кореневий каталог диску С: та визначити місцезнаходження каталогу FAR.
3. Запустити  файлову оболонку FAR.
4. Створити на диску C: каталог з назвою ARCHIV.
5. Скопіювати в папку ARCHIV файли з папки C:\Windows\Commamd
6. Визначити розмір папки ARCHIV  та  розмір вільного місця на диску С:.
7. Створити для файлів з каталогу ARCHIV архів на диску С:\ користуючись архіватором WinRAR і назвати архів ВІТ.  
8. Створити для файлів з каталогу ARCHIV “саморозпаковуючий” архів на диску C:\, користуючись архіватором RAR і назвати архів ВІТ_EXE.
9. Скопіювати файли з диску С:\, які мають дату створення вчора або після цього дня на диск C: в каталог NEW.
10. Визначити розмір каталогу NEW.
11. Створити для файлів з каталогу NEW архів з паролем “1”  на диску C:\ , користуючись архіватором WinRAR і назвати архів PASSWORD.
12. Створити для файлів з каталогу C:\WINDOWS\*.EXE  багатотомний архів з розміром архіву 360 Кb на диску C:\NEW  користуючись архіватором WinRAR та назвати архів BOOK.
13. Створити на диску C: каталог ALL_RAR та розпакувати в ньому раніш створені архіви: BIT.RAR, ВІТ_EXE, PASSWORD.RAR, BOOK.RAR, попередньо перевіривши їх на цілісність архівів.
14. Визначити, виходячи з отриманих результатів виконання лабораторної роботи, тип файлів, які найбільш ефективно стискаються.  
15. Використати можливості файлової оболонки FAR для створення та перегляду архівів. Переглянути створені архіви BIT.RAR, ВІТ_EXE, PASSWORD.RAR, BOOK.RAR.
16. Знайти файли з розширенням *.СAB та переглянути їх зміст користуючись архіватором WinRAR та файловою оболонкою  FAR.

Література
1. Фігурнов В.Э. “IBM PC для пользователя”. – М., 1998.

Контрольні запитання
1. Найбільш вживані архіватори.
2. Основні режими роботи архіваторів.  
3. Створення SFX-архівів.
4. Створення багатотомних архівів заданого розміру.
5. Особливості роботи архівів з паролем.
6. Можливості роботи з архівами за допомогою операційних оболонок
.