Курс “Інформатика” є логічним продовженням курсу «Сходинки до інформатики» для учнів 2 – 4 класів. При його вивченні учні продовжують оволодівати основними навичками роботи з комп'ютером, знайомитися з його можливостями, розвивають логічне мислення, навчаються використовувати комп'ютер для складання текстів та малювання, використовувати прикладні програми, закріплюють знання основних алгоритмічних структур, навчаються складати алгоритми різних дій, алгоритми для виконавців з різними системами команд, розвивають свої творчі здібності.

Севастопольское городское управление образования и науки много делает для реализации информатизации образования города: разработана и утверждена программа информатизации региона, все общеобразовательные учебные учреждения 1-3 ступеней оснащены учебными компьютерными комплексами, подключены к Интернет. Однако непрерывное преподавание информатики реализовано в городе только в некоторых учреждениях нового типа. Скорее всего, существует множество объективных причин, не позволяющих внедрить это повсеместно.

Стрижнем сучасної парадигми освіти визначено формування самодостатньої особистості, здатної до творчої праці, постійного самонавчання, самовдосконалення й безперервного професійного розвитку, мобільної в освоєнні та впровадженні новітніх наукомістких, зокрема, інформаційних, технологій, здатної до успішної активної безстресової соціалізації в мінливих соціально-економічних умовах. Тому шкільна освіта перетворюється на стратегічну сферу нової демократичної держави й вимагає багатоаспектної модернізації усіх її складників. Визначальними напрямками сучасної трансформації загальної середньої освіти є

Розумові дії класифікуються за різними основами. У психолого-педагогічній літературі достатньо обґрунтоване положення про те, що в процесі навчання необхідно виділяти дві самостійні та взаємопов'язані задачі: опанування учнями змістом того чи іншого предмета і цілеспрямоване формування в них прийомів розумової діяльності.

Прийоми розумової діяльності можна поділити на дві групи за ступенем використання в різних галузях людської діяльності:

1.    Загальні розумові дії.

2.    Специфічні розумові дії.

Особлива роль відводиться вивченню і використанню інформатики в навчальних планах і програмах шкіл (класів) з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Досвід подібної роботи отримав розвиток від шкіл з поглибленим вивченням математики і програмування. Важлива особливість програм таких шкіл полягає в тому, що підвищена підготовка учнів з окремих навчальних предметів і видів діяльності служить не лише розширенню і поглибленню теоретичних знань, умінь і навичок школярів, але передбачає і практичну підготовку, що посилює профорієнтаційну спрямованість навчання. Інформатика при цьому посилює прикладну, політехнічну складову навчальних програм в ряді випадків з власне інформатикою і комп'ютерами може бути пов'язаний головний напрям поглибленої підготовки. Програми шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики, як і зміст літньої виробничої практики учнів, в кожному конкретному випадку уточнюються залежно від характеристики комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі та відповідного програмного забезпечення.

Підвищенню ефективності навчання інформатики сприяє диференціація й індивідуалізація навчання.

Індивідуалізація навчання передбачає і його диференціацію, яку потрібно розуміти як всебічну доступність і результативність навчання для всіх учнів і для кожного з них окремо.

Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різносторонні інтереси учнів до інформатики як до науки, що розвивається дуже швидкими темпами, а з іншою — різноманітні потреби суспільства. Диференціація виконує дві функції служить розкриттю індивідуальності учнів, зміцненню і подальшому розвитку суспільства.

Інформатика відноситься до одного із тих предметів у яких диференціація навчання реалізується найбільш природним чином. Цьому сприяє сам характер інформатики як науки і сукупності інформаційних технологій.

До масових форм позакласної роботи з інформатики можна віднести:

1. Тематичні вечори. Залежно від мети, яку ставлять організатори, вечори з інформатики можуть бути кількох типів:

• вечори, головною метою яких є розширення і поглиблення знань та умінь учнів, набутих на заняттях з інформатики. Тематика таких вечорів визначається навчальною програмою. Можна планувати проведення таких вечорів: «Інформація в нашому житті», «Інформатика і зв'язок», «Комп'ютер на службі людини», «Комп'ютер і виробництво», «Перспективи розвитку комп'ютерноїтехніки», «Глобальна мережа Інтернет та можливості її використання», «Розвиток і становлення інформаційного суспільства», «Комп'ютер і захист інформації» тощо.

• вечори, головною метою яких є розвиток інтересу до інформатики, розширення кругозору учнів шляхом здійснення міжпредметних зв'язків.

Особливу актуальність мас проблема розробки змісту і методики проведення факультативних занять з інформатики. Факультативи з інформатики не є формою позакласної роботи. Це одна з форм диференційованого навчання інформатики, мета якого — поглиблення і розширення знань учнів. Факультативні заняття передбачають поглиблене вивчення інформатики. Факультатив пов'язує уроки і позакласні заняття, створює умови для переходу від засвоєння шкільного курсу до вивчення інформатики як науки.

Відмінність факультативів від гуртків полягає передусім у тому, що гуртки передбачають наявність в учнів початкової зацікавленості до інформатики, яку необхідно розвивати, а умови факультативів — наявність стійкої зацікавленості. Це визначає особливості методики навчання учнів в умовах факультативних курсів.

Гурток — найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь учні різних вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і підвищений інтерес до предмета. Гуртки успішно організовуються і працюють там, де є кабінети комп'ютерної техніки, однак для початку роботи гуртка достатньо навіть одного комп'ютера.

Робота гуртка проходить ефективніше, якщо він об'єднує відносно і стабільний склад учнів і працює за заздалегідь розробленим планом.  План має передбачати не тільки доповіді вчителя, а й повідомлення самих гуртківців, створення веб-сайту, випуск стінної газети і проведення вечорів, участь в організації і проведенні тижнів або місячників інформатики, олімпіад, телекомунікаційних проектів тощо.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

Як органічна частина загальної системи навчально-виховного процесу позаурочні заняття певною мірою вільні щодо вибору конкретної тематики, рівня самостійності учнів у набутті прикладних знань і умінь, здійснення цілеспрямованої творчої діяльності.

Позакласна робота значно відрізняється від навчальної в лабораторії чи кабінеті. Такі заняття побудовані з урахуванням пізнавальних і творчих інтересів учнів на основі їхньої добровільної участі.